Справа 362/3887/21
Провадження 3/362/1673/21
27.07.2021 року
Васильківський міськрайонний суд Київської області в складі судді Поповича Олега Васильовича розглянув матеріал про адміністративне правопорушення, що надійшов від відділу поліції № 1 Обухівського РУП ГУНП у Київській області про притягнення до адміністративної відповідальності
ОСОБА_1 , що народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянка України, зареєстрована та проживає за адресою: АДРЕСА_1
за частиною 1 статті 184 КУпАП і
встановив:
Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення від 09 червня 2021 року серії АПР 18 № 512079 ОСОБА_1 09 червня 2021 року приблизно о 16:30 годині ухилилась від виконання передбачених законодавством обов'язків щодо виховання свого неповнолітнього сина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внаслідок чого останній розпивав пиво по АДРЕСА_2 , тобто ОСОБА_1 вчинила адміністративне правопорушення, передбачене частиною 1 статті 184 КУпАП.
ОСОБА_1 у суді вину не визнала, зауваживши на безпідставності складеного щодо неї протоколу про адміністративне правопорушення.
Частина 1 статті 9 КУпАП передбачає, що адміністративним порушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Відповідно до вимог статті 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяну майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Стаття 184 КУпАП передбачає відповідальність за ухилення батьків або осіб які їх замінюють, від виконання передбачених законодавством батьківських обов'язків щодо забезпечення необхідних умов життя, навчання та виховання неповнолітніх дітей.
Дослідивши матеріали, суд виходить з такого.
Відповідно до протоколу ОСОБА_1 інкримінують вчинення адміністративного правопорушення передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, а саме настання адміністративної відповідальності за невиконання батьками обов'язків щодо виховання дітей.
Проте, протокол про адміністративне правопорушення містить суть інкримінованого ОСОБА_1 правопорушення, сформульованого поліцейським, а не докази на підтвердження факту ухилення від виконання батьківських обов'язків.
Встановлені правила допустимості і відповідності доказів є гарантом їх достовірності та істинності.
Відповідно до статті 251 КУпАП доказами в справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи у його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото- чи кінозйомки, відеозапису чи засобів фото- і кінозйомки, відеозапису, що використовуються при нагляді за виконанням правил, норм і стандартів, що стосуються забезпечення безпеки дорожнього руху, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
Так, згідно зі статтею 252 КУпАП докази повинні оцінюватися за внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності.
За приписами статті 62 Конституції України особа вважається невинуватою у вчиненні злочину і не може бути піддана кримінальному покаранню, доки її вину не буде доведено в законному порядку і встановлено обвинувальним вироком суду.
Відповідно до Рішення Конституційного Суду України від 22.12.2010 № 23-рп/2010 адміністративна відповідальність в Україні та процедура притягнення до неї ґрунтується на конституційних принципах і правовій презумпції, в тому числі, і закріпленої в статті 62 Конституції України презумпції невинуватості.
Така позиція Конституційного Суду України відповідає і правовим позиціям ЄСПЛ. Зокрема, у своєму рішенні по справі «Аллене де Рібемон проти Франції» від 10.02.1995 ЄСПЛ зазначив, що сфера застосування принципу презумпції невинуватості значно ширше, ніж це передбачають: презумпція невинності обов'язкова не тільки для кримінального суду, який вирішує питання про обґрунтованість обвинувачення, а й для всіх інших суспільних відносин.
ЄСПЛ підкреслює, що обов'язок адміністративного органу нести тягар доведення є складовою презумпції невинуватості і звільняє особу від обов'язку доводити свою непричетність до скоєння порушення.
Так, у рішенні від 21 липня 2011 року у справі «Коробов проти України» ЄСПЛ висловив позицію про те, що суд має право обґрунтувати свої висновки лише доказами, що випливають зі співіснування достатньо переконливих, чітких і узгоджених між собою висновків чи схожих неспростовних презумпції факту. Тобто таких, які не залишать місце сумнівам, оскільки наявність останніх не узгоджується зі стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
Суд констатує, що матеріал про адміністративне правопорушення не містить жодних належних, допустимих і достатніх доказів на підтвердження винуватості ОСОБА_1 у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 1 статті 184 КУпАП, за стандартом доведення «поза розумним сумнівом».
У відповідності з пунктом 1 частини 1 статті 247 КУпАП провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочате, а розпочате підлягає закриттю за відсутності події і складу адміністративного правопорушення.
Керуючись статтями 9, 247, 280, 283, 284 КУпАП, суд
постановив:
Закрити провадження у справі про адміністративне правопорушення щодо ОСОБА_1 за частиною 1 статті 184 КУпАП у зв'язку з відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
Постанову може бути оскаржено до Київського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги.
Суддя О.В. Попович