Провадження № 2-а/760/233/21
В справі № 760/26340/20
26 липня 2021 року Солом'янський районний суд м. Києва в складі головуючого - судді Шереметьєвої Л.А., за участю секретаря - Фареник А.О., розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Інспетора управління патрульної поліції у місті Києві Кулинич Тетяни Володимирівни, третя особа: Департамент патрульної поліції про скасування постанови про адміністративне правопорушення, суд
Позивач звернувся до суду з адміністративним позовом і просить скасувати постанову серії ЕАК № 2472813 від 01 травня 2020 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Посилається в позові на те, що 01 травня 2020 року близько 21:00 год. він рухався на автомобілі Форд, номерний знак НОМЕР_1 , від м. Обухова до м. Києва.
Під часу руху йому здалося, що форма світлової плями від фар автомобіля дещо змінилася. Дорога була гарно освітлена, видимість добра, тому встановити, чи дійсно щось трапилось з освітленням автомобіля, він не міг.
Оскільки необхідності у вимушеній зупинці не було, ввімкнув аварійну світлову сигналізацію і продовжив рух, збираючись доїхати то найближчого паркінгу.
На в'їзді до Києва був зупинений інспектором поліції, яка повідомила про те, що в нього не горить ліва фара та забрала документи.
Будучи впевненим, що нічого не порушував, чекав на їх повернення, оскільки думав, що це банальна перевірка. Але через деякий час відповідач повернулася і повідомила про винесення постанови про адміністративне правопорушення. Потім зробила фото чи відео боді камерою стоячого автомобіля з ввімкненою аварійною світловою сигналізацією.
Зазначає, що не порушував ПДР, оскільки п. 31.5 дозволяє руху разі виникнення несправностей, зазначених у п.31.4, зокрема п.31.4.3, за умови дотримання запобіжних заходів, з виконанням вимог п.9.9 (рух з ввімкненою аварійною світловою сигналізацією). З його боку всі запобіжні заходи були дотримані.
Вважає, що неправомірні дії відповідача призводять до спричинення йому матеріальної та моральної шкоди, оскільки наражають на фінансові витрати на сплату штрафу.
З даною постановою не погоджується, оскільки вона не відповідає обставинам справи, вимогам закону та підлягає скасуванню.
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Ухвалою суду від 01 грудня 2020 року у справі було відкрито провадження за правилами спрощеного позовного провадження без виклику сторін.
Відповідно до ст.ст. 162, 165 КАС України, відповідачу був наданий строк для надання суду відзиву на позовну заяву, третій особі для надання пояснень.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач отримав копію ухвали про відкриття провадження та копію адміністративного позову 14 січня 2021 року, а представник третьої особи - 21 грудня 2020 року.
25 січня 2021 року відповідач подала до суду відзив, в якому проти позову заперечує.
Посилається на те, що відповідно до постанови 01 травня 2020 року о 20 год. 49 хв. в м. Києві вул. Лазурна, 45-А, позивач керував транспортним засобом Ford Tourneo, номерний знак НОМЕР_1 , з несправністю світлового приладу (ліва фара в темну пору доби), чим порушив п. 31.4.3 ПДР, за що був притягнутий до адміністративної відповідальності шляхом накладення на нього адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 340, 00 гр.
Відповідно до положень п. 31.5 ПДР у разі виникнення в дорозі несправностей, зазначених у пункті 31.4 цих Правил, водій повинен вжити заходів для їх усунення, а якщо це зробити неможливо - рухатися якомога коротшим шляхом до місця стоянки або ремонту, дотримуючись запобіжних заходів з виконанням вимог пунктів 9.9 і 9.11 цих Правил.
Відповідно до позовної заяви позивач, у порушення п. 31.5 ПДР, не усунув несправності, а продовжив рух.
Виходячи з цього, вважає, що постанова не підлягає скасуванню та просить відмовити у задоволенні вимог позивача.
Позивач подав до суду відповідь на відзив, в якій зазначає, що відповідач посилається тільки на п.31.4.3.в ПДР і зовсім не бере до уваги вищезгадані п. 31.5 та п. 9.9 ПДР.
При цьому там же відповідач посилається на ст. 252 КУпАП та наголошує, що посадова особа оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженню всіх обставин. Але відповідачем не було надано жодного заперечення про те, що він рухався з виконанням вимог п.9.9.в та п.31.5.
Це вказує на те, що відповідач не дослідив всі обставини нібито порушення ним ПДР, і, відповідно, винесення постанови ЕАК №2472813 було передчасним, а відтак, помилковим.
Виходячи з цього, просить задовольнити позов.
Дослідивши матеріали справи, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача, виходячи з наступного.
Відповідно до статті 8 Конституції України в Україні визнається і діє принцип верховенства права.
Згідно зі ст. 19 Конституції України органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 статті 2 КАС України встановлено критерії, якими керується адміністративний суд при перевірці рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень.
Відповідність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень передбаченим частиною 3 статті 2 КАС України критеріям перевіряється судом з урахуванням закріпленого статтею 9 КАС України принципу законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Судом встановлено, що 01 травня 2020 року відповідачем була винесена постанова серії ЕАК № 2472813, якою позивача визнано винним у вчиненні правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Зі змісту постанови вбачається, що позивач у м. Києві по вул. Лазурній, 45-А керував автомобілем з несправністю світлового приладу (ліва фара в темну пору доби), чим порушив п. 31.4.3. ПДР.
Диспозиція ч. 1 ст. 121 КУпАП України передбачає відповідальність за керування водієм транспортним засобом, що має несправності системи гальмового або рульового керування, тягово-зчіпного пристрою, зовнішніх світлових приладів (темної пори доби) чи інші технічні несправності, з якими відповідно до встановлених правил експлуатація його забороняється, або переобладнаний з порушенням відповідних правил, норм і стандартів.
Відповідно до ст. 16 Закону України «Про дорожній рух» водій має право знати причину зупинки транспортного засобу посадовою особою державного органу, яка здійснює нагляд за дорожнім рухом, а також прізвище і посаду цієї особи.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України доказами в адміністративному судочинстві є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення осіб, які беруть участь у справі, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ці дані встановлюються судом на підставі пояснень сторін, третіх осіб та їхніх представників, показань свідків, письмових і речових доказів, висновків експертів.
Відповідно до ч. 1 ст. 77 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Частиною 2 цієї статті визначено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
З останньої норми вбачається, що законодавець встановлює презумпцію вини суб'єкта владних повноважень, рішення, дії чи бездіяльність якого оскаржується.
Повідомлені позивачем обставини справи про рішення, дії чи бездіяльність відповідача - суб'єкта владних повноважень відповідають дійсності, доки відповідач не спростує їх.
Висновок про наявність чи відсутність в діях особи складу адміністративного правопорушення повинен бути обґрунтований, тобто зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин та доказів, які підтверджують факт вчинення адміністративного правопорушення.
Притягнення особи до адміністративної відповідальності можливе лише за умови наявності юридичного складу адміністративного правопорушення, в тому числі, встановлення вини особи у його вчиненні, яка підтверджена належними та допустимими доказами.
Визначення доказів в справі про адміністративне правопорушення та їх перелік регламентований ст. 251 КУпАП.
Обов'язок доказування правомірності накладення адміністративного стягнення на позивача в даній категорій справ відповідно до ч. 2 ст. 77 КАС України покладений на відповідача - суб'єкта владних повноважень.
Аналогічна правова позиція висловлена в постанові Верховного Суду від 27 червня 2019 року в справі № 560/751/17, яка відповідно до ч. 5 ст. 242 КАС України є обов'язковою для врахування судом при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин.
Так, з оспорюваної позивачем постанови вбачається, що він, у порушення п. 31.4.3. ПДР України, керував транспортним засобом з несправною лівою фарою в темну пору доби.
Відповідно до п. 31.4.3 ПДР України забороняється експлуатація транспортних засобів згідно із законодавством за наявності таких технічних несправностей і невідповідності таким вимогам: кількість, тип, колір, розміщення і режим роботи зовнішніх світлових приладів не відповідають вимогам конструкції транспортного засобу.
Згідно з ч. 1 ст. 246 КУпАП порядок провадження в справах про адміністративні правопорушення в органах (посадовими особами), уповноважених розглядати справи про адміністративні правопорушення, визначається цим Кодексом та іншими законами України.
За змістом ч. 1 ст. 249 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається відкрито, крім справ про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані в автоматичному режимі, та випадків, коли це суперечить інтересам охорони державної таємниці.
Стаття 278 КУпАП передбачає, що орган (посадова особа) при підготовці до розгляду справи про адміністративне правопорушення вирішує такі питання:
1)чи належить до його компетенції розгляд даної справи;
2)чи правильно складено протокол та інші матеріали справи про адміністративне правопорушення;
3)чи сповіщено осіб, які беруть участь у розгляді справи, про час і місце її розгляду;
4)чи витребувано необхідні додаткові матеріали;
5)чи підлягають задоволенню клопотання особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілого, їх законних представників і адвоката.
Відповідно до ч. 1 ст. 276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.
Згідно частини першої статті 283 КУпАП розглянувши справу про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить постанову по справі.
Порядок розгляду справ про притягнення особи до адміністративної відповідальності передбачений також Інструкцією з оформлення матеріалів про адміністративні правопорушення в органах поліції, затвердженою Наказом Міністерства внутрішніх справ України 06 листопада 2015 року №1376, відповідно до розділу ІV якої розгляд справ про адміністративні правопорушення здійснюють уповноважені посадові особи органів поліції відповідно до статті 222 КУпАП.
Справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення або місцем проживання правопорушника відповідно до статті 276 КУпАП у строки, визначені статтею 277 КУпАП.
Уповноважена посадова особа, яка розглядає справу про адміністративне правопорушення, відповідно до статті 280 КУпАП зобов'язана з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, чи заподіяно майнову шкоду, чи є підстави для передачі матеріалів про адміністративне правопорушення на розгляд громадської організації, трудового колективу, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правомірного вирішення справи.
Розглянувши справу про адміністративне правопорушення, уповноважена посадова особа органу поліції відповідно до статті 283 КУпАП виносить постанову по справі про адміністративне правопорушення.
Пунктом 24 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 23 грудня 2005 року № 14 «Про практику застосування судами України законодавства по справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху і експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» встановлено, що зміст постанови повинен відповідати вимогам, передбаченим ст. ст. 283 і 284 Кодексу України про адміністративні правопорушення. В ній повинні бути докази, на яких базується висновок про вчинення особою адміністративного правопорушення, і вказані мотиви не взяття до уваги інших доказів, на які посилається правопорушник чи висловлені останнім доводи.
Згідно з ч. 5 ст. 77 КАС України якщо учасник справи без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які він посилається, суд вирішує справу на підставі наявних доказів.
Відповідач у своєму відзиві приведених позивачем обставин не спростувала, з наданого нею відеозапису вбачається, що автомобіль позивача стоїть з увімкненим аварійним світлом, що не підтверджує приведені в постанові обставини порушення позивачем Правил дорожнього руху.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням (проступком) визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Стаття 7 КУпАП передбачає, що ніхто не може бути підданий заходу впливу у зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
При цьому провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законів.
В силу принципу презумпції невинуватості, діючого в адміністративному праві, всі сумніви у винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь.
Недоведена вина прирівнюється до доведеної невинуватості.
Рішення суб'єкта владних повноважень повинно бути законним і обґрунтованим і не може базуватись на припущеннях та неперевірених фактах.
Відповідно до п.2 ч.2 ст.245 КАС України у разі задоволення позову суд може прийняти рішення про визнання протиправним та скасування індивідуального акта чи окремих його положень.
Враховуючи викладене вище, відсутність доказів правомірності своїх дій з боку відповідача, встановлені судом обставини, не спростовані відповідачем, суд приходить до висновку про обґрунтованість вимог позивача.
За ч. 1 ст. 132 КАС України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб'єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
Виходячи з цього, з Управління патрульної поліції у м. Києві за рахунок бюджетних асигнувань на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 454, 00 гр., сплачений при зверненні до суду.
Керуючись ст.ст.8, 19 Конституції України, ст. ст. 1, 9, 122 ч. 2, 222, 258, 265-2, 268, 276 Кодексу України про адміністративні правопорушення, ст. ст. 2, 72, 77, 78,139, 242-246, 250, 256 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
Адміністративний позов задовольнити.
Скасувати постанову в справі про адміністративне правопорушення серії ЕАК № 2472813 від 01 травня 2020 року, винесену Інспектором патрульної поліції м. Києва Кулинич Тетяною Володимирівною відносно ОСОБА_1 за ч. 1 ст. 121 КУпАП.
Стягнути з Управління патрульної поліції у м. Києві /адреса: 03151, м. Київ, вул. Народного Ополчення, 9, ЄДРПОУ 39856296/ на користь ОСОБА_1 /адреса: АДРЕСА_1 , ІН невідомий/ 454, 00 гр. судового збору.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів до Шостого апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення (ухвали) суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Суддя : Л.А.Шереметьєва