Номер провадження: 22-ц/813/5708/21
Номер справи місцевого суду: 521/4263/18
Головуючий у першій інстанції Бобуйок І. А.
Доповідач Гірняк Л. А.
26.07.2021 року м. Одеса
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:
Головуючого- Гірняк Л.А.
Суддів - Сегеди С.М., Комлевої О.С.,
розглянула в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2020 року у справі за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта»
- про стягнення матеріальної шкоди,-
Зміст позовної заяви
В березні 2018 року ОСОБА_2 звернувся до Малиновського районного суду м Одеси з позовом до ТОВ «Нова Пошта» та просив стягнути на його користь матеріальну шкоду в розмірі 1250,00 грн.
Вимоги обґрунтовував тим, що 13.03.2017 року він оформив відправлення оголошеною вартістю 1250 гривень та післяплатою за відправлення у відділенні №3 ТОВ «Нова пошта» в м. Одесі, направлене до відділення №10 ТОВ «Нова пошта» в м. Суми на заявлене ним ім'я одержувача - ОСОБА_3 . При цьому зазначив,що працівником ТОВ «Нова пошта» складено експрес-накладну № 59 9980 4384 7791 з помилкою, а саме замість відправник ОСОБА_2 вказаний - ОСОБА_3 .
Позивач посилається на те, що відправлення доставлено до відділення №10 ТОВ «Нова пошта» в м. Суми 15.03.2017 року та видано невстановленій особі, а тому він звернувся до суду з відповідною позовною заявою та просив стягнути матеріальну шкоду.
Зміст пояснень ТОВ «Нова пошта»
Представник ТОВ «Нова пошта» надав до районного суду пояснення в яких зазначив, що саме відправник несе відповідальність за інформацію, вказану ним в експрес-накладній, відповідно п. 1.1. Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень, документи не перевіряються.
Пояснили, що під час формування експрес-накладної, оператор отримує інформацію, щодо даних відправника та отримувача від самого відправника. Сам скаржник - ОСОБА_2 під час оформлення відправлення при перевірці експрес-накладної не зробив жодних зауважень, а претензію склав, лише після того, як іншою особою у м. Суми отримано відправлення, після надходження йому повідомлення.
У відповідності до п. 11.4. Умов, без документів, що підтверджують особу одержувача, дозволяється видавати відправлення у випадку, якщо оголошена вартість відправлення не перевищує 5 000 гривень та за одночасного виконання таких умов: одержувачу відомий номер експрес-накладної; одержувач є фізичною особою; у відправленні є зворотна доставка на суму не більше ніж 5 000 гривень.
ТОВ «Нова Пошта» є експедиторською компанією, яка надає експедиторські послуги, а не займається переказом грошових коштів.
Зміст оскаржуваного судового рішення
Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2020 року у задоволенні позовної заяви ОСОБА_2 до товариства з обмеженою відповідальністю «Нова Пошта» про стягнення матеріальної шкоди - відмовлено. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь Держави судовий збір у розмірі 840,80 грн.
Не погоджуючись з вказаним судовим рішенням ухвалою ОСОБА_2 подав до суду апеляційну скаргу, у якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просить задовольнити апеляційну скаргу та ухвалити нове судове рішення посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою І розділу V ЦПК України.
Згідно ч. 1 ст. 369 ЦПК України апеляційні скарги на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 13 статті 7 ЦПК України розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.
Згідно із частиною 2 статті 369 ЦПК України апеляційні скарги на ухвали суду, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 9, 10, 14, 19, 37-40 частини першої статті 353 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
Враховуючи вищезазначене, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження без повідомлення учасників справи.
Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення є дата його проголошення (незалежно від того, яке рішення проголошено - повне чи скорочене). Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Повне судове рішення виготовлене 26.07.2021 року.
АРГУМЕНТИ (ДОВОДИ)СТОРІН
Заявник в апеляційній скарзі посилається на те, що рішення суду є незаконним та таким, що підлягає скасуванню повністю з ухваленням нового рішення у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального та процесуального права. Судом неповно з'ясовані обставини, що мають значення для справи , недоведені обставини які мають значення для справи і вважаються судом доведеними, а також має місце недоведеність висновків суду обставинам справи.
Зазначає, що працівники ТОВ «Нова Пошта» допустились помилкив складанні експрес-накладної № 59 9980 4384 7791 та замість відправник - ОСОБА_2 вказаний - ОСОБА_3 , в результаті чого він поніс матеріальну шкоду в розмірі 1250,00 грн, оскільки коштів не отримав.
Відзивів на апеляційну скаргу у визначений судом апеляційної інстанції строк не надходило.
Відповідно до ч.3 ст.360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.
Судом встановлено, що між ОСОБА_3 та відповідачем ТОВ «Нова пошта», укладено Публічний договір про надання послуг з організації перевезення (доставки) відправлень від 13.03.2017 року щодо відправлення оголошеною вартістю 1250 гривень та післяплатою за відправлення у відділенні № 3 ТОВ «Нова пошта» з м. Одеси до відділення №10 ТОВ «Нова пошта» м.Суми, що підтверджується експрес-накладною №59998043847791 від 13.03.2017 року, одержувачем зазначений позивач - ОСОБА_2 , а відправником - ОСОБА_3 (а.с. 50).
Відправлення доставлено до відділення №10 ТОВ «Нова пошта» в м. Суми 15.03.2017 року.
17.03.2021 року дії ТОВ «Нова пошта» і завдана ОСОБА_2 матеріальна шкода оскаржені претензією в якій він зазначив, що при заповненні транспортної накладної оператор відділення №3 «Нової пошти» в м. Одеса переплутав місцями відправника та отримувача, з чого вбачається, що грошові кошти за доставку товару отримала інша особа (а.с.51).
Відповідно до пояснень за Вих. №1320 вих-17 від 22.09.2017 року ТОВ «Нова пошта» свою провину в порушенні прав споживача ОСОБА_2 не визнало, та вважають позовні вимоги безпідставними (ас.с.54-55).
31.01.2017 року Національна комісія,яка здійснює державне регулювання у сфері зв"язку та інформатизації (НКРЗІ) постановила рішення №42 про внесення ТОВ «Нова пошта» до Єдиного державного реєстру операторів поштового зв"язку.
Вих. №06/1321-740/4-18222 від 10.01.18 НКРЗІ повідомила, що ТОВ «Нова пошта» є оператором поштового зв"язку з усіма наслідками, передбаченими ст.ст. 1, 2 Закону України «Про поштовий зв"язок» щодо надання послуг поштового зв"язку, а саме приймання поштових відправлень їх обробка, перевезення та доставка (вручення), а надання послуг поштового зв"язку регулюються Конституцією України,цим Законом та іншими законами України та прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами (а.с. 52-53).
Вих.01-31/1244 від 26.12.2017 року Головне управління Держпродспоживслужби в Полтавській області повідомило, що фінансова послуга -Грошовий переказ (післяплата) надавалась не ТОВ «Нова пошта», а його фінансовим партнером - ТОВ «Пост Фінанс», в зв'язку з чим будь-яка інформація про видачу та одержувача переказу у ТОВ «Нова пошта» відсутня (а.с. 56).
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів приходить до наступного.
Відмовляючи у задоволенні позовної заяви районний суд виходив з того, що позивачем не надано належних допустимих доказів того, що отримувач за експрес-накладною № 59998043847791 від 13.03.2017 р. - ОСОБА_2 не отримав грошовий переказ у сумі 1250 гривень 00 копійок у відділенні № 10 ТОВ «Нова пошта» у м. Суми та працівник ТОВ «Нова пошта» допустився помилки при складанні експрес-накладною № 59998043847791 від 13.03.2017 року та з їх вини ОСОБА_2 поніс матеріальні збитки.
Колегія суддів погоджується з вказаним висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.
Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.
Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.
При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
У відповідності до ст. 367 ЦПК України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Відповідно до ст. 375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Статтею 81 ЦПК України, передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Відповідно до частини першої статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
За змістом цієї норми, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме належних їй прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, уповноважених захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси.
Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Процесуальний закон містить вимоги до доказів, на підставі яких суд встановлює обставини справи, а саме: докази повинні бути належними (стаття 77 ЦПК), допустимими (стаття 78 ЦПК), достовірними (стаття 79 ЦПК), а у своїй сукупності - достатніми (стаття 80 ЦПК).
Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України, кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
В силу вимог ч. 6 ст. 81 ЦПК України, доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.
Враховуючи те, що відповідно до п.п. 11.4. Умов, без документів, що підтверджують особу Одержувача, дозволяється видавати відправлення у випадку, якщо оголошена вартість відправлення не перевищує 5 000 гривень та відповідно до п. 4.3.2 Публічного договору про надання послуг з організації перевезення відправлень - що саме відправник несе відповідальність за інформацію, вказану ним в експрес-накладній, районний суд дійшов правильного висновку, що вина відповідача та неправомірні дії посадових осіб не доведена.
Посилання на те, що працівники ТОВ «Нова пошта» не мають повноважень здійснювати грошові перекази не приймаються до уваги, оскільки з накладної вбачається в графі «інформація про відправлення» зазначено - вантаж (вагою 2 фактична).
Інші доводи апеляційної скарги також не є суттєвими, та такими, що не підлягають задоволенню.
Нових доказів на підтвердження доводів апеляційної скарги до суду апеляційної інстанції надано не було.
За таких обставин, доводи апеляційної скарги є безпідставними, всі доводи були розглянути судом першої інстанції при розгляді справи, та їм була надана відповідна правові оцінка, а тому суд апеляційної інстанції прийшов до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню не підлягає, підстав для ухвалення нового рішення - не має.
Щодо судового збору
Постановляючи судове рішення суд першої інстанції виходив із того, що позивач не звільнений від сплати судового збору за подання позовної заяви на підставі статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів", оскільки підставою позову є не порушення відповідачем прав позивача як споживача.
Закон України "Про захист прав споживачів" регулює відносини між споживачами товарів, робіт і послуг та виробниками і продавцями товарів, виконавцями робіт і надавачами послуг різних форм власності, встановлює права споживачів, а також визначає механізм їх захисту та основи реалізації державної політики у сфері захисту прав споживачів.
Згідно з пунктом 22 статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" споживач - це фізична особа, яка придбаває, замовляє, використовує або має намір придбати чи замовити продукцію для особистих потреб, безпосередньо не пов'язаних з підприємницькою діяльністю або виконанням обов'язків найманого працівника.
Згідно пункту 17 частини першої статті 1 Закону України "Про захист прав споживачів" послуга - це діяльність виконавця з надання (передачі) споживачеві певного визначеного договором матеріального чи нематеріального блага, що здійснюється за індивідуальним замовленням споживача для задоволення його особистих потреб.
Відповідно до частини третьої статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" споживачі звільняються від сплати судового збору за позовами, пов'язаними з порушенням їх прав.
У статті 5 Закону України "Про судовий збір" визначено перелік пільг щодо сплати судового збору. Системний і комплексний аналіз зазначеного Закону і статті 22 Закону України "Про захист прав споживачів" дає правові підстави зробити висновок про те, що сама по собі відсутність такої категорії осіб у переліку осіб, які мають пільги щодо сплати судового збору, встановленому статтею 5 Закону України "Про судовий збір", не може безумовно означати те, що споживачі такої пільги не мають, оскільки така пільга встановлена спеціальним законом, який гарантує реалізацію та захист прав споживачів.
Отже, стаття 5 Закону України "Про судовий збір" не містить вичерпного переліку осіб, яким надано пільги щодо сплати судового збору, як і не містить норми про те, що пільги надаються лише за пред'явлення позову. Спеціальний закон, звільнивши споживачів від сплати судового збору за подання позову, визначив, що ця пільга надається з метою захисту споживачами їх порушених прав.
Порушені права можуть захищатись як у суді першої інстанції (при пред'явленні позову), так і на наступних стадіях цивільного процесу. Ці стадії судового захисту є єдиним цивільним процесом, завдання якого є справедливий розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушеного права.
Вказаний висновок викладено Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 21 березня 2018 року у справі N 761/24881/16-ц (провадження N 14-57цс18).
Звертаючись до суду із цим позовом, позивач посилався на те, що підставою позову є невиконання Публичного договору про надання послуг з організації проведення відправлень, а тому він звільнений від сплати судового збору.
Судова колегія, розглянувши справу прийшла до висновку, що рішення суду першої інстанції не відповідає вимогам норм матеріального і процесуального права, щодо стягнення з ОСОБА_2 судового збору, а тому в цій частині воно підлягає скасуванню.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 367, 368, 374, 376, 381, 382, 384, 390 ЦПК України, судова колегія,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити частково.
Рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2020 року в частині стягнення з ОСОБА_2 (місцезнаходження: АДРЕСА_1 , ІПН: НОМЕР_1 ) на користь держави судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок) гривень 80 копійок - скасувати.
Компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України судовий збір у розмірі 840,80 грн. (вісімсот сорок) гривень 80 копійок.
В іншій частині судове рішення залишити без змін.
Постанова суду набирає законної сили з моменту її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених пунктом 2 частини 3 статті 389 ЦПК України.
Головуючий Л.А. Гірняк
Судді: С.М.Сегеда
О.С.Комлева