Справа № 357/2749/20
Провадження 2-др/357/109/21
Категорія
23 липня 2021 року Білоцерківський міськрайонний суд Київської області у складі:
головуючий суддя - Цукуров В. П. ,
секретар судового засідання - Чайка О.В., ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Біла Церква Київської області заяву представника відповідача Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» - адвоката Тетеря С.І. про ухвалення додаткового рішення по цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки, -
13.03.2020 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вказаним позовом, яким просив визнати недійсним договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 3220486000:04:011:0036 №б/н від 11.12.2013 року в зв'язку з тим, що не підписував даний договір.
18.03.2020 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області було відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.
22.04.2021 року ухвалою Білоцерківського міськрайонного суду Київської області позовну заяву ОСОБА_1 до ПОСП «Сидори» про визнання недійсним договору оренди земельної ділянки залишено без розгляду за заявою представника Позивача.
13.05.2021 року представником відповідача ПОСП «Сидори» адвокатом Тетеря С.І. подано заяву про ухвалення додаткового рішення по справі, у якій вона просила суд вирішити питання щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу та стягнути з ОСОБА_1 на користь ПОСП «Сидори» судові витрати в розмірі 33 658,39 грн., мотивуючи заяву тим, що ухвалою суду від 22.04.2021 року у справі №357/2749/20 позовну заяву ОСОБА_1 залишено без розгляду, але в зв'язку з розглядом даної справи Відповідач поніс витрати на професійну правничу допомогу на зазначену суму. Розмір витрат на професійну правничу допомогу визначений умовами договору про надання правової допомоги №18/12-09 від 22.12.2018 року та додатковою угодою №17/03/20-8, якою доповнено договір №18/12-09 додатком. Факт надання послуг підтверджується актом приймання-передачі наданих послуг в рамках правової допомоги за договором про надання правової допомоги №17/03/20-8 від 26.04.2021 року та копією рахунка на оплату №80 від 17.03.2020 року.
30.04.2021 року представник Позивача - адвокат Червінчик Є.Е. через канцелярію суду подав заперечення на заяву про ухвалення додаткового рішення, в яких просив відмовити у задоволенні заяви представника Відповідача про ухвалення додаткового рішення в повному обсязі.
19.07.2021 року засобами електронного зв'язку представник Позивача на адресу суду направила клопотання про розгляд справи за її відсутності.
23.07.2021 року сторони в судове засідання не з'явились про день, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
При цьому суд враховує, що відповідно до ч.3 ст.13 ЦПК України учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
Відповідно до ч.4 ст.270 ЦПК України неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду справи.
Таким чином, неприбуття у судове засідання 23.07.2021 року учасників даної справи не перешкоджає розгляду заяви про ухвалення додаткового рішення.
Розглядаючи дану заяву суд враховує також наступні приписи законодавства України.
Відповідно до ч.1 ст. 137 ЦПК України, витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги на рахунок держави.
Згідно з ч.5 ст.142 ЦПК України, у разі закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок НЕОБГРУНТОВАНИХ дій Позивача.
У випадках, встановлених частинами третьою - п'ятою цієї статті, суд може вирішити питання про розподіл судових витрат протягом п'ятнадцяти днів з дня постановлення ухвали про закриття провадження у справі або залишення позову без розгляду, рішення про задоволення позову у зв'язку з його визнанням, за умови дотримання відповідною стороною вимог частини дев'ятої статті 141 цього Кодексу.
Відповідно до ч.9 ст.141 ЦПК України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами, або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони, суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.
Так, ст.13 ЦПК України визначено, що учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд, а положеннями ст. 257 ЦПК України визначено право Позивача на подачу заяви про залишення позову без розгляду.
Залишення заяви без розгляду на підставі заяви Позивача - це форма закінчення розгляду справи без ухвалення рішення. Зазначена процесуальна дія - це диспозитивне право Позивача, передбачене нормами ЦПК України. При цьому суд не перевіряє підстави подання такої заяви.
Звернення до суду з позовом є суб'єктивним правом Позивача, гарантоване статтями 55, 124 Конституції України, є безумовним доступом до правосуддя незалежно від обґрунтованості позову.
Таким чином, за змістом ч.5 ст.142 ЦПК України стягнення компенсації здійснених Відповідачем витрат, пов'язаних з розглядом справи, Відповідачу згідно з процесуальним обов'язком доказування необхідно було довести, а суду встановити і зазначити про це в судовому рішенні, які саме необґрунтовані дії Позивача були ним здійснені в ході розгляду справи та в чому вони виражені, зокрема: чи діяв Позивач недобросовісно та пред'явив необґрунтований позов; чи систематично протидіяв правильному та швидкому вирішенню спору; чи недобросовісний Позивач мав на меті протиправну мету - ущемлення прав та інтересів Відповідача; чи були дії Позивача умисні та який ступінь його вини й чим це підтверджується.
Так, згідно з ч.8 ст.141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків, тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
Нормою ч. 5 ст. 142 ЦПК України, на яку Відповідач посилається як на підставу стягнення судових витрат з Позивача, передбачено право Відповідача заявити вимоги про компенсацію здійснених ним витрат, пов'язаних з розглядом справи, внаслідок необґрунтованих дій Позивача. Тобто, Відповідачу необхідно довести, які саме необґрунтовані дії Позивача були ним здійсненні.
Така ж позиція висловлена у п.38 постанови Пленуму ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17 жовтня 2014 року №10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», а саме, що в разі залишення позову без розгляду відповідач має право заявити вимоги про відшкодування здійснених ним витрат, пов'язаних із розглядом справи внаслідок необґрунтованих дій позивача. У такому разі заявлені вимоги розглядаються у цій же справі одночасно із вчиненням наведених процесуальних дій. Розмір відшкодування доводить відповідач. При цьому, те що позивач не міг забезпечити проведення судової експертизи не може свідчити про необґрунтовані його дії.
В даному випадку, враховуючи, що матеріали справи не містять доказів та постановлених судом ухвал в порядку Глави 9 «Заходи процесуального примусу» щодо зловживання Позивачем чи його представником процесуальними правами, чи неправильних дій Позивача при звернення до суду з вказаним позовом, суд приходить до висновку про необґрунтованість доводів заяви про ухвалення додаткового рішення. Вказані у заяві обставини не були встановлені судом при розгляді справи, адже рішення суду по суті спору не приймалось. Інших необґрунтованих дій з боку Позивача, як то систематичне протидіяння правильному та швидкому вирішенню спору, умисність дій та винна поведінка заявником не доведено, а саме по собі подання заяви про залишення позову без розгляду не може бути розцінене як необґрунтовані дії Позивача, так як це його право, передбачене цивільним процесуальним законодавством України, яке не містить обмежень в його реалізації.
Аналогічний правовий висновок викладений Верховним Судом у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду в постанові від 26 вересня 2018 року по справі №148/312/16-ц.
Таким чином, правові підстави для задоволення заяви представника Відповідача ПОСП «Сидори» відсутні, у її задоволенні необхідно відмовити.
На підставі вищевикладеного та керуючись ч.1 ст.246, 270 ЦПК України суд,-
У задоволенні заяви Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» про стягнення з ОСОБА_1 на користь Приватного орендного сільськогосподарського підприємства «Сидори» витрат на оплату професійної правничої допомоги у справі №357/2749/20 у сумі 33 658,39 грн. - відмовити.
Апеляційну скаргу на додаткове рішення суду може бути подано учасниками справи, а також особами, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому додаткове рішення не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому додаткового рішення суду.
Апеляційна скарга подається до Київського апеляційного суду безпосередньо або через Білоцерківський міськрайонний суд Київської області.
Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги додаткове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повне судове рішення складено 23.07.2021 року.
СуддяВ. П. Цукуров