26 липня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
за участю секретаря ОСОБА_4
розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відео конференції апеляційну скаргу прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 липня 2021 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, відносно
ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с.Олег Великомихайлівського району Одеської області, українця, громадянина України, працюючого лісничим Роздільнянського лісництва ДП "Одеське лісове господарство" Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства, зареєстрованого за адресою АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
підозрюваного у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч.2 ст.367 КК України у кримінальному провадженні № 42019160000000562 від 11.10.2019 року,
Учасники судового провадження:
прокурор ОСОБА_5
підозрюваний ОСОБА_6
захисник ОСОБА_7
( в режимі відео конференції з приміщення Приморського районного суду м. Одеси )
встановив:
Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції.
Ухвалою слідчого судді відмовлено в задоволенні клопотання слідчого Другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у місті Миколаєві ОСОБА_8 про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту. Застосовано до підозрюваного ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання до 18.08.2021 року.
Покладено на ОСОБА_6 наступні обов'язки:
- не відлучатися за межі м. Роздільна Одеської області без дозволу слідчого, прокурора або суду в залежності від стадії кримінального провадження;
- повідомляти слідчого, прокурора чи суд в залежності від стадії кримінального провадження про зміну свого місця проживання, роботи;
- утримуватися від спілкування зі свідками у даному кримінальному провадженні;
Короткий зміст вимог апеляційної скарги прокурора.
В апеляційній скарзі прокурор просить ухвалу слідчого судді скасувати, та постановити нову, якою клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту до підозрюваного ОСОБА_6 , задовольнити.
Узагальнені доводи апеляційної скарги прокурора.
Вважає, що ухвала слідчого судді є необґрунтованою та невмотивованою з підстав невідповідності висновків суду викладених в судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.
Стверджує, що слідчим суддею під час обрання запобіжного заходу не враховано вагомість існуючих ризиків передбачених ст.177 КПК України, та те, що обрання більш м'якого запобіжного заходу, не забезпечить належної процесуальної поведінки підозрюваного та не дасть можливості запобігти доведеним ризикам.
Встановлені судом першої інстанції обставини.
В проваджені другого слідчого відділу (з дислокацією у м. Одесі)Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м. Миколаєві, перебуває кримінальне провадження №42019160000000562 від 11.10.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.2 ст.367 КК України
В ході досудового розслідування встановлено, що наказом т.в.о. директора ДП «Одеське лісове господарство» Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства № 28-К від 25.07.2018 ОСОБА_6 переведено на посаду лісничого Роздільнянського лісництва з 02.08.2018.
ОСОБА_6 як службова та матеріально-відповідальна особа, будучи зобов'язаним належним чином виконувати свої службові обов'язки з виявлення та недопущення лісо порушень, маючи реальну можливість виконувати покладені на нього обов'язки, у порушення зазначених вище нормативно-правових актів та своїх службових обов'язків, достовірно знаючи, що на ввіреній йому земельній ділянці з кадастровим номером: 5123981400:01:001:2727 місцевими жителями, організовано незаконний видобуток корисних копалин державного значення - вапняку-черепашника, у період січня - грудня 2019 року, допустив неналежне їх виконання через несумлінне ставлення до них, що виразилося у неналежному забезпеченні охорони та захисту лісових ресурсів на ввіреній йому земельній ділянці, яка розташована на території Роздільнянського району Одеської області за межами с. Світлогорське з кадастровим номером: 5123981400:01:001:2727 та перебуває у постійному користуванні Роздільнянського лісництва ДП «Одеське лісове господарство» з цільовим призначенням ведення лісового господарства і пов'язаних з ним послуг.
Встановлено, що в період часу з березня 2019 року, встановити точну дату та час у ході досудового розслідування не надалось можливим по 20.12.2019, на вищевказаній території, ОСОБА_9 , із залученням найманих працівників, які не були обізнані про його злочинний умисел, з використанням трьох електричних каменерізних машин марки «КМАЗ-188», не маючи жодних правових підстав на користування земельною ділянкою та достовірно знаючи про належність її ДП «Одеське лісове господарство» здійснював незаконний видобуток корисної копалини загальнодержавного значення - вапняку-черепашника, який придатний для виготовлення стінових каменів та згідно постанови КМУ № 827 від 12.12.1994 «Про затвердження переліків корисних копалин загальнодержавного та місцевого значення» є корисною копалиною загальнодержавного значення з метою його подальшого продажу. Матеріали відносно ОСОБА_9 28.05.2021 виділено в окреме кримінальне провадження за № 62021150020000104 за ч. 2 ст. 240 КК України.
При цьому, ОСОБА_6 обіймаючи посаду лісничого Роздільнянського лісництва ДП «Одеське лісове господарство» не здійснив належні перевірки та ревізії на території кварталу №18 Роздільнянського лісництва ДП «Одеське лісове господарство», не вжив заходів по попередженню, своєчасному виявленню та припиненню незаконного видобування корисних копалин державного значення, не вжив заходів щодо затримання у встановленому порядку осіб, винних у вчиненні лісових порушень; не вжив заходів з документального оформлення правопорушень у сфері лісового господарства, не повідомив керівництво ДП «Одеське лісове господарство» з приводу незаконного видобування корисних копалин та не забезпечив організації робіт по догляду за лісовими насадженнями, що призвело до завдання істотної шкоди державним інтересам та спричинення тяжких наслідків. Внаслідок неналежного виконання ОСОБА_6 своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, допущено самовільний видобуток корисною копалин загальнодержавного значення, що спричинило збитки Державі у розмірі 370 918 грн. 36 коп. (триста сімдесят тисяч дев'ятсот вісімнадцять гривень 36 копійок), що більш ніж у 250 разів перевищує неоподатковуваний мінімум доходів громадян та є тяжкими наслідками.
18.06.2021 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, а саме у службовій недбалості, тобто неналежному виконанні службовою особою своїх службових обов'язків через несумлінне ставлення до них, що спричинило тяжкі наслідки.
Слідчий звернувся до суду з клопотанням про обрання запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно підозрюваного ОСОБА_6 в обґрунтування клопотання зазначив, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення (злочину) передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, який по ступеню тяжкості відноситься до нетяжких злочинів, під час досудового розслідування встановлено наявність ризиків, передбачених п. 1, 3-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, які неможливо запобігти шляхом застосування до підозрюваного більш м'якого запобіжного заходу.
Відмовляючи в задоволенні клопотання слідчого слідчий суддя зазначив, що прокурором доведено наявність обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_6 інкримінованого злочину, наявність ризиків передбачених п. 1, 3 ч.1 ст. 177 КПК України. Разом з тим прокурором не доведено наявність ризиків передбачених п. 2, 5 ч.1 ст. 177 КПК України, та те що, прокурором не доведено неможливість запобігти зазначеним ризикам шляхом застосування більш м'якого запобіжного заходу ніж домашній арешт. Враховуючи дані про особу підозрюваного, слідчий суддя прийшов до висновку, що забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного ОСОБА_6 та запобігти зазначеним ризикам, можливо шляхом застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді особистого зобов'язання з покладенням обов'язків.
Встановлені судом апеляційної інстанції обставини.
Заслухавши доповідь судді, пояснення учасників процесу, обговоривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов наступного.
Відповідно до пунктів 3, 4 статті 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод та практики Європейського суду з прав людини, обмеження права особи на свободу і особисту недоторканість можливо лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.
При цьому, відповідно до установленої практики Європейського суду з прав людини, висновки про ступінь ризиків та неможливості запобігання їм більш м'яких запобіжних заходів, мають бути зроблені за результатами сукупного аналізу обставин злочину та особистості підозрюваного (його характеру, моральних якостей, способу життя, сімейних зв'язків, постійного місця роботи, утриманців), поведінки підозрюваного під час розслідування кримінального правопорушення (наявність або відсутність спроб ухилятися від органів влади) поведінки підозрюваного під час попередніх розслідувань (способу життя взагалі, способу самозабезпечення, системності злочинної діяльності, наявності злочинних зв'язків). Сама лише тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, хоча і є визначеним елементом при оцінці ризику ухилення від органу досудового розслідування та/або суду, однак не може бути достатньою підставою для законності тримання особи під вартою.
Крім того, слід зазначити, що ст. 184 КПК України вимагає від сторони обвинувачення в клопотанні про застосування запобіжного заходу зазначити не лише наявні ризики, а також вказати обставини, на підставі яких слідчий, прокурор дійшов висновку що запобігти їм в змозі цей вид запобіжного заходу.
Разом з тим, як вбачається з клопотання слідчого про застосування запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту відносно ОСОБА_6 , слідчим не наведено виключних обставин і не надано доказів, які б давали підстави для тримання підозрюваного під домашнім арештом. Сама лише тяжкість кримінального правопорушення, у відповідності до практики Європейського суду з прав людини, не може бути підставою для запобіжного ув'язнення особи.
Згідно до матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_6 , підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 367 КК України, який по ступеню тяжкості відноситься до нетяжких злочинів.
Надані суду матеріали кримінального провадження на даний час містять відомості, які свідчать про обґрунтованість підозри ОСОБА_6 , у вчиненні злочину, передбаченого ч.2 ст. 367 КК України.
Відповідно до вимог ч.1, 2 ст.194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов'язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважать, що існує хоча б один із ризиків, передбачених ст.177 КПК України, і на які вказує слідчий, прокурор.
Як вбачається з оскаржуваної ухвали слідчий суддя дотримався вимог закону та обґрунтовано зазначив, що існує певна ймовірність існує певна ймовірність ризику переховування підозрюваного з огляду на те покарання, що йому загрожує. Та може особисто або через своїх колег, які є працівниками Одеського обласного управління лісового та мисливського господарства, впливати на свідків у кримінальному провадженні з метою їх схиляння до дачі завідомо неправдивих показів, що його виправдовують, чим перешкоджати встановленню істини у провадженні.
Разом з тим, з урахуванням того, що підозрюваний раніше не притягувався до кримінальної відповідальності, з моменту повідомлення про підозру сумлінно виконував свої процесуальні обов'язки, такі ризики є незначними.
Крім того, слідчий суддя вірно зазначив, про не доведення прокурором у судовому засіданні ризиків, передбачених п. 2, 5 ч.1 ст. 177 КПК України. Так в клопотанні слідчий зазначав, що ОСОБА_6 , може, використовуючи досвід роботи у правоохоронному органі, може знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження, а також чинити перешкоди досудовому розслідуванню іншим чином. Разом з цим, слідчим на підтвердження існування вказаного ризику як до клопотання так і в судовому засіданні не надано будь-яких належних та допустимих доказів.
При цьому, як вірно зазначив слідчий суддя, досудове розслідування у вказаному кримінальному провадженні здійснюється більше ніж півтора року, та враховуючи суть повідомленої ОСОБА_6 підозри, слідчим не зазначено, які речі та документи які можуть бути речовими доказами у кримінальному провадженні та мають істотне значення для встановлення його обставин, він має намір вилучити на даній стадії кримінального провадження, та які можуть бути знищені чи спотворені підозрюваним. Також є необґрунтованими та не підтвердженими будь-якими належними та допустимими доказами посилання слідчого на те, що ОСОБА_6 може продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому підозрюється, а саме неналежно виконувати свої службові обов'язки через несумлінне ставлення до них.
Таким чином, слідчий суддя, розглядаючи клопотання слідчого, обґрунтовано прийшов до висновку про достатність застосування до ОСОБА_6 такого запобіжного заходу як особисте зобов'язання для досягнення мети запобіжного заходу.
З урахуванням викладеного, доводи апеляційної скарги прокурора щодо незаконності та необґрунтованості ухвали слідчого судді є безпідставними.
Апеляційний суд вважає ухвалу слідчого судді законною і обґрунтованою, а відтак не вбачає підстав для її скасування, у зв'язку з чим, апеляційна скарга прокурора задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст.376, 405, 407, 418, 419, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд,
постановив:
Апеляційну скаргу прокурора відділу Одеської обласної прокуратури ОСОБА_5 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 12 липня 2021 року, якою відмовлено в задоволенні клопотання слідчого про обрання відносно підозрюваного ОСОБА_6 запобіжного заходу у вигляді домашнього арешту, застосовано запобіжний захід у вигляді особистого зобов'язання, - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді