Справа № 758/14530/20
15 липня 2021 року м. Київ
Подільський районний суд м. Києва у складі:
головуючого судді Казмиренко Л.В.,
секретар судового засідання Шарупа В.А.,
за участю позивача ОСОБА_1 ,
представника АТ «УкрСиббанк» адвоката Доценко В.В.,
представника ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» адвоката Усенко М.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Києва в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду за допомогою системи EasyCon з представником ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "УкрСиббанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал", про визнання недійсним правочином Договір факторингу про відступлення права вимоги та скасувати його, стягнути моральну шкоду,
встановив:
21.12.2020 року до Подільського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "УкрСиббанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал", про визнання недійсним правочином Договір факторингу про відступлення права вимоги та скасувати його, стягнути моральну шкоду у розмірі 25 000 грн. та судовий збір по справі у сумі 1681,60 грн.
Ухвалою суду від 28.12.2020 року справу призначено за правилами загального позовного провадження у підготовче судове засідання.
Ухвалою суду від 11.03.2021 року підготовче судове засідання закрито та справу призначено до судового розгляду.
В обґрунтування позовних вимог ОСОБА_1 вказує, що 07.06.2019 року між ним та АТ «УкрСибБанк» був укладений договір про надання споживчого кредиту за №95397833000 на грошову суму 50 000 грн. із процентною ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 67% річних та регулярною щомісячною сплатою на погашення кредиту у розмірі 3.882 грн. відповідно Додатку №1 до цього Договору.
До вересня 2020 року ним були здійснені регулярні щомісячні платежі на погашення суми даного споживчого кредиту відповідно до умов Договору та Додатку №1 до нього, про що безпосередньо від Кредитора не отримував жодного попередження і зауваження про прострочену заборгованість по даному Договору.
Наприкінці вересня, на початку жовтня 2020 року від ТОВ «ФК «Кредит - Капітал» він отримав повідомлення - вимогу від 22.09.2020 року по даному Договору, що його борг у грошовій сумі 35978 грн. 22 коп. проданий ТОВ «Фінансовій компанії «Кредит-капітал».
Згодом Укрпоштою від ТОВ «Фінансової компанії «Кредит-капітал» отримав повідомлення про відступлення прав вимог за даним споживчим кредитним договором та неякісну і розпливчату копію договору факторингу за №183 від 22.09.2020 року, укладеного між AT «УкрСибБанк» та ТОВ «ФК « Кредит - Капітал», тобто договору про відступлення прав вимог, де його борг за даним договором про надання споживчого кредиту переходить від AT «УкрСибБанк» до ТОВ «ФК « Кредит - Капітал».
Оскільки до договору факторингу №183 від 22.09.2020 року довіри у нього не було, останній неодноразово ( 29.09.2020, 09.11.2020 ) звертався з письмовими заявами до AT «УкрСибБанк» з метою підтвердження чи спростування даного факту, проте ніякої відповіді не отримав.
18.12.2020 року ним була отримана відповідь від AT «УкрСибБанк» за вих. №24 -1 - 01/156235 від 07.12.2020 року, відповідно до якої AT «УкрСибБанк» здійснив відступлення права вимоги заборгованості за вищевказаним кредитним договором, позичальником за яким є він, але належним чином завірену копію договору факторингу банк відмовився надавати, мотивуючи свої дії тим, що дана інформація містить банківську таємницю і Банк не має правових підстав щодо надання йому копії договору факторингу (або витягу).
Даний Договір факторингу №183 від 22.09.2020 року, укладений між AT «УкрСибБанк» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» про відступлення права грошової вимоги вважає недійсним правочином відповідно до ч. 1 ст. 215 ЦК України, де підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені ч.1-3, 5, 6 ст. 203 цього Кодексу.
Згідно ч. 3 ст. 215 ЦК України, якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа (тобто він - позивач ОСОБА_1 ) заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Внаслідок вчинення недійсного правочину йому та його матері ОСОБА_2 завдано моральної шкоди, оскільки вони неодноразово отримували вимоги у вигляді смс-повідомлень, телефонні дзвінки та письмові повідомлення з вимогою сплатити заборгованість. Після отримання письмових повідомлень про борг, в його матері погіршився стан здоров'я, вона перебувала в лікарні. Отже в зв'язку з отриманням психічних та душевних страждань завдано моральної шкоди, сума складає 25 000 грн.
19.01.2021 року від ТОВ «ФК « Кредит - Капітал» надійшов відзив на позовну заяву. Вказують, що 22.09.2020 року AT «УкрСибБанк» та ТОВ «ФК «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» уклали договір факторингу № 183, з дотриманням положень ЦК України, відповідно до умов якого, AT «УкрСибБанк» відступив на користь ТОВ «ФК «КРЕДИТ - КАПІТАЛ» право грошової вимоги за кредитними Договорами, що були укладені між Банком та Боржниками, в тому числі і до ОСОБА_1
ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» зазначено, що правова позиція ОСОБА_1 ґрунтується на довільному тлумаченні норм ЦК України. Жодна стаття ЦК України не містить вимоги про необхідність повідомлення боржника про заміну кредитора протягом 5 днів чи будь-якого іншого строку.
Відповідно до ст. 517 ЦК України, на яку посилається Позивач, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Натомість у матеріалах кредитної справи відсутня будь-яка інформація про те, що Договором встановлено інший порядок заміни кредитора, ніж передбачений ст. 517 ЦК України.
Звертають увагу на те, що ТОВ «ФК Кредит-капітал» є юридичною особою, яка зареєстрована відповідно до законодавства, Товариство має Ліцензію та Свідоцтво про державну реєстрацію фінансової установи.
Виключно ТОВ «ФК Кредит-капітал» як власник права грошової вимоги за кредитним договором має право вирішувати яким чином стягувати заборгованість. Намагаючись врегулювати спір в досудовому порядку, ТОВ «ФК Кредит-капітал» надіслало позивачу лист інформаційного характеру, який містить відомості про кредитора, розмір заборгованості, інформацію про ТОВ «ФК Кредит -капітал».
Вважають вимоги позивача необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
21.01.2021 року від АТ «УкрСиббанк» надійшов відзив на позовну заяву. Вказують, що позивач не зазначив, яке його право було порушено укладанням Договору факторингу і підстав визнання договору недійсним з посиланням на ст. 215 ЦК України, ОСОБА_1 не довів. Договір факторингу №183 від 22.09.2020 року укладено відповідно до вимог Закону, складено та підписано відповідний Реєстр боржників до договору, відповідно до якого п. 429 відступлено право вимоги за договором №95397833000 від 07.06.2019, боржник ОСОБА_1 , загальна заборгованість складає 35 978,22 грн. Вважають позовні вимоги гр. ОСОБА_1 безпідставними, необґрунтованими та такими, що не підлягають задоволенню.
11.03.2021 року за ухвалою суду у задоволенн клопотання позивача ОСОБА_1 про призначення судової технічної експертизи документів відмовлено.
Суд, заслухавши пояснення позивача, представників відповідачів, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Відповідно до ст. 15, 16 ЦК України, ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до ст. 12, 13, 81 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Так, ОСОБА_1 просить визнати Договір факторингу недійсним з посиланням на вимоги ст.215 ЦК України.
Відповідно до ч. 1 та ч. 3 ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу. Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).
Правові наслідки недійсності правочину встановлені ст. 216 ЦК України.
Відповідно до ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.
Відповідно до ч.1 п. 7 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 6 листопада 2009 року № 9 «Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними» правочин може бути визнаним недійсним лише з підстав, визначених законом.
Так, 22.09.2020 року між АТ «УкрСиббанк» (надалі «Клієнт») та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-капітал» (надалі «Фактор») укладено Договір факторингу №183, відповідно до умов якого Клієнт відступає, а фактор зобов'язується прийняти права вимоги та в їх оплату зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату та на умовах, визначених цим Договором.
Відповідно до п. 4.1 Договору право власності на Право вимоги вважається таким, що перейшло від Клієнта Фактору, та право вимагати від Боржників виконання всіх зобов'язань в межах відступлених Прав вимог у Фактора виникає в день підписання Акту приймання-передачі Права вимоги, за умови сплати Фактором Суми фінансування у порядку, визначеному Договором.
Судом встановлено, що 07.06.2019 року між ОСОБА_1 та АТ «УкрСиббанк» був укладений договір про надання споживчого кредиту за №95397833000, відповідно до якого банк надав ОСОБА_1 кредит у розмірі 50000 гривень із процентною ставкою за користування кредитними коштами в розмірі 67% річних з кінцевим терміном погашення не пізніше 07.06.2021 року.
Згідно реєстру боржників до Договору факторингу №183 від 22.09.20 року, відступлено право вимоги за Договором № 95397833000 від 07.06.2019 року, боржник ОСОБА_1 , загальна сума заборгованості - 35 978,22 грн.
Згідно зі ст. 509 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Особливості укладення договору факторингу регулюється главою 73 ЦК України.
Згідно ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст. 516 ЦК України, заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до п.4.3 Договору, АТ «УкрСиббанк» доручає ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» повідомити кожного боржника, за однією з адрес, вказаними у Формі надання інформації відповідно до реєстру заборгованості боржників, в електронній формі від імені АТ «Укрсиббанк» про відступлення права вимоги протягом 20 календарних днів з дати переходу права власності на права вимоги ТОВ «Кредит-капітал» відповідно до умов договору.
Як встановлено судом, позивач вказане повідомлення від 22.09.2020 року з Договором факторингу з витягом з реєстру боржників отримав.
Стаття 203 ЦК України встановлює загальні вимоги, додержання яких є необхідним для чинності правочину, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
В договорі факторингу сторони погодили, що відповідно до п.2.2 Договору, права вимоги, які Клієнт відступає Фактору за цим Договором, відступаються (передаються) в розмірі заборгованості боржників перед клієнтом, що передбачені умовами Первинних договорів, та визначені в Реєстрі боржників, що підписуються Сторонами у паперовому вигляді.
Визначення факторингу міститься у статті 49 Закону України від 07 грудня 2000 року №2121-III «Про банки і банківську діяльність», у якій зазначено, що факторинг - це придбання права вимоги на виконання зобов'язань у грошовій формі за поставлені товари чи надані послуги, приймаючи на себе ризик виконання таких вимог і прийом платежів.
У статті 1077 Цивільного кодексу України зазначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов'язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов'язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Пунктом 1 розпорядження Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг від 06 лютого 2014 року № 352 «Про віднесення операцій з фінансовими активами до фінансових послуг та внесення змін до розпорядження Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України від 03 квітня 2009 року № 231» до фінансової послуги факторингу віднесено сукупність таких операцій з фінансовими активами (крім цінних паперів та похідних цінних паперів): фінансування клієнтів - суб'єктів господарювання, які уклали договір, з якого випливає право грошової вимоги; набуття відступленого права грошової вимоги, у тому числі права вимоги, яке виникне в майбутньому, до боржників за договором, на якому базується таке відступлення; отримання плати за користування грошовими коштами, наданими у розпорядження клієнта, у тому числі шляхом дисконтування суми боргу, розподілу відсотків, винагороди, якщо інший спосіб оплати не передбачено договором, на якому базується відступлення.
Оскільки договорами факторингу допускається наступне відступлення права грошової вимоги, то воно повинно здійснюватися відповідно до положень цієї глави, яка регулює відносини з факторингу (частина другої статті 1083 ЦК України).
Отже, наступне відступлення права грошової вимоги має здійснюватися шляхом укладення саме договору факторингу з відповідним суб'єктним складом його сторін (стаття 1079 ЦК України), а не шляхом укладення договору про відступлення права вимоги з фізичною особою.
Згідно ст. 1079 ЦК України, сторонами у договорі факторингу є фактор і клієнт. Клієнтом у договорі факторингу може бути фізична або юридична особа, яка є суб'єктом підприємницької діяльності. Фактором може бути банк або інша фінансова установа, яка відповідно до закону має право здійснювати факторингові операції.
За змістом статей 80, 83 ЦК України юридичною особою є організація, створена і зареєстрована у встановленому законом порядку.
ТОВ «Фінансова компанія "Кредит капітал" є юридичною особою, і як встановлено судом на час укладення Договору факторингу мав відповідні повноваження на його укладання, що вбачається із копії розпорядження №2437 від 08.06.2017, свідоцтва ТОВ «ФК Кредит капітал» №170.
Окрім того позивач як на підставу звернення з позовом до суду, вказує на відсутність у ТОВ «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» ліцензії та повноважень на укладення договору факторингу.
Згідно з ч. 5 ст. 5 Закону України «Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг» фінансові установи мають право надавати послуги з факторингу з урахуванням вимог Цивільного Кодексу та цього Закону.
Зокрема, у пункті 1 частини першої статті 1 Закону визначено, що фінансова установа - юридична особа, яка відповідно до закону надає одну чи декілька фінансових послуг, а також інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг, у випадках, прямо визначених законом, та внесена до відповідного реєстру в установленому законом порядку. До фінансових установ належать банки, кредитні спілки, ломбарди, лізингові компанії, довірчі товариства, страхові компанії, установи накопичувального пенсійного забезпечення, інвестиційні фонди і компанії та інші юридичні особи, виключним видом діяльності яких є надання фінансових послуг, а у випадках, прямо визначених законом, - інші послуги (операції), пов'язані з наданням фінансових послуг.
Згідно з пунктом 5 частини першої статті 1 Закону, фінансова послуга - це операції з фінансовими активами, що здійснюються в інтересах третіх осіб за власний рахунок чи за рахунок цих осіб, а у випадках, передбачених законодавством, - і за рахунок залучених від інших осіб фінансових активів, з метою отримання прибутку або збереження реальної вартості фінансових активів.
За пуктом 11 частини першої статті 4 Закону факторинг є фінансовою послугою.
Так, ТОВ «Кредит-капітал» є юридичною установою, згідно Свідоцтва про реєстрацію фінансової установи ТзОВ «Фінансова компанія «ФК «Кредит-капітал» зареєстровано як фінансову установу відповідно до Розпорядження комісії 23.10.2007 за №170, згідно розпорядження від 08.06.2017 року №2437 ТзОВ «Фінансова компанія «Кредит-капітал» видано ліцензію на провадження господарської діяльності з надання фінансових послуг.
В судовому засіданні не знайшли підтвердження доводи позивача про недійсність Договору факторингу з підстав, на які він посилається, а саме ст. 203,215 ЦК України.
Щодо доводів про відшкодування моральної шкоди, суд зазначає наступне.
Відповідно до ч. 1 ст. 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав.
Відповідно до ч. 1 ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини.
Згідно з п. 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» N 4 від 31.03.1995 року відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
Підстав для визнання Договору факторингу недійсним суд не знайшов, і суду позивачем не доведено, що укладеним Договором між АТ «УкрСиббанк» та ТзОВ «ФК Кредит-капітал» йому завдано моральної шкоди.
Окрім того, вказує на завдання моральної шкоди його матері ОСОБА_2 , і суд звертає увагу, що остання не є стороною у справі.
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим кодексом.
В силу положень ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, у межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.
Відповідно до ст.89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Статтею 16 ЦК України визначено способи захисту цивільних прав і інтересів судом.
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.
Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. При цьому, спосіб захисту повинен бути ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам.
З таких обставин, суд вважає вимоги позивача такими, що до задоволення не підлягають.
На підставі викладеного та керуючись ст. 2, 12, 13, 81, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,
У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Акціонерного товариства "УкрСиббанк", Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал", про визнання недійсним правочином Договір факторингу про відступлення права вимоги та скасувати його, стягнути моральну шкоду - відмовити.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Київського апеляційного суду через Подільський районний суд міста Києва протягом тридцяти днів з дня його проголошення.
Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку рішення суду першої інстанції повністю або частково.
Учасники справи:
Позивач : ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце реєстрації: АДРЕСА_1 , фактично проживає : АДРЕСА_2 , РНОКПП : НОМЕР_1 ;
Відповідач: Акціонерне товариство "УкрСиббанк", місце знаходження: 04070, м. Київ, вул.Андріївська,2/12, код ЄДРПОУ 09807750;
Відповідач : Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-капітал", місце знаходження 79018, Львівська область, м.Львів, вул. Смаль-Стоцького, будинок №1 корпус 28, код ЄДРПОУ 35234236.
Повний текст рішення оголошено о 09 год. 10 хв. 26.07.2021 року.
Суддя Л. В. Казмиренко