печерський районний суд міста києва
Справа № 757/46320/17-ц
"08" липня 2021 р. Печерський районний суд м. Києва в складі: головуючого судді Остапчук Т.В за участю секретаря судового засдіання Шимченко В.Р розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в м. Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Печерської у м.Києві районної державної адміністрації, Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району» у м.Києві про стягнення матеріальної та моральної шкоди, -
В провадженні суду перебуває справа за позовом ОСОБА_1 до Печерської у м.Києві районної державної адміністрації, Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району» у м.Києві про стягнення матеріальної та моральної шкоди. В судові засідання 25.02.2021 р., 13.04.2021 р. та 08.07.2021 р. позивач та представник позивача в судове засідання не зявились. Судом про розгляд справи повідомлявся належним чином. Про причини неявки суд не повідомив. З будь-якими клопотаннями, зокрема, про відкладення розгляду справи, в зв'язку з неможливістю прибуття представника чи позивача з поважних причини до суду не надходило. Представник відповідача та відповідач в судове засідання не зявились, причини неявки суду не відомі, належним чином були повідомленні до суду подали заяву про залишення позову без розгляду у зв'язку з неприбуттям позивача та його представника в судове засідання. Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов слід залишити без розгляду за наступних підстав. Судом встановлено, що в судові засідання, які були призначені на 25.02.2021 р., 13.04.2021 р. та 08.07.2021 р. - позивач явку свого представника та себе не забезпечив. Про розгляд справи позивач повідомлявся належним чином. Будь-які клопотання з боку сторони позивача, зокрема, про відкладення розгляду справи в зв'язку з неможливістю прибуття з поважних причин до суду не надходили. Таким чином, в силу ч. 3 ст. 131 ЦПК України, суд визнає, що позивач не з'явився до суду повторно без поважних причин. Згідно із ст. 44 ЦПК України, учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальнимиправами не допускається. Як зазначено в ст. 10 цього Кодексу, ст. 17 Закону України "Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини", суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського суду з прав людини, як джерела права. Слід звернути увагу, що Європейський суд з прав людини у своїй прецедентній практиці виходить з того, що положення п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, гарантує кожному право подати до суду будь-який позов, що стосується його цивільних прав і обов'язків. Проте право на суд не є абсолютним і воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за своєю природою потребує регулювання з боку держави. Європейський суд з прав людини дотримується позиції, що проявляти ініціативу щодо своєчасного розгляду справи повинен саме позивач. Так, Європейський суд з прав людини в рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа проти Іспанії» зазначив, що заявник зобов'язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов'язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання. Крім того, як наголошує в своїх рішеннях Європейський суд, позивач як сторона, яка задіяна в ході судового розгляду, зобов'язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов'язки. Обов'язок швидкого здійснення правосуддя покладається, в першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінки сторін, предмету спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч. 1 ст. 6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини від 08.11.2005 року у справі "Смірнова проти України"). Між тим, статтями 223, 257 ЦПК України врегульовано питання щодо наслідків неприбуття в судове засідання позивача. Так, згідно із ч. 5 ст. 223, п. 3 ст. 257 ЦПК України,суд постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з'явився в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його незявлення не перешкоджає розгляду справи. Таким чином, чинний Цивільний процесуальний кодекс України імперативно встановлює, що у випадку повторної неявки в судове засідання належним чином повідомленого позивача, якщо від нього не надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, суд залишає заяву без розгляду. При цьому, закон жодним чином не пов'язує повторну неявку в судове засідання позивача з будь-якими об'єктивними факторами (поважними причинами) і не зобов'язує суд перевіряти причини повторної неявки та надавати їм відповідну оцінку з точки зору поважності. Це пов'язано із дією принципу цивільного судочинства - диспозитивністю, відповідно до якого, кожний учасник процесу самостійно розпоряджається наданими йому законом процесуальними правами. Крім того, таке положення закону пов'язане із дотриманням судом розумних строків розгляду справи, що є вимогою статті 121 ЦПК України та статті 6 Конвенції про захист прав людини га основоположних свобод 1950 року. Таким чином, законодавець передбачив баланс захисту прав як позивача, який повторно не з'явився в судове засідання (не залежно від причин неявки), так і відповідача, який у зв'язку з такою неявкою вимушений витрачати свої час та кошти. Так, для відповідача - це є залишення заяви без розгляду, а для позивача - це право на повторне звернення до суду з тим самим позовом (ч. 2 ст. 257 ЦПК України). Враховуючи викладене, а також, зважаючи на розумні строки розгляду справ, суд вважає за доцільне залишити позов без розгляду, оскільки, позивач повторно не з'явився в судове засідання без поважних причин. На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 13, 257, 158 ЦПК України, суд, -
Цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Печерської у м.Києві районної державної адміністрації, Комунального підприємства «Шляхово-експлуатаційне управління по ремонту та утриманню автомобільних шляхів та споруд на них Печерського району» у м.Києві про стягнення матеріальної та моральної шкоди - залишити без розгляду. Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду через Печерський районний суд м. Києва. Учасник справи, якому ухвала не була вручена у день її складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом п'ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали.
Суддя Остапчук Т.В