Ухвала
Іменем України
27 липня 2021 року
м. Київ
справа № 444/9305/12
провадження № 51- 240 ск 20
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянувши касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 ,
установив:
Як убачається з матеріалів провадження, ухвалою Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 грудня 2018 року заяву ОСОБА_4 про перегляд вироку Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 квітня 2013 року щодо нього за нововиявленими обставинами залишено без задоволення.
Вироком Центрально-Міського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 25 квітня 2013 року ОСОБА_4 визнано винним і засуджено за п. 4 ч. 2 ст. 115 КК України до покарання у виді позбавлення волі на строк 14 років. Ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Дніпропетровської області від 13 червня 2013 року зазначений вирок залишено без змін.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 16 серпня 2019 року апеляційна скарга ОСОБА_4 на ухвалуСаксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 грудня 2018 року залишена без руху, апелянту надано строк для усунення недоліків апеляційної скарги.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 21 жовтня 2019 року апеляційну скаргу ОСОБА_4 на ухвалуСаксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 грудня 2018 року повернуто, оскільки ОСОБА_4 у поданій новій апеляційній скарзі зазначених недоліків відповідно до ухвали суду не виправив та не усунув.
Ухвалою Дніпровського апеляційного суду від 19 березня 2021 року відмовлено у задоволенні клопотання ОСОБА_4 про поновлення строку на апеляційне оскарження ухвали Саксаганського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04 грудня 2018 року, апеляційну скаргу повернуто засудженому.
Засуджений ОСОБА_4 , не погоджуючись із судовими рішеннями, ухваленими щодо нього, звернувся до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, в якій порушує питання про поновлення строку на оскарження вироку, скасування вироку суду першої інстанції.
Перевіривши відповідність касаційної скарги вимогам ст. 427 КПК України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційну скаргу подано без додержання вимог зазначеної статті.
За вимогами п. 3 ч. 2 ст. 427 КПК України у касаційній скарзі зазначається судове рішення, що оскаржується. У своїй касаційній скарзі засуджений ОСОБА_4 не зазначає, які саме судові рішення він просить перевірити у касаційному порядку.
Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність чи необґрунтованість судового рішення.
Відповідно до вимог ст. 438 КПК України підставами для скасування або зміни судових рішень при розгляді справи в суді касаційної інстанції є: 1) істотне порушення вимог кримінального процесуального закону; 2) неправильне застосування закону України про кримінальну відповідальність; 3) невідповідність призначеного покарання тяжкості кримінального правопорушення та особі засудженого, при вирішенні питання про наявність яких суд касаційної інстанції має керуватися статтями 412-414 КПК України.
Покликаючись у касаційній скарзі на незаконність судового рішення, особа, яка подає касаційну скаргу, має вказати на конкретні порушення закону, що є підставами для скасування або зміни судових рішень, і які, на її думку, були допущені судом при винесенні судових рішень, навести конкретні аргументи в обґрунтування кожної позиції.
За положеннями ч. 1 ст. 433 КПК України суд касаційної інстанції перевіряє правильність застосування судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, правової оцінки обставин і не має права досліджувати докази, встановлювати та визнавати доведеними обставини, що не були встановлені в оскарженому судовому рішенні, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу.
Проте всупереч законодавчим приписам у поданій касаційній скарзі не міститься обґрунтування заявлених вимог з урахуванням положень ч. 1 ст. 433 КПК України, яка визначає межі перегляду судом касаційної інстанції.
У касаційній скарзі засуджений не наводить конкретних порушень норм матеріального або процесуального права, які відповідно до ст. 438 КПК України можуть бути підставою для скасування або зміни судового рішення при розгляді кримінального провадження в суді касаційної інстанції.
Згідно з п. 5 ч. 2 ст. 427 КПК України касаційна скарга повинна містити вимоги особи, яка подає касаційну скаргу, до суду касаційної інстанції.
Відповідно до положень ст. 436 КПК України суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
У прохальній частині касаційної скарги засуджений ОСОБА_4 просить поновити строк на оскарження вироку, скасувати вирок суду першої інстанції, відкрити кримінальні провадження стосовно слідчого та свідків по справі.
Вимоги до суду касаційної інстанції не узгоджуються з положеннями ст. 436 КПК України, якою визначено повноваження суду касаційної інстанції за наслідками розгляду скарги.
Враховуючи викладене, засудженому слід зазначити вимогу щодо оскаржуваного судового рішення, яка б узгоджувалася з положеннями ст. 436 КПК України, обґрунтувати свою вимогу з урахуванням положень ч. 1 ст. 438 цього ж Кодексу.
Як визначено вимогами ч. 5 ст. 427 КПК України, до касаційної скарги додаються копії судових рішень, які оскаржуються.
Разом з тим, засуджений ОСОБА_4 долучив до касаційної скарги лише ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 19 березня 2021 року, яку не оскаржує в касаційній скарзі.
Вказані обставини перешкоджають вирішенню питання про відкриття касаційного провадження.
Відповідно до ст. 429 КПК України суд касаційної інстанції, встановивши, що касаційну скаргу подано без додержання вимог, передбачених ст. 427 цього Кодексу, постановляє ухвалу про залишення касаційної скарги без руху, в якій зазначаються недоліки касаційної скарги та встановлюється строк, необхідний для їх усунення, що не може перевищувати п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали особою, яка подала касаційну скаргу.
Колегія суддів роз'яснює, що усунення недоліків зазначеної скарги слід здійснити шляхом внесення касаційної скарги з урахуванням вимог цієї ухвали та з дотриманням положень ст. 427 КПК України.
Крім того, вимоги засудженого до суду касаційної інстанції про поновлення строку на оскарження вироку, відкриття кримінальних проваджень стосовно слідчого та свідків по справіне ґрунтуються на положеннях чинного КПК та не відносяться до повноважень Верховного Суду.
На підставі викладеного та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК України, Суд
постановив:
Касаційну скаргу засудженого ОСОБА_4 залишити без руху і надати строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів із дня отримання копії ухвали.
У разі неусунення зазначених в ухвалі недоліків в установлений строк скаргу буде повернуто особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3