Єдиний унікальний номер справи: 766/19679/19
Номер провадження 11-кп/819/746/21 Головуючий в 1-й інстанції: ОСОБА_1
Категорія: продовження запобіжного заходу Доповідач: ОСОБА_2
26 липня 2021 року м. Херсон
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ Херсонського апеляційного суду у складі:
Головуючого ОСОБА_2
Суддів ОСОБА_3
ОСОБА_4
При секретарі ОСОБА_5
Прокурора ОСОБА_6
Захисника адвоката ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні Херсонського апеляційного суду матеріали кримінального провадження №12017230000000368 за апеляційною скаргою захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 на ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 16.06.2021, щодо:
ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 194, ст. 257, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 342, ч.4 ст. 345 КК України,
Ухвалою Херсонського міського суду Херсонської області від 16.06.2021 задоволено клопотання прокурора та відносно ОСОБА_8 продовжено строк дії запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, терміном до 14.08.2021, включно. У задоволенні клопотання захисника та обвинуваченого про зміну запобіжного заходу відмовлено.
Не погоджуючись із таким судовим рішенням захисник обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 подав апеляційну скаргу .
В обґрунтування апеляційних вимог захисник вказує про те, що ОСОБА_8 був затриманий 11.07.2019 і з того часу перебуває під вартою. Ще 27.11.2019 у справі було проведено підготовче судове засідання і з того часу розгляд справи так і не розпочато. Фактично сторони збираються раз на два місяці лише з однією метою - продовжити строк тримання ОСОБА_8 під вартою.
Просить ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 16.06.2021 скасувати, обрати відносно обвинуваченого ОСОБА_8 запобіжний захід у вигляді домашнього арешту.
Заслухавши суддю - доповідача, захисника, прокурора в судових дебатах сторони залишилися на своїх позиціях, перевіривши матеріали провадження та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного висновку.
Судом першої інстанції під час судового розгляду кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 194, ст. 257, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 342, ч.4 ст. 345 КК України постановлено ухвалу про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого.
Відповідно до частини 3 статті 331 КПК України, незалежно від наявності клопотань суд зобов'язаний розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою до спливу двомісячного строку з дня надходження до суду обвинувального акту, клопотання про застосування примусових заходів медичного або виховного характеру чи з дня застосування судом до обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою. За наслідками розгляду питання суд своєю вмотивованою ухвалою скасовує, змінює запобіжний захід у виді тримання під вартою або продовжує його дію на строк, що не може перевищувати двох місяців.
До спливу продовженого строку суд зобов'язаний повторно розглянути питання доцільності продовження тримання обвинуваченого під вартою, якщо судове провадження не було завершене до його спливу.
Вказані вимоги закону судом першої інстанції дотримані.
Суд першої інстанції дійшов висновку про те, що оскільки судовий розгляд кримінального провадження продовжується, є необхідність в дослідженні обставин по справі, а тому неможливо завершити судовий розгляд з ухваленням судового рішення по суті до закінчення строку дії обраного відносно обвинуваченого запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
Виходячи з даних матеріалів кримінального провадження, є правильним висновок суду першої інстанції відносно того, що ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, визначені при застосуванні даного запобіжного заходу, не зменшились.
Відповідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_8 обвинувачується у вчиненні у тому числі особливо тяжкого кримінального правопорушення, за яке законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 15 років.
Колегія суддів звертає увагу на тяжкість покарання, що загрожує ОСОБА_8 у разі визнання винуватим в інкримінованих кримінальних правопорушеннях, а також на дані про особу обвинуваченого, який тривалий час знаходився у розшуку у звя'зку з ухиленням від слідства, до взяття під варту не офіційно не працював, тобто не має законних джерел доходів, що може спонукати його вчинення нових кримінальних правопорушень, а його соціальні зв'язки за місце проживання не є такими, які б при даних обставинах, впевнено гарантували його належну процесуальну поведінку та виключили б можливість настання зазначених ризиків, і ці обставини, на думку колегії суддів, дають достатні підстави вважати, що у разі не продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно нього, перебуваючи на свободі, він може вчинити активні дії щодо переховування від суду, незаконно впливати на потерпілих, свідків у кримінальному провадженні, вчинити інше кримінальне правопорушення, які виправдовують необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою з метою забезпечення виконання обвинуваченим процесуальних обов'язків та запобігання спробам перешкоджати правосуддю та встановленню істини у кримінальному провадженні, що свідчить про неможливість запобігання цим ризикам шляхом застосування більш м'яких запобіжних заходів, зокрема домашнього арешту, як про те вказує в апеляційній скарзі захисник.
Таким чином, колегія суддів враховує, суспільну небезпечність злочинів, у вчиненні яких обвинувачується ОСОБА_8 , а тому саме продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою до обвинуваченого ОСОБА_8 , на думку колегії суддів, відповідає охороні прав і інтересів як суспільства, так і потерпілих, свідків, що не суперечить практиці Європейського Суду з прав людини, згідно з якими обмеження право особи на свободу та особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
З огляду на вищевикладене, твердження апеляційної скарги захисника про недоведеність обставин, які виправдовують необхідність продовження строку запобіжного заходу у виді тримання під вартою відносно обвинуваченого є непереконливими.
Відповідно до сформованої практики Європейського суду з прав людини, тримання особи під вартою може бути виправдане, якщо існують реальні ознаки наявності справжнього суспільного інтересу, який незважаючи на презумпцію невинуватості, переважає принцип поваги до особистої свободи. Застосовуючи запобіжний захід у виді тримання під вартою, необхідно виходити із того, що судове рішення повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони прав і інтересів суспільства. Визначення таких прав, як підкреслює Європейський суд з прав людини, вимагає від суспільства більшої суворості в оцінці цінностей суспільства ( «Летельє проти Франції»).
Враховуючи викладені обставини, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції на підставі всебічно з'ясованих обставин дійшов обґрунтованого висновку про наявність підстав для продовження обвинуваченому строку дії запобіжного заходу у виді тримання під вартою.
За таких обставин, колегія суддів вбачає, що застосування інших, більш м'яких альтернативних запобіжних заходів, а саме у виді домашнього арешту, як про те просить в апеляційній скарзі захисник, не зможе забезпечити належну поведінку обвинуваченого.
Крім того, ОСОБА_8 раніше судимий, відбував покарання у виді позбавлення волі та знову обвинувачується у вчиненні в тому числі особливо тяжкого злочину.
Таким чином, колегія суддів враховує дані відомості, з огляду на характер, вид та обставини вчинення злочинів, в яких підозрюється ОСОБА_8 , відомості про його особу, вказані обставини, підтверджують встановлені ризики та є визначальними аргументами, які дають підстави застосувати до останнього запобіжний захід у вигляді тримання під вартою.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують.
Під час вивчення матеріалів провадження будь-яких фактів порушення конституційних прав обвинуваченого на свободу та особисту недоторканість, затягування судового розгляду кримінального провадження, як про те вказує апелянт, колегією суддів не встановлено.
Істотних порушень кримінального процесуального закону при розгляді питання про продовження строку тримання під вартою відносно обвинуваченого ОСОБА_8 , під час апеляційного розгляду не встановлено.
Зважаючи на викладене, підстав для скасування судового рішення та задоволення апеляційної скарги захисника, колегія суддів не знаходить.
Керуючись ст. 404, 405, 407, 422 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу захисника обвинуваченого ОСОБА_8 - адвоката ОСОБА_7 залишити без задоволення.
Ухвалу Херсонського міського суду Херсонської області від 16.06.2021, щодо ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.4 ст. 187, ч.2 ст. 194, ст. 257, ч.1 ст. 263, ч.3 ст. 289, ч.2 ст. 342, ч.4 ст. 345 КК України залишити без змін.
Ухвала суду набирає законної сили з моменту проголошення та оскарженню в касаційній інстанції не підлягає.
Судді:
(підпис) (підпис) (підпис)
ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 .