Ухвала
27 липня 2021 року
м. Київ
справа № 204/2464/21
провадження № 51-3629 ск 21
Верховний Суд колегією суддів Першої судової палати Касаційного кримінального суду у складі:
головуючого ОСОБА_1 ,
суддів: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,
розглянув касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська
від 21 квітня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 травня
2021 року.
У касаційній скарзі порушується питання про перегляд судових рішень у касаційному порядку.
Перевіривши касаційну скаргу на відповідність вимогам ст. 427 Кримінального процесуального кодексу України (далі - КПК), суд касаційної інстанції дійшов висновку, що цих вимог кримінального процесуального закону не дотримано.
Зокрема касаційна скарга повинна містити правове обґрунтування заявлених скаржником вимог із зазначенням того, у чому полягає незаконність
чи необґрунтованість судового рішення, а також викладені вимоги до суду касаційної інстанції з урахуванням ч. 1 ст. 436 КПК, однак цих вимог не дотримано
з огляду на таке.
Однак, зі змісту касаційної скарги захисника та доданих судових рішень вбачаються суперечності, оскільки він вказує, що клопотання представника потерпілого
про вжиття заходів забезпечення цивільного позову шляхом накладення арешту
на майно було задоволено ухвалою слідчого судді Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2021 року, проте додає до касаційної скарги копію ухвали Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська від 21 квітня 2021 року, яка була постановлена під час підготовчого судового засідання.
Відповідно до ч. 1 ст. 436 КПК, суд касаційної інстанції за наслідками розгляду касаційної скарги має право: 1) залишити судове рішення без зміни, а касаційну скаргу - без задоволення; 2) скасувати судове рішення і призначити новий розгляд
у суді першої чи апеляційної інстанції; 3) скасувати судове рішення і закрити кримінальне провадження; 4) змінити судове рішення.
Згідно з ч. 1 ст. 424 КПК у касаційному порядку можуть бути оскаржені вироки
та ухвали про застосування або відмову у застосуванні примусових заходів медичного чи виховного характеру суду першої інстанції після їх перегляду
в апеляційному порядку, а також судові рішення суду апеляційної інстанції, постановлені щодо зазначених судових рішень суду першої інстанції.
Також ч. 2 вказаної вище статті передбачено, що ухвали суду першої інстанції після
їх перегляду в апеляційному порядку, а також ухвали суду апеляційної інстанції можуть бути оскаржені в касаційному порядку, якщо вони перешкоджають подальшому кримінальному провадженню, крім випадків, передбачених цим Кодексом. Заперечення проти інших ухвал можуть бути включені до касаційної скарги на судове рішення, ухвалене за наслідками апеляційного провадження.
Однак, вимога захисника у касаційній скарзі в частині скасування ухвали суду першої інстанції не узгоджується із вказаними вище нормами закон, оскільки її оскарження
в касаційному порядку не передбачено.
Допущені порушення перешкоджають суду касаційної інстанції вирішити питання про відкриття або відмову у відкритті касаційного провадження, як це передбачено ст. 428 КПК.
За таких обставин колегія суддів вважає за необхідне, на підставі ч. 1 ст. 429 КПК, залишити касаційну скаргу без руху та встановити строк, необхідний для усунення допущених недоліків.
Враховуючи викладене та керуючись ч. 1 ст. 429 КПК, Суд
постановив:
Касаційну скаргу захисника ОСОБА_4 в інтересах обвинуваченого ОСОБА_5 на ухвалу Красногвардійського районного суду м. Дніпропетровська
від 21 квітня 2021 року та ухвалу Дніпровського апеляційного суду від 20 травня
2021 року залишити без руху та надати строк для усунення недоліків протягом п'ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.
У разі не усунення недоліків касаційної скарги в установлений строк, вона буде повернута.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
ОСОБА_1 ОСОБА_2 ОСОБА_3