справа № 361/3688/21
провадження № 2-з/361/168/21
12.07.2021
12 липня 2021 року м. Бровари
Суддя Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчак І.М., розглянувши заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову,
У провадженні Броварського міськрайонного суду Київської області на розгляді перебуває цивільна справа за позовом ОСОБА_1 до Зазимської сільської ради Броварського району Київської області (далі - Зазимська с/р), Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, експерта державної експертизи Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області Зураєвої Віри Дмитрівни, Відділу у Бахмацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області, державного кадастрового реєстратора Відділу у Бахмацькому районі Головного управління Держгеокадастру у Чернігівській області Шамхалова В'ячеслава Абдулайовича, Управління містобудування та архітектури Броварської районної державної адміністрації Київської області, директора Товариства з обмеженою відповідальністю “Перша земельна агенція” Паюка Олександра Васильовича, третя особа: Головне управління Держгеокадастру у Київській області про визнання недійсними та скасування висновку державної експертизи, рішення органу місцевого самоврядування та державної реєстрації права власності.
07 липня 2021 року ОСОБА_1 подала до суду заяву, у якій просить вжити заходів забезпечення цього позову, а саме накласти арешт на земельну ділянку площею 17,4707 га для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови в межах Зазимської сільської ради Броварського району Київської області у АДРЕСА_1 , кадастровий номер 3221286801:01:033:0049.
В обґрунтування даної заяви зазначала, що у 2018 році вона звернулася до Пухівської сільської ради Броварського району Київської області (далі - Пухівська с/р), правонаступником якої є Зазимська сільська рада Броварського району Київської області (далі - Зазимська с/р), із клопотанням про надання їй дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення їй у власність земельної ділянки площею 0,20 га, цільове призначення: для особистого сільського господарства, у АДРЕСА_1 . Рішенням Пухівської с/р від 27 червня 2018 року за № 1012-ХХVII-VII у наданні такого дозволу їй відмовлено.
Не погоджуючись з даним рішенням Пухівської с/р, вона звернулася до Київського окружного адміністративного суду з позовом про визнання протиправним цього рішення, його скасування та зобов'язання Пухівську с/р вчинити певні дії.
У ході розгляду цієї справи судом було вжито заходів забезпечення позову та заборонено Пухівській с/р вчиняти будь-які дії щодо виготовлення проекту землеустрою та затвердження проекту землеустрою щодо передачі у власність земельної ділянки площею 0,20 га для особистого селянського господарства у АДРЕСА_1 .
22 листопада 2018 року Київський окружний адміністративний суд ухвалив рішення, яким задовольнив її позовні вимоги, визнав протиправним та скасував оскаржуване рішення Пухівської с/р від 27 червня 2018 року за № 1012-ХХVII-VII, зобов'язав Пухівську с/р надати ОСОБА_1 дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення у власність вказаної вище земельної ділянки.
Всупереч вжитих судом заходів забезпечення позову та рішенню суду, Пухівська с/р незаконно на підставі прийнятих нею протиправних рішень отримала в комунальну власність земельну ділянку площею 17,4707 га, кадастровий номер 3221286801:01:033:0049, цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови в межах Зазимської с/р у АДРЕСА_1 , у межах якої знаходиться земельна ділянка площею 0,20 га, яку вона (позивач) має намір отримати у власність.
Позивач вважає, що невжиття заходів забезпечення позову, про які вона просить суд, враховуючи недобросовісні дії відповідача по відношенню до її прав на безоплатне отримання земельної ділянки площею 0,20 га, як учасником АТО, довготривале невиконання рішення Київського окружного адміністративного суду від 22 листопада 2018 року щодо зобов'язання надати їй дозвіл на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки площею 0,20 га у власність у АДРЕСА_1 , що знаходиться в межах земельної ділянки площею 17,4707 га, утруднить або зробить неможливим виконання рішення суду у разі задоволення її позову.
У ч. 1 ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 149 ЦПК України суд за заявою осіб, які беруть участь у справі, може вжити, передбачені цим Кодексом, заходи забезпечення позову.
У ч. 2 ст. 149 ЦПК України передбачено, що забезпечення позову допускається як до пред'явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.
Згідно із п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов забезпечується накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб.
Із матеріалів справи вбачається, що предметом та підставою поданого ОСОБА_1 до суду позову є оскарження нею незаконного, на її думку, набуття Пухіською с/р права власності на земельну ділянку площею 17,4707 га, кадастровий номер 3221286801:01:033:0049, цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови в межах Зазимської с/р у АДРЕСА_1 , у межах якої знаходиться земельна ділянка площею 0,20 га, яку позивач як учасник АТО має намір отримати у власність.
За змістом і формою заява про забезпечення позову повинна відповідати вимогам, встановленим у ст. 151 ЦПК України.
У ч. 1 ст. 151 ЦПК України встановлено, що у заяві про забезпечення позову повинно бути зазначено зокрема, предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову; захід забезпечення позову, який належить застосувати, з обґрунтуванням його необхідності; ціну позову, про забезпечення якого просить заявник; інші відомості, потрібні для забезпечення позову.
Забезпечення позову - це сукупність процесуальних дій, які гарантують виконання рішення суду у разі задоволення позовних вимог.
Пленум Верховного Суду України у п. 4 постанови № 9 від 22 грудня 2006 року “Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову” роз'яснив, що, розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з'ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.
Заходи забезпечення позову застосовуються судом для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду про задоволення позову та повинні застосовуватися лише у разі необхідності, оскільки безпідставне звернення до даних дій може спричинити порушення прав та законних інтересів інших осіб чи учасників процесу.
Відповідно до вимог ч. 3 ст. 150 ЦПК України заходи забезпечення позову мають бути співмірним із заявленими позивачем вимогами.
Аналізуючи вказані норми законодавства, слід дійти висновку, що при поданні заяви про забезпечення позову недостатньо послатись на диспозицію відповідної норми процесуального права, заява повинна бути належним чином мотивована, а її доводи - підтверджені, тобто особа, яка подала заяву про забезпечення позову, повинна обґрунтувати причини звернення з такою заявою та подати докази наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування певного заходу.
Не може бути задоволена заява про забезпечення позову, якщо заявник не надав доказів, які б свідчили про те, що невжиття заходів забезпечення позову призведе до наслідків, які можуть істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду. Питання задоволення заяви сторони у справі про застосування заходів забезпечення позову вирішується судом у кожному конкретному випадку, виходячи з характеру обставин справи, що дозволяють зробити висновок щодо утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду у випадку невжиття судом заходів забезпечення позову.
Всупереч вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України, ОСОБА_1 у заяві про забезпечення позову не обґрунтувала необхідність вжиття заходів забезпечення позову, які вона просить суд застосувати, зокрема, у чому саме існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання рішення суду у разі задоволення її позову про визнання недійсними та скасування висновку державної експертизи, рішення органу місцевого самоврядування та державної реєстрації права власності, не надано доказів наявності фактичних обставин, з якими пов'язується застосування такого заходу забезпечення позову як арешт земельної ділянки площею 17,4707 га, кадастровий номер 3221286801:01:033:0049, цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови в межах Зазимської с/р у АДРЕСА_1 , у межах якої знаходиться земельна ділянка площею 0,20 га, яку ОСОБА_1 як учасник АТО має намір отримати у власність.
Суд вважає, що заходи забезпечення позову ОСОБА_1 - арешт земельної ділянки площею 17,4707 га, кадастровий номер 3221286801:01:033:0049, цільове призначення: для будівництва та обслуговування інших будівель громадської забудови, отриманої Пухівською с/р у комунальну власність, не є співмірними із заявленими позивачем вимогами.
Посилання позивача ОСОБА_1 лише на те, що невжиття заходів забезпечення позову істотно ускладнить чи унеможливить ефективний захист її прав, не є підставою для вжиття судом зазначеного заходу забезпечення позову (арешту земельної ділянки площею 17,4707 га).
Згідно із ч. 10 ст. 153 ЦПК України суд, встановивши, що заяву про забезпечення позову подано без додержання вимог ст. 151 цього Кодексу, повертає її заявнику, про що постановляє ухвалу.
Враховуючи викладене, суд дійшов вивновку, що заява ОСОБА_1 про забезпечення позову не відповідає вимогам ч. 1 ст. 151 ЦПК України, тому підлягає поверненню заявнику.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 5, 13, 149 - 153, 259, 260 ЦПК України,
Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову повернути позивачу.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана до Київського апеляційного суду через Броварський міськрайонний суд Київської області протягом п'ятнадцяти днів з дня її постановлення.
Учасник справи у разі постановлення ухвали за його відсутності має право оскаржити ухвалу в апеляційному порядку протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання копії ухвали.
Суддя Дутчак І. М.