Справа № 441/1428/20 Головуючий у 1 інстанції: Яворська Н.І.
Провадження № 22-ц/811/1008/21 Доповідач в 2-й інстанції: Приколота Т. І.
15 липня 2021 року м.Львів
Справа № 441/1428/20
Провадження № 22ц/811/1008/21
Львівський апеляційний суд в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:
головуючого - Приколоти Т.І.,
суддів : Мікуш Ю.Р., Савуляка Р.В.,
секретар Іванова О.О.
розглянув апеляційну скаргу Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» на рішення Городоцького районного суду Львівської області, ухвалене у м. Городок 11 лютого 2021 року у складі судді Яворської Н.І., у справі за позовом Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
встановив:
26 серпня 2020 року позивач звернувся з цим позовом. В обґрунтування своїх вимог посилається на те, що 6 вересня 2019 року між ПАТ АКБ «Львів», правонаступником якого є АТ АКБ «Львів», та ОСОБА_1 укладено кредитний договір №07356/113/2019. Відповідно до п.1.1 цього договору, банк зобов'язується надати у власність позичальника кошти у розмірі та на умовах, обумовлених кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом. Згідно із п.1.3 кредитного договору кредит надається у сумі 100 000 грн. з умовою повернення в термін до 5 вересня 2022 року в порядку та відповідно до умов кредитного договору. За користування кредитом позичальник сплачує банку 48% річних. Вказує, що банк зобов'язання по кредитному договору виконав в повному обсязі. Факт отримання кредиту підтверджується меморіальним ордером № 139605 від 6 вересня 2019 року. Посилається на те, що згідно п.5.1 кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути банку кредит в повному обсязі в порядку і терміни, передбачені кредитним договором та/або додатками до нього. Повернення суми кредиту, сплата нарахованих процентів здійснюється за ануїтетною схемою згідно додатку 1, що є невід'ємною частиною кредитного договору. Стверджує, що відповідач не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором, у визначені кредитним договором терміни кошти не вносить. Відповідачу направлявся лист з вимогою погасити заборгованість за кредитним договором, однак дана вимога залишилась без відповідного реагування. Станом на 21 серпня 2020 року загальна заборгованість відповідача по кредитному договору складає 106 017,03 грн., з яких: заборгованість по основному боргу 90 229, 57 грн.; заборгованість по відсотках 15 787,46 грн. Просить позов задовольнити.
Рішенням Городоцького районного суду Львівської області від 11 лютого 2021 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь АТ АКБ «Львів» 72 800 грн. заборгованості за кредитним договором, заборгованість за відсотками в розмірі 15 787, 46 грн. Вирішено питання судових витрат. В решті позову відмовлено.
Рішення суду оскаржив позивач. Вважає рішення незаконним та необґрунтованим, таким, що винесене з порушенням норм матеріального права. Просить рішення суду скасувати в частині відмови у стягненні 17 429, 57 грн. заборгованості по кредитному договору та ухвалити у цій частині нове рішення про задоволення позову, посилаючись на доводи позовної заяви.
Згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.
Відповідно до частин 4,5 ст.268 ЦПК України у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення. Датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги; колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу належить задовольнити.
Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
На підставі ст.ст. 76-81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень належними, допустимими, достовірними та достатніми доказами, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Згідно зі ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданням цивільного судочинства.
Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; 5) чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; а також питання щодо розподілу судових витрат, допуску рішення до негайного виконання, скасування заходів забезпечення позову.
Встановлено, що 6 вересня 2019 року сторони уклали кредитний договір №07356/113/2019. За умовами цього договору позивач надає ОСОБА_1 кредит у розмірі 100 000 грн. до 5 вересня 2022 року зі сплатою 48% річних.
Відповідно до п.1.1 кредитного договору, банк зобов'язується надати у власність позичальника грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти за користування ним.
Згідно із п.1.3 договору, кредит надається в сумі 100 000 грн., з умовою повернення в термін до 11 вересня 2022 року в порядку та відповідно до умов кредитного договору.
Прийняті на себе зобов'язання за кредитним договором банк виконав у повному обсязі, надавши позичальнику кредит на суму, що зазначена в п.1.3 кредитного договору. Це стверджується меморіальним ордером №139605 від 6 вересня 2019 року.
Згідно із п.5.1 кредитного договору позичальник зобов'язаний повернути банку кредит в повному обсязі в порядку і терміни, передбачені кредитним договором та/або додатками до нього.
Повернення кредитних коштів, сплата нарахованих процентів здійснюється за ануїтетною схемою згідно додатку 1, що є невід'ємною частиною кредитного договору (п.5.2 кредитного договору).
Відповідно до п.3.6 цього договору позичальник сплачує проценти щомісяця до дня повернення кредиту, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані проценти.
Згідно із п.2.3.2 кредитного договору банк має право вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших платежів за кредитним договором у разі несвоєчасної сплати процентів та/або неповернення суми кредиту (частини кредиту).
Відповідно до п.2.4 кредитного договору у випадку прийняття банком рішення щодо вимоги про дострокове повернення кредиту, сплату процентів, комісій та інших платежів з підстав, обумовлених кредитним договором, банк письмово повідомляє про це позичальника. В такому випадку, позичальник зобов'язаний впродовж 30 календарних днів з моменту отримання письмової вимоги Банку повністю повернути суму кредиту та сплатити проценти на день повернення.
Судом встановлено, що відповідач систематично не виконує взяті на себе зобов'язання за кредитним договором у визначені кредитним договором терміни кошти не повертає та не сплачує проценти за користування кредитними коштами.
Відповідно до ст.1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов'язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу.
Банк набув право вимагати дострокового повернення кредиту, процентів, комісій та інших платежів за кредитним договором.
У п.6.1 кредитного договору сторони погодили, що за несвоєчасне виконання грошового зобов'язання за кредитним договором, банк вправі нарахувати позичальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період прострочки, від суми простроченої заборгованості за кожен день прострочки.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідач не виконує умови договору, через що у неї перед банком виникла заборгованість.
Суд першої інстанції мотивував своє рішення тим, що відповідачем частково поверталась сума кредиту а саме: 1 жовтня 2019 року - 5500 грн., 4 листопада 2019 року - 5500 грн., 18 грудня 2019 року - 5500 грн., 24 січня 2020 року - 5700 грн. та 5 червня 2020 року - 4000 грн., всього - 26 200 грн. на рахунок зазначений в договорі. З виписки по особових рахунках наданих позивачем, вбачається, що було два рахунки і банк на свій розсуд проводив зарахування сум, внесених відповідачем.
Суд першої інстанції прийшов до висновку про часткове задоволення позову та стягнення з відповідача в користь позивача 72 800 грн. заборгованості за кредитним договором, 15 787, 46 грн. відсотків.
Колегія суддів не погоджується з такими висновками суду першої інстанції в повній мірі з огляду на таке.
Встановлено, що позивач звернувся з позовом про стягнення з відповідача заборгованості за кредитним договором № 07356/113/2019 від 6 вересня 2019 року в розмірі 106 017,03 грн., з яких: заборгованість по основному боргу - 90 229,57 грн.; заборгованість по відсотках - 15 787,46 грн.
Пунктом 5.6 кредитного договору визначено, що погашення заборгованості позичальником чи будь-якою третьою особою, відповідно до умов цього договору здійснюється в такій черговості: прострочені платежі по сплаті процентів; прострочені платежі по поверненню кредиту (основного боргу); строкові платежі по сплаті нарахованих процентів, термін сплати яких наступає в поточному місяці; строкові платежі по поверненню кредиту (основного боргу), термін сплати яких наступає в поточному місяці; пеня, штраф; строкові платежі по поверненню кредиту (основного боргу) на наступний місяць/місяці.
При сплаті відповідачем коштів на погашення заборгованості по кредитному договору банк повинен був зараховувати такі кошти відповідно до умов п. 5.6 кредитного договору, в тому числі і на погашення нарахованих процентів за користування кредитом.
Відповідно до п. 1.1 кредитного договору, банк зобов'язується надати у власність позичальника грошові кошти у розмірі та на умовах, обумовлених кредитним договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит і сплатити проценти за користування кредитом.
Згідно із п. 3.2 цього договору за користування кредитом позичальник сплачує банку 48% річних.
Відповідно до п. 5.1 кредитного договору, позичальник зобов'язаний повернути банку кредит у повному обсязі в порядку і терміни, передбачені кредитним договором та/або додатками до нього.
Повернення суми кредиту, сплата нарахованих процентів здійснюється за ануїтетною схемою згідно додатку 1, що є невід'ємною частиною кредитного договору (п. 5.2 кредитного договору).
Згідно із п. 3.6 цього договору позичальник сплачує проценти щомісяця до дня повернення кредиту, але не пізніше останнього робочого дня місяця, за який нараховані проценти.
Згідно із ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Відповідно до ст. 1054 цього Кодексу за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Статтями 525 і 526 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Позивач проводив зарахування внесених відповідачем коштів відповідно до умов кредитного договору. Відтак, погодитися з висновками суду першої інстанції, що позивач зараховував внесені кошти на свій розсуд, не можна.
З урахуванням встановленого, колегія суддів прийшла до висновку про задоволення апеляційної скарги та стягнення додатково з відповідача в користь позивача 17 429, 57 грн. заборгованості по кредитному договору.
Відповідно до вимог статті 141 ЦПК України з відповідача в користь позивача належить стягнути 3 153 грн. судового збору.
В іншій частині рішення суду не оскаржене і не переглядається.
Керуючись: ст. ст. 141, 367, п. 1, п. 2 ч.1 ст.374, ст.ст. 375, 376, 381-384, 388-391 ЦПК України, суд,-
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» задовольнити.
Рішення Городоцького районного суду Львівської області від 11 лютого 2021 року в частині відмови у стягненні з 17 429, 57 грн. заборгованості по кредитному договору ,- скасувати та в цій частині прийняти нове рішення.
У зазначеній частині позов задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) на користь Акціонерного товариства Акціонерно-комерційний банк «Львів» (вул. Сербська, 1, м. Львів, Код ЄДРПОУ 09801546, рах. № НОМЕР_2 , МФО №325268) 17 429, 57 грн. (сімнадцять тисяч чотириста двадцять дев'ять грн. 57 коп.) заборгованості по кредитному договору та судовий збір в розмірі 3 153 (три тисячі сто п'ятдесят три грн.).
В решті рішення залишити без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття.
Касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення безпосередньо до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено і підписано 15 липня 2021 року.
Головуючий
Судді