Справа № 382/960/19 Головуючий в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Провадження № 11-кп/824/3070/2021 Доповідач: ОСОБА_2
Категорія: ч.2 ст.125 КК України
21 липня2021 року. Колегія суддів судової палати з розгляду у кримінальних справах Київського апеляційного суду в складі:
головуючого судді ОСОБА_2 ,
суддів ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,
при секретарі ОСОБА_5 ,
за участю
прокурора ОСОБА_6 ,
обвинуваченого ОСОБА_7 ,
захисника ОСОБА_8 ,
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальне провадження за апеляційною скаргою прокурора Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 на вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2021 року, яким
ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Бирлівка Драбівського району Черкаської області, розлученого, тимчасово не працюючого, з середньою освітою, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 раніше не судимого,-
визнано невинуватим у пред'явленому обвинуваченні за ч.1 ст.345 КК України та виправдано у зв'язку з відсутністю в його діях складу відповідного кримінального правопорушення (злочину)
ОСОБА_7 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (кримінального проступку), передбаченого ч.2 ст.125 КК України та призначено йому покарання у виді обмеження волі строком на один рік шість місяців.
На підставі ст.75 КК України, звільнено ОСОБА_7 від відбування покарання з випробуванням, встановлено іспитовий строк - один рік. Відповідно до ст.76 КК України покладено на засудженого обов'язок періодично з'являтись на реєстрацію до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти цей орган про зміну свого місця проживання, роботи або навчання.
Цим же вироком вирішено питання щодо речових доказів та прийнято рішення щодо цивільного позову.
Органом досудового розслідування ОСОБА_7 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.345 КК України, вчиненому за наступних обставин.
31.03.2019 близько 23 год. 15 хв, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та тримаючи в руках дерев'яну палицю, в пошуках своєї дружини ОСОБА_10 для з'ясування з нею особистих стосунків, з криками та лайкою зайшов зі сторони аварійного (запасного) виходу до Панфилівського сільського Будинку культури, що розташований за адресою: Київська область, Яготинський район, село Панфили, вул. Центральна, 34, де була розміщена виборча дільниця № 321077 під час виборів Президента України та на той момент тривав підрахунок голосів виборців. На законну вимогу сержанта поліції ОСОБА_11 та капрала поліції ОСОБА_12 , які виконували на території вказаної виборчої дільниці службові обов'язки по охороні публічного порядку, вийти з будівлі ОСОБА_7 не відреагував та, розуміючи, що вони є працівниками поліції, оскільки були у форменому одязі з розпізнавальними знаками, і в силу своїх посадових обов'язків не допустять його подальшого перебування у вказаному приміщенні та порушення публічного порядку, у ОСОБА_7 виник умисел на висловлення погроз насильством відносно працівників поліції. Усвідомлюючи суспільно-небезпечні наслідки своїх дій, спрямованих на перешкоджання працівникам поліції у виконанні ними своїх службових обов'язків та, бажаючи їх настання, діючи умисно, з метою подальшого порушення публічного порядку, керуючись мотивом непідкорення законним вимогам працівників правоохоронного органу, ОСОБА_7 , тримаючи в руках дерев'яну палицю, у грубій формі з нецензурною лайкою висловив на адресу працівників поліції погрози застосування насильства, які одразу підкріпив активними діями, спрямованими на їх реалізацію, а саме: намагався вдарити палицею капрала поліції ОСОБА_12 , на що сержант поліції ОСОБА_11 в порядку передбаченому Законом України «Про Національну поліцію» застосував до ОСОБА_7 спеціальний засіб дратівливої дії «Терен-4», вибив з рук палицю, повалив його на підлогу та одягнув на руки кайданки.
Крім того, згідно вироку суду ОСОБА_7 засуджено за скоєння кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.125 КК України, вчиненого за наступних обставин.
01.04.2019, після опівночі, до помешкання ОСОБА_7 за адресою: АДРЕСА_2 , що поблизу Панфилівського сільського клубу, ОСОБА_13 разом з ОСОБА_14 та ОСОБА_15 з метою попередити ОСОБА_7 про недопущення подальшої сварки та дебоширу в сім'ї, оскільки дружина обвинуваченого - ОСОБА_10 , яка є падчеркою ОСОБА_16 , в телефонній розмові повідомила останнього про агресивну поведінку чоловіка. Зайшовши в коридор, ОСОБА_16 з ОСОБА_17 повалили обвинуваченого на підлогу, притиснувши обличчям донизу, та разом з ОСОБА_15 , який стояв осторонь при вході в коридор, наказали вгамуватись та не чинити вдома безладу. Після того як вони вийшли з будинку на вулицю та порозходились в різних напрямках у ОСОБА_7 в пориві гніву, на ґрунті особистих образ, виник умисел на спричинення вказаним особам тілесних ушкоджень з мотивів помсти за приниження та насильство.
Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи умисно та усвідомлюючи, що його дії носять протиправний характер, ОСОБА_7 без відриву в часі, одягнувши на себе штани, так як він на момент приходу ОСОБА_16 , ОСОБА_15 , ОСОБА_17 мився у душі, взяв зі столу кухонний ніж та направився за вказаними особами. 01.04.2019, близько 00 год 40 хв, рухаючись стежкою, що веде до Панфилівського сільського будинку культури за адресою: вул. Центральна, 34 с. Панфили Яготинського району, ОСОБА_7 наздогнав ОСОБА_15 та умисно наніс йому ззаду один удар ножом в область правої сідниці, а після того як потерпілий спробував розвернувся, щоб захиститись від нападника ОСОБА_7 наніс ще один удар ножом в область правого стегна, після чого з місця події втік.
Внаслідок протиправних дій обвинуваченого потерпілому ОСОБА_15 заподіяно тілесні ушкодження у вигляді ножового поранення верхньої третини правого стегна та правої сідниці, які згідно висновку судово-медичного експерта відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинили короткочасний розлад здоров'я.
Не погоджуючись із вказаним вироком прокурором Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 подано апеляційну скаргу, у якій він просить вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06.05.2021 року скасувати. Ухвалити новий вирок, яким визнати винним та засудити ОСОБА_7 за ч.1 ст.345 КК України до двох років обмеження волі, за ч.2 ст.125 КК України до двох років обмеження волі, згідно ст.70 КК України призначити остаточне покарання шляхом часткового складання призначених покарань, призначивши до відбуття 3 роки обмеження волі. Відповідно до ст.75 КК України, звільнити ОСОБА_7 від призначеного покарання встановивши іспитовий строк на два роки. Згідно ст.76 КК України, зобов'язати періодично з'являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації, повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання, роботи та навчання.
Обґрунтовуючи свої вимоги зазначає, що суд першої інстанції однобоко дослідив докази, надані сторонами під час судового розгляду, зайняв позицію захисту, та відкинувши докази сторони обвинувачення. Висновки суду про недоведеність стороною обвинувачення вчинення ОСОБА_7 кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.345 КК України, не відповідають фактичним обставинам кримінального правопорушення. Суд надав не правильну оцінку вказаним доказам, не обґрунтовано визнав їх недопустимими, що призвело до прийняття незаконного рішення.
Так судом було прийнято за основу покази ОСОБА_7 в тій частині, що він був емоційно збуджений та не розумів, що вчиняє злочин відносно працівника поліції, оскільки його спровокували на вчинення неправомірних дій. Та залишено поза увагою покази надані суду поліцейськими ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , вказавши, що обвинувачення за ч. 1 ст. 345 КК України ґрунтується виключно на показаннях та поясненнях працівників поліції та їх показання є досить сумнівними, оскільки не перевірені під час досудового розслідування.
Судом залишено поза увагою надані в суді покази потерпілої ОСОБА_12 , в тій частині, що ОСОБА_7 , з словесними погрозами вбивством спрямованих в адресу поліцейських, стрімко наближався до неї, тримаю обома руками дерев'яну палку над головою та замахувався на неї. Якби вона не відступила в сторону та не активні дії ОСОБА_11 , то ОСОБА_7 зміг довести свій умисел до кінця та нанести їй палицею тілесні ушкодження. Вказані погрози вона сприймала як реальні та побоювалася за своє життя. Після застосування фізичного впливу, ОСОБА_7 продовжував словесно погрожувати поліцейським вбивством. Потерпілий ОСОБА_11 в суді підтвердив покази ОСОБА_18 . Але, суд у своєму вироку зазначив, що в суді не підтвердилось будь-якими належними та допустимими доказами висунуте ОСОБА_7 обвинувачення в тій частині, що він замахнувся та намагався вдарити палицею працівника правоохоронного органу. В свою чергу, працівники поліції ОСОБА_12 , ОСОБА_11 під час допиту в суді цих обставин не повідомляли. Через такі порушення, перекручення та умисне трактування на власний розсуд норм кримінального процесуального законодавства, показів потерпілих, свідків та фактичних обставин, судом надано неналежну оцінку доказам сторони обвинувачення.
Також прокурор зазначає, що в ході розгляду кримінального провадження не допитано свідка ОСОБА_19 (який ремонтував двері до приміщення суду), покази якого мають значення для повного з'ясування обставин кримінального провадження та його об'єктивного вирішення.
Крім того, прокурор вказує, що покарання призначене обвинуваченому за ч.2 ст.125 КК України не відповідає ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості.
Зокрема, на думку прокурора, судом першої інстанції належним чином не враховано дані про особу обвинуваченого, а також обставини скоєння кримінального правопорушення.
За місцем проживання обвинувачений ОСОБА_7 характеризується посередньо. Раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, але безпосередньо перед вчиненням кримінального правопорушення відносно ОСОБА_15 , притягувався до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.178 КУпАП. Заподіяну шкоду потерпілому не відшкодовував, пробачення не просив. Обставинами, що обтяжують покарання, згідно ст.67 КК України, є вчинення злочину в стані алкогольного сп'яніння.
Суд першої інстанції також зазначив, що обставиною, що пом'якшує покарання ОСОБА_7 , згідно п.7 ч.1 ст.66 КК України, є вчинення кримінального правопорушення під впливом сильного душевного хвилювання, викликане раптовим застосуванням до нього фізичної сили та повчальних настанов у грубій формі, в тому числі за участю ОСОБА_15 , безпосередньо в помешканні обвинуваченого та у принизливий для нього спосіб, в той час, як він був повністю роздягнений та мився у власній ванній кімнаті. При цьому судом не враховано показання свідків ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , надані в судовому засіданні, в тій частині, що ОСОБА_15 не застосовував до ОСОБА_7 будь-якої фізичної сили, а знаходився осторонь, в той час як ОСОБА_16 , який є тестем ОСОБА_7 заспокоював останнього.
Заслухавши суддю-доповідача, доводи прокурора на підтримку поданої апеляційної скарги, думку обвинуваченого ОСОБА_7 та його захисника ОСОБА_8 , які заперечували проти задоволення апеляційної скарги, вивчивши матеріали кримінального провадження та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково із наступних підстав.
Відповідно до ст.370 КПК України, будь-яке судове рішення повинно бути законним, обґрунтованим і вмотивованим.
Згідно ч.1 ст.404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
У відповідності до п.2 ч.1 ст.409 КПК України, підставою для скасування або зміни судового рішення судом апеляційної інстанції є зокрема невідповідність висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Частиною 1 ст.411 КПК України передбачено, що судове рішення вважається таким, що не відповідає фактичним обставинам кримінального провадження, якщо: висновки суду не підтверджуються доказами, дослідженими під час судового розгляду; суд не взяв до уваги докази, які могли істотно вплинути на його висновки; за наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у судовому рішенні не зазначено, чому суд взяв до уваги одні докази і відкинув інші; висновки суду, викладені у судовому рішенні, містять істотні суперечності.
Відповідно до вимог п.1 ч.3 ст.374 КПК України у разі визнання особи виправданою у мотивувальній частині вироку зазначаються: формулювання обвинувачення, яке пред'явлене особі і визнане судом недоведеним, а також підстави для виправдання обвинуваченого з зазначенням мотивів, із яких суд відкидає докази обвинувачення; мотиви ухвалення інших рішень щодо питань, які вирішуються судом при ухваленні вироку, та положення закону, якими керувався суд.
При цьому, із ст.94 КПК України вбачається, що суд за своїм внутрішнім переконанням, яке ґрунтується на всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюють кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів - з точки зору достатності та взаємозв'язку для прийняття відповідного процесуального рішення. Жоден доказ не має наперед встановленої сили.
Однак, суд першої інстанції при ухваленні вироку щодо ОСОБА_7 вказаних вимог кримінального процесуального закону не дотримався та прийшов до передчасного висновку про невинуватість обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч.1 ст.345 КК України.
Зокрема, обґрунтовуючи виправдувальний вирок, суд першої інстанції зазначив, що встановлені судом обставини дають підстави вважати, що ОСОБА_7 не мав умислу перешкодити працівникам поліції виконанню службових обов'язків по забезпеченню публічного порядку та спокою під час підведення членами комісії підсумків голосування. Він не висував останнім ніяких конкретних погроз та вимог у зв'язку з такими службовими обов'язками та не мав наміру завадити роботі членів виборчої комісії. Дій обвинуваченого носили спонтанний, ситуативний характер, направлений на реалізацію іншого умислу та мети: віднайти дружину та продовжити з нею сварку, що не пов'язано з виконанням працівниками поліції своїх службових обов'язків на виборчій дільниці.
Крім того, суд першої інстанції вказав, що поведінка ОСОБА_7 , яка проявилась в гуркоті в двері сільського клубу, входженні в громадське місце з обмеженим доступом, оскільки там була розміщена виборча дільниця і відбувався підрахунок голосів виборців, нецензурна лайка, крики з погрозами в адресу невизначеного кола осіб, які там знаходились є демонстрацією ним в такий спосіб своєї наполегливості в пошуках дружини та непокори будь-кому при намаганні завадити йому в досягненні цієї мети, зупинити чи затримати.
Проте, на думку колегії суддів, суд першої інстанції не надав належної оцінки показам потерпілих ОСОБА_12 та ОСОБА_11 , які вказали, що 31 березня 2019 року приблизно о 23 год. 00 хв. у кімнату, де вони перебували зайшов член виборчої комісії ОСОБА_20 та повідомив, що до Клубу добивається чоловік. Коли вони вийшли в коридор, то біля запасного виходу на порозі побачили ОСОБА_7 , який ривком відкрив двері та постав перед ними. Він перебував з явними ознаками алкогольного сп'яніння, тримав в руках палицю та нецензурною лайкою з погрозами, що всіх повбиває, кричав де тут ховають його Катю.
Свідок ОСОБА_15 також підтвердив вищевказані обставини, та вказав, що як тільки він та ОСОБА_16 побачили у темряві чоловіка з березовим дрючком, то відразу сховалися за одними з дверей коридора.
Вказані показання потерпілих та свідків вказують, що в той час коли обвинувачений ОСОБА_7 зайшов до приміщення Клубу, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння та тримаючи в руках палицю, висловлюючи погрози, безпосередньо усвідомлював, що перед ним перебувають працівники поліції, які виконують службові обов'язки. З огляду на це, висновки суду першої інстанції про те, що погрози обвинуваченого були спрямовані невизначеному колу осіб є непереконливими.
Крім того, висновки суду про те, що обвинувачений ОСОБА_7 намагався потрапити до Клубу з метою віднайти свою дружину, жодним чином не спростовує наявність у нього умислу спрямованого висловлення погрози застосування насильства відносно працівників поліції.
Дані обставини свідчать, що висновки суду першої інстанції не відповідають фактичним обставинам кримінального провадження.
Установлені та наведені в ухвалі апеляційного суду порушення кримінального процесуального закону є істотними, оскільки перешкодили суду повно, і всебічно розглянути кримінальне провадження, і вплинули, чи могли вплинути на постановлення законного, обґрунтованого та вмотивованого судового рішення, а тому вирок підлягає скасуванню. Дані порушення не можуть бути усунені апеляційним судом в ході апеляційного розгляду, а тому відповідно до вимог ст.9, ч.1 ст.412 КПК України, є безумовною підставою для скасування вироку та призначення нового розгляду кримінального провадження в суді першої інстанції.
Відповідно до ч.2 ст.415 КПК України призначаючи новий розгляд у суді першої інстанції, суд апеляційної інстанції не має права вирішувати наперед питання про доведеність чи недоведеність обвинувачення, достовірність або недостовірність доказів, переваги одних доказів над іншими, застосування судом першої інстанції того чи іншого закону України про кримінальну відповідальність та покарання.
При новому розгляді кримінального провадження, суду першої інстанції необхідно усунути встановлені недоліки, всебічно, повно й об'єктивно дослідити всі обставини кримінального провадження, ретельно перевірити доводи апеляційної скарги прокурора, дати відповідну оцінку доказам у їх сукупності та ухвалити законне й обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст.404, 405, 407, 419 КПК України колегія суддів, -
Апеляційну скаргу прокурора Яготинського відділу Бориспільської окружної прокуратури Київської області ОСОБА_9 задовольнити частково.
Вирок Переяслав-Хмельницького міськрайонного суду Київської області від 06 травня 2021 року щодо ОСОБА_7 скасувати та призначити новий розгляд кримінального провадження в суді першої інстанції в іншому складі суду.
Головуючий :
Судді :