Справа № 11-cc/824/3696/2021 (761/19759/21) Слідчий суддя в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: ст. 183 КПК України Доповідач: ОСОБА_2
22 липня 2021 року колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Київського апеляційного суду у складі:
головуючого судді ОСОБА_2
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4
секретаря судового засідання ОСОБА_5
за участю
прокурора ОСОБА_6
захисника ОСОБА_7
підозрюваного ОСОБА_8
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Києві апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , на ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 31 травня 2021 року, -
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 31 травня 2021 року задоволено клопотання слідчого СУ ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 , погоджене прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 та застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, у межах строку досудового розслідування, до 27 липня 2021 року включно, щодо
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Мукачево Закарпатської області, громадянина України, одруженого, має на утриманні малолітню дитину, з вищою освітою, не працюючого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,
який підозрюється у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289 КК України.
Приймаючи рішення, слідчий суддя врахував наявність у даному кримінальному провадженні обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, та прийшов до висновку про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Не погоджуючись з таким рішенням слідчого судді, захисник ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу слідчого скасувати, постановити нову ухвалу про відмову в застосуванні запобіжного заходу.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги захисник зазначає про відсутність у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри, оскільки додані до клопотання докази не свідчать про причетність ОСОБА_8 до інкримінованих кримінальних правопорушень. Стверджує, що у своїх показах потерпіла ОСОБА_11 , свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 лише висловлюють свої припущення про можливо кримінальний характер зникнення ОСОБА_14 та можливу причетність до цього ОСОБА_8 та додає, що огляд відеозаписів з камер спостереження м. Мукачево лише засвідчує той факт, що підозрюваний на своєму автомобілі пересувався тим самим маршрутом, що й ОСОБА_14 .
Також захисник зазначає, що підозрюваний більше 13 годин після свого фактичного затримання був позбавлений права на захист, що свідчить про незаконність його затримання та тримання під вартою. Вказує про порушення слідчим суддею вимог ч. 5 ст. 206 КПК України та ч. 2 ст. 194 КПК України. Додає, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства України.
Заслухавши доповідь судді, пояснення захисника та підозрюваного, які підтримали подану апеляційну скаргу та просили її задовольнити, прокурора, який заперечував проти задоволення апеляційної скарги захисника, дослідивши матеріали провадження і перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга захисника задоволенню не підлягає, виходячи з наступного.
У відповідності до ст.131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення його дієвості є запобіжні заходи.
Згідно з ст. 2 КПК України основним завданням кримінального провадження є захист особи, суспільства та держави від кримінальних правопорушень, охорона прав, свобод та законних інтересів учасників кримінального провадження, а також забезпечення швидкого, повного та неупередженого розслідування і судового розгляду з тим, щоб кожний, хто вчинив кримінальне правопорушення, був притягнутий до відповідальності в міру своєї вини, жоден не винуватий не був обвинувачений або засуджений, жодна особа не була піддана необґрунтованому процесуальному примусу і щоб до кожного учасника кримінального провадження була застосована належна правова процедура.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 177 КПК України підставою для застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті, тобто з метою запобігання спробам: переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.
Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України, під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:
1) наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення;
2) наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст. 177 КПК України і на які вказує слідчий, прокурор;
3) недостатність застосування більш м'яких запобіжних заходів для запобігання ризику, ризикам, зазначеним у клопотанні.
Згідно практики Європейського суду з прав людини, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів. Забезпечення таких стандартів, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суду більшої суворості в оцінці порушень цінностей суспільства.
Таким чином, щоб вирішити справу у відповідності до вимог закону, суд повинен взяти до уваги, крім даних, передбачених ст. 177 КПК України, особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки, характер справи, тяжкість покарання та наслідки вчинення протиправних діянь.
Європейський суд з прав людини підкреслював, що наявність підстав для тримання особи під вартою має оцінюватись в кожному кримінальному провадженні з урахуванням його конкретних обставин. Тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.
Розглядаючи клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою для прийняття законного і обґрунтованого рішення, суд, відповідно до ст. 178 КПК України та практики Європейського суду з прав людини, повинен врахувати тяжкість кримінального правопорушення, у вчиненні якого підозрюється особа та особисті обставини життя особи, які можуть свідчити на користь збільшення (зменшення) ризику переховування від правосуддя чи інших способів неналежної процесуальної поведінки.
Відповідно до положень ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м'яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу, крім випадків, передбачених частиною п'ятою статті 176 цього Кодексу.
За результатами апеляційного перегляду ухвали слідчого судді місцевого суду зазначені вимоги кримінального закону слідчим суддею належно дотримані.
Як вбачається з представлених в апеляційний суд матеріалів, в провадженні слідчого управління Головного управління Національної поліції в Київській області перебувають матеріали кримінального провадження №12020070040001601, відомості про яке 27.09.2020 внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань, за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 115, ч.ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289 КК України.
29.05.2021 о 09 годині 00 хвилин в рамках кримінального провадження №12021110000000390 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 255 КК України ОСОБА_8 затримано в порядку п. 4 ч. 1 ст. 208 КК України.
30.05.2021 в рамках кримінального провадження №12020070040001601 від 27.09.2020 ОСОБА_8 повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289 КК України.
31.05.2021 слідчий СУ ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 , за погодженням із прокурором Київської обласної прокуратури ОСОБА_10 , звернувся до слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва з клопотанням про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.
Ухвалою слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 31 травня 2021 року дане клопотання задоволено та застосовано щодо ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, у межах строку досудового розслідування, до 27 липня 2021 року включно.
Під час розгляду клопотання про застосування щодо ОСОБА_8 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддяправильно встановив, що наведені у ньому дані, виклад яких зроблено з посиланням на матеріали кримінального провадження, свідчать про наявністьобґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289 КК України.
Згідно з положеннями статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод нікого не може бути позбавлено свободи, крім установлених цією статтею Конвенції випадків і відповідно до процедури, встановленої законом.
Відповідно до практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри, на якій має ґрунтуватися арешт, складає суттєву частину закріпленої у статті 5 § 1(с) Конвенції гарантії від безпідставного арешту.
Слід зазначити й про те, що поняття «обґрунтована підозра» не визначене у національному законодавстві та, виходячи з положень ч. 5 ст. 9 КПК України, необхідно взяти до уваги позицію Європейського суду з прав людини, відображену у пункті 175 рішення від 21 квітня 2011 року у справі «Нечипорук і Йонкало проти України», відповідно до якої «термін «обґрунтована підозра» означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об'єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення, те що вимога розумної підозри передбачає наявність доказів, які об'єктивно зв'язують підозрюваного з певним злочином і вони не повинні бути достатніми, щоб забезпечити засудження, але мають бути достатніми, щоб виправдати подальше розслідування або висунення звинувачення (рішення у справі «Мюррей проти Об'єднаного Королівства» від 28 жовтня 1994 року, «Фокс, Кемпбелл і Гартлі проти Сполученого Королівства» від 30 серпня 1990 року).
Як вбачається з ухвали слідчого судді та журналу судового засідання, на основі наданих стороною обвинувачення матеріалів, які обґрунтовують клопотання, слідчий суддя встановив, що зазначені у клопотанні обставини підозри мають місце і підтверджуються на цьому етапі розслідування достатньою сукупністю даних, перелік яких міститься в клопотанні слідчого.
Оскільки на даному етапі кримінального провадження не допускається вирішення тих питань, які повинен вирішувати суд під час розгляду по суті, а саме питань, пов'язаних з оцінкою фактів та обставин з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинною у вчиненні злочину, то слідчий суддя на підставі розумної оцінки сукупності отриманих фактів та обставин лише визначив, що причетність ОСОБА_8 до вчинення злочинів, підозра у яких йому повідомлена, є вірогідною та достатньою для застосування щодо нього обмежувального заходу, з чим погоджується і колегія суддів.
Зважаючи на це, слідчий суддя, дослідивши матеріали клопотання в межах своєї компетенції, у висновках, які зробив орган досудового розслідування відносно ОСОБА_8 чогось очевидно необґрунтованого чи недопустимого не встановив.
Твердження сторони захисту про відсутність у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, через недоведеність його причетності до них, не знайшли свого підтвердження, оскільки, на переконання колегії суддів, обґрунтованість підозри доведена доданими до клопотання матеріалами, з яких вбачається, що об'єктивний неупереджений спостерігач міг би зробити висновок про можливе вчинення підозрюваним інкримінованих йому кримінальних правопорушень. Такі дані містяться зокрема у протоколі прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення (або таке, що готується) від 27.09.2020, протоколі огляду місця події від 28.09.2020, протоколі огляду та тимчасового затримання транспортного засобу від 28.09.2020, протоколі огляду від 30.10.2020, протоколі огляду документа (відеозапису) від 15.02.2021, протоколі допиту свідка ОСОБА_12 від 20.01.2021, висновку експерта №СЕ/109/12/3-528МГ/20 від 29.01.2021, протоколі додаткового допиту свідка ОСОБА_12 від 27.04.2021, протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 17.04.2021, від 27.04.2021, 28.04.2021, протоколі огляду (перегляду) відеозапису від 27.04.2021, протоколах (додаткового) допиту потерпілого ОСОБА_11 від 20.01.2021, від 04.03.2021, протоколі додаткового допиту потерпілої ОСОБА_11 від 11.05.2021, протоколі огляду (перегляду) відеозапису від 11.05.2021, протоколах пред'явлення особи для впізнання за фотознімками від 11.05.2021, протоколі допиту свідка ОСОБА_15 від 05.05.2021, протоколі допиту свідка ОСОБА_13 від 11.05.2021, протоколі огляду (перегляду) відеозапису від 11.05.2021, рапорті заступника УКР ГУНП в Закарпатській області ОСОБА_16 від 10.05.2021, протоколі огляду від 27.05.2021, протоколі тимчасового доступу до речей і документів від 09.11.2020, протоколі обшуку від 29.05.2021, протоколах обшуку від 29.05.2021, протоколах пред'явлення речей для впізнання за фотознімками від 29.05.2021.
Не заслуговують на увагу і посилання сторони захисту на те, що у своїх показах потерпіла ОСОБА_11 , свідки ОСОБА_12 та ОСОБА_13 лише висловлюють свої припущення про можливо кримінальний характер зникнення ОСОБА_14 та можливу причетність до цього ОСОБА_8 , оскільки обставини, про які зазначає захисник, стосуються доведеності вини особи, що не є предметом розгляду на даному етапі провадження, як і доводи апеляційної скарги з приводу того, що огляд відеозаписів з камер спостереження м. Мукачево лише засвідчує той факт, що підозрюваний на своєму автомобілі пересувався тим самим маршрутом, що й ОСОБА_14 , проте підлягають перевірці на досудовому розслідуванні.
Враховуючи надані стороною обвинувачення докази на підтвердження у даному кримінальному провадженні обгрунтованої підозри, колегія суддів погоджується з висновком слідчого судді про її наявність.
Перевіряючи доводи клопотання на предмет наявності ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, колегія суддів вважає, що слідчий суддя дійшов правильного висновку про їх наявність, з огляду на конкретні обставини кримінального провадження.
Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь ймовірності того, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству.
В контексті практики Європейського суду з захисту прав людини, слід зазначити, що ризик втечі підсудного не може бути встановлений лише на основі суворості можливого вироку. Оцінка такого ризику має проводитись з посиланням на ряд інших факторів, які можуть або підтвердити існування ризику втечі або вказати, що вона маловірогідна і необхідність в утриманні під вартою відсутня (Панченко проти Росії). Ризик втечі має оцінюватися у світлі факторів, пов'язаних з характером особи, її моральністю, місцем проживання, родом занять, майновим станом, сімейними зв'язками та усіма видами зв'язку з країною, в якій така особа піддається кримінальному переслідуванню (Бекчиєв проти Молдови).
Як встановлено слідчим суддею, органом досудового розслідування підозрюваному інкриміновано кримінальні правопорушення, передбачені ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 146, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 187, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 289 КК України.
У відповідності до клопотання органу досудового розслідування, доведеність наявності ризиків неналежної процесуальної поведінки підозрюваного підтверджується наступним.
Наявність ризику, передбаченого п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний ОСОБА_8 підозрюється у вчиненні особливо тяжких злочинів, за які передбачено максимальне покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років з конфіскацією майна, а відтак наявні всі підстави вважати, що без застосування запобіжного заходу у виді тримання під вартою, підозрюваний з метою уникнення отримання максимального покарання, може переховуватися від органу досудового розслідування, суду, що унеможливить виконання завдань кримінального провадження, які визначені у ст. 2 КПК України.
Наявність ризику, передбаченого п. 2 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, оскільки під час вчинення інкримінованих ОСОБА_8 кримінальних правопорушень, місцезнаходження всіх речових доказів, які мають значення для досудового розслідування, на даний час не встановлено.
Наявність ризику, передбаченого п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний маючи авторитет у Закарпатській області, з метою уникнення кримінальної відповідальності, може незаконно впливати на потерпілих, свідків, експертів.
Наявність ризику, передбаченого п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що підозрюваний має міцні зв'язки у злочинних колах та правоохоронних органах, на теперішній час під час проведення досудового розслідування не встановлено всіх учасників, які можуть бути причетними до вчинення злочинів, їх мотиви.
Наявність ризику, передбаченого п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України, підтверджується тим, що вилучені речові докази та наявна на даний час інформація, дають підстави вважати, що підозрюваний ОСОБА_8 може бути причетний до ряду раніше вчинених кримінальних правопорушень на території Закарпатської, Київської областей та України в цілому.
На підставі викладеного, а також враховуючи дані про особу підозрюваного, в їх сукупності, колегія суддів приходить до висновку про доведеність стороною обвинувачення у клопотанні ризиків, передбачених ч. 1 ст. 177 КПК України, оскільки достатні стримуючі фактори, які б свідчили про протилежне в матеріалах справи відсутні.
Таким чином відсутні підстави вважати, що менш суворі запобіжні заходи будуть адекватними заходами у даному кримінальному провадженні, тому колегія суддів погоджується з рішенням суду першої інстанції щодо необхідності задовольнити клопотання слідчого, оскільки стороною обвинувачення в повному обсязі доведено суду обставини, які виправдовують обмеження права ОСОБА_8 на свободу.
В сукупності із вищенаведеними обставинами для вирішення справи у відповідності до вимог закону, слідчий суддя врахував дані, які характеризують особу підозрюваного ОСОБА_8 та інші обставини, передбачені ст. 178 КПК України.
Посилання захисника на те, що підозрюваний ОСОБА_8 більше 13 годин після свого фактичного затримання був позбавлений права на захист, що свідчить про незаконність його затримання та тримання під вартою, слід визнати непереконливими, з урахуванням тих обставин, що відповідно до даних протоколу затримання особи, підозрюваної у вчиненні злочину від 29.05.2021, про факт затримання ОСОБА_8 повідомлено його дружину та орган (установу), уповноважену законом на надання безоплатної правової допомоги та дорученням №2019 від 29.05.2021 призначено захисника ОСОБА_7 . Крім того, відповідно до вказаного протоколу, клопотання та зауваження у ОСОБА_8 були відсутні (а.с. 161-165 т. 2).
Твердження адвоката про те, що слідчим суддею порушено вимоги ч. 5 ст. 206, ч. 2 ст. 194 КПК України, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи апеляційним судом.
Інші доводи апеляційної скарги захисника, з урахуванням наведеного, не є підставою для скасування ухвали слідчого судді.
Враховуючи вищенаведене, слідчий суддя при розгляді даного клопотання повно та об'єктивно дослідив всі обставини, з якими закон пов'язує можливість застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, врахував наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним інкримінованих кримінальних правопорушень, наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, дані про особу підозрюваного, при цьому дослідив належним чином матеріали провадження та навів в ухвалі мотиви, з яких прийняв відповідне рішення, у зв'язку із чим твердження апелянта про те, що ухвала слідчого судді не відповідає вимогам кримінального процесуального законодавства України, слід визнати непереконливими.
За таких обставин, ухвала слідчого судді, відповідно до вимог ст. 370 КПК України, є законною, обґрунтованою і вмотивованою, а тому підстав для її скасування, про що йде мова в апеляційній скарзі захисника, колегія суддів не вбачає.
Істотних порушень вимог КПК України при постановленні ухвали слідчим суддею, не встановлено.
Керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 194, 196, 309, 376, 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів, -
Ухвалу слідчого судді Шевченківського районного суду міста Києва від 31 травня 2021 року, якою задоволено клопотання слідчого СУ ГУ Національної поліції в Київській області ОСОБА_9 та застосовано щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення розміру застави, у межах строку досудового розслідування, до 27 липня 2021 року включно, залишити без змін, а апеляційну скаргу захисника ОСОБА_7 , в інтересах підозрюваного ОСОБА_8 , залишити без задоволення.
Ухвала апеляційного суду оскарженню не підлягає.
________________________ ___________________________ __________________________
ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4