26 липня 2021 року м. Миколаїв
Миколаївський апеляційний суд у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3
розглянув в порядку письмового провадження матеріали судового провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 червня 2021 року, якою скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР повернуто скаржнику,
встановив:
Короткий зміст вимог апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить ухвалу слідчого судді скасувати.
Короткий зміст ухвали слідчого судді.
Ухвалою слідчого судді, скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР повернуто скаржнику.
Узагальнені доводи апеляційної скарги.
Стверджує, що рішення суду є необґрунтованим, та винесене з порушенням норм процесуального права.
Зазначає, що лист ТУ ДБР від 23.03.2021 № к-807/16-01-01/21, яким їй повідомлено про відмову у внесені відомостей з її заяви до ЄРДР, отриманий 07.04.2021, є єдиним джерелом з якого вона могла дізнатись про відмову у внесенні до ЄРДР відомостей з її заяви.
Вказує, що слідчий суддя дійшла хибного висновку про те що, нею пропущено строк на звернення до суду.
Обставини, встановлені судом першої інстанції.
15.06.2021 до Заводського районного суду м. Миколаєва надійшла скарга ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб ТУ ДБР, розташованого в м.Миколаєві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР, в якій вона просить скасувати незаконне рішення ОСОБА_5 і зобов'язати ТУ ДБР, розташоване в м.Миколаєві, внести відомості про можливе скоєння працівниками поліції і прокуратури при розслідуванні кримінального провадження відносно ОСОБА_6 і ОСОБА_7 злочину, передбаченого ч.2 ст.364 КК України, до ЄРДР і розпочати досудове розслідування.
Одночасно скаржник просила поновити їй строк подання скарги, у зв'язку з тим, що лист від 23.03.2021 № к-807/16-01-01/21, яким їй повідомлено про відмову у внесені відомостей з її заяви до ЄРДР, отриманий 07.04.2021.
Приймаючи рішення про повернення скарги, слідчий суддя вказав, що скарга, подана після закінчення строку, передбаченого ч. 1 ст. 304 КПК України, та скаржником не наведено поважних причин пропуску строку.
Обставини, встановлені судом апеляційної інстанції.
Дослідивши матеріали судового провадження, апеляційний суд дійшов наступного.
Апелянт ОСОБА_4 просила розглядати апеляційну скаргу без її участі, в порядку письмового провадження.
У відповідності до приписів ч. 1 ст. 406 КПК України, зазначене є підставою для ухвалення судового рішення в порядку письмового апеляційного провадження.
Як вбачається з матеріалів судового провадження, 02.03.2021 ОСОБА_4 направила поштою до Територіального Управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві, заяву про вчинення слідчим Центрального РВ ГУНП в Миколаївській області ОСОБА_8 , прокурором Миколаївської місцевої прокуратури №1 ОСОБА_9 та працівниками Миколаївської обласної прокуратури кримінального правопорушення, передбаченого ст. 364 КК України, яка надійшла до Територіального управління ДБР, розташованого у м. Миколаєві, 15.03.2021 року.
Уповноважені особи ТУ ДБР розташованого у м. Миколаєві за результатами розгляду вказаної заяви, в межах компетенції, не встановили підстав для внесення відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань, оскільки, в заяві не викладено об'єктивних даних, що можуть свідчити про вчинення кримінальних правопорушень, та листом від 23.03.2021 № к-807/16-01-01/21, повідомили ОСОБА_4 про результати розгляду її заяви, при цьому роз'яснили право на оскарження вказаного рішення в разі незгоди з ним.
Відповідно до положень ч.1 ст. 214 КПК України слідчий, прокурор невідкладно, але не пізніше 24 годин після подання заяви, повідомлення про вчинене кримінальне правопорушення або після самостійного виявлення ним з будь-якого джерела обставин, що можуть свідчити про вчинення кримінального правопорушення, зобов'язаний внести відповідні відомості до Єдиного реєстру досудових розслідувань та розпочати розслідування.
Згідно з положеннями ч.1 ст. 304 КПК України скарги на рішення, дії чи бездіяльність слідчого чи прокурора, передбачені ст. 303 цього Кодексу, можуть бути подані особою протягом 10 днів з моменту прийняття рішення, вчинення дій або бездіяльності.
Тому наступний день після надходження заяви до правоохоронного органу, є моментом вчинення зазначеної бездіяльності у розумінні ч.1 ст. 304 КПК України, з якого й обчислюється передбачений законом 10-ти денний строк для подання скарги на такий вид бездіяльності.
З урахуванням викладених положень закону, є правильним висновок слідчого судді про те, що граничний строк внесення відповідних відомостей до Єдиного реєстру досудових розслідувань з поданої ОСОБА_4 заяви, яка надійшла до ТУ ДБР розташованого у місті Миколаєві 15.03.2021 року, закінчився наступного дня після її надходження до правоохоронного органу, а саме 16.03.2021 року, за такого процесуальний строк на оскарження цієї бездіяльності сплинув 27.03.2021 року.
Разом з тим, скаргу в порядку ст. 303 КПК України ОСОБА_4 подала за межами цього строку, а саме 19.04.2021 року, в скарзі ОСОБА_4 заявила клопотання про поновлення процесуального строку на оскарження, пославшись на те, що про відмову у внесені відомостей до ЄРДР їй стало відомо лише з відповіді ТУ ДБР у місті Миколаєві, отриманої 07.04.2021 року.
Суд апеляційної інстанції вважає, що є правильним висновок слідчого судді, про те що, лист Територіального управління ДБР, розташованого у місті Миколаєві, від 23.03.2021 № к-807/16-01-01/21, який ОСОБА_4 отримала 07.04.2021 року (як зазначено у скарзі), не є предметом оскарження. Лист є лише джерелом, з якого заявнику стало відомо про невнесення до ЄРДР викладених у його заяві відомостей про кримінальне правопорушення. Разом з тим, подана скарга та клопотання про поновлення строку на оскаржнення бездіяльності слідчого не містять, посилань та доказів про наявність існування істотних перешкод чи труднощів, що унеможливили або ускладнили можливість своєчасно звернутися ОСОБА_4 зі скаргою до суду у визначений законом строк з підтвердженням належними та допустимими доказами.
А тому, слідчий суддя дійшов вірного висновку про те, що процесуальний строк на оскарження бездіяльності слідчого пропущено апелянтом без поважних причин, а тому відсутні правові підстави для його поновлення.
Враховуючи наведене, прийняте слідчим суддею рішення про повернення скарги відповідає положенням п.3 ч.2 ст. 304 КПК України, оскільки скарга подана ОСОБА_4 після закінчення строку на оскарження, та скаржником не наведено поважних причин пропуску цього строку.
Апеляційним судом не встановлено порушень слідчим суддею норм діючого кримінального процесуального закону при вирішенні питання про повернення скарги ОСОБА_4 .
З урахуванням викладеного, відсутні правові підстави для скасування оскаржуваної ухвали, а відтак, і для задоволення апеляційної скарги.
Керуючись ст. 214, 303, 304, 405, 406, 407, 422, 424, 532 КПК України, апеляційний суд
постановив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_4 - залишити без задоволення.
Ухвалу слідчого судді Заводського районного суду м. Миколаєва від 18 червня 2021 року, якою скаргу ОСОБА_4 на бездіяльність посадових осіб ТУ ДБР, розташованого в м. Миколаєві, щодо невнесення відомостей про кримінальне правопорушення до ЄРДР повернуто скаржнику, - залишити без змін.
Ухвала суду апеляційної інстанції набирає законної сили з моменту її проголошення і оскарженню в касаційному порядку не підлягає.
Головуючий
Судді