14 липня 2021 року м. ТернопільСправа № 921/215/21
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Хоми С.О.
за участю секретаря судового засідання: Юрковської В.О.
Розглянувши справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «ГОВЕРЛА» 29019, Хмельницька обл., м. Хмельницький, Проспект Миру, будинок 41/6
до відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробізнес» 47823, Тернопільська обл. , Підволочиський р-н, село Токи;
про: стягнення 51280,00 грн.00 коп. основного боргу, 3559 грн. 03 коп. інфляційних нарахувань, 1158 грн. 30 коп. - 3 % річних, 4221 грн. 61 коп. - пені. Судові витрати покласти на відповідача.
За участі представників:
представник позивача: не з'явився;
представник відповідача: не з'явився.
Суть справи.
Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «ГОВЕРЛА»,29019, Хмельницька обл., м. Хмельницький, Проспект Миру, будинок 41/6 звернулося до Господарського суду Тернопільської області з позовною заявою №без номера та без дати ( вх. №247 від 12.04.2021) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробізнес», 47823, Тернопільська обл. , Підволочиський р-н, село Токи про стягнення 51280,00 грн.00 коп. основного боргу, 3559 грн. 03 коп. інфляційних нарахувань, 1158 грн. 30 коп. - 3 % річних, 4221 грн. 61 коп. - пені ( позовні вимоги з врахуванням зменшення позовних вимог). Судові витрати покласти на відповідача.
Позиція позивача.
Позовні вимоги мотивовані тим, що відповідач не виконав свій обов'язок по оплаті переданого товару, чим порушив умови Договору поставки від 28.01.2015.
16.09.2020 відбулась поставка товару, а саме: шини 265/70 R19,5 143/141J Triangle TR-657 18PR (4011 20 90 00), в кількості 12 шт. на загальну суму з ПДВ 49 440 грн. що підтверджується видатковою накладною №2845 від 16.09.2020 та 03.07.2020 поставлено товар, а саме: шини 235/75 R17,5 TH22 16 143/141J M+S (Hankook) (20 90 00), в кількості 4 шт., на загальну суму з ПДВ 21840 грн., що підтверджується накладною №2363 від 03.07.2020.
Позивач у своєму позові посилається на ст. ст. 11,15,16 ,509,525,526, 530,611, 655, 692,712 Цивільного кодексу України, ч.4 ст. 263 Цивільного процесуального кодексу України , ч.ч. 1,2 ст.193 Господарського кодекс України.
Заперечення відповідача.
Відповідачем не було надано відзиву до матеріалів справи.
Рух справи.
Ухвалою від 14.04.2021 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі №921/215/21.за правилами загального позовного провадження, призначено у справі підготовче засідання на 17.05.2021 на 10 год. 00 хв.
Ухвалою від 17.05.2021 повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 31.05.2021 на 10 год.00 хв.
Ухвалою від 31.05.2021 (протокольна) повідомлено сторони про оголошення перерви до 14.06.2021 на 11 год. 00 хв.
14.06.2021 через канцелярію суду до матеріалів справи надійшло Клопотання № без номеру від 11.06.2021 (вх. №4967 від 14.06.2021) про зменшення позовних вимог від позивача ТОВ «Комерційна фірма «ГОВЕРЛА».
Ухвалою від 14.06.2021 продовжено строк проведення підготовчого провадження у справі №921/215/21 до 14 .07. 2021 включно.
Ухвалою від 14.06.2021 прийнято Заяву №без номера від 11.06.2021 (вх. № 4967 від 14.06.2021) про зменшення розміру позовних вимог до розгляду та ухвалено в подальшому справу розглядати з врахуванням зменшених позовних вимог; повідомлено учасників справи про відкладення підготовчого засідання на 05.07.2021 на 11 год. 00 хв.
05.07.2021 на електронну адресу суду від представника позивача надійшла Заява № без номера від 02.07.2021 (вх.№5588 від 05.07.2021) про зменшення розміру позовних вимог.
Ухвалою від 05.07.2021 прийнято Заяву № без номера від 02.07.2021 (вх. № 5588 від 05.07.2021) про зменшення розміру позовних вимог до розгляду та ухвалено в подальшому справу розглядати з врахуванням зменшених позовних вимог; закрито підготовче провадження по справі та призначено справу до судового розгляду по суті на 14.07. 2021 на 14 год. 00 хв.
Явка сторін.
В судове засідання не з'явився представник позивача, хоча 05.07.2021 представник позивача був присутній в судовому засіданні і повідомлений про дату,час і місце наступного судового засідання.
14.07.2021 на електронну адресу суду надійшла Заява №без номера від 14.07.2021 ( вх. №5836) від ТОВ «Комерційна фірма «Говерла» щодо часткової оплати ТОВ «Агробізнес» поставленого товару згідно Договору поставки №19/15 від 28.01.2015,а саме : сплачено кошти в сумі 20 000 грн.
В судове засідання представник відповідача не з'явився, судом було направлено ухвалу від 05.07.2021, відповідно до списку поштових відправлень №3003.
14.07.2021 на електронну адресу суду до матеріалів справи від ТОВ «Агробізнес» надійшло Клопотання № без номеру від 14.07.2021 ( вх. №5831) про відкладення розгляду справи у зв'язку із неможливістю явки у судове засідання 14.07.2021 , оскільки представник перебував у відрядженні за межами Тернопільської області. Разом з тим, докази, що представник буде перебувати у відрядженні 14.07.2021 представник відповідача не надав.
Відповідно до п.п.1-2 ст. 216 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи у випадках, встановлених ч.2 статті 202 цього Кодексу.
Якщо спір, розгляд якого по суті розпочато, не може бути вирішено в даному судовому засіданні, судом може бути оголошено перерву в межах встановлених цим Кодексом строків розгляду справи, тривалість якої визначається відповідно до обставин, що її викликали, з наступною вказівкою про це в рішенні або ухвалі.
Відповідно до ч.2 ст. 202 Господарського процесуального кодексу України суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав:
1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого немає відомостей про направлення йому ухвали з повідомленням про дату, час і місце судового засідання;
2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними;
3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи;
4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість заявлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження.
Згідно з п.2 ч.3 Господарського процесуального Кодексу України якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі:
2) повторної неявки в судове засідання учасника справи (його представника) незалежно від причин неявки.
Суд, встановив , що представник відповідача не з'явився в судове засідання 05.07.2021 , причини неявки не були відомі суду. Також повторно представник відповідача не з'явився в судове засідання 14.07.2021.
А тому, суд відмовляє в задоволенні Клопотання № без номеру від 14.07.2021 ( вх. №5831) від ТОВ «Агробізнес».
Технічна підтримка.
Запис розгляду судової справи в судовому засіданні 14.07.2021 не здійснюється за допомогою технічних засобів, а саме: програми фіксування судового процесу (судового засідання) “Акорд”, за відсутності представників сторін.
Суд, розглянувши наявні матеріали справи встановив наступні фактичні обставини.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на запит: Хома Світлана Омелянівна від 17.05.2021 за кодом 307955595654 станом на 17.05.2021: знаходиться в реєстрі як юридична особа: Товариство з обмеженою відповідальністю “Комерційна фірма «Говерла”; ідентифікаційний код юридичної особи: 38565629; місцезнаходження юридичної особи: Україна,29019, Хмельницька обл., Хиельницький, Проспект Миру, буд. 41/6.
Відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на запит: Хома Світлана Омелянівна від 17.05.2021 за кодом 85543030515 станом на 17.05.2021: знаходиться в реєстрі як юридична особа: Товариство з обмеженою відповідальністю “Агробізнес”; ідентифікаційний код юридичної особи: 30915832; місцезнаходження юридичної особи: Україна,47823, Тернопільська обл., Підволочиський р-н, село Токи.
28.01.2015 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Говерла» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Агробізнес» укладено Договір поставки №19/15.
Відповідно до п.1.1 договору поставки Постачальник зобов'язується поставити Покупцю Товари (запчастини до транспортних засобів, мастильні матеріали, електроінструмент, шини до транспортних засобів та інші матеріали) в асортименті, кількості та за ціною в українській гривні згідно з заявками Покупця, що узгоджується Сторонами за допомогою факсимільного або електронного зв'язку, чи в усній формі, а Покупець зобов'язується прийняти і сплатити його на умовах даного Договору. Підтвердженням факту узгодження Сторонами найменування, асортименту, кількості, ціни Товару є прийняття Покупцем Товару по видатковій накладній, виданій Постачальником, яка після її підписання уповноваженими представниками Сторін має юридичну силу Специфікації в розумінні ст. 266 Господарського кодексу України.
Товар прийнятий Покупцем по видатковій накладній не підлягає поверненню за ініціативою Покупця, крім випадків його невідповідності якості, або якщо кількість переданого Товару перевищує кількість, що заявлена Покупцем.
Відповідно до п.2.3. договору поставки №1915 від 28.01.2015 моментом поставки вважається дата підписання уповноваженим представником Покупця видаткової накладної на Товар, що поставляється.
Згідно із п.2.4. договору поставки №1915 від 28.01.2015 підписана Сторонами видаткова накладна є достатнім і допустимим доказом, що підтверджує факт поставки Покупцю Товару за цим Договором.
Пунктом 4.2. договору поставки №1915 від 28.01.2015 передбачено, що остаточна загальна сума Договору визначається як сума усіх первинних документів, підписаних з обох сторін.
Відповідно до п.4.3.договору поставки №1915 від 28.01.2015 передбачено, що оплата вартості Товару здійснюється Покупцем шляхом перерахування грошових коштів на поточний рахунок Постачальника. Датою оплати вважається дата надходження безготівкових грошових коштів на поточний рахунок Постачальника.
Згідно з п.4.4. договору №1915 від 28.01.2015 розрахунки за поставлений Товар здійснюються Покупцем протягом 30 календарних днів з моменту отримання партії Товар, згідно видаткової накладної.
Також 28.01.2015 Товариство з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «Говерла» та Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробізнес» підписали Протокол узгодження розбіжностей до Договору поставки №19 від 28.01.2015 та змінили наступні пункти договору поставки:
- п.5.1 у разі порушення строку оплати поставленого Товару, передбаченого п.4.4. Договору, Покупець зобов'язаний сплатити Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми боргу за кожен календарний день прострочення, а також 3% річних від простроченої суми протягом всього часу прострочення, а потім сплатити суму основного боргу;
- п.5.2 нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання припиняється через 6 місяців від дня, коли це зобов'язання мало бути виконане;
- п.7.2. сторони Договору домовилися, що строк позовної давності по спорах, пов'язаних із стягненням пені за цим Договором становить 1 (один) рік;
- п.8.12. цей Договір може бути розірваний за ініціативою однієї із Сторін шляхом письмового повідомлення іншої Сторони за 30 календарних днів до бажаної дати розірвання, за умови відсутності невиконаних зобов'язань.
19.01.2020 «Комерційною фірмою «Говерла» надіслано Претензія №55 про виконання зобов'язань щодо сплати поставленого товару згідно Договору поставки №19/15 від 28.01.2015 Товариству з обмеженою відповідальністю «Агробізнес».
Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробізнес" не надало відповіді на Претензію №55 про виконання зобов'язань щодо сплати поставленого товару згідно Договору поставки №19/15 від 28.01.2015, а тому позивач змушений був звернутися з позовом до суду.
Оцінивши подані позивачем і відповідачем докази на предмет належності, допустимості, достовірності, достатності, суд дійшов до висновку про те, що позов слід задовольнити частково, при цьому виходячи із наступного.
У відповідності до частини 1 статті 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов'язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України , якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст.655 Цивільного кодексу України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов'язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов'язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.
Частиною 2 ст. 692 Цивільного кодексу України визначено, що покупець зобов'язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару. Договором купівлі-продажу може бути передбачено розстрочення платежу.
Згідно із ст. 712 Цивільного кодексу України (надалі ЦК України) за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.
Як визначається в ч. 2 ст. 712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Згідно ч. 2 ст. 193 Господарського кодексу України кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
Згідно зі статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Статтею 612 Цивільного кодексу України визначено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Матеріалами справи підтверджується, що Постачальник (ТОВ "Комерційна фірма "Говерла") виконав зобов'язання згідно Договору та поставив товар, а Покупець (ТОВ "Агробізнес") отримав товар на загальну суму 71 289 грн., що підтверджується видатковими накладними:
- Видаткова накладна №2363 від 03.07.2020, Постачальник: Товариство з обмеженою відповідальність "Комерційна фірма "Говерла", Покупець: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробізнес", товар: Шина 235/75 R17,5 TH22 16сл 143/141J M+S (Hankook) (4011 20 90 00), кількість 4 шт., на суму 21 840,00 грн.;
- Видаткова накладна №2845 від 16.09.2020 Постачальник: Товариство з обмеженою відповідальність "Комерційна фірма "Говерла", Покупець: Товариство з обмеженою відповідальністю "Агробізнес", товар: Шина 235/75 R19,5 143/141J Triangle TR-657 18 PR (4011 20 90 00) 12 шт., на суму 49 449,00 грн.
Видаткові накладні підписані уповноваженими представниками сторін та засвідчені відбитками печаток сторін.
Відповідно до договору поставки №1915 від 28.01.2015 відповідач не виконав свій обов'язок по оплаті переданого йому товару та порушив умови договору.
Відповідно до частин 1 і 2 статті 614 Цивільного кодексу України особа, яка порушила зобов'язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом. Особа є невинуватою, якщо вона доведе, що вжила всіх залежних від неї заходів щодо належного виконання зобов'язання. Відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання.
Таким чином, у зобов'язальних правовідносинах вина особи, яка порушила зобов'язання, презюмується і саме на неї покладається обов'язок з доведення відсутності своєї вини у порушенні зобов'язання (Правова позиція Верховного суду викладена у постанові від 13.11.2019 у справі №908/1399/17).
Відповідачем не доведено відсутності порушення ним зобов'язань за договором поставки №1915 від 28.01.2015, так і відсутності своєї вини у такому порушенні - зокрема, ним не надано доказів своєчасної і повної оплати переданого товару за видатковими накладними №2363 від 03.07.2020 на суму 21 840,00 грн. та №2845 від 16.09.2020 на суму 49 449,00 грн.
Разом з тим, під час здійснення підготовчого провадження Відповідачем було частково сплачено заборгованість згідно :
- платіжного доручення №1427 від 28.05.2021 на суму 10 000 грн.;
- платіжного доручення №1578 від 11.06.2021 на суму 10 000 грн.;
Ухвалою від 14.06.2020 прийнято Заяву № без номера від 11.06.2021 (вх.№ 4967 від 14.06.2021) про зменшення розміру позовних вимог до розгляду та ухвалено в подальшому справу розглядати з врахуванням зменшених позовних вимог.
Ухвалою від 05.07.2021 прийнято Заяву № без номера від 02.07.2021 (вх.№ 5588 від 05.07.2021) про зменшення розміру позовних вимог до розгляду т ухвалено а в подальшому справу розглядати з врахуванням зменшених позовних вимог.
Відповідно до Ухвали від 05.07.2021 сума заборгованості за Договором поставки становить 51280,00 грн, основного боргу, 3559,03 грн. інфляційних нарахувань, 1158,30 грн- 3 % річних, 4221,61 грн. - пені та 2270.00 грн. судового збору.
14.07.2021 на електронну адресу суду надійшло Клопотання № без номеру (вх. №5831), в якому відповідач просить долучити докази часткової оплати заборгованості, а саме згідно:
- платіжного доручення №1795 від 05.07.2021 на суму 10 000 грн.;
- платіжного доручення №1898 від 14.07.2021 сплачено 10 000 грн.
Згідно п.2 ч.1 ст.231 Господарського процесуального кодексу України господарський суд закриває провадження у справі, якщо відсутній предмет спору.
А відтак, оскільки відповідачем здійснено часткову оплату заборгованості, суд вважає за необхідне закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 20 000 грн.
Таким чином,з врахуванням Клопотання № без номеру від 14.07.2021 (вх. №5831) сума заборгованості ТОВ «Агробізнес» перед ТОВ «Говерла» становить 31 280,00 грн.00 коп. основного боргу, 3559 грн. 03 коп. інфляційних нарахувань, 1158 грн. 30 коп. - 3 % річних, 4221 грн. 61 коп. - пені.
Також позивач просить стягнути 4221,6 грн. - пені нарахована за періоди:
- 03.08.2020-03.02.2021 на суму боргу: 21 840, грн.
- 17.10.2020 - 04.03.2021на суму боргу: 49 440 грн.;
- 05.03.2021 - 09.04.2021на суму боргу: 49 440 грн.
Відповідно ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, штрафні санкції за порушення грошових зобов'язань встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за увесь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачено законом або договором.
Згідно п.1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
Згідно п.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Судом з врахуванням ч.6 ст.231 Господарського кодексу України, п.3 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань" здійснено перерахунок пені, за результатами якого сума пені за період прострочення складає 4213, 61 грн. (результати перерахунку знаходиться в матеріалах справи).
А відтак, позовні вимоги про щодо стягнення пені з відповідача на користь позивача 4213, 61 грн. - пені підлягають до задоволення. В решті позовних вимог щодо стягнення пені слід відмовити, як безпідставно заявлені.
Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача на користь позивача 3% річних за період:
- 03.08.2020-31.12.2020 на суму боргу 21 840, грн.
- 01.01.2021 - 09.04.2021 на суму боргу 21 840, грн.
-17.10.2020-31.12.2020 на суму боргу 49 440 грн.
01.01.2021-09.04.2021 на суму боргу 49 440 грн.
Всього нараховано 1158, 30 грн.
Позивач також просить суд стягнути інфляційні нарахування з відповідача на користь позивача за період:
-03.08.2020-09.04.2021 на суму боргу 21 840 грн.;
17.10.2020 - 09.04.2021 на суму боргу 49 440 грн.
Всього нараховано 3559,03 грн.
Згідно ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Перерахувавши заявлену до стягнення 3% річних та інфляційних нарахувань (результати перерахунку знаходяться в матеріалах справи), суд вважає за необхідне позовні вимоги щодо стягнення 1158 грн. - 3% річних та 3559,03 грн. інфляційних нарахувань задовольнити як обґрунтовано заявлені, підтверджені матеріалами справи, не суперечать нормам чинного законодавства та неоспорені відповідачем.
Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Частинами 1, 2, 3 статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов'язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.
Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п.87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі "Салов проти України" від 06.09.2005р.).
У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Надточий проти України" від 15.05.2008р. зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.
Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам - учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.
Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об'єктивного з'ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.
Відповідно до частини 1 статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.
Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).
Судовий збір.
Згідно ч.1 ст.123 Господарського процесуального кодексу України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
Товариством з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «ГОВЕРЛА» сплачено за подання позовної заяви 2 270 грн., згідно платіжного доручення №6680 від 09.04.2021.
Відповідно до п.3 ч.4 ст.129 Господарського процесуального кодексу України судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
З врахуванням п.3 ч.4 ст.129 ГПК України, часткового задоволення позову, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача 2269 грн. 77 коп. судового збору в повернення сплачених судових витрат.
Керуючись ст.ст.73, 74, 76-79, 91, 123, 129,п.2 ч.1 ст.231, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1.Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АГРОБІЗНЕС» (47823, Тернопільська обл. , Підволочиський р-н, село Токи) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Комерційна фірма «ГОВЕРЛА» (29019, Хмельницька обл., м. Хмельницький, Проспект Миру, будинок 41/6) 31 280 грн. основного боргу, 3559,03 грн. інфляційних нарахувань, 1158,30 грн. - 3% річних, 4213,61 грн. - пені; 2269 грн. 77 коп. - судового збору в повернення сплачених судових витрат.
3.Закрити провадження у справі в частині позовних вимог щодо стягнення 20 000 грн. основного боргу.
4. В решті позовних вимог - відмовити.
5.Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
6.Копію рішення направити сторонам рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Згідно ст.257 ГПК України, апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Відповідно до п.17.5 Перехідних положень ГПК України, до дня початку функціонування Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи апеляційні та касаційні скарги подаються учасниками справи до або через відповідні суди, а матеріали справ витребовуються та надсилаються судами за правилами, що діяли до набрання чинності цією редакцією Кодексу.
Повне рішення складено: 27 липня 2021 року.
Суддя С.О. Хома