№ справи: 361/8755/19
№ апеляційного провадження: 22-ц/824/7404/2021
Головуючий у суді першої інстанції: Радзівіл А.Г.
Доповідач у суді апеляційної інстанції: Немировська О.В.
22 липня 2021 року Київський апеляційний суд у складі колегії суддів:
головуючого - Немировської О.В.
суддів - Махлай Л.Д., Ящук Т.І.
секретар - Лащевська Д.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересована особа: Орган опіки та піклування Броварської міської ради Київської області, про визнання фізичної особи недієздатною, встановлення опіки над нею та призначення опікуном,
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2021 року,
встановив:
у грудні 2019 року заявник звернулась до суду із заявою, у якій просила визнати її доньку, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , недієздатною та призначити її опікуном, посилаючись на те, що ОСОБА_2 має хронічне психічне захворювання, внаслідок чого не може усвідомлювати свої дії та керувати ними.
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2021 року у задоволенні заяви було відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, заявник подала апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким визнати ОСОБА_2 обмежено дієздатною та призначити їй піклувальника, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи.
Заслухавши доповідь судді Немировської О.В., пояснення ОСОБА_1 , дослідивши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Звертаючись до суду із заявою про визнання особи недієздатною, ОСОБА_1 посилалась на те, що її донька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , має хронічне психічне захворювання - хронічний органічний розлад особистості та поведінки внаслідок епілепсії, у зв'язку з чим не може усвідомлювати свої дії та керувати ними. Також заявник просила призначити її опікуном недієздатної ОСОБА_2 .
Рішенням Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2021 року у задоволенні заяви було відмовлено.
Відмовляючи у задоволенні заяви, суд першої інстанції виходив з того, що заявником не була доведена недієздатність ОСОБА_2 . Такий висновок суду відповідає встановленим у справі обставинам.
У своїй апеляційній скарзі ОСОБА_1 посилається на те, що судом першої інстанції не було враховано те, що її донька ОСОБА_2 страждає на хронічне психічне захворювання, а тому за відсутності підстав для визнання її недієздатної має бути вирішено питання про обмеження її дієздатності. Однак, такі доводи апеляційної скарги є необґрунтованими та не можуть бути підставою для скасування рішення суду.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є донькою заявника ОСОБА_1 . Із довідки-заключення ЛКК за № 100 від 16 жовтня 2019 року вбачається, що ОСОБА_2 має 2 групу інвалідності, діагноз F-07.83. та за станом здоров'я потребує опікунства.
Також матеріали справи містять довідку до Акту огляду медико-соціальною експертною комісією серії АВ № 0097684, у якій зазначено, що ОСОБА_2 встановлена 2 група інвалідності з дитинства довічно. У п.12. висновку про умови та характер праці вказано, що вона не може працювати на висоті, біля води, вогню та рухових механізмів. Рекомендовано лікування у психіатра. Підстав - акт огляду МСЕК № 622 від 21 вересня 2020 року.
Відповідно до статті 36 ЦК України суд може обмежити цивільну дієздатність фізичної особи, якщо вона страждає на психічний розлад, який істотно впливає на її здатність усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними. Порядок обмеження цивільної дієздатності фізичної особи встановлюється Цивільним процесуальним кодексом України. Цивільна дієздатність фізичної особи є обмеженою з моменту набрання законної сили рішенням суду про це.
Фізична особа може бути визнана судом недієздатною, якщо вона внаслідок хронічного, стійкого психічного розладу не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними; фізична особа визнається недієздатною з моменту набрання законної сили рішенням суду про це (частина перша статті 39, частина перша статті 40 ЦК України).
Відповідно до частини третьої статті 296 ЦПК України заяву про визнання фізичної особи недієздатною може бути подано членами її сім'ї, близькими родичами, незалежно від їх спільного проживання, органом опіки та піклування, закладом з надання психіатричної допомоги.
Частиною третьою статті 297 ЦПК України передбачено, що у заяві про визнання фізичної особи недієздатною мають бути викладені обставини, що свідчать про хронічний, стійкий психічний розлад, внаслідок чого особа не здатна усвідомлювати значення своїх дій та (або) керувати ними.
Суд за наявності достатніх даних про психічний розлад здоров'я фізичної особи призначає для встановлення її психічного стану судово-психіатричну експертизу. У виняткових випадках, коли особа, щодо якої відкрито провадження у справі про обмеження її у цивільній дієздатності чи визнання її недієздатною, явно ухиляється від проходження експертизи, суд у судовому засіданні за участю лікаря-психіатра може постановити ухвалу про примусове направлення фізичної особи на судово-психіатричну експертизу (стаття 298 ЦПК України).
Ухвалою Броварського міськрайонного суду Київської області було призначено судову психіатричну експертизу, на вирішення якої поставлені питання: чи страждає ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , психічним захворюванням, іншим розладом психічної діяльності? чи може за станом здоров'я усвідомлювати свої дії та керувати ними?
За наслідками проведеної експертизи 05 лютого 2020 року було складено Висновок судово-психіатрічного експерта № 31ц. Зі змісту вказаного висновку вбачається, що ОСОБА_2 страждає на хронічний, стійкий психічний розлад - органічне ураження головного мозку внаслідок епілепсії з когнітивними розладами, вираженими змінами особистості (F 07.8 МКХ 10), психічні розлади, наявні у ОСОБА_2 , істотно впливають на її здатність усвідомлювати свої дії та керувати ними. За своїм психічним станом ОСОБА_2 може, але не повною мірою, усвідомлювати значення своїх дій та керувати ними.
Опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, які визнані недієздатними (стаття 58 ЦК України).
Піклування встановлюється над неповнолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування, та фізичними особами, цивільна дієздатність яких обмежена (стаття 59 ЦК України).
Таким чином, цивільним законодавством диференційовані як суб'єкти так і правові наслідки встановлення над особою опіки або піклування.
Визнання особи недієздатною та обмежено дієздатною відрізняється як за вимогами, про які просить заявник, так і за правовими наслідками: за підставами. Разом із тим їх одночасна зміна не допускається. Тому особа не може бути визнана обмежено дієздатною, якщо наявна лише частина обставин, які є підставою для визнання її недієздатною.
При цьому суд не наділений повноваженнями на власний розсуд змінювати підстави заяви у випадку зміни її вимог. Крім того, чинний ЦПК не передбачає можливості часткового задоволення заяви про визнання особи недієздатною.
Відповідного висновку дійшов і Верховний Суд в постанові від 19 квітня 2021 року (справа № 755/12409/15-ц).
Крім того, у своїх поясненнях до суду апеляційної інстанції представник Органу опіки та піклування Броварської міської ради Броварського району Київської області повідомив, що на розгляді у Броварському районному суді Київської області знаходиться справа №361/2606/21 за заявою ОСОБА_1 про обмеження дієздатності ОСОБА_2 та призначення їй піклувальника. За даними офіційного веб-порталу судової влади України розгляд справи не закінчено.
Статтею 375 ЦПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права
Враховуючи викладене, судом першої інстанції було правильно застосовано норми матеріального та процесуального права, доводи, викладені в апеляційній скарзі, висновків суду не спростовують, а тому рішення суду слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 367, 368, 374, 375, 382 ЦПК України, суд
постановив:
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Броварського міськрайонного суду Київської області від 12 березня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду в касаційному порядку протягом тридцяти днів.
Повний текст постанови виготовлено 27 липня 2021 року.
Головуючий
Судді