27 липня 2021 року
Київ
справа №300/2497/19
адміністративне провадження №К/9901/9864/21
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду: судді-доповідача Берназюка Я.О., судді Желєзного І.В., судді Стеценка С.Г., перевіривши матеріали адміністративної справи №300/2497/19
за позовом ОСОБА_1
до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області
про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення
за касаційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2021 року,
На розгляд колегії суддів Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав передано касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення.
За наслідками автоматизованого розподілу судової справи вказану скаргу передано на розгляд колегії суддів у складі судді-доповідача Берназюка Я.О., суддів Желєзного І.В. та Стеценка С.Г., про що складено протокол від 12 квітня 2021 року.
Ухвалою Верховного Суду від 15 червня 2021 року відкрито касаційне провадження у справі №300/2497/19 за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2021 року.
До початку касаційного розгляду справи суддею-доповідачем Берназюком Я.О., суддями Желєзним І.В. та Стеценком С.Г. заявлено самовідводи, що обґрунтовані порушенням порядку визначення суддів для розгляду справи, встановленого статтею 31 КАС України, а саме - без урахування спеціалізації.
Як вбачається з матеріалів касаційної скарги та рішень судів попередніх інстанцій, позивач ОСОБА_1 звернулася з позовом до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області щодо визнання протиправними дій відповідача та зобов'язання внести зміни до наказу № 101 о/с від 21 березня 2019 року про звільнення позивача зі служби в поліції, зарахувавши до календарної вислуги років (19 років 8 місяців 1 день) для призначення пенсії на пільгових умовах час служби у підрозділах карного розшуку та підрозділах по боротьби з організованою злочинністю, обчисленого з розрахунку один місяць служби за півтора місяці, а також час участі в антитерористичній операції, обчисленого з розрахунку один місяць за три місяці (5 років 7 місяців 19 днів); визнання протиправною відмови та зобов'язання підготувати та направити до Головного управління Пенсійного фонду України в Івано-Франківській області матеріали для призначення йому пенсії за вислугу років.
Судом встановлено, що аналогічні справи перебували та наразі перебувають на розгляді колегій суддів, які входять до складу Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.
Вказане підтверджується, зокрема, постановами від 28 жовтня 2019 року у справі №200/2857/19-а, від 23 січня 2020 року у справі №140/1134/19, від 31 серпня 2020 року у справі № 540/324/19 та від 10 березня 2021 року у справі № 812/1100/17.
На підставі вищезазначеного, враховуючи категорію, до якої відносяться аналогічні справи, справа № 300/2497/19, згідно із Загальним класифікатором спеціалізацій суддів та категорій справ, затвердженим наказом ДСА України від 21 грудня 2018 року № 622, повинна бути віднесена до розділу 106000000 категорії 106030000.
Так, за приписами пункту 5 частини першої статті 36 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і підлягає відводу (самовідводу) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого статтею 31 цього Кодексу.
Частинами 1-3 статті 125 Конституції України передбачено, що судоустрій в Україні будується за принципами територіальності та спеціалізації і визначається законом.
Відповідно до частини п'ятої статті 37 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" у Касаційному адміністративному суді обов'язково створюється окрема палата для розгляду справ щодо податків, зборів та інших обов'язкових платежів.
За змістом частини першої статті 31 КАС України визначення судді, а в разі колегіального розгляду, - судді-доповідача для розгляду конкретної справи здійснюється з урахуванням спеціалізації.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 6 грудня 2017 року № 5 (далі - Рішення № 5) було утворено судові палати Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду, визначено спеціалізації суддів і судових палат, їх кількісний склад.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 14 січня 2019 року № 1 (далі - Рішення № 1) визначено спеціалізацію суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді та судових палат Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду у відповідності до Класифікатора № 622.
Рішенням зборів суддів Верховного Суду в Касаційному адміністративному суді від 21 вересня 2020 року № 4 (далі - Рішення № 4) визначено персональний склад постійних колегій суддів, резервних суддів для постійних колегій суддів у складі судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
Відповідно до Рішення № 4 суддя-доповідач Берназюк Я.О., судді Желєзний І.В. та Стеценко С.Г. входять до складу Судової палати з розгляду справ щодо захисту соціальних прав.
Згідно з Рішенням № 1 справи віднесені до розділу 106000000 категорії 106030000 Класифікатора № 622, до якого відноситься судова справа № 300/2497/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення, віднесено до спеціалізації Судової палати з розгляду справ щодо виборчого процесу та референдуму, а також захисту політичних прав громадян.
Сталою є практика заявлення суддями самовідводів у випадку порушення порядку визначення суддів для розгляду справи, зокрема без урахування спеціалізації, в ухвалах, від 13 лютого 2020 року у справі №804/9120/16, від 8 вересня 2020 року у справі №643/412/20 та від 24 вересня 2020 року у справі №200/2019/20-а.
При прийнятті рішення про самовідвід, суд також враховує практику Європейського суду з прав людини, який виходить з того що "суд" розглядається як такий, що завжди має бути заснований на законних підставах, оскільки у протилежному випадку він не буде володіти легітимністю, що є необхідною ознакою для розгляду справ у демократичному суспільстві ("Lavents v. Latvia", №58442/00, пункт 81); фраза "заснований на законних підставах" означає не лише законні підстави для існування суду, а також відповідність суду специфічним правилам, що регламентують його діяльність ("Сокуренко і Стригун проти України", № 29458/04 та № 29465/04, пункт 24). "Закон" у значенні статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція) включає не лише законодавство щодо заснування і компетенцію судових органів, а також будь-яке інше положення національного законодавства, яке в разі його порушення спричинило б незаконну участь одного чи більше суддів у розгляді справи ("DMD Group, a.s. v. Slovakia", № 19334/03, пункт 59).
Метою розгляду однакової категорії справ у межах судів однієї палати є, серед іншого, забезпечення єдності судової практики.
Європейська комісія за демократію через право (Венеціанська комісія) у виходить з того, що принцип правової визначеності (legal certainty) має важливе значення для довіри до судової системи і верховенства права; правова визначеність також сприяє розвитку та економічного прогресу; необхідно, щоб суди, особливо вищі суди, створювали механізми для запобігання конфліктам та забезпечення узгодженості їхньої судової практики (Доповідь Венеціанської комісії № 512/2009 "Про верховенство права" (Venice Commission: the Rule of Law), що була прийнята на 86-му пленарному засіданні 25-26 березня 2011 року на основі зауважень її членів П'єтера Ван Дзіка (Нідерланди), Грет Халлер (Швейцарія), Джефрі Джоуела (Сполучене Королівство), Каарло Туорі (Фінляндія); п. 44-50).
Враховуючи викладене, зазначені положення законодавства, а також з метою забезпечення єдності судової практики щодо розгляду справ, заяви суддів Берназюка Я.О., Желєзного І.В. та Стеценка С.Г. про самовідвід підлягають задоволенню.
Керуючись статтями 31, 36, 39, 40 КАС України,
1. Задовольнити заяви суддів Берназюка Я.О., Желєзного І.В. та Стеценка С.Г. про самовідвід.
2. Відвести суддів Берназюка Я.О., Желєзного І.В. та Стеценка С.Г. від участі у розгляді адміністративної справи №300/2497/19 за позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Івано-Франківській області про визнання дій протиправними та зобов'язання до їх вчинення за касаційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Івано-Франківського окружного адміністративного суду від 28 лютого 2020 року та постанову Восьмого апеляційного адміністративного суду від 2 лютого 2021 року.
3. Передати матеріали справи №300/2497/19 до Секретаріату Касаційного адміністративного суду для визначення складу суду в порядку, передбаченому Кодексом адміністративного судочинства України.
4 Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не може бути оскаржена.
Судді: Я.О. Берназюк
І.В. Желєзний
С.Г. Стеценко