Рішення від 27.07.2021 по справі 363/3980/20

"27" липня 2021 р. Справа № 363/3980/20

РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 липня 2021 року Вишгородський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді Рудюка О.Д.,

за участю секретаря судового засідання Андрєєвої О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Вишгороді в спрощеному позовному провадженні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

ВСТАНОВИВ:

АТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення з ОСОБА_1 заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного кредитного договору б/н від 18.12.2013 року ОСОБА_1 отримав кредит у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку зі сплатою відсотків за користування кредитом.

Відповідач підтвердив свою згоду на те, що підписана анкета-заява про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг в Приватбанк разом з запропонованими ПАТ КБ «Приватбанк» Умовами та правилами, Тарифами складають між ним і банком кредитний договір, що підтверджується підписом відповідача.

Позивач відповідно до статті 1054 ЦК України, виконав свої зобов'язання за кредитним договором, а саме надав відповідачу кредит у розмірі, встановленому договором.

Згідно статей 526, 527, 530 ЦК України зобов'язання повинні виконуватись належним чином і в установлений строк відповідно до умов договору та вимог закону.

Як вказує позивач, у порушення зазначених норм закону та умов договору відповідач зобов'язання за вказаним договором належним чином не виконав, що підтверджується розрахунком заборгованості, копією заяви позичальника, витягом з «Тарифів Банку», витягом з «Умов та правил надання банківських послуг та Правил користування платіжною карткою».

У зв'язку з зазначеними порушеннями зобов'язань за кредитним договором у відповідача станом на 30.08.2020 року виникла заборгованість 84 344,27 грн., яка складається з наступного: 31 660,47 грн. - заборгованості за тілом кредиту; 11 062,72 грн. - заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 41 621,08 грн. - нарахованої пені.

На підставі викладеного, позивач просить стягнути з відповідача на його користь заборгованість у розмірі 84 344,27 грн. за кредитним договором №б/н від 18.12.2013 року.

Представник позивача у судове засідання не з'явився, в матеріалах справи міститься клопотання про розгляд справи у його відсутність позовні вимоги підтримує в повному обсязі та просив задовольнити, проти заочного розгляду справи не заперечує.

Відповідач у судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся у встановлений законом порядку, причини неявки суду невідомі. Заяв, клопотань про відкладення розгляду справи до суду не надходило.

Крім того, відповідач не скористався своїм правом та не подав до суду відзив на позовну заяву.

Суд за згодою представника позивача ухвалює рішення при заочному розгляді справи на підставі наявних доказів.

Дослідивши письмові матеріали справи, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд прийшов до наступного.

Як вбачається із матеріалів справи, 18.12.2013 року ОСОБА_1 підписав анкету-заяву про приєднання до Умов та Правил надання банківських послуг позивачем у справі.

Звертаючись до суду позивач послався на те, що ОСОБА_1 , підписавши анкету-заяву підтвердив свою згоду на те, що підписана заява разом з Умовами та правилами надання банківських послуг, Правилами користування платіжною карткою» та Тарифами Банку, які викладені на банківському сайті www.privatbank.ua складає між ним та банком договір, що підтверджується підписом у заяві.

Згідно зі статтями 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ст.1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Доказами, які підтверджують наявність заборгованості та її розмір є первинні документи, оформлені відповідно до статті 9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність». Згідно вказаної норми Закону підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час здійснення господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.

Відповідно до пункту 5.6 Положення про організацію операційної діяльності в банках України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року №254, виписки з особових рахунків клієнтів є підтвердженням виконаних за день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.

АТ КБ «Приватбанк», на підтвердження вимог статті 1054 ЦК України, щодо виконання своїх зобов'язань, а саме надання позивачем відповідачу грошових коштів за договором б/н від 18.12.2013 року, надано виписку з карткового рахунку ОСОБА_1 № НОМЕР_1 , а також довідку про відкриття картки № НОМЕР_1 відкритої 18.12.2013 року.

Як вбачається з довідки виданої АТ КБ «Приватбанк», про зміну умов кредитування та обслуговування кредитної картки оформленої на ім'я ОСОБА_1 , по картковому рахунку № НОМЕР_1 року, 18.12.2013 року встановлено кредитний ліміт 8 000,00 грн., 06.04.2017 року кредитний ліміт збільшено до 15 000,00 грн., 19.10.2017 року кредитний ліміт збільшено до 25 000,00 грн., 17.05.2018 року кредитний ліміт зменшено до 24 711,21 грн., крім того, 18.07.2018 року кредитний ліміт зменшено до 0,00 грн.

Згідно до ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтею 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.

Відповідно до статей 610, 611 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Згідно ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Таким чином, враховуючи вищевикладене, позовні вимоги АТ КБ «Приватбанк» підлягають задоволенню в частині стягнення з відповідача заборгованості за тілом кредиту в розмірі 25 000,00 грн., як доведені, оскільки позивачем встановлено кредитний ліміт у розмірі 25 000,00 грн.

Щодо заявлених позовних вимоги про стягнення з ОСОБА_1 11 062,72 грн. - заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 41 621,08 грн. - нарахованої пені, суд дійшов до наступного.

Відповідно до ч.1, 2 ст.207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом ст.626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов'язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною 1 ст.638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Частиною 2 статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (ст.1055 ЦК України).

Згідно до ч.1 ст.633 ЦК України публічним є договір, в якому одна сторона - підприємець взяла на себе обов'язок здійснювати продаж товарів, виконання робіт або надання послуг кожному, хто до неї звернеться (роздрібна торгівля, перевезення транспортом загального користування, послуги зв'язку, медичне, готельне, банківське обслуговування тощо). Умови публічного договору встановлюються однаковими для всіх споживачів, крім тих, кому за законом надані відповідні пільги.

За змістом ст.634 ЦК України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

У переважній більшості випадків застосування конструкції договору приєднання його умови розроблює підприємець (в даному випадку ПАТ КБ «Приватбанк»).

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв'язку з чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст ст.633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом ч.2 ст.1056-1 ЦК України, розмір процентів, тип процентної ставки (фіксована або змінювана) та порядок їх сплати за кредитним договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів на дату укладення договору.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі ст.1049 ЦК України позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За змістом ст.549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Частинами 1, 2 статті 551 ЦК України визначено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

Згідно до ч.1 ст.1050 ЦК України, якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.

Таким чином, в разі укладення договору кредитного договору проценти за користування позиченими коштами та неустойка поділяються на встановлені законом (розмір та підстави стягнення яких визначаються актами законодавства) та договірні (розмір та підстави стягнення яких визначаються сторонами в самому договорі).

Між тим, у заяві позичальника про приєднання до Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку від 18.12.2013 року та оформлення платіжної картки, процентна ставка не зазначена.

Крім того, у цій заяві відсутні умови договору про встановлення відповідальності у вигляді неустойки (пені, штрафів) за порушення зобов'язання у вигляді грошової суми та її визначеного розміру.

Банк, заявляючи у даній справі, вимоги про погашення кредиту, просив стягнути заборгованість за простроченим тілом кредиту, пенею та штрафами.

Обґрунтовуючи право вимоги в цій частині, в тому числі їх розмір і порядок нарахування, крім самого розрахунку кредитної заборгованості, банк посилався на витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, як невід'ємні частини договору.

Разом з тим, матеріали справи не містять підтверджень, що саме з цим витягом з Тарифів обслуговування кредитних карт та витягом з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, відповідач, підписуючи заяву від 18.12.2013 року, ознайомився і погодився з ними, а також, що вказані документи на момент отримання відповідачем кредитних коштів взагалі містили умови, зокрема й щодо сплати відсотків, пені та штрафів, та саме у зазначеному в цих документах розмірах і порядках нарахування.

Роздруківка ж із сайту позивача належним доказом бути не може, оскільки цей доказ повністю залежить від волевиявлення і дій однієї сторони (банку), яка може вносити і вносить відповідні зміни в умови та правила споживчого кредитування, що підтверджено у постанові Верховного Суду України від 11 березня 2015 року (провадження № 6-16цс15) і не спростовано позивачем при розгляді вказаної справи.

Неможливо у даному випадку також застосувати до вказаних правовідносин правила ч.1 ст.634 ЦК України, оскільки Умови та правила надання банківських послуг, що розміщені на офіційному сайті позивача (www.privatbank.ua) неодноразово змінювались самим АТ КБ «Приватбанк» в період: з часу виникнення спірних правовідносин до моменту звернення до суду із вказаним позовом, тобто кредитор міг додати до позовної заяви витяг з Тарифів та витяг з Умов та правила надання банківських послуг у будь-яких редакціях, що найбільш сприятливі для задоволення позову.

За таких обставин та без наданих підтверджень про конкретні запропоновані відповідачу Умови та правила банківських послуг, відсутність у заяві домовленості сторін про сплату пені та штрафів за користування кредитними коштами, надані банком витяг з Тарифів та витяг з Умов та правила надання банківських послуг не можуть розцінюватись як стандартна (типова) форма, що встановлена до укладеного із відповідачем кредитного договору, оскільки достовірно не підтверджують вказаних обставин.

Відповідно до ч.6 ст.81 ЦПК України доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Обґрунтування наявності обставин повинні здійснюватися за допомогою належних, допустимих і достовірних доказів, а не припущень, що й буде відповідати встановленому статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04 листопада 1950 року принципу справедливості розгляду справи.

Отже, наданий позивачем витяг з Умов та правил надання банківських послуг у Приватбанку, з огляду на їх мінливий характер, не можна вважати складовою кредитного договору й щодо будь-яких інших встановлених ними нових умов та правил, чи можливості використання банком додаткових заходів, які збільшують вартість кредиту, чи щодо прямої вказівки про збільшення прав та обов'язків кожної із сторін, якщо вони не підписані та не визнаються позичальником, а також, якщо ці умови прямо не передбачені, як у даному випадку - в заяві позичальника, яка безпосередньо підписана останнім і лише цей факт може свідчити про прийняття позичальником запропонованих йому умов та приєднання як другої сторони до запропонованого договору.

Аналогічні висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постанові Великої Палати Верховного Суду від 03 липня 2019 року у справі №342/180/17.

Крім того, з огляду на те, що витяг з Тарифів обслуговування кредитних карт та витяг з Умов та правил надання банківських послуг в Приватбанку, які містяться в матеріалах даної справи, відповідача не містять підпису, їх не можна розцінювати як частину кредитного договору, укладеного між сторонами 18.12.2013 року шляхом підписання заяви.

Отже відсутні підстави вважати, що сторони обумовили у письмовому вигляді розмір та порядок нарахування відсотків за користування кредитом, а також відповідальність за порушення умов договору у виді сплати пені та штрафів.

З урахуванням викладеного, позовні вимоги в частині стягнення з відповідача 11 062,72 грн. - заборгованості за відсотками нарахованими на прострочений кредит згідно ст.625; 41 621,08 грн. - нарахованої пені не підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись статтями 22, 526, 549, 610, 624, 1049, 1054 ЦК України, статтями 12, 81, 141, 258, 263-265, 274-279, 354, 355 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк «Приватбанк» заборгованість за кредитним договором про надання банківських послуг б/н від 18.12.2013 року у розмірі 25 000,00грн. та витрати по сплаті судового збору у розмірі 2 102,00грон.

В інший частині позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подання апеляційної скарги на рішення суду першої інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом тридцяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Позивач: Акціонерне товариство Комерційний банк «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570, 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д)).

Відповідач: ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_2 , АДРЕСА_1 ).

Суддя О.Д. Рудюк

Попередній документ
98601544
Наступний документ
98601546
Інформація про рішення:
№ рішення: 98601545
№ справи: 363/3980/20
Дата рішення: 27.07.2021
Дата публікації: 29.07.2021
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Цивільне
Суд: Вишгородський районний суд Київської області
Категорія справи: Цивільні справи (з 01.01.2019); Справи позовного провадження; Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них; надання послуг
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено склад суду (20.10.2020)
Дата надходження: 20.10.2020
Предмет позову: про стягнення заборгованості
Розклад засідань:
17.03.2021 11:40 Вишгородський районний суд Київської області
14.06.2021 11:10 Вишгородський районний суд Київської області
27.07.2021 09:20 Вишгородський районний суд Київської області