Справа № 755/7568/21
Провадження №: 3/755/4506/21
"26" липня 2021 р. суддя Дніпровського районного суду міста Києва Галига І.О., розглянувши матеріали адміністративної справи про притягнення до адміністративної відповідальності за ч. 1 ст. 130 Кодексу України про адміністративні правопорушення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , громадянина України, проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , -
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ДПР18 №043239 від 10.04.2021 року ОСОБА_1 10.04.2021 року о 03 год. 30 хв., в м. Києві по проспекту Гагаріна, 20, керував транспортним засобом «Peugeot 301» н.з НОМЕР_1 з ознаками наркотичного сп'яніння (тремтіння пальців рук, зіниці очей не реагують на світло, поведінка не відповідає обставинам). Від огляду на стан сп'яніння у лікаря нарколога у порядку встановленому законом відмовився, що зафіксовано на боді камеру АА-00966.
ОСОБА_1 інкримінується порушення п. 2.5 Правил дорожнього руху України, за що передбачена відповідальність за ч. 1 ст. 130 КУпАП.
В судовому засіданні ОСОБА_1 пояснив, що ознак наркотичного сп'яніння не було, оскільки він нічого не вживав. Його зупинили працівники поліції на зупинці по проспекту Гагаріна. Після його зупинки працівники поліції сказали, що він перебуває в стані алкогольного сп'яніння та запропонували продути «Драгер» на що він погодився. Потім запропонували проїхати до Соціотерапії. Направлення на проходження огляду не давали та не роз'яснили права. Коли приїхали до Соціотерапії там була черга та працівники поліції запропонували відмовитися від проходження огляду, а тому він погодився, наслідки відмови він не розумів. Через добу він поїхав до Соціотерапії сам, проте сказали, про огляд проводиться протягом двох годин.
Адвокат Харчук О.П. в інтересах ОСОБА_1 просив закрити провадження у справі за відсутністю складу адміністративного правопорушення, мотивуючи тим, що у процесі спілкування з ОСОБА_1 працівники поліції схилили його відмовитись від проходження огляду на стан сп'яніння, шляхом погрози евакуації транспортного засобу на штраф майданчик де він пробуде мінімум тиждень, оскільки висновок за результатами проведеного огляду на стан сп'яніння буде складено лікарем- наркологом не раніше, як через тиждень, а забрати автомобіль із штраф майданчика він не зможе до того поки не буде складено висновок, що підтверджується відеозаписом із нагрудної камери працівника патрульної поліції під назвою «20210410064318000095» на початку якого зафіксовано, як один із інспекторів патрульної поліції, вказує ОСОБА_1 , щоб він відмовився від проходження огляду на стан сп'яніння на камеру яку він зараз увімкне, що свідчить про провокацію з боку працівників патрульної поліції до вчинення адміністративних правопорушень громадян, з метою їх подальшого викриття. Також вказав, що протокол було складено за відсутності двох свідків, що свідчить про відсутність підстав для притягнення ОСОБА_1 до відповідальності.
Вказав, що на місці подій, працівники поліції, жодним чином, не здійснювали перевірку реагування зіниць його підзахисного на світло, а тому посилання інспектора патрульної поліції на те, що зіниці очей його підзахисного не реагували на світло є надуманим. Крім того, із пояснень ОСОБА_1 та наявних в матеріалах справи відеозаписів вбачається, що на протязі усього спілкування із працівниками поліції, ОСОБА_1 поводить себе спокійно, координація рухів та мови у нього не порушена, пальці рук його не тремтять та він має цілком природне забарвлення обличчя.
Зазначив, що в період часу з 03 год. 16 хв. 10.04.2021 року до близько 04 год. 00 хв. 10.04.2021 року автомобіль марки «Peugeot 301» д.н.з. НОМЕР_1 - перебував у нерухомому стані за адресою: вул. П. Запорожця, 20, в місті Києві, що знаходиться на відстані більше ніж 5 кілометрів від прос. Гагаріна, 20, в місті Києві та виключає можливість керування даним транспортним засобом в цей час по прос. Гагаріна, 20, в місті Києві, з чого вбачається, що інспектор патрульної поліції, який складав протокол серії ДПР 18 №043239, вніс до нього недостовірні відомості.
Крім того, ОСОБА_1 не відсторонювали від керування транспортним засобом, що переконливо свідчить про відсутність реальних підстав вважати, що він міг перебувати в стані сп'яніння.
Суд, вислухавши пояснення особи, що притягається до адміністративної відповідальності та його захисника, дослідивши матеріали адміністративної справи, у відповідності до положень ст. 252 КУпАП, оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному дослідженні всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, приходить до наступного.
Відповідно до ч. 2 ст. 7 КУпАП, провадження в справах про адміністративні правопорушення здійснюється на основі суворого додержання законності.
Відповідно до ч. 1 ст. 9 КУпАП адміністративним правопорушенням визнається протиправна, винна (умисна або необережна) дія чи бездіяльність, яка посягає на громадський порядок, власність, права і свободи громадян, на встановлений порядок управління і за яку законом передбачено адміністративну відповідальність.
Згідно вимог ст. 245 КУпАП, серед ряду завдань провадження в справах про адміністративні правопорушення є всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин кожної справи та вирішення її в точній відповідності з законом.
У відповідності з положеннями ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Відповідно до ст. 252 КУпАП висновок про наявність чи відсутність в діях особи адміністративного правопорушення має бути зроблений на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності.
Згідно ст. 251 КУпАП, доказами в справі про адміністративне правопорушення, є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Ч. 1 ст. 130 КУпАП, передбачена відповідальність за керування транспортними засобами особами в стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, а також передача керування транспортним засобом особі, яка перебуває в стані такого сп'яніння чи під впливом таких лікарських препаратів, а так само відмова особи, яка керує транспортним засобом, від проходження відповідно до встановленого порядку огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо вживання лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції.
Згідно з Постановою Кабінету Міністрів України від 17.12.2008 року №1103 «Про затвердження Порядку направлення водіїв транспортних засобів для проведення огляду з метою виявлення стану алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, і проведення такого огляду» (п.8), у разі відмови водія транспортного засобу від проведення огляду в закладі охорони здоров'я поліцейський в присутності двох свідків складає протокол про адміністративне правопорушення, у якому зазначає ознаки сп'яніння і дії водія щодо ухилення від огляду.
Відповідно до п. 27 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» від 23 грудня 2005 року № 14 (із змінами, внесеними згідно з постановою Пленуму Верховного Суду України № 18 від 19 грудня 2008 р.), судам слід ураховувати, що відповідальність за ст. 130 КУпАП несуть особи, які керують транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції. Стан сп'яніння встановлюють шляхом огляду правопорушника, який проводять згідно з Інструкцією про порядок направлення громадян для огляду на стан сп'яніння в заклади охорони здоров'я та проведення огляду з використанням технічних засобів Якщо водій ухилявся від огляду, то відповідні його дії та ознаки сп'яніння необхідно зафіксувати в протоколі про адміністративне правопорушення, складеному у присутності двох свідків, що є підставою для притягнення порушника до адміністративної відповідальності.
Відповідно до ч.ч. 1,2,3 ст. 256 КУпАП, Особи, які керують транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами і щодо яких є підстави вважати, що вони перебувають у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, підлягають відстороненню від керування цими транспортними засобами, річковими, морськими або маломірними суднами та оглядові на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції.
Огляд водія (судноводія) на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, проводиться поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів. Під час проведення огляду осіб поліцейський застосовує технічні засоби відеозапису, а в разі неможливості застосування таких засобів огляд проводиться у присутності двох свідків. Матеріали відеозапису обов'язково долучаються до протоколу про адміністративне правопорушення.
У разі незгоди водія (судноводія) на проведення огляду на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують його увагу та швидкість реакції, поліцейським з використанням спеціальних технічних засобів або в разі незгоди з його результатами огляд проводиться в закладах охорони здоров'я. Перелік закладів охорони здоров'я, яким надається право проведення огляду особи на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують її увагу та швидкість реакції, затверджується управліннями охорони здоров'я місцевих державних адміністрацій. Проведення огляду осіб на стан алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або щодо перебування під впливом лікарських препаратів, що знижують їх увагу та швидкість реакції, в інших закладах забороняється.
Працівниками поліції на підтвердження вини особи, що притягається до адміністративної відповідальності надано протокол про адміністративне правопорушення ДПР18 №043239 від 10.04.2021 року, направлення та відеозапис боді камери АА-00966.
Проте, як вбачається із матеріалів справи ОСОБА_1 працівниками поліції не було відсторонено від керування транспортним засобом та він самостійно їхав до закладу охорони здоров'я на власному автомобілі.
Крім того, із долученого відеозапису боді камери АА-00966 вбачаються дії працівників поліції щодо провокації ОСОБА_1 на вчинення адміністративного правопорушення, а саме до відмови в закладі охорони здоров'я від проходження огляду на стан наркотичного сп'яніння, тобто порушення п. 2.5 ПДР України за що передбачена відповідальність ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому доводи сторони захисту в цій частині є обґрунтованими.
Відповідно до сталої практики Європейського суду із прав людини, висловленої у чисельних рішення Суду («Енгель та інші про ти Нідерландів», «Лутц проти Німеччини», «Карелін проти Російської Федерації», «Гурепка проти України», «Швидка проти України» та інші) провадження у справі про адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 130 КУпАП повинне проводитись за процедурою, передбаченою для кримінальних правопорушень. Європейський суд із прав людини виключає можливість притягнення особи до відповідальності за вчинення правопорушення, на яке особу підбурили працівники поліції. Так, у рішеннях ЄСПЛ, ухвалених у справах «Тейшейро де Кастро проти Португалії», «Раманаускас проти Литви», «Баннікова проти Російської Федерації» та інших Судом зазначено те, що підбурювання до вчинення правопорушення буде мати місце, коли працівники поліції з метою встановлення правопорушення, тобто зібрання доказів та подальшого притягнення особи до відповідальності впливають на суб'єкта, схиляючи його до вчинення правопорушення, яке в іншому випадку не було би вчинене (зокрема п.55 рішення у справі «Раманаускас проти Литви»). Притягнення особи до відповідальності за правопорушення, вчинене внаслідок підбурювання із сторони поліцейських буде свідчити про порушення ст. 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод.
Аналіз наведених обставин та положень закону дозволяє суду зробити висновок про те, що висновок працівників поліції про порушення ОСОБА_1 вимог п. 2.5 ПДР України не грунтується на встановлених обставинах та не підтверджений належними доказами.
Будь-яких інших доказів в ході судового розгляду здобуто не було та суду не надано.
Судом викликались в судове засідання працівники поліції, якими відносно ОСОБА_1 складено протокол про адміністративне правопорушення та направлення на огляд водія транспортного засобу, для надання пояснень. Проте, працівники поліції за викликом до суду не з'явились.
Суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії», відповідно до якого збір судом доказів на підтвердження винуватості особи за відсутністю сторони обвинувачення у справах про адміністративне правопорушення, свідчить про порушення права особи на неупереджений судовий розгляд.
Стаття ж 62 Конституції України зазначає, що вина особи, яка притягується до відповідальності, має бути доведена належним чином, а не ґрунтуватися на припущеннях. Усі сумніви щодо доведеності вини особи тлумачаться на її користь.
Аналогічного роду положення закріплено і у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, які зводяться до того, що кожен вважається невинуватим доти, доки його вину не буде доведено в законному порядку.
В той же час, у справі «Barbera, Messegu and Jabardo v. Spain» від 06.12.1998 (п. 146) Європейський суд з прав людини встановив, що принцип презумпції невинності вимагає серед іншого, щоб, виконуючи свої обов'язки, судді не починали розгляд справи з упередженої думки, що особа скоїла правопорушення, яке ставиться їй в провину; всі сумніви, щодо її винуватості повинні тлумачитися на користь цієї особи.
Відповідно до ст. 284 КУпАП по справі про адміністративне правопорушення, орган (посадова особа) виносить одну з таких постанов: 1) про накладення адміністративного стягнення; 2) про застосування заходів впливу, передбачених статтею 24-1 цього Кодексу; 3) про закриття справи, дана правова норма не передбачає судового рішення про направлення справи на дооформлення.
За таких обставин, враховуючи вище викладене суд вважає, що у діях особи, що притягається до адміністративної відповідальності відсутній склад адміністративного правопорушення передбачений ч. 1 ст. 130 КУпАП, так як його вину працівниками поліції не доведено належними та допустимими доказами.
Згідно п. 1 ст. 247 КУпАП, провадження в справі про адміністративне правопорушення не може бути розпочато, а розпочате підлягає закриттю за умови відсутністю події і складу адміністративного правопорушення.
У зв'язку з чим, дане адміністративне провадження, з урахуванням вимог п. 1 ст. 247 КУпАП, підлягає закриттю, а судовий збір не підлягає стягненню з особи, що притягається до адміністративної відповідальності, у зв'язку з встановленням обставин визначених п. 1 ст. 247 КУпАП.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 1, 6, 33-35, 130, 221, 245, 247, 251, 252, 268, 272, 280, 321 Кодексу України про адміністративне правопорушення, суддя
Провадження по справі про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 за ч.1 ст. 130 КУпАП - закрити на підставі п. 1 ст. 247 КУпАП, у зв'язку з відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом 10 днів з дня її винесення через Дніпровський районний суд м. Києва.
Суддя: