Справа № 373/1027/21
Номер провадження 1-кп/373/147/21
28 липня 2021 року м. Переяслав
Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області
під головуванням судді ОСОБА_1 ,
з участю:
секретаря ОСОБА_2 ,
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4 ,
потерпілої ОСОБА_5 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні кримінальне провадження № ЄРДР 12021116240000072 за обвинуваченням ОСОБА_4 , народженого ІНФОРМАЦІЯ_1 у с. Плоске Великобурлуцького району Харківської області, громадянина України, зі слів: з середньою освітою, не одруженого, військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 Збройних Сил України - гранатометник, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , мешканця АДРЕСА_2 ,
у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 185 КК України,-
встановив:
ОСОБА_4 08.06.2021 близько 15:30, перебуваючи поряд з військовою технікою на АДРЕСА_3 , умисно з корисливого мотиву з метою власного збагачення таємно викрав спортивний рюкзак синього кольору, в якому знаходилися дитяча дута куртка чорного кольору 36 розміру з капуром та мобільний телефон марки Xiaomi Redmi 8A, що належать малолітньому ОСОБА_6 .
Зазначеними діями ОСОБА_4 . ОСОБА_6 заподіяно матеріальну шкоду на суму 3831,81 грн.
Оскільки учасники судового провадження не оспорювали обставини справи і судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні сумніви у добровільності їх позиції, роз'яснивши їм положення ч. 3 ст.349 КПК України, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржити ці обставини в апеляційному порядку, судом визнано недоцільним дослідження доказів щодо тих обставин, які ніким не оспорюються, та встановлено наступний порядок дослідження доказів: допитати обвинуваченого, дослідити докази, що стосуються особи обвинуваченого.
Допитаний в судовому засіданні ОСОБА_4 свою вину в інкримінованих діях визнав повністю, надав показання, які відповідають обставинам, викладеним у фабулі обвинувачення. Зазначив, що у рюкзаку також були бутси, які він витягнув та викинув. При цьому він не перебував при виконанні обов'язків військової служби, а був вихідний.
Зважаючи на викладене, суд дійшов висновку про доведеність обвинувачення та кваліфікує дії ОСОБА_4 за ч.1 ст.185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжку).
Відповідно до статті 7 КПК України до загальних засад кримінального провадження віднесено, крім іншого: верховенство права, законність, доступ до правосуддя, змагальність сторін та свобода в поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, диспозитивність, розумні строки.
Відповідно до положень ч. 1, 5 ст. 9 КПК України під час кримінального провадження суд, слідчий суддя, прокурор, керівник органу досудового розслідування, слідчий, інші службові особи органів державної влади зобов'язані неухильно додержуватися вимог Конституції України, цього Кодексу, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, вимог інших актів законодавства.
Однією з гарантій права на справедливий суд, відповідно до пункту «а» ч. 3 ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод є негайна і детальна поінформованість зрозумілою для обвинуваченого мовою про характер і причини обвинувачення, висунутого проти нього.
Значення обвинувального акта як процесуального рішення сторони обвинувачення полягає в тому, що він формалізує правову позицію обвинувачення, ініціює судовий розгляд і тим самим відкриває особі доступ до правосуддя.
Приписами ст. 374 КПК України визначено, що у мотивувальній частині як виправдувального, так й обвинувального вироків суд має зазначити формулювання обвинувачення, визнане судом недоведеним (для першого випадку) або доведеним (у другому випадку).
Формулювання обвинувачення - це стисле і точне викладення твердження про винуватість конкретної особи у вчиненні кримінального правопорушення на основі фактично встановлених обставин кримінального провадження, які мають юридичне значення для вирішення питання про притягнення цієї особи до відповідальності за конкретною статтею КК України у контексті формули правової кваліфікації.
Оскільки, зазначені у формулюванні обвинувачення обставини перебування ОСОБА_4 на військовій службі на відповідній посаді та порушення ним вимог Конституції України, Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та Дисциплінарного статуту Збройних Сил України не є обставинами, передбаченими ст. 91 КПК України, які підлягають доказуванню у цьому кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 185 КК України, під час інкримінованих обвинуваченому дій він не виконував обов'язки військової служби, суд їх відкидає для цілей зазначення формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним.
В обвинувальному акті зазначена як потерпіла та у судовому розгляді брала участь ОСОБА_5 , яка є матір'ю малолітнього ОСОБА_6 . При цьому, в обвинувальному акті зазначено, що діями ОСОБА_4 заподіяно майнову шкоду саме ОСОБА_5 , незважаючи на те, що у встановлених фактичних обставинах кримінального правопорушення зазначено, що викрадене майно належало малолітньому ОСОБА_6 .
За цих обставин суд доходить висновку, що в обвинувальному акті невірно визначено особу потерпілого, але ОСОБА_5 брала участь у судовому розгляді як законна представниця потерпілого малолітнього ОСОБА_6 .
Оскільки стороною обвинувачення викрадення бутсів не інкримінується ОСОБА_4 , суд не розглядає ці обставини.
Обираючи міру покарання обвинуваченому, суд враховує характер і ступінь тяжкості вчиненого, особу обвинуваченого, який за місцем служби характеризується добре, на обліку лікарів нарколога та психіатра не перебуває, а також обставини справи, що пом'якшують й обтяжують покарання.
Обставинами, що пом'якшують покарання обвинуваченого, суд визнає щире каяття, яке виразилось у визнанні та усвідомленні негативності скоєного діяння, повному визнанні вини; активне сприяння розкриттю кримінального правопорушення, яке виразилось у належній участі у слідчих діях.
Обставини вчинення кримінального правопорушення щодо малолітньої дитини стороною обвинувачення не інкримінуються ОСОБА_4 та не доводилися під час судового розгляду, у зв'язку з чим судом не враховуються. Інших обставин, що обтяжують покарання, не встановлено.
Керуючись принципами розумності та справедливості, зважаючи, що відповідно до обвинувального акту ОСОБА_7 проходить військову службу за контрактом, суд доходить висновку, що йому має бути призначено покарання в межах санкції відповідної норми кримінального закону у виді громадських робіт.
Питання про документи суд вирішує у відповідності до ст. 100 КПК України.
Речові докази суду не надавались; документів, на підставі яких можливо їх вилучили та які підтверджують місце їх зберігання, не надавалось, у зв'язку з чим суд не може вирішити їх долю.
Про понесення будь-яких судових витрат (витрат на залучення експерта), всупереч приписам п. 8 ч. 2 ст. 291 КПК України, в обвинувальному акті не зазначено та доказів їх понесення суду не надано. Цивільний позов не подавався.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 373, 374 КПК України, суд
ухвалив:
Визнати винуватим ОСОБА_4 у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого частиною 1 статті 185 КК України і призначити йому покарання у виді громадських робіт на строк 100 (сто) годин.
Документи залишити у матеріалах кримінального провадження.
Апеляційна скарга може бути подана до Київського апеляційного суду через Переяслав-Хмельницький міськрайонний суд Київської області протягом 30 днів з дня проголошення вироку.
Вирок набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.
Копія вироку може бути отримана обвинуваченим та прокурором негайно після проголошення.
Суддя ОСОБА_1