Ухвала від 15.07.2021 по справі 921/4/15-г/8

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ТЕРНОПІЛЬСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА

15 липня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/4/15-г/8

Господарський суд Тернопільської області

у складі: судді Хоми С.О.

за участю секретаря судового засідання: Юрковська В.О.

Розглянувши: Заяву № 63782 від 23.06.2021 (вх.№5641 від 06.07.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» (01112, м. Київ, вул. Авіаконструктора Ігоря Сікорського,8)

про: заміну стягувача у наказі

у справі №921/4/15-г/8

за позовом Публічного акціонерного товариство "Кредобанк", вул. Сахарова, 78, м. Львів, 79026

до відповідача Фізичної особи - підприємця Мратової Олени Толгатіївни, АДРЕСА_1

про cтягнення заборгованості в загальній сумі 24 418 грн 14 коп.

Представники учасників справи не з'явилися.

Суть справи.

В провадженні Господарського суду Тернопільської області перебувала справа справі №921/4/15-г/8 за позовом Публічного акціонерного товариство "Кредобанк" до відповідача Фізичної особи - підприємця Мратової Олени Толгатіївни, АДРЕСА_2 про cтягнення заборгованості в загальній сумі 24 418 грн 14 коп.

Рішенням Господарського суду Тернопільської області від 18.05.2015 вказаний позов було задоволено частково. Стягнуто з Фізичної особи - підприємця Мратової Олени Толгатіївни, на користь Публічного акціонерного товариства "Кредобанк", 18994 грн 22 коп. заборгованості за кредитом,1567 грн 03 коп - заборгованості по процентах, 2686 грн 77 коп. - пені за несвоєчасне повернення суми кредиту, 523 грн 15 коп - пені за несвоєчасну сплату відсотків за користування кредитом, 1670 грн 68 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.

05.06.2015 на виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.05.2015 у справі №921/4/15-г/8 видано наказ.

06.07.2021 на адресу суду надійшла Заява № 63782 від 23.06.2021 (вх.№5641 від 06.07.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача у наказі у справі №921/4/15-г/8.

В обґрунтування поданої заяви зазначено, що 23.06.2018 року між Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія» укладено Договір факторингу із відступлення прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами №23/06-02, відповідно до якого право вимоги за кредитним договором 29/МБ від 20.09.2013 перейшло до Товариства з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія».

За таких обставин, Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» просить суд замінити сторону виконавчого провадження, а саме: первісного стягувача Публічне акціонерне товариство "Кредобанк" на його правонаступника Товариство з омеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія» за виконавчими документами щодо виконання рішення Господарського суду Тернопільської області від 18.05.2015 у справі №921/4/15-г/8 за позовом Публічного акціонерного товариство "Кредобанк" до Фізичної особи - підприємця Мратової Олени Толгатіївни про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою від 07.07.2021 прийнято Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача у наказі - до розгляду на 15.07.2021 року на 09 год. 30 хв.

В судове засідання 15.07.2021 представник заявника та представники сторін не з'явилися.

Розглянувши Заяву № 63782 від 23.06.2021 (вх№5641 від 06.07.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача у наказі, суд зазначає наступне.

Виконання судового рішення є невід'ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (п. 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України №18-рп/2012 від 13.12.2012); Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (п. 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України № 11-рп/2012 від 25.04.2012); відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов'язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Оскільки, виконання судового рішення є невід'ємною стадією процесу правосуддя, то заміна сторони на цій стадії може відбуватися не інакше, як на підставах та у порядку, визначеному Господарським процесуальним кодексом України та Законом України "Про виконавче провадження".

Статтею 326 Господарського процесуального кодексу України закріплено, що судові рішення, які набрали законної сили, є обов'язковими на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України - і за її межами.

Приписами ч.ч. 1,2 ст.52 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що у разі смерті або оголошення фізичної особи померлою, припинення юридичної особи шляхом реорганізації (злиття, приєднання, поділу, перетворення), заміни кредитора чи боржника в зобов'язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідного учасника справи на будь-якій стадії судового процесу. Усі дії, вчинені в судовому процесі до вступу у справу правонаступника, обов'язкові для нього так само, як вони були обов'язкові для особи, яку правонаступник замінив.

Відповідно до ч.ч.1-3, 5 ст.334 Господарського процесуального кодексу України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Суд розглядає заяву про заміну сторони її правонаступником у десятиденний строк з дня її надходження до суду у судовому засіданні з повідомленням учасників справи та заінтересованих осіб. Неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

На стадії виконавчого провадження як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони виконавчого провадження правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 334 цього Кодексу з урахуванням підстав, визначених статтею 52 Господарського процесуального кодексу України. У цьому випадку приписи статті 334 Господарського процесуального кодексу України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва на стадії виконання судового рішення, застосовуються разом з положеннями статті 52 цього Кодексу.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється виключно на підставі статті 52 Господарського процесуального кодексу України. У такому випадку з огляду на відсутність відкритого виконавчого провадження заміна відповідної сторони виконавчого провадження правонаступником є неможливою.

Єдиним винятком є заміна боржника або стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження, що окремо обумовлено у частині п'ятій статті 334 Господарського процесуального кодексу України.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду у справі №916/617/17 від 03.11.2020.

Пунктом 1 частина 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є договори та інші правочини.

У відповідності до ст.509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Згідно ч. 1 ст. 510 Цивільного кодексу України сторонами у зобов'язанні є боржник і кредитор.

За приписами п. 1 ч. 1 ст. 512 Цивільного кодексу України кредитор у зобов'язанні може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Правочин щодо заміни кредитора у зобов'язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов'язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові (ч. 1 ст. 513 Цивільного кодексу України).

Відповідно до ст.514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов'язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов'язку первісному кредиторові є неналежним виконанням (ст. 516 Цивільного кодексу України).

Первісний кредитор у зобов'язанні повинен передати новому кредиторові документи, які засвідчують права, що передаються, та інформацію, яка є важливою для їх здійснення. Боржник має право не виконувати свого обов'язку новому кредиторові до надання боржникові доказів переходу до нового кредитора прав у зобов'язанні (ст. 517 Цивільного кодексу України).

Частиною ч.3ст.512 Цивільного кодексу України передбачено, що кредитор у зобов'язанні не може бути замінений, якщо це встановлено договором або законом.

Статтею 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. У разі посилання учасника справи на невчинення іншим учасником справи певних дій або відсутність певної події, суд може зобов'язати такого іншого учасника справи надати відповідні докази вчинення цих дій або наявності певної події. У разі ненадання таких доказів суд може визнати обставину невчинення відповідних дій або відсутності події встановленою.

Судом встановлено, що 23.06.2018 між Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" та Товариством з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія» укладено договір факторингу із відступлення прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами №23/06-02, за яким станом на дату укладення цього договору в рамках портфеля заборгованостей йому належать права вимоги за 308 заборгованостями, що виникли з кредитних договорів, на загальну суму (в частині щодо непогашених кредитів, несплачених процентів за користування кредитами, комісій, плат) в розмірі 18 252 533,70 грн, детальний опис яких наведено в Додатку №1 до цього договору (п. 2.1.4 договору).

Відповідно до п.4.1. договору за (під) відступлення прав вимоги на умовах договору фактор зобов'язаний здійснити оплату (надати фінансування) клієнту в день укладення договору в безготівковій формі шляхом переказу коштів на рахунок клієнта в загальній сумі 739227,61 грн., яка розрахована шляхом сумування оплати (фінансування) за (під) відступлення прав вимоги щодо всіх заборгованостей.

Суми, в яких фактор зобов'язаний здійснити оплату (надати фінансування) клієнту за (під) відступлення прав вимоги на умовах договору щодо кожної із заборгованостей, визначені в додатку №1 до договору.

Розділом 5 договору факторингу сторони погодили, що клієнт зобов'язаний передати фактору, а фактор зобов'язаний прийняти від клієнта документацію (щодо всіх прав вимоги) в порядку, передбаченому договором (п.5.1.); передача документації клієнтом фактору повинна бути здійснена в м. Львові за місцезнаходженням клієнта протягом трьох місяців з визначеної договором дати переходу прав вимоги (п.5.2.);передача документації підтверджується сторонами шляхом підписання безпосередньо при такій передачі за місцем її проведення Акту (Актів) приймання передачі документації. Після підписання акту (актів) приймання передачі документації фактор не може пред'являти клієнту претензії щодо повноти та комплектності переданих документів (п.5.3.); передача документації буде здійснюватись поетапно частинами протягом строку, визначеного у п.5.2. договору (п.5.4.); документація передається на паперових носіях, крім передбаченої в підпунктах в), є) пункту 1.1. договору, яка направляється клієнтом архівованими файлами на електронну адресу фактора, або на іншу, письмово повідомлену фактором клієнту в порядку, передбаченому договором (п.5.5).

На підтвердження своїх доводів та факту правонаступництва щодо прав грошової вимоги за кредитним договором №29/МБ від 20.09.2013, укладеним між ПАТ «Кредобанк» та фізичною особою - підприємцем Мратовою Оленою Толгатіївною, Товариством з обмеженою відповідальністю «Довіра та Гарантія» надано до суду копію договору факторингу із відступлення прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами №23/06-02 від 23.06.2018, укладеного між ПАТ «Кредобанк» та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія», копію витягу з реєстру боржників, який є додатком №1 до договору факторингу із відступлення прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами №№23/06-02 від 23.06.2018, копію платіжного доручення про здійснення оплати за відступлення права вимоги за договором факторингу №23/06-02 від 23.06.2018.

Однак, в порушення приписів ст.ст.74,77 Господарського процесуального кодексу України, Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» не надано суду доказів підписання первісним кредитором Публічним акціонерним товариством "Кредобанк" та ТОВ «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» Акту (Актів) приймання передачі документації, передбаченого розділом 5 договору факторингу, оскільки з витягу до реєстру боржників вбачається, що відступлення права вимоги відбулось за кредитним договором №о29МБ від 20.09.2013 із сумою заборгованості 22 740 грн 86 коп., в той же час, коли рішенням Господарського суду Тернопільської області від 18.05.2015 по справі №921/4/15-г/8 було стягнуто з відповідача заборгованість за кредитним договором №29/МБ від 20.09.2013 в розмірі 23 771 грн 17 коп., у зв'язку з чим, заявником не доведено безспірний факт переходу права вимоги від ПАТ "Кредобанк" до ТОВ "Фінансова компанія "Довіра та гарантія".

Також, у матеріалах справи відсутні відомості щодо пред'явлення наказу виданого на виконання рішення від 18.05.2015 до виконання, відкриття чи закриття виконавчого провадження.

Ухвалою суду від 07.07.2021 було запропоновано Товариству з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" надати письмові пояснення щодо пред'явлення наказу виданого на виконання рішення від 18.05.2015 (за наявності докази виконання чи невиконання рішення суду) та належним чином засвідчену копію акту приймання-передачі документації ( п.5.3 Договору факторингу із відступлення права вимоги № 23/06-02 від 23.06.2018).

Проте, Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Довіра та гарантія" вимоги ухвали суду від 07.07.2021 не виконало.

Враховуючи вищевикладене, оскільки Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» не доведено безспірного факту переходу права вимоги за кредитним договором №29/МБ від 20.09.2013 від Публічного акціонерного товариство "Кредобанк", відповідно до договору факторингу із відступлення прав грошової вимоги за кредитними договорами та прав за забезпечувальними договорами №23/06-02 від 23.06.2018, матеріали справи не містять відомостей щодо пред'явлення наказу виданого на виконання рішення від 18.05.2015 до виконання, відкриття чи закриття виконавчого провадження, суд дійшов висновку, що вимога Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача у виконавчому документі наказі Господарського суду Тернопільської області №921/4/15-г/8 від 05.06.2015 не є, обґрунтованою та доведеною належними та допустимими доказами, а тому задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 52, 234, 235, 334 Господарського процесуального кодексу, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволенні Заяви № 63782 від 23.06.2021 (вх.№5641 від 06.07.2021) Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Довіра та Гарантія» про заміну стягувача у виконавчому документі - наказі Господарського суду Тернопільської області №921/4/15-г/8 від 05.06.2015 - відмовити.

2.Ухвала набирає законної сили з моменту підписання суддею та підлягає оскарженню в порядку та строки передбачені ст.235 Господарського процесуального кодексу України.

3.Копію ухвали направити заявнику та сторонам у справі рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.

Учасники справи можуть отримати інформацію по справі на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб - адресою: https://te.court.gov.ua/sud5022.

Ухвалу підписано: 27 липня 2021 року.

Суддя С.О. Хома

Попередній документ
98584286
Наступний документ
98584288
Інформація про рішення:
№ рішення: 98584287
№ справи: 921/4/15-г/8
Дата рішення: 15.07.2021
Дата публікації: 29.07.2021
Форма документу: Ухвала
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Тернопільської області
Категорія справи:
Стан розгляду справи:
Стадія розгляду: Призначено до судового розгляду (07.07.2021)
Дата надходження: 06.07.2021
Предмет позову: cтягнення заборгованості в загальній сумі 24 418 грн 14 коп
Розклад засідань:
15.07.2021 09:30 Господарський суд Тернопільської області