27 липня 2021 року
м. Київ
справа № 520/5301/2020
адміністративне провадження № К/9901/26505/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд),
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року в справі №520/5301/2020 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Харківській області про визнання протиправними та скасування наказів, поновлення на посаді, стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу,
ОСОБА_1 ( далі - ОСОБА_1 ) звернувся до суду з позовом до Головного управління Національної поліції в Харківській області (далі - ГУ НП в Харківській області), у якому просив:
- визнати протиправним і скасувати наказ начальника ГУ НП в Харківській області №161 від 26.02.2020 "Про застосування дисциплінарного стягнення до працівників ГУ НП в Харківській області " в частині звільнення зі служби в поліції слідчого відділу розслідування серійних злочинів СУ ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за порушення вимог підпункту 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині недотримання від протиправних дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", у частині недотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, непрофесійного виконання своїх службових обов'язків;
- визнати протиправним і скасувати наказ начальника ГУ НП в Харківській області за №53о/с від 03.03.2020 по особовому складу "Про звільнення згідно з пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частиною 1 статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0087203) слідчого відділу розслідування серійних злочинів СУ ГУ НП в Харківській області за 03.03.2020;
- поновити старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0087203) на посаді слідчого відділу розслідування серійних злочинів СУ ГУ НП в Харківській області із грошовим забезпеченням, яке мав на час звільнення.
Рішенням Харківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року у справі №520/5301/2020 позов задоволено:
- визнано протиправним і скасовано наказ начальника ГУ НП в Харківській області №161 від 26 лютого 2020 року "Про застосування дисциплінарного стягнення до працівників ГУ НП в Харківській області" в частині звільнення зі служби в поліції слідчого відділу розслідування серійних злочинів СУ ГУ НП в Харківській області старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 за порушення вимог підпункту 6 пункту 3 статті 1 Дисциплінарного статуту Національної поліції України, у частині недотримання від протиправних дій, які підірвали авторитет Національної поліції України, пунктів 1, 2 частини 1 статті 18 Закону України "Про Національну поліцію", у частині недотримання положень Конституції України, законів України та інших нормативно-правових актів, що регламентують діяльність поліції та Присяги поліцейського, непрофесійного виконання своїх службових обов'язків;
- визнано протиправним і скасовано наказ начальника ГУ НП в Харківській області №53о/с від 03 березня 2020 року по особовому складу "Про звільнення згідно з пунктом 6 (у зв'язку з реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби) частиною першою статті 77 Закону України "Про Національну поліцію" старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 (0087203) слідчого відділу розслідування серійних злочинів СУ ГУ НП в Харківській області з 03 березня 2020 року;
- поновлено старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді слідчого відділу розслідування серійних злочинів СУ ГУ НП в Харківській області ;
- стягнуто з ГУ НП в Харківській області на користь позивача середній заробіток за час вимушеного прогулу за період із 03 березня 2020 року по день фактичного поновлення на службі в ГУ НП в Харківській області у розмірі 35441,60 грн;
- допущено до негайного виконання рішення суду в частині поновлення старшого лейтенанта поліції ОСОБА_1 на посаді слідчого відділу розслідування серійних злочинів СУ ГУ НП в Харківській області та в частині стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць.
Постановою Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року рішення Харківського окружного адміністративного суду від 17 вересня 2020 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про відмову в задоволенні позову.
Ухвалами Верховного Суду від 16 лютого 2021 року; 22 березня 2021 року; 20 квітня 2021 року; 13 травня 2021 року; 14 червня 2021 року касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року в справі №520/5301/2020 повернуто особі, яка її подала.
16 липня 2021 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року в справі №520/5301/2020.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про її повернення з огляду на таке.
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
У касаційній скарзі скаржник зазначає, що підставою касаційного оскарження судових рішень є відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Водночас скаржником не наведено, стосовно яких норм права відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.
Доводи скаржника зводяться до тлумачення норм матеріального права, переоцінки доказів та неповного з'ясування обставин справи судами попередніх інстанцій, що виключає можливість їх перегляду з цих підстав судом касаційної інстанції, повноваження якого визначені статтею 341 КАС України.
Відповідно до частини третьої статті 334 КАС України в ухвалі про відкриття касаційного провадження зазначаються, зокрема, підстава (підстави) відкриття касаційного провадження.
Частиною першою статті 341 КАС України встановлено, що суд касаційної інстанції переглядає судові рішення, зокрема, в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи те, що скаржником не обґрунтовано передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
За таких обставин питання про поновлення строку на касаційне оскарження судових рішень не підлягає вирішенню.
Керуючись статтями 248, 328, 332, 334, 341 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Другого апеляційного адміністративного суду від 09 грудня 2020 року в справі №520/5301/2020 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя: О.Р. Радишевська