Справа №293/1555/21
Провадження № 2/293/714/2021
28 липня 2021 рокусмт Черняхів
Черняхівський районний суд Житомирської області у складі судді Лось Л.В.,
розглянувши позовну заяву
ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 )
до ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 )
про розірвання шлюбу
23.07.2021 року до суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , за змістом якої просить:
- розірвати шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , зареєстрований 21.06.2018 відділом РАЦС Управління РАЦС Москви, актовий запис № 302.
Згідно даних, вказаних у позовній заяві, відповідач проживає за адресою: АДРЕСА_2 .
Дослідивши позовну заяву з додатками, суд вважає, що подана позовна заява не відповідає вимогам чинного законодавства, а тому згідно з ч. 1ст. 185 ЦПК України, її належить залишити без руху, виходячи з наступного.
Вирішуючи питання щодо форми і змісту позовної заяви за участю іноземного елементу, суди України повинні керуватися як нормами ЦПК України, так і нормами Закону України Про міжнародне приватне право та нормами відповідних міжнародних договорів.
Визначення поняття іноземний елемент наведено у пункті 2 частини першої статті 1 Закону України "Про міжнародне приватне право".
Іноземний елемент - ознака, яка характеризує приватноправові відносини, що регулюються цим Законом, та виявляється в одній або кількох з таких форм:
- хоча б один учасник правовідносин є громадянином України, який проживає за межами України, іноземцем, особою без громадянства або іноземною юридичною особою;
- об'єкт правовідносин знаходиться на території іноземної держави;
- юридичний факт, який створює, змінює або припиняє правовідносини, мав чи має місце на території іноземної держави.
Джерела правового регулювання участі іноземного елемента у цивільному процесі України поділяються на дві групи: національне законодавство та міжнародні договори, в яких бере участь Україна.
Розглядаючи справи за участю іноземного елемента, судам слід з'ясовувати наявність чинного між державами договору та за його наявності - порядку регулювання спірних правовідносин, що виникли.
Відповідно дост. 497 ЦПК України підсудність судам України цивільних справ з іноземним елементом визначається цим Кодексом, законом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
За загальним правилом ч. 1ст. 27 ЦПК України позови до фізичної особи пред'являються в суд за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем її проживання або перебування, якщо інше не передбачено законом.
Правила ст.28 ЦПК України регулюють питання щодо альтернативної підсудності за вибором позивача, частина перша якої, зокрема, встановлює, що позови, що позови про розірвання шлюбу можуть пред"являтися за місцем проживання чи перебування позивача також у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти.
Статтею 75 Закону України "Про міжнародне приватне право" передбачені загальні правила підсудності судам України справ з іноземним елементом. Підсудність судам України справ з іноземним елементом визначається на момент відкриття провадження у справі, незважаючи на те, що в ході провадження у справі підстави для такої підсудності відпали або змінилися, крім випадків, передбачених у статті 76 цього Закону.
Підстави визначення підсудності справ судам України передбачені ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право".
У силу ч. 1 п. 1 ст. 76 Закону України "Про міжнародне приватне право" суди можуть приймати до свого провадження і розглядати будь-які справи з іноземним елементом у таких випадках, якщо сторони передбачили своєю угодою підсудність справи з іноземним елементом судам України, крім випадків, передбачених у статті 77 цього Закону.
Як зазначалося вище дана справа, виходячи зі змісту її вимог, є справою яка за правилами альтернативної підсудності може розглядатись Черняхівським районним судом Житомирської області, оскільки на утриманні позивача перебуває малолітня дитина.
Розділом XI ЦПК України визначено порядок провадження у справах за участю іноземних осіб.
Відповідно до ст. 80 Закону України "Про міжнародне приватне право" у разі якщо при розгляді справи з іноземним елементом у суду виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд може направити відповідне доручення компетентному органу іноземної держави в порядку, встановленому процесуальним законом України або міжнародним договором України.
Відповідно до ст. 498 ЦПК України, у разі якщо в процесі розгляду справи суду необхідно вручити документи, отримати докази, провести окремі процесуальні дії на території іншої держави, суд України може звернутися з відповідним судовим дорученням до іноземного суду або іншого компетентного органу іноземної держави (далі - іноземний суд) у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України.
Доручення суду України надсилається у порядку, встановленому цим Кодексом або міжнародним договором, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, а якщо міжнародний договір не укладено, - Міністерству юстиції України, яке надсилає доручення Міністерству закордонних справ України для передачі дипломатичними каналами.
Як вбачається із матеріалів позовної заяви, відповідач у даній справі проживає у Російській Федерації.
Згідно Закону України "Про приєднання України до Конвенції про вручення за кордоном судових та позасудових документів у цивільних або комерційних справах" від 19 жовтня 2000 року N 2052-III, Україна приєдналася до вказаної Конвенції, дата набуття чинності 01.12.2001 року.
У разі наявності міжнародного договору з питань надання правової допомоги в цивільних справах, чинного у відносинах між Україною та іноземною державою, використовується Інструкція про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затверджена наказом Міністерства юстиції України, Державної судової адміністрації України від 27 червня 2008 року N 1092/5/54 (далі Інструкція).
Відповідно до п. 2.1 розділу II вказаної Інструкції, у разі, якщо при розгляді цивільної справи в суду України виникне необхідність у врученні документів або отриманні доказів, у проведенні окремих процесуальних дій за кордоном, суд України складає доручення про надання правової допомоги за кордоном.
Згідно п. 2.3 розділу II Інструкції про порядок виконання міжнародних договорів з питань надання правової допомоги в цивільних справах щодо вручення документів, отримання доказів та визнання і виконання судових рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України та ДСА України від 27 червня 2008 року N 1092/5/54, доручення та документи, що до нього додаються, складаються мовою, передбаченою відповідним міжнародним договором України. Якщо доручення чи документи, що до нього додаються, складено українською мовою, слід додавати завірений переклад на мову запитуваної держави або на іншу мову, передбачену міжнародним договором України. Документи, що підлягають врученню згідно з дорученням суду України, складаються мовою запитуваної держави чи іншою мовою, передбаченою міжнародним договором України, або супроводжуються завіреним перекладом на таку мову. У відповідних випадках документи, що підлягають врученню, можуть бути складені або перекладені на ту мову, яку, як є підстави вважати, розуміє особа, якій необхідно вручити документи. Це окремо визначається судом України у дорученні.
Також слід зазначити, що положеннями ст. 79 Закону України "Про нотаріат" та Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року N 296/5, нотаріус засвідчує вірність перекладу документа з однієї мови на іншу, якщо він знає відповідні мови. Якщо нотаріус не знає відповідних мов, переклад документа може бути зроблено перекладачем, справжність підпису якого засвідчує нотаріус. При цьому, перекладач разом з документом, що встановлює його особу, повинен надати документ, який підтверджує його кваліфікацію.
Доступ до правосуддя в контексті пункту 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод та прецедентної практики Європейського суду з прав людини не може бути абсолютним і підлягає державному регулюванню й обмеженню. Кожна держава встановлює правила судової процедури, зокрема й процесуальні заборони та обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух. Доступ до правосуддя здійснюється шляхом точного, послідовного і неухильного дотримання процесуального алгоритму, що передбачений ЦПК.
Відтак суд, у разі відкриття провадження у справі, зобов'язаний повідомити про подачу позову, час і місце судового засідання всіх учасників процесу, в тому числі й нерезидента.
Позивачем подано до суду позовну заяву, її копію та додатки до позову, які не відповідають вищевказаним нормам законодавства, тобто подано документи, переклад яких не здійснено на мову учасника нерезидента та такий переклад не засвідчений належним чином.
На підставі зазначеного, оскільки відповідач проживає на її території Російської Федерації, позивачу слід надати в двох екземплярах належним чином засвідчений переклад позовної заяви та усіх додатків до неї на офіційну мову запитуваної держави (офіційну мову відповідної держави, громадянином якої є відповідач, для вручення їх відповідачу.
Відповідно до змісту ч. 1 ст. 185 ЦПК України, позовна заява подана без додержання вимог, викладених у статтях175 і177 ЦПК України підлягає залишенню без руху з наданням строку для усунення недоліків.
За таких обставин суд дійшов висновку про необхідність залишення даної позовної заяви без руху, надавши позивачу 10-денний строк для усунення її недоліків.
Керуючись ст. ст. 27, 28, 175, 177, 185, 260 ,261, 497, 498, 499 ЦПК України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу - залишити без руху.
Надати позивачу 10-денний строк з дня отримання даної ухвали для усунення недоліків заяви, вказаних у мотивувальній частині ухвали, надавши суду два екземпляри належним чином засвідченого перекладу позовної заяви та усіх додатків до неї на офіційну мову запитуваної держави (офіційну мову Російської Федерації) для вручення їх відповідачу.
Роз'яснити позивачу, що у випадку не усунення недоліків позовної заяви, позовна заява буде вважатись неподаною і повернута заявнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Ухвала складена та підписана: 28.07.2021.
Суддя Л.В. Лось