Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"27" липня 2021 р. Справа № 922/2936/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Байбака О.І.
розглянувши матеріали
позовної заяви ОСОБА_1 , м. Харків
до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264Л", м. Харків
про визнання незаконним та скасування рішення
На адресу господарського суду Харківської області надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку "Салтівське Шосе 264Л", в якій просить заявник суд визнати незаконним та скасувати рішення правління ОСББ "Салтівське Шосе 264Л", оформлене протоколом № 3 засідання правління ОСББ "Салтівське Шосе 264Л" від 09.04.2021 за підписом голови правління ОСББ "Салтівське Шосе 264Л" Бондаренко Л.Б.
Одночасно з позовною заявою позивач звернувся до суду з клопотанням, в якому просить суд відстрочити сплату судового збору до прийняття судом рішення у справі.
Вищезазначені матеріали подані з порушенням ст. 162, п. 2 ч. 1 ст. 164 ГПК України.
Згідно з вимогами ч. 1, 5 ст. 164 ГПК України, до позовної заяви додаються документи, які, зокрема, підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Розмір ставок судового збору зокрема за подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру встановлено Законом України "Про судовий збір".
За змістом ст. 4 Закону України "Про судовий збір" судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Відповідно до ч. 2 зазначеної статті за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру передбачено наступну ставку судового збору: 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Зазначені обставини свідчать про обов'язок позивача при зверненні до суду з позовом у даній справі сплатити судовий збір за подання позову за ставками, передбаченими для сплати вимог немайнового характеру.
Однак, як свідчать матеріали поданої позивачем позовної заяви, останній не надав суду доказів сплати судового збору за подання позову в передбачених законом порядку і розмірі.
Клопотання позивача про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно з ч. 1 ст. 8 Закону України "Про судовий збір" враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:
1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або
2) позивачами є:
а) військовослужбовці;
б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів;
в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину з інвалідністю;
г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї;
ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або
3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.
В даному випадку суд констатує, що матеріали позовної заяви не містять доказів того, що її заявник - ОСОБА_1 відноситься до осіб, які згідно з зазначеним положенням Закону, як позивачі, мають право на відстрочку або розстрочку у сплаті судового збору за подання позову.
При цьому, суд вважає безпідставними посилання позивача в обгрунтування клопотання про те, що предметом заявленого ним позову є захист житлових прав.
Статтею 9 Житлового кодексу Української РСР визначено сутність житлових право громадян, а саме вказаною нормою встановлено що громадяни мають право на одержання у безстрокове користування у встановленому порядку жилого приміщення в будинках державного чи громадського житлового фонду або на одержання за їх бажанням грошової компенсації за належне їм для отримання жиле приміщення для категорій громадян, визначених законом, або в будинках житлово-будівельних кооперативів.
Забезпечення постійним житлом громадян, які відповідно до законодавства мають право на його отримання, може здійснюватися шляхом будівництва або придбання доступного житла за рахунок надання державної підтримки у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Громадяни мають право на приватизацію квартир (будинків) державного житлового фонду, житлових приміщень у гуртожитках, які перебувають у власності територіальних громад, або придбання їх у житлових кооперативах, на біржових торгах, шляхом індивідуального житлового будівництва чи одержання у власність на інших підставах, передбачених законом.
Ніхто не може бути виселений із займаного жилого приміщення або обмежений у праві користування жилим приміщенням інакше як з підстав і в порядку, передбачених законом.
Житлові права охороняються законом, за винятком випадків, коли вони здійснюються в суперечності з призначенням цих прав чи з порушенням прав інших громадян або прав державних і громадських організацій.
В даному випадку як свідчить позовна заява, її предметом є скасування рішення правління ОСББ "Салтівське Шосе 264Л". Таким чином заявлений позов пов'язаний з діяльністю ОСББ "Салтівське Шосе 264Л", при цьому цей позов жодним чином не стосуються порушень житлових прав позивача, які закріплені у ст. 9 Житлового кодексу Української РСР.
Також позивач в обгрунтування неможливості сплати судового збору не надав суду жодного доказу, який би підтверджував зазначені обставини.
До того ж, недостатність у позивача грошових коштів не звільняє його від обов'язку сплатити судовий збір за подання позову. Крім того, матеріали позовної заяви не містять жодного доказу неможливості ОСОБА_1 сплатити судовий збір за рахунок коштів, отриманих в позику, кредит від інших господарюючих суб'єктів, тощо.
Суд також враховує, що позивач у тексті позовної заяви посилається на те, що вже витратив 7600,00 грн за підготовку справи до розгляду та супроводження розгляду справи, підготовка документів, направлення адвокатських запитів, однак, з невідомих суду причин не сплатив судовий збір за звернення до господарського суду Харківської області з даною позовною заявою.
За таких обставин, клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору не підлягає задоволенню.
Згідно з вимогами статті 174 ГПК України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху. В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо позивач усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, вона вважається поданою у день первинного її подання до господарського суду та приймається до розгляду, про що суд постановляє ухвалу в порядку, встановленому статтею 176 цього Кодексу.
На підставі викладеного, керуючись статтями 162, 164, 172, 174 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. В задоволенні клопотання ОСОБА_1 про відстрочення сплати судового збору відмовити.
2. Позовну заяву ОСОБА_1 залишити без руху.
3. Надати заявнику п'ятиденний строк з дня вручення копії даної ухвали для усунення недоліків поданої заяви.
4. Визначити наступний спосіб усунення недоліків:
ОСОБА_1 надати:
- докази сплати судового збору, в передбачених Законом України "Про судовий збір" порядку і розмірі.
5. Попередити заявника про те, що згідно з п. 4 ст. 174 ГПК України, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви у строк, встановлений судом, заява вважається неподаною і повертається особі, що звернулася із позовною заявою.
6. Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та оскарженню не підлягає.
Суддя О.І. Байбак