26 липня 2021 року
м. Київ
справа № 640/7452/20
адміністративне провадження № К/9901/25521/21
Верховний Суд у складі судді-доповідача Касаційного адміністративного суду Радишевської О.Р. (далі - Суд),
перевіривши касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року в справі №640/7452/20 за позовом ОСОБА_1 до Рахункової палати України, за участю третьої особи - Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини, - про визнання незаконним і скасування наказу,
ОСОБА_1 (далі - ОСОБА_1 ) звернулася до суду з позовом до Рахункової палати України, за участю третьої особи - Уповноваженої Верховної Ради України з прав людини, у якому просила визнати протиправним і скасувати наказ від 20 березня 2020 року №102-к "Про застосування дисциплінарного стягнення".
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2021 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 01 квітня 2021 року скасовано, ухвалено нове судове рішення про часткове задоволення позову: визнано протиправним і скасовано наказ Секретаря Рахункової палати України від 20 березня 2020 року №102-к про застосування до ОСОБА_1 дисциплінарного стягнення з підстав відсутності в її діях ознаки систематичності скоєння дисциплінарного проступку.
09 липня 2021 року до Верховного Суду надіслано касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року в справі №640/7452/20.
За правилами частини першої статті 334 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) за відсутності підстав для залишення касаційної скарги без руху, повернення касаційної скарги чи відмови у відкритті касаційного провадження суд касаційної інстанції постановляє ухвалу про відкриття касаційного провадження у справі.
Перевіряючи касаційну скаргу на відповідність вимогам процесуального закону, Суд дійшов висновку про її повернення з огляду на таке.
Відповідно до пункту 1 частини шостої статті 12 КАС України для цілей цього Кодексу справами незначної складності є, зокрема, справи щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби, окрім справ, в яких позивачами є службові особи, які у значенні Закону України «Про запобігання корупції», займають відповідальне та особливо відповідальне становище.
Предметом розгляду цієї справи є: визнання протиправним і скасування наказу про застосування дисциплінарного стягнення.
Зі змісту рішень судів першої та апеляційної інстанцій убачається, що ОСОБА_1 обіймає посаду начальника відділу аудиту у сфері антимонопольної діяльності Департаменту контролю у сфері юстиції та запобігання корупції Рахункової палати України (посада державної служби категорії «Б»).
Отже, ця справа є адміністративною справою щодо проходження публічної служби позивачем, посада якого входить до переліку осіб, які займають відповідальне та особливо відповідальне становище, у розумінні примітки до статті 50 Закону України «Про запобігання корупції» (у редакції, чинній на момент відкриття провадження у справі).
Відповідно до частини першої статті 328 КАС України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов'язки, мають право оскаржити в касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи, а також постанову суду апеляційної інстанції повністю або частково у випадках, визначених цим Кодексом.
За правилами частини четвертої статті 328 КАС України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у частині першій цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами другою і третьою статті 353 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень є вичерпним і касаційна скарга повинна бути обґрунтована виключно такими доводами.
Підставою касаційного оскарження судових рішень скаржниця зазначає застосування судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні норми права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постановах Верховного Суду: від 12 березня 2020 року (справа №227/2015/18); від 29 січня 2019 року (справа №805/4496/16); від 02 грудня 2020 року (справа №140/3564/19).
Перевіряючи доводи заявниці щодо неврахування висновків Верховного Суду та аналізуючи зміст зазначених постанов, Судом установлено, що обставини у цих справах не є подібними до спірних правовідносин.
Подібність правовідносин означає, зокрема, що тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм (зокрема часу, місця, підстав виникнення, припинення та зміни відповідних правовідносин). Зміст правовідносин з метою з'ясування їх подібності в різних рішеннях суду (судів) визначається обставинами кожної конкретної справи.
Пунктом 4 частини п'ятої статті 332 КАС України встановлено, що касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається суддею-доповідачем також, якщо у касаційній скарзі не викладені передбачені цим Кодексом підстави для оскарження судового рішення в касаційному порядку.
Ураховуючи те, що скаржницею не обґрунтовано передбачених цим Кодексом підстав для оскарження судового рішення у касаційному порядку, касаційну скаргу необхідно повернути особі, яка її подала, на підставі пункту 4 частини п'ятої статті 332 КАС України.
Керуючись статтями 248, 328, 332 КАС України, Суд
Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 09 червня 2021 року в справі №640/7452/20 повернути особі, яка її подала.
Роз'яснити, що повернення касаційної скарги не позбавляє права повторного звернення до суду касаційної інстанції в порядку, встановленому законом.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання, є остаточною та не може бути оскаржена.
Суддя: О.Р. Радишевська