Справа № 750/6419/21
Провадження № 2-о/750/133/21
27 липня 2021 року м. Чернігів
Деснянський районний суд м. Чернігова в складі:
судді - Рахманкулової І.П.,
секретаря - Левченко А.С.,
за участю заявника - ОСОБА_1 ,
представника заявника - ОСОБА_2 ,
розглянув у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про встановлення факту, що має юридичне значення,
заінтересована особа - Ріпкинська селищна рада Ріпкинського району Чернігівської області,
ОСОБА_1 звернулась до суду із заявою, в якій просить встановити факт перебування її рідної сестри - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 на утриманні їх тітки - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не менше одного року до дня смерті останньої.
Встановлення даного факту необхідно заявнику для оформлення спадщини після смерті сестри - ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Заявник та її представник у судовому засіданні заяву підтримали та просили суд її задовольнити.
Заінтересована особа - Ріпкинська селищна рада Ріпкинського району Чернігівської області надіслала до суду клопотання про розгляд справи без участі їх представника, зазначивши, що заперечень проти задоволення заяви не мають та при вирішенні справи покладаються на розсуд суду.
Заслухавши пояснення заявника, її представника, допитавши у судовому засіданні в якості свідків ОСОБА_5 , ОСОБА_6 та дослідивши матеріали справи, суд встановив наступне.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла рідна сестра заявника - ОСОБА_3 (а.с. 10 на звороті).
Як пояснила у судовому засіданні заявник, її покійна сестра ОСОБА_3 мешкала разом з батьками за адресою: АДРЕСА_1 без реєстрації з 1977 року по 17 травня 2002 року, що підтверджується копією акта від 08 червня 2021 року (а.с. 25), а з 17.05.2002 - була зареєстрована за цією адресою (а.с. 21). ОСОБА_7 знялась у 1975 році з реєстраційного обліку у зв'язку із наміром жити та працювати в м. Чернігові. Проте, в 19 років захворіла на епілепсію, після чого її покинув чоловік і звільнили з роботи, а тому вона повернулася жити в батьківську хату.
В даному будинку з ними постійно проживала сестра батька - ОСОБА_4 , яка за життя ніколи не виходила заміж, весь час працювала в колгоспі, своїх дітей не мала, допомагала виховувати дітей брата, а особливо любила ОСОБА_7 і відносилась до неї, як до рідної дочки. Батьки ж заявника мали невеликий дохід, крім того, мати заявника хворіла, що потребувало значних коштів на лікування, що підтверджується виписками з медичних карток (а.с. 28-32).
Відповідно до копій довідок з погосподарських книг та копії довідки Ріпкинської селищної ради, в будинку за адресою: АДРЕСА_1 з 1947 року постійно проживала та була зареєстрована ОСОБА_4 (а.с. 12-20).
Також, заявник у судовому засіданні пояснила, що у зв'язку із хворобою її сестра ОСОБА_3 отримала групу інвалідності, була непрацездатною, отримувала мінімальну пенсію по інвалідності, а тому знаходилась на утриманні тітки ОСОБА_8 , яка у свою чергу була учасником війни (а.с. 26) і отримувала пенсію у значно більшому розмірі.
Вказані обставини підтверджуються довідкою Головного управління Пенсійного фонду України в Чернігівській області № 44 від 05.07.2021, наданої на запит суду.
Доводи, викладені в заяві, підтвердили допитані у судовому засіданні свідки ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , а саме, що покійна ОСОБА_3 через свою хворобу, окрім мінімальної пенсії, не мала самостійного заробітку та потребувала допомоги у зв'язку із необхідністю постійного лікування, і таку допомогу їй систематично надавала тітка. Показаннями свідків підтверджено, що ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала на утриманні своєї тітки - ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , не менше одного року до дня смерті останньої.
ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла, що підтверджується копією свідоцтва про смерть (а.с. 10).
Після її смерті відкрилася спадщина на належне її майно, а саме на земельні частки (пай) по КСП «Дружба» розміром 3,55 га в с. Вишневе Ріпкинського р-ну Чернігівської обл. (а.с. 33).
У встановлений законом строк заявник звернулася до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини після смерті своєї сестри - ОСОБА_3 .
Як вбачається з копії спадкової справи, інших спадкоємців після ОСОБА_3 не має.
Згідно ст.ст. 293, 315 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення юридичних фактів, від яких залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав фізичних осіб, якщо законом не визначено іншого порядку їх встановлення.
Відповідно до пункту 4 Прикінцевих та Перехідних положень ЦК України, Цивільний кодекс України застосовується до цивільних відносин, що виникли після набрання ним чинності.
Щодо цивільних відносин, які виникли до набрання чинності Цивільним кодексом України, положення цього Кодексу застосовуються до тих прав і обов'язків, що виникли або продовжують існувати після набрання ним чинності.
Цивільний кодекс України набрав чинності 01 січня 2004 року.
У пункті 1 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 травня 2008 року № 7 "Про судову практику у справах про спадкування" судам роз'яснено, що відносини спадкування регулюються правилами ЦК України, якщо спадщина відкрилася не раніше 01 січня 2004 року.
У разі відкриття спадщини до зазначеної дати застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української РСР, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
Згідно зі статтею 525 ЦК Української РСР часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця.
Статтею 529 ЦК Української РСР встановлено, що при спадкоємстві за законом спадкоємцями першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. До числа спадкоємців першої черги належить також дитина померлого, яка народилася після його смерті. Онуки і правнуки спадкодавця є спадкоємцями за законом, якщо на час відкриття спадщини немає в живих того з їх батьків, хто був би спадкоємцем; вони успадковують порівну в тій частці, яка належала б при спадкоємстві за законом їх померлому родителю.
Згідно ст. 530 ЦК Української РСР при відсутності спадкоємців першої черги або при неприйнятті ними спадщини, а також в разі, коли всі спадкоємці першої черги не закликаються до спадкування, успадковують у рівних частках: брати і сестри померлого, а також дід та бабка померлого як з боку батька, так і з боку матері (друга черга).
До числа спадкоємців за законом належать непрацездатні особи, що перебували на утриманні померлого не менше одного року до його смерті. При наявності інших спадкоємців вони успадковують нарівні з спадкоємцями тієї черги, яка закликається до спадкоємства (ст. 531 ЦК Української РСР).
В п. 8 постанови Пленуму Верховного Суду України № 5 від 31.03.1995 року "Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення" роз'яснено, що судам необхідно мати на увазі, що встановлення факту перебування особи на утриманні померлого має значення для одержання спадщини, призначення пенсії або відшкодування шкоди (п. 2 ст. 273 ЦПК), якщо допомога, яка надавалась, була для заявника постійним і основним джерелом засобів до існування. Одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання. При вирішенні заяв про встановлення факту перебування на утриманні необхідно враховувати, що для встановлення факту перебування на утриманні з метою оформлення права на спадщину необхідно, щоб утриманець був непрацездатним на день смерті спадкодавця і перебував на утриманні останнього незалежно від родинних чи шлюбних відносин з ним (ст.531 Цивільного Кодексу України (ЦК) не менше одного року.
Таким чином, у спірних правовідносинах для встановлення факту перебування особи на утриманні померлого судам необхідно дослідили зазначені обставини в сукупності та враховувати, що одержання заявником заробітку, пенсії, стипендії, інших доходів чи окреме проживання від померлого не є підставою для відмови у встановленні факту перебування на утриманні, коли суд встановить, що основним і постійним джерелом засобів до існування була для заявника допомога з боку особи, яка надавала йому утримання.
Аналогічний правовий висновок викладено в постановах Верховного Суду від 22 жовтня 2020 року у справі №210/343/19, від 22 травня 2019 року у справі №520/6518/17 та від 27 червня 2018 року у справі №210/2422/16-ц.
Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.
Суд приходить до висновку, що матеріалами справи підтверджено факт, про встановлення якого просить завник, вимоги не містять в собі спору про право цивільне, а тому суд вважає за можливе заяву задовольнити у повному обсязі.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 10, 13, 247, 258, 259, 265, 268, 293, 315, 354 ЦПК України, ст.ст. 529-531 ЦК УРСР, суд, -
заяву ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_2 , реєстраційний номер облікової картки платника податків - НОМЕР_1 ) про встановлення факту, що має юридичне значення - задовольнити.
Встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 перебувала на утриманні ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 в період з 01 січня 2001 року по день смерті ОСОБА_4 , тобто по ІНФОРМАЦІЯ_2 .
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення суду може бути оскаржене до Чернігівського апеляційного суду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Суддя І.П. Рахманкулова