Справа № 357/2442/21
2/357/2258/21
Категорія 59
іменем України
21 липня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області в складі:
головуючого судді - Орєхова О.І.,
за участю секретаря - Сокур О.В.,
представника відповідача - ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в загальному позовному провадженні
в залі суду № 2 в м. Біла Церква цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно,-
В березні 2021 року позивач ОСОБА_2 звернулася до Білоцерківського міськрайонного суду Київської області з позовною заявою до ОСОБА_3 , третя особа: Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, посилаючись на наступні обставини.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її баба, ОСОБА_4 , про що свідчить копія свідоцтва про смерть серія НОМЕР_1 . На день смерті її бабці, ОСОБА_4 залишилася спадщина, яку вона прийняла, але не оформила своїх спадкових прав після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 , чоловіка, її дідуся, ОСОБА_5 , яка складається з житлового будинку під АДРЕСА_1 , земельної ділянки, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки складає 0,0730 га., кадастровий номер 3210300000:04:038:0100, автомобіля марки ВАЗ, модель 21061, 1989 року випуску, двигун № НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 .
Після смерті спадкодавця, ОСОБА_4 , вона, ОСОБА_2 , вчасно звернулася до Першої Білоцерківської міської Державної нотаріальної контори, з заявою про прийняття спадщини, заява була зареєстрована 16.09.2020 року, № 743.
10.09.2020 року до Першої Білоцерківської міської Державної нотаріальної контори, з заявою про прийняття спадщини звернулася її тітка ОСОБА_3 . На підставі її заяви було заведено спадкову справу під № 261/2020.
Після написання заяви про прийняття спадщини, після померлої ОСОБА_4 , Відповідачка до Першої Білоцерківської міської Державної нотаріальної контори не з'являється, правовстановлюючі документи нотаріусу не надає, чим чинить їй перешкоди у оформленні її спадкових прав. Тому вона змушена звернутися до Білоцерківського міськрайонного суду з даною позовною заявою.
Просила суд визнати за нею, ОСОБА_2 , право власності на 1/2 частку спадкового майна, яке складається з житлового будинку під АДРЕСА_1 , земельної ділянки, для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки складає 0,0730 га., кадастровий номер 3210300000:04:038:0100, автомобіля марки ВАЗ, модель 21061, 1989 року випуску, двигун № НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 1-6).
Ухвалою судді від 09 квітня 2021 року прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у вищезазначеній цивільній справі. Постановлено провести розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Призначено підготовче судове засідання на 10 годину 00 хвилин 27 травня 2021 року (а.с. 45-46).
27 травня 2021 року в підготовчому судовому засіданні було оголошено перерву до 11 години 30 хвилин 17.06.2021 року за клопотанням представника відповідача ( а. с. 61-63 ).
Ухвалою суду від 27 травня 2021 року витребувано у Першої Білоцерківської міської державної нотаріальної контори Київської області належним чином завірену копію спадкової справи № 261/2020, яка відкрилась після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с. 65-66).
16 червня 2021 року за вх. № 28287 судом отримано належним чином завірену копію спадкової справи № 261/2020 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с. 71, 72-129).
17 червня 2021 року суд протокольно ухвалив закрити підготовче засідання та призначити справу до розгляду по суті на 11 годину 00 хвилин 21.07.2021 року (а.с. 131-132).
В судове засідання позивач ОСОБА_2 не з'явилася, 17.06.2021 року за вх. № 28336 судом отримано заяву, в якій остання просила справу за її позовом до ОСОБА_3 , третя особа: Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно розглядати за її відсутності. Позовні вимоги підтримує в повному обсязі.
Представник відповідача - адвокат Кирилюк О.В. в судовому засіданні заперечувала проти позовних вимог ОСОБА_2 та просила суд відмовити в задоволенні позову.
Третя особа Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора в судове засідання свого представника не направила, 02.07.2021 року за вх. № 30500 судом отримано відповідь на судову повістку про виклик до суду, в якій Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора просить вказану справу слухати без участі їхнього представника. У вирішенні справи покладаються на розсуд суду.
Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності. Якщо таке клопотання заявили всі учасники справи, судовий розгляд справи здійснюється на підставі наявних у суду матеріалів.
Суд, вислухавши пояснення представника відповідача, дослідивши матеріали справи, вважає, що позовні вимоги позивача ОСОБА_2 підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно із ч. 1 ст. 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизначених або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.
Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Судом встановлені фактичні обставини та зміст спірних правовідносин.
В судовому засіданні встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_4 , про що в матеріалах справи свідчить наявна копія про смерть, серія НОМЕР_1 (а.с. 36).
Після смерті ОСОБА_4 залишилася спадщина, яку остання прийняла після померлого ІНФОРМАЦІЯ_2 свого чоловіка ОСОБА_5 , про що в матеріалах справи свідчить наявна копія про смерть, серія НОМЕР_5 (а.с. 37).
Згідно Витягу з реєстру територіальної громади м. Біла Церква від 06.11.2020 року, за відомостями реєстру за адресою АДРЕСА_1 станом на 28.07.2019 року зареєстровано 2 осіб: ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_4 (а.с. 38).
Отже, померла ОСОБА_4 прийняла спадщину після померлого ОСОБА_5 , оскільки постійно проживала разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини та протягом 6 місяців не подала заяву про відмову від неї.
Зазначене підтверджується і постановою про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 30 грудня 2020 року, яка була винесена Першою Білоцерківською міською державною нотаріальною конторою (а.с. 28-29).
Факт того, що особа за життя не оформила свого права на спадкове майно після смерті чоловіка, не має правового значення для вирішення питання щодо наявності права на це майно у його спадкоємців, оскільки відповідно до ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Зазначена правова позиція міститься в постанові КЦС ВС від 31.08.2020 № 350/1850/17 (61-42603св18).
Встановлено, що спадщина після померлої ОСОБА_4 відкрилася на наступне спадкове майно, яке складається з: житлового будинку АДРЕСА_1 ; земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки складає 0,0730 га, кадастровий номер 3210300000:04:038:0100, автомобіля марки ВАЗ, модель 21061, 1989 року випуску, двигун № НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , що підтверджується наявними в матеріали справи документами, які видані на ім'я ОСОБА_5 (а.с. 12-13, 14-19, 21, 23-24, 27).
Встановлено, що після померлої ОСОБА_4 до нотаріальної контори з заявами про прийняття спадщини звернулися донька померлої ОСОБА_3 та онука ОСОБА_2 (а.с. 73, 74).
Родинний зв'язок між померлою ОСОБА_4 та позивачем ОСОБА_2 підтверджується матеріали справи (а.с. 30, 94, 95).
З наявних матеріалів справи вбачається, що батько позивача ОСОБА_6 , 1952 року народження, який є сином ОСОБА_5 та ОСОБА_4 (а.с. 94), помер ІНФОРМАЦІЯ_5 , про що в матеріалах справи свідчить наявне свідоцтво про смерть від 10.01.1979 року, серія НОМЕР_6 (а.с. 94 на зворотному листі).
На підставі звернення до нотаріальної контори, 10 вересня 2020 року Першою Білоцерківською міською державною нотаріальною конторою Київської області було заведено спадкову справу під № 261/2020 до майна померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 (а.с. 72).
Постановою Першою Білоцерківською міською державною нотаріальною конторою Київської області від 30 грудня 2020 року відмовлено ОСОБА_2 у видачі свідоцтв про право власності за законом після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_4 , оскільки не подані відомості (інформація) та документи необхідні для вчинення нотаріальної дії, а саме документи, що посвідчують право власності про належність майна спадкодавцеві (а.с. 28-29).
Звертаючись до суду з даною позовною заявою, позивач зазначає, що після написання заяви про прийняття спадщини, після померлої ОСОБА_4 , відповідачка до Першої Білоцерківської міської Державної нотаріальної контори не з'являється, правовстановлюючі документи нотаріусу та їй не надає, чим чинить їй перешкоди у оформленні її спадкових прав, тому вона змушена звернутися до Білоцерківського міськрайонного суду.
Відповідно до ч. ч. 1-4 ст. 10 ЦПК України, суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов'язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.
Згідно ч. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.
Згідно з положеннями, зокрема, ст.ст. 15, 16 ЦК України, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання її прав, свобод чи інтересів.
Статтею 12 ЦПК України передбачено, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених законом та кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Одним із принципів цивільного судочинства є диспозитивність, який полягає у тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявленою нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим кодексом випадках. Учасник справи, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (ст. 13 ЦПК України).
Згідно ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Відповідно до ст. 77 ЦПК України предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Згідно вимог ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Відповідно до ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов'язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).
Спадкування здійснюється за заповітом або за законом (ст. 1217 ЦК України).
Згідно зі ст. 1218 ЦК України до складу спадщини входять усі права та обов'язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
У силу ст. ст. 1258, 1261 ЦК України спадкоємці за законом одержують право на спадкування почергово. У першу чергу право на спадкування за законом мають діти спадкодавця, у тому числі зачаті за життя спадкодавця та народжені після його смерті, той з подружжя, який його пережив, та батьки.
Внуки, правнуки спадкодавця спадкують ту частку спадщини, яка належала б за законом їхнім матері, батькові, бабі, дідові, якби вони були живими на час відкриття спадщини (ч. 1 ст. 1266 ЦК України).
Оскільки одним із спадкоємцем після смерті ОСОБА_4 мав би бути її син ОСОБА_6 , який помер, то його донька позивач по справі ОСОБА_2 має право на успадкування частки, яка належала б за законом її батьку, якби той був живим.
Частки у спадщині кожного із спадкоємців за законом є рівними (ч. 1 ст. 1267 ЦК України).
Відповідно до норм ч. 5 ст. 1268 ЦК України незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини та згідно із ч. 3 ст. 1296 ЦК відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину.
Згідно ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати до нотаріальної контори заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.
Статтею 1297 ЦК України встановлено обов'язок спадкоємця звернутися за свідоцтвом про право на спадщину на нерухоме майно. Проте нормами цієї статті, так само як й іншими нормами цивільного права, не визначено правових наслідків недотримання такого обов'язку у виді втрати права на спадщину.
Виникнення у спадкоємця права на спадщину, яке пов'язується з її прийняттям, як майнового права зумовлює входження права на неї до складу спадщини після смерті спадкоємця, який не одержав свідоцтва про право на спадщину (статті 1296, 1297 ЦК України) та не здійснив його державної реєстрації (ст. 1299 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 1297 ЦК України, спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов'язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно.
У відповідності до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30 травня 2008 року за № 7 свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.
Згідно ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема із правочинів.
Відповідно до статті 392 Цивільного кодексу України особа має право звернутися до суду з позовом про визнання права власності: 1) якщо це право оспорюється або не визнається іншими особами (за умови, що позивач не перебуває з цими особами у зобов'язальних відносинах, оскільки права осіб, які перебувають у зобов'язальних відносинах, повинні захищатися за допомогою відповідних норм інституту зобов'язального права); 2) у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Відповідно до ст. 392 Цивільного кодексу України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Згідно положень п. 4.14, 4.18 глави 10 Порядку здійснення нотаріальних дій нотаріусами України, видача свідоцтва про право на спадщину здійснюється за наявності необхідних документів, що підтверджують наявність певних юридичних фактів, у тому числі й склад спадкового майна. У разі, якщо у спадкоємців відсутні всі необхідні документи, питання визнання права на спадщину вирішується у судовому порядку.
У положенні п. 3.1 листа Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» від 16.05.2013 року за № 24-753/0/4-13, роз'яснено, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК України). Визнання права власності на спадкове майно в судовому порядку є винятковим способом захисту, що має застосовуватися, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.
Отже, як встановлено в судовому засіданні позивач ОСОБА_2 , яка є спадкоємцем частини спадкового майна після смерті ОСОБА_4 не має можливості в отриманні свідоцтв, оскільки відповідач ОСОБА_3 , яка є також спадкоємцем частини спадкового майна померлої чинить перешкоди останній, а саме не з'являється до Першої Білоцерківської міської Державної нотаріальної контори та не надає правовстановлюючі документи на спадкове майно, як нотаріусу так і позивачу, що в свою чергу є перешкодою у оформленні позивачем спадкових прав.
До того ж, в судовому засіданні представник ОСОБА_1 , яка діє в інтересах відповідача, заперечувала проти позовних вимог ОСОБА_2 та просила відмовити в позові.
Стаття 41 Конституції України зазначає, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом. Громадяни для задоволення своїх потреб можуть користуватися об'єктами права державної та комунальної власності відповідно до закону. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.
За таких обставинах, єдиним способом реалізації позивачем своїх спадкових прав після смерті ОСОБА_4 є визнання права власності на спадкове майно у судовому порядку.
Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів (ч. 1 ст. 89 ЦПК України).
Відповідно до вимог ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року).
Отже, з урахуванням вищенаведеного, суд приходить до висновку, що позивач, як спадкоємець не має можливості отримати свідоцтво про право власності на спадкове майно, оскільки відповідач ухиляється від надання правовстановлюючих документів, вірний обрав спосіб захисту свого порушеного права, тому вимоги позивача є цілком обґрунтованими та такими, що підлягають до задоволення.
Частиною 1 статті 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.
Оскільки позовні вимоги позивача підлягають задоволенню, а позивачем при зверненні до суду було понесено судові витрати у розмірі 3690,52 гривень, понесення яких документально підтверджено (а.с. 7), то такі витрати підлягають відшкодуванню та стягненню з відповідача на користь позивача.
Враховуючи вищенаведене та керуючись ст. 41 Конституції України, ст. ст. 15, 16, 328, 392, 1216, 1217, 1218, 1258, 1261, 1266, 1268, 1269, 1296, 1297, 1299 ЦК України, ст. ст. 2. 4, 5, 10, 12, 13, 19, 76, 77, 81, 89, 133, 141, 259, 263-265, 268, 273, 353, 354 ЦПК України суд, п.23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування», суд,-
Позовні вимоги ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа: Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора про визнання права власності на спадкове майно, - задовольнити.
Визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/2 частку спадкового майна, яке складається: з житлового будинку АДРЕСА_1 ; земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель та споруд, що розташована за адресою: АДРЕСА_1 , площа земельної ділянки складає 0,0730 га, кадастровий номер 3210300000:04:038:0100, автомобіля марки ВАЗ, модель 21061, 1989 року випуску, двигун № НОМЕР_2 , кузов № НОМЕР_3 , реєстраційний номер НОМЕР_4 , в порядку спадкування за законом після смерті спадкодавця ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 судовий збір в розмірі 3690,52 гривень (три тисячі шістсот дев'яносто гривень п'ятдесят дві копійки).
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.
Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (адреса реєстрації: АДРЕСА_2 , паспорт НОМЕР_7 , РНОКПП: НОМЕР_8 );
Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП: НОМЕР_9 );
Третя особа: Перша Білоцерківська міська державна нотаріальна контора (адреса місцезнаходження: 09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Банкова, буд. 5).
Повне судове рішення складено 28 липня 2021 року.
Рішення надруковане в нарадчій кімнаті в одному примірнику.
СуддяО. І. Орєхов