Номер провадження 3/754/3904/21
Справа №754/10014/21
Іменем України
14 липня 2021 року Суддя Деснянського районного суду міста Києва Скрипка О.І., розглянувши матеріали, які надійшли з Деснянського УП ГУ НП в м. Києві про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 ,
за ч.1 ст. 44-3 КУпАП України,
Згідно протоколу про адміністративне правопорушення серії ВАБ №233804 17.04.2021 року ОСОБА_1 по пр.Маяковського, 43 в місті Києві о 11 год. 00 хв. здійснював перевезення пасажирів на автобусному маршруті загального користування № 192, в кількості 3 осіб, які не мали відповідні спеціальні перепустки, чим порушив п.п.2 п.2 Протоколу №34 засідання постійної комісії з питань ТЕБ та надзвичайних ситуацій при КМДА від 14.04.2021, тобто вчинив адміністративне правопорушення, передбачене ч.1 ст. 44-3 КУпАП.
ОСОБА_1 в суд не з'явився, повідомлявся належним чином.
Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази, суд приходить до таких висновків.
Статтею 1 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІвід 06 квітня 2000 року визначено, що карантин - це адміністративні та медико-санітарні заходи, що застосовуються для запобігання поширенню особливо небезпечних інфекційних хвороб.
Відповідно до ст. 29 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» №1645-ІІІ від 06 квітня 2000 року, карантин встановлюється та відміняється Кабінетом Міністрів України.
Питання про встановлення карантину порушує перед Кабінетом Міністрів України центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров'я, за поданням головного державного санітарного лікаря України.
Рішення про встановлення карантину, а також про його відміну негайно доводиться до відома населення відповідної території через засоби масової інформації.
У рішенні про встановлення карантину зазначаються обставини, що призвели до цього, визначаються межі території карантину, затверджуються необхідні профілактичні, протиепідемічні та інші заходи, їх виконавці та терміни проведення, встановлюються тимчасові обмеження прав фізичних і юридичних осіб та додаткові обов'язки, що покладаються на них. Карантин встановлюється на період, необхідний для ліквідації епідемії чи спалаху особливо небезпечної інфекційної хвороби. На цей період можуть змінюватися режими роботи підприємств, установ, організацій, вноситися інші необхідні зміни щодо умов їх виробничої та іншої діяльності. До відміни карантину його територію можуть залишити особи, які пред'явили довідку, що дає право на виїзд за межі території карантину.
Організація та контроль за дотриманням встановленого на території карантину правового режиму, своєчасним і повним проведенням профілактичних і протиепідемічних заходів покладаються на місцеві органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування.
Диспозиція ч. 1 ст. 44-3 КУпАП передбачає порушення правил щодо карантину людей, санітарно-гігієнічних, санітарно-протиепідемічних правил і норм, передбачених Законом України «Про захист населення від інфекційних хвороб", іншими актами законодавства, а також рішень органів місцевого самоврядування з питань боротьби з інфекційними хворобами.
Згідно з п. 1 Постанови Кабінету Міністрів України № 1236 від 09.12.2020 «Про встановлення карантину та запровадження обмежувальних протиепідемічних заходів з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2» зі змінами на час складання протоколу (далі постанова КМУ № 1236 від 09.12.2020), з метою запобігання поширенню на території України COVID-19, з 19 грудня 2020 року до 30 квітня 2021 року на території, зокрема, м. Києва продовжено дію карантину, встановленого Постановою КМУ від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2».
Відповідно до підпункту 2.2 п. 2 Протоколу № 29 Постійної комісії з питань ТЕБ та НС при КМДА від 01.04.2021 з метою попередження розповсюдження гострої респіраторної хвороби COVID-l9, спричинену коронавірусом SARS-CoY-2, з урахуванням ймовірного розвитку складної епідемічної ситуації на території міста Києва, відповідно до статей 28, 30 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення» Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) комунальному підприємству «Київський метрополітен», комунальному підприємству «Київтранс», комунальному підприємству «Комунальна служба перевезень», керівникам приватних компаній, які обслуговують міські маршрути, з 00 год. 00 хв. 05.04.2021 до 16.04.2021 забезпечити: перевезення осіб, які мають відповідні спеціальні перепустки, посвідчення особи та засоби індивідуального захисту.
Згідно із п.2. Протоколу № 34 Постійної комісії з питань ТЕБ та НС при КМДА від 14.04.2021 вирішено запровадити на території столиці більш суворі обмеження, зі здійсненням жорсткого контролю за їх дотриманням, а саме: Департаменту транспортної інфраструктури виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), комунальному підприємству «Київський метрополітен», комунальному підприємству «Київпастранс», комунальному підприємству «Комунальна служба перевезень», керівникам приватних компаній, які обслуговують міські маршрути, забезпечити виконання пункту 2 протоколу Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 01.04.2021 № 29 (в редакції протоколу Постійної комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) від 05.04.2021 № 31) до 30 квітня 2021 року.
Так, згідно вимог Протоколу №34 Постійної комісії з питань ТЕБ та НС при КМДА від 14.04.2021, невиконання яких ставиться ОСОБА_1 у провину, обов'язок забезпечити перевезення осіб, які мають відповідні спеціальні перепустки, посвідчення особи та засоби індивідуального захисту покладено на керівників приватних компаній, які обслуговують міські маршрути. При цьому, підтвердження того, що обов'язок не допускати до перевезення пасажирів без відповідних перепусток було покладено не на керівника, а саме на водія транспортного засобу, у справі відсутнє.
Відповідно до вимог ст. 251 КУпАП, доказами у справі про адміністративне правопорушення є будь-які фактичні дані, на основі яких у визначеному законом порядку орган (посадова особа) встановлює наявність чи відсутність адміністративного правопорушення, винність даної особи в його вчиненні та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи. Ці дані встановлюються протоколом про адміністративне правопорушення, поясненнями особи, яка притягається до адміністративної відповідальності, потерпілих, свідків, висновком експерта, речовими доказами, показаннями технічних приладів та технічних засобів, що мають функції фото - і кінозйомки, відеозапису та інше, протоколом про вилучення речей і документів, а також іншими документами.
До протоколу не долучено ніяких доказів, які б підтверджували факт вчинення адміністративних правопорушень, один лише протокол про адміністративне правопорушення не може бути безумовною підставою для притягнення особи до адміністративної відповідальності.
Якщо до протоколу про адміністративне правопорушення не долучено достатніх доказів для підтвердження факту вчинення правопорушення, то суд позбавлений можливості самостійно встановлювати факт вчинення адміністративного проступку та притягнути особу, щодо якої складено протокол до адміністративної відповідальності.
Обов'язок щодо збирання доказів покладається на осіб, уповноважених на складання протоколів про адміністративні правопорушення, визначених статтею 255 КУпАП.
Отже, суд не має права замість уповноваженої на то законом особи збирати докази у справі про адміністративне правопорушення, обвинувачення не може грунтуватись на припущеннях, а всі сумніви в силу ст. 62 Конституції України мають трактуватись на користь особи, щодо якої складено протокол.
Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 20 вересня 2016 року у справі «Карелін проти Росії» (Каrelin v/ Russia», заява № 926/08), коли національний суд при розгляді справи про адміністративне правопорушення за результатами дослідження доказів притягнув особу до відповідальності, уточнивши в судовому рішенні фабулу правопорушення, усунувши певні розбіжності та неточності, які мали місце в протоколі про адміністративне правопорушення, суд не має змоги уточнювати, відредактовувати протокол.
Колегія суддів в Постанові КАС ВС від 08.07.2020р. по справі № 463/1352/16-а (К/9901/2141/18) зробила висновок що в силу принципу презумпції невинуватості, що підлягає застосуванню у справах про адміністративні правопорушення, всі сумніви щодо події правопорушення та винності особи, що притягується до відповідальності, тлумачаться на її користь, недоведені подія та вина особи мають бути прирівняні до доведення невинуватості цієї особи.
Відповідно до ст. 280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: чи було вчинено адміністративне правопорушення, чи винна дана особа в його вчиненні, чи підлягає вона адміністративній відповідальності, чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність, а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Згідно зі статтею 7 КУпАП ніхто не може бути підданий заходу впливу в зв'язку з адміністративним правопорушенням інакше як на підставах і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 247 КУпАП провадження по справі про адміністративне правопорушення відносно ОСОБА_1 підлягає закриттю за відсутності в його діях події і складу адміністративних правопорушень.
Керуючись Конституцією України, статтями 1-9, 44-3, 245, 247, 251, 275-280, 283-287 КУпАП, суддя -
Закрити провадження відносно ОСОБА_1 за відсутністю в його діях складу адміністративного правопорушення, передбаченого ч. 1 ст.44-3 КУпАП.
Постанова може бути оскаржена до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд м. Києва протягом десяти днів з дня її винесення.
Суддя: