703/522/18
1-кп/703/66/21
27 липня 2021 року Смілянський міськрайонний суд Черкаської області в складі:
головуючого судді ОСОБА_1
при секретарях ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
ОСОБА_4 , ОСОБА_5 ,
за участю прокурорів ОСОБА_6 , ОСОБА_7
ОСОБА_8 , ОСОБА_9
обвинуваченого ОСОБА_10
захисника ОСОБА_11
потерпілого ОСОБА_12
представника потерпілого ОСОБА_13
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Сміли кримінальне провадження внесене до ЄРДР за №12017250230000229 від 03 лютого 2017 року по обвинуваченню:
ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , українця, громадянина України, уродженця м. Барнаул Алтайського краю РФ, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , з вищою освітою, ФОП, одруженого, на утриманні має малолітнього сина ОСОБА_14 , 2008 року народження, раніше не судимого,
- у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України,-
встановив:
Відповідно до обвинувального акту органом досудового розслідування ОСОБА_10 обвинувачується у тому, що він 03 лютого 2017 року близько 02 години 00 хвилин, перебуваючи біля караоке-бару «Сицилія», що по вул. В'ячеслава Чорновола, 1 в м. Сміла Черкаської області, на ґрунті виниклого конфлікту, діючи умисно та цілеспрямовано, наніс один удар кулаком правої руки в ліву частину обличчя ОСОБА_12 , чим спричинив останньому тілесні ушкодження у вигляді травми лівого ока, яка супроводжувалась крововиливом у його скловидне тіло (гемофтальмом) із параорбітальною гематомою, контузією повік і кон'юнктиви та отяготилася тривалим (понад 21 день) стійким зниженням гостроти зору, що згідно висновку експерта №05-6- 01/030 від 23 березня 2017 року відносяться до категорії середньої тяжкості.
Своїми умисними діями ОСОБА_10 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 122 КК України, як умисне середньої тяжкості тілесне ушкодження.
В судовому засіданні захисник обвинуваченого - адвокат ОСОБА_11 заявив клопотання про звільнення його підзахисного ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності, мотивуючи тим, що його підзахисний раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вину у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення за ч. 1 ст. 122 КК України визнав в повному обсязі, примирився із потерпілим, відшкодував завдані збитки, останній претензій матеріального та морального характеру до обвинуваченого не має, відтак просив закрити кримінальне провадження про обвинувачення ОСОБА_10 за ч. 1 ст. 122 України та звільнити його від кримінальної відповідальності, на підставі ст. 46 КК України.
Обвинувачений в судовому засіданні підтримав заявлене захисником клопотання, просив закрити кримінальне провадження та звільнити його від кримінальної відповідальності, мотивуючи тим, що свою вину в інкримінованому йому кримінальному правопорушенні передбаченому ч. 1 ст. 122 КК України визнає в повному обсязі, щиро розкаюється, та примирився з потерпілим.
В судовому засіданні потерпілий надав суду заяву в якій вказує, що з обвинуваченим ОСОБА_10 він примирився, претензій до нього матеріального та морального характеру не має та в подальшому не матиме, відтак він не бажає щоб ОСОБА_10 притягували до кримінальної відповідальності, проти закриття кримінального провадження на підставі ст. 46 КК України не заперечував.
Прокурор та представник потерпілого висловилися про можливість закриття кримінального провадження відносно ОСОБА_10 з підстав передбачених ст. 46 КК України та п. 1 ч. 2 ст. 284 КПК України.
Суд, заслухавши думку учасників судового розгляду в межах заявленого клопотання, приходить до наступного висновку.
Відповідно до вимог ст. 44 КК України особа, яка вчинила кримінальне правопорушення, звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом. Звільнення від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених цим Кодексом, здійснюються виключно судом. Порядок звільнення від кримінальної відповідальності встановлюється законом.
Згідно з вимогами ст. 46 КК України особа, яка вперше вчинила кримінальний проступок або необережний нетяжкий злочин, крім корупційних кримінальних правопорушень, порушень правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту особами, які керували транспортними засобами у стані алкогольного, наркотичного чи іншого сп'яніння або перебували під впливом лікарських препаратів, що знижують увагу та швидкість реакції, звільняється від кримінальної відповідальності, якщо вона примирилася з потерпілим та відшкодувала завдані нею збитки або усунула заподіяну шкоду.
Відповідно до п.1 ч.2 ст.284 КПК України кримінальне провадження закривається судом в зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності.
Відповідно до вимог ч.1 ст.285 КПК України особа звільняється від кримінальної відповідальності у випадках, передбачених законом України про кримінальну відповідальність.
Частиною 4 ст. 286 КПК України встановлено, якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, сторона кримінального провадження звернеться до суду з клопотанням про звільнення від кримінальної відповідальності обвинуваченого, суд має невідкладно розглянути таке клопотання.
Відповідно до ч.2 ст. 288 КПК, суд зобов'язаний з'ясувати думку потерпілого щодо можливості звільнення підозрюваного, обвинуваченого від кримінальної відповідальності.
Згідно з п.4 постанови Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності», примирення винної особи з потерпілим належить розуміти як акт прощення її ним в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів.
Умовою звільнення особи від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням із потерпілим є вчинення нею вперше злочину невеликої тяжкості. Примирення винної особи з потерпілим (потерпілими) належить розуміти як акт прощення її ним (ними) в результаті вільного волевиявлення, що виключає будь-який неправомірний вплив, незалежно від того, яка зі сторін була ініціатором, та з яких мотивів. Звільнення винної особи від кримінальної відповідальності та закриття справи у зв'язку з примиренням із потерпілим можливе тільки в разі відшкодування завданих збитків або усунення заподіяної шкоди. За наявності передбачених у ст. 46 КК підстав звільнення особи від кримінальної відповідальності є обов'язковим.
Вирішуючи питання про звільнення від кримінальної ОСОБА_10 у зв'язку із примиренням такого з потерпілим та закриття кримінального провадження з цієї підстави, суд враховує, що обвинувачений раніше до кримінальної відповідальності не притягувався, вперше вчинив кримінальне правопорушення, яке відповідно до ч. 4 ст. 12 КК України є нетяжким злочином, щиро розкаявся у вчиненому, та враховуючи думку потерпілого, який в судовому засіданні та поданій ним письмовій заяві зазначив, що будь-яких претензій матеріального й морального характеру до останнього не має та проти закриття кримінального провадження не заперечує.
Крім того, відповідно до ч. 7 ст. 284 КПК України закриття кримінального провадження з підстав, передбачених п. 1 ч. 2 цієї статті (у зв'язку зі звільненням особи від кримінальної відповідальності), не допускається, якщо обвинувачений проти цього заперечує.
Судом належним чином роз'яснено обвинуваченому підстави та наслідки закриття провадження у зв'язку зі звільненням від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим, і останній не заперечував проти закриття провадження з відповідних підстав.
Зважаючи на те, що в судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_10 надав згоду на закриття кримінального провадження з вказаних підстав, враховуючи позицію потерпілого та його право бути вільним у використанні своїх прав у межах та у спосіб, передбачених КПК України, наслідки закриття кримінального провадження учасникам зрозумілі, суд вважає можливим звільнити ОСОБА_10 від кримінальної відповідальності у зв'язку з примиренням з потерпілим, а кримінальне провадження закрити.
Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувались. Процесуальні витрати у даному кримінальному провадженні відсутні.
Крім того, в зв'язку із закриттям даного кримінального провадження, цивільний позов ОСОБА_12 про відшкодування матеріальних збитків та моральної шкоди, завданої кримінальним правопорушенням слід залишити без розгляду.
Питання речових доказів суд вирішує відповідно до вимог ст. 100 КПК України.
Керуючись ст. 46 КК України, ст.ст. 284, 285, 286, 372 КПК України, постановою Пленуму Верховного Суду України №12 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства про звільнення особи від кримінальної відповідальності»,-
ухвалив:
Звільнити ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , від кримінальної відповідальності за вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України, на підставі ст.46 КК України у зв'язку з примиренням з потерпілим.
Кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за ЄРДР за №12017250230000229 від 03 лютого 2017 року по обвинуваченню ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 122 КК України - закрити.
Цивільний позов ОСОБА_12 про відшкодування шкоди, завданої кримінальним правопорушенням - залишити без розгляду.
Речові докази: відеозапис з камер відеоспостережень, розташованих в караоке-барі «Сицилія», що по вул. В'ячеслава Чорновола, 1 в м. Сміла Черкаської області - залишити в матеріалах кримінального провадження №12017250230000229 від 03 лютого 2017 року.
Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду через Смілянський міськрайонний суд Черкаської області протягом 7 днів з моменту її проголошення.
Ухвала набирає законної сили після закінчення строків на подання апеляційної скарги, в разі подання апеляційної скарги після розгляду справи апеляційним судом, якщо її не буде скасовано.
Головуючий: ОСОБА_1