Єдиний унікальний номер справи 372/1095/20
Провадження №22-ц/824/8763/2021
15 липня 2021 року місто Київ
Київський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого судді Журби С.О.,
суддів Писаної Т.О., Приходька К.П.,
за участю секретаря Сас Ю.В.,
розглянувши справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 березня 2021 року у справі за позовом об'єднання співвласників житлового комплексу «Кантрі» до ОСОБА_1 про стягнення коштів,
У березні 2020 року позивач звернувся до суду з позовом про стягнення коштів.
В обґрунтування позову зазначив, що відповідач як співвласник об'єднання співвласників житлового комплексу « Кантрі » порушив свої обов'язки співвласника зі сплати внесків, внаслідок чого позивач був змушений звернутися до суду з позовом про примусове стягнення з відповідача заборгованості. У зв'язку з вищевикладеним просив суд стягнути з відповідача на його користь грошові кошти у розмірі 635008,68 гривень, які включають в себе 614611,15 гривень - заборгованість зі сплати внесків; 13255,05 гривень - 3 % річних; 7142,48 гривень - інфляційні втрати.
Рішенням Обухівського районного суду Київської області від 16 березня 2021 року вищевказаний позов задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСЖК «Кантрі» грошові кошти у розмірі 635 008, 68 грн., які включають в себе 614 611, 15 грн. - заборгованість зі сплати внесків; 13 255, 05 грн. - 3% річних; 7 142, 48 грн. - інфляційній втрати та 9 525, 13 грн. судових витрат.
Не погоджуючись із вказаним рішенням суду, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій зазначив, що оскаржуване рішення вважає незаконним, та таким, що ухвалене з порушенням норм процесуального права та з неправильним застосуванням норм матеріального права.
10.06.2021 року до Київського апеляційного суду від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому він, не погоджуючись із викладеними у апеляційній скарзі доводами, просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржуване рішення - без змін.
Відповідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Положеннями ст. 263 ЦПК України встановлено, що судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів прийшла до висновку, що вказане рішення не відповідає наведеним вимогам з огляду на наступне:
Однією з підстав для скасування рішення суду першої інстанції на думку апелянта є те, що даний спір не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства, а повинен розглядатися в порядку господарського судочинства.
Колегія суддів погоджується із таким твердженням апелянта.
Відповідно до ч. 1 ст. 19 ЦПК України суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства.
Відповідно до ч. 2 ст. 4 ГПК України юридичні особи та фізичні особи - підприємці, фізичні особи, які не є підприємцями, державні органи, органи місцевого самоврядування мають право на звернення до господарського суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах, віднесених законом до юрисдикції господарського суду, а також для вжиття передбачених законом заходів, спрямованих на запобігання правопорушенням.
Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв'язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов'язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів.
До позовної заяви позивачем було долучено витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, з якого вбачається, що ОСЖК «Кантрі» за організаційно-правовою формою є об'єднанням співвласників багатоквартирного будинку, у зв'язку з чим у своїй діяльності відповідач керується ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку». Вказаним законом визначено правові та організаційні засади створення, функціонування, реорганізації та ліквідації об'єднань власників житлових та нежитлових приміщень багатоквартирного будинку, захисту їхніх прав та виконання обов'язків щодо спільного утримання багатоквартирного будинку.
Відповідно до ст. 1 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» об'єднання співвласників багатоквартирного будинку (далі - об'єднання) - юридична особа, створена власниками квартир та/або нежитлових приміщень багатоквартирного будинку для сприяння використанню їхнього власного майна та управління, утримання і використання спільного майна.
Положеннями ст. 4 ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» встановлено, що об'єднання створюється як непідприємницьке товариство для здійснення функцій, визначених законом. Порядок надходження і використання коштів об'єднання визначається цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ч. 1 ст. 85 ЦК України непідприємницькими товариствами є товариства, які не мають на меті одержання прибутку для його наступного розподілу між учасниками.
Згідно з ч. 1 ст. 98 та ч. 1 ст. 99 ЦК України загальні збори учасників товариства мають право приймати рішення з усіх питань діяльності товариства, в тому числі і з тих, що належать до компетенції інших органів товариства. Загальні збори товариства своїм рішенням створюють виконавчий орган та встановлюють його компетенцію і склад.
Таким чином, ЗУ «Про об'єднання співвласників багатоквартирного будинку» визначає ОСББ як юридичну особу, створену власниками для сприяння використання їх власного майна, управління, утримання і використання неподільного та загального майна.
З огляду на вищевказане, та те, що позивач ОСЖК «Кантрі» є юридичною особою, а відповідач ОСОБА_1 є фізичною особою, яка наділена правами співвласника в юридичній особі (є її учасником), даний спір є спором, що виник між юридичною особою та її учасником, який пов'язаний з діяльністю ОСЖК «Кантрі», а тому має бути розглянутий за правилами господарського судочинства.
Схожої правової позиції дійшла й Велика Палата Верховного Суду у постанові від 20.09.2018 року у справі №813/6286/15, у постанові від 06.02.2019 року у справі №462/2646/17 та у постанові від 02.10.2019 у справі №501/1571/16-ц.
Отже, згідно положень ст. 20 ГПК України спори юридичної особи з її учасником з питань стягнення внесків є питанням щодо діяльності такої юридичної особи, а тому є корпоративним спором та має розглядатися в порядку господарського судочинства.
Згідно з положеннями п. 1 ч. 1 ст. 255ЦПК України однією з підстав для закриття провадження у справі є випадок, коли справа не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.
Відповідно до ч. 1 ст. 377 ЦПК України судове рішення першої інстанції, яким закінчено розгляд справи, підлягає скасуванню в апеляційному порядку повністю або частково з закриттям провадження у справі або залишенням позову без розгляду у відповідній частині з підстав, передбачених статтями 255 та 257 цього Кодексу.
З огляду на вищевказане, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що суд першої інстанції фактично розглянув господарський спір, а тому оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а провадження - закриттю.
У відповідності до положень ч. 1 ст. 256 ЦПК України якщо провадження у справі закривається з підстави, визначеної п.1 ч.1 ст. 255 цього Кодексу, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд справи. Суд апеляційної або касаційної інстанції повинен також роз'яснити позивачеві про наявність у нього права протягом десяти днів з дня отримання ним відповідної постанови звернутися до суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією, крім випадків об'єднання в одне провадження кількох вимог, які підлягають розгляду в порядку різного судочинства. Заява подається до суду, який прийняв постанову про закриття провадження у справі.
Керуючись ст.ст. 374, 376, 377, 382-384 ЦПК України, апеляційний суд
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Рішення Обухівського районного суду Київської області від 16 березня 2021 року скасувати, провадження у справі закрити.
Роз'яснити позивачу, що даний спір віднесений до юрисдикції господарських судів.
Роз'яснити позивачу право на звернення до суду в порядку ч. 1 ст. 256 ЦПК України із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів.
Головуючий С.О. Журба
Судді Т.О. Писана
К.П. Приходько