Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
27 липня 2021 року м. ХарківСправа № 922/2380/21
Господарський суд Харківської області у складі:
судді Ємельянової О.О.
без виклику представників сторін
розглянувши матеріали справи
за позовом Державного підприємства "Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка", 61057, м. Харків, вул. Сумська, буд. 25
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дігна", 61057, м. Харків, вул. Сумська, буд. 25
про стягнення 8 600, 77 грн.
Державне підприємства "Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка" звернулось до Господарського суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Дігна" про стягнення суми у розмірі 8 600, 77 грн. з яких: заборгованість по відшкодуванню витрат за використану електроенергію у розмірі 8 121, 43 грн., інфляційні втрати у розмірі 144,17 грн., 3 % річних у розмірі 69,24 грн., пеню у сумі 265,93 грн. Також до стягнення заявлені судові витрати.
Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов'язань за договором № 23 про відшкодування витрат за використану електроенергію від 11.06.2016 року в частині повного та своєчасного розрахунку.
Також позивачем, у пункті 1 прохальної частини позовної заяви заявлено клопотання про розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження.
Ухвалою суду від 18.06.2021 року позовну заяву Державного підприємства "Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка" (вх. № 2380/21 від 16.06.2021 року) залишено без руху. Встановлено Державному підприємству "Харківський національний академічний театр опери та балету ім. М.В. Лисенка" строк на усунення недоліків позовної заяви - п'ять днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
29.06.2021 року від позивача через канцелярію суду надійшло клопотання (вх. № 15118) про усунення недоліків позовної заяви.
Ухвалою суду 29.06.2021 року задоволено клопотання позивача викладене у пункті 1 прохальної частини позовної заяви про розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 922/2380/21. Розгляд справи № 922/2380/21 призначено в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами. Встановлено відповідачу 15 (п'ятнадцятиденний) строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву. Встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив - протягом 5 днів з дня отримання відзиву на позов. Роз'яснено сторонам, що у випадку неподання відповідачем відзиву, а також не подання позивачем відповіді на відзив у строки встановлені цією ухвалою розгляд справи буде відбуватися за наявними матеріалами в межах строків встановлених статтею 248 Господарського процесуального кодексу України.
Від відповідача через канцелярію суду надійшов відзив на позовну заяву (вх. № 16657).
Крім того, відповідачем у відзиві на позовну заяву заявлено клопотання про витребування у позивача оригіналів документів та клопотання про розгляд справи у судовому засіданні.
Розглянувши викладене у відзиві на позовну заяву (вх. № 16657) клопотання про витребування доказів, суд зазначає наступне.
Відповідно до вимог статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.
За умовами статті 76 Господарського процесуального кодексу України, належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
В обґрунтування заявлено у відзиві на позовну заяву клопотання про витребування оригіналів документів, відповідач зазначає, що у відповідача викликають сумніві надані позивачем докумнти, а саме: акти про спожиту електроенергію у кількості 13 штук, згадані у пункті 1: акт виведення з експлуатації електролічильника від 11.01.2020 року, виписки з журналу, у зв'язку із чим, просить витребувати у позивача оригінали вказаних документів.
Відповідно до вимог частини 1, 2 статті 81 Господарського процесуального кодексу України учасник справи у разі неможливості самостійно надати докази вправі подати клопотання про витребування доказів судом. У клопотанні повинно бути зазначено: який доказ витребовується; обставини, які може підтвердити цей доказ, або аргументи, які він може спростувати; підстави, з яких випливає, що цей доказ має відповідна особа; заходи, яких особа, яка подає клопотання, вжила для отримання цього доказу самостійно, докази вжиття таких заходів та (або) причини неможливості самостійного отримання цього доказу; причини неможливості отримати цей доказ самостійно особою, яка подає клопотання.
З аналізу матеріалів справи та поданого заявником клопотання викладеного у відзиві на позовну заяву про витребування доказів, судом встановлено, що клопотання подано з порушенням приписів статті 81 Господарського процесуального кодексу України.
Тобто, заявляючи клопотання про витребування доказів, стороною має бути обґрунтовано те, що заявником вжито усіх заходів щодо їх отримання, причини неможливості самостійного вчинення зазначених дії та обставини неможливості їх подання до суду.
Враховуючи вищевикладене, судом встановлено, що клопотання відповідача викладене відзиві на позовну заяву про витребування оригіналів документів у позивача, подано з порушенням приписів статті 81 Господарського процесуального кодексу України, та не надано до суду доказів та заходів щодо самостійного отримання вказаних доказів та йому було відмовлено у їх наданні, тощо.
При цьому, саме лише посилання відповідачем на те, що відповідні документи викликають сумніви без виконання приписів статті 81 Господарського процесуального кодексу України, не може бути підставою для його задоволення, оскільки згідно вимог статті 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Статтями 13, 17, Господарського процесуального кодексу України визначено, що покладення судом за ініціативою однієї сторони обов'язку на іншу сторону щодо надання доказів на підтвердження своєї позиції у справі є таким, що суперечить принципу рівності та змагальності сторін.
Враховуючи вищевикладене, суд вважає за необхідне відмовити у задоволенні клопотання відповідача викладеного відзиві на позовну заяву (вх. № 16657) про витребування оригіналів документів у позивача.
Розглянувши викладене у відзиві на позовну заяву (вх. № 16657) клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін, суд зазначає наступне.
В обґрунтування викладеного у відзиві клопотання відповідач зазначає, що оскільки виникає потреба оглянути у судовому засіданні оригінали відповідних документів, за наслідками чого можна буде зробити висновок про їх достовірність, а а також про те, отримання яких документів підтверджують підписи у журналі (адже під ці підписи можна підвести отримання будь - якої кореспонденції), відповідач вважає, що справу слід призначити до розгляду у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Відповідно до частин 1, 2 статті 2 Господарського процесуального кодексу України завданням господарського судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів, пов'язаних із здійсненням господарської діяльності, та розгляд інших справ, віднесених до юрисдикції господарського суду, з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав і законних інтересів фізичних та юридичних осіб, держави. Суд та учасники судового процесу зобов'язані керуватися завданням господарського судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.
Одними із основних засад (принципів) господарського судочинства є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом; змагальність сторін; пропорційність; розумність строків розгляду справи судом; неприпустимість зловживання процесуальними правами (пункти 2, 4, 6, 10, 11 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).
Пунктами 4, 5 частини 5 статті 13 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд, зберігаючи об'єктивність і неупередженість: сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов'язків.
Частиною 1 статті 250 Господарського процесуального кодексу України визначено, що питання про розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження суд вирішує в ухвалі про відкриття провадження у справі.
Як вбачається із позовної заяви, позивачем заявлено до стягнення суми у розмірі 8 600, 77 грн. за неналежне виконання зобов'язань за договором № 23 про відшкодування витрат за використану електроенергію від 11.06.2016 року, з яких: заборгованість по відшкодуванню витрат за використану електроенергію у розмірі 8 121, 43 грн., інфляційні втрати у розмірі 144,17 грн., 3 % річних у розмірі 69,24 грн., пеню у сумі 265,93 грн.
Враховуючи предмет та ціну позову, суд під час вирішення питання про відкриття провадження у справі дійшов висновку, що справа є малозначною та підлягає розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами оскільки ціна даного позову є малозначною в розумінні пункту 2 частин 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України та не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
При цьому, відповідно до вимог частини 5 статті 252 Господарського процесуального кодексу України, суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.
Частиною 6 статті 252 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін за одночасного існування таких умов:
1) предметом позову є стягнення грошової суми, розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;
2) характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.
Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п'яти днів з дня отримання відзиву (частина 7 статті 252 Господарського процесуального кодексу України).
У даному випадку суд дійшов до висновку, що відповідачем жодним чином не обґрунтовано заявлене у відзиві на позовну заяву (вх. № 16657) клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
При цьому, предметом розгляду є стягнення грошової суми у розмірі 8 600, 77 грн., розмір якої не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, а характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи, оскільки згідно вимог частини 8 статті 252 Господарського процесуального кодексу України при розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.
Згідно вимог частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
З огляду на вищевикладене, ціну позову (8 600, 77 грн.) та характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін, вимоги статей 250, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов висновку про відмову у задоволенні клопотання відповідача викладеного у відзиві на позовну заяву (вх. № 16657) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Керуючись статтями 233-235, 252 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
Відмовити в задоволені клопотання відповідача викладеного у відзиві на позовну заяву (вх. № 16657) про витребування оригіналів документів.
Відмовити в задоволені клопотання відповідача викладеного у відзиві на позовну заяву (вх. № 16657) про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею.
Ухвала оскарженню не підлягає. Заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.
Ухвалу підписано 27.07.2021 року
Суддя О.О. Ємельянова