вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49027
E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63
14.07.2021м. ДніпроСправа № 904/193/21
Суддя Господарського суду Дніпропетровської області Новікова Р.Г. за участю секретаря судового засідання Барабанова Д.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали
за позовом фізичної особи Медовкіна Олега Михайловича м. Кривий Ріг
до Фермерського господарства «Сільгоспновація Плюс» Криворізький район, с. Широке
про:
- визнання договору оренди від 01.11.2009 розірваним з 01.09.2020;
- стягнення суми боргу з орендної плати в розмірі 491186грн.86коп., інфляційної складової в розмірі 26245грн.04коп. за несвоєчасну оплату орендної плати, 3%річних в розмірі 1225грн.36коп., неустойку за порушення строків повернення майна в розмірі 149676грн.92коп., 3%річних в розмірі 374грн.19коп. за порушення строків сплати неустойки, проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 112681грн.37коп., інфляційну складову в розмірі 21296грн.79коп. за несплату процентів, 3%річних в розмірі 264грн.42коп., пеню в розмірі 33152грн.47коп., штраф за неповернення майна в розмірі 602605грн.29коп.
за участю представників:
від позивача: Медовкін О.М., паспорт
від відповідача: Коровай А.А., ордер серія ДП №1881/000027 від 03.06.2021, адвокат
СУТЬ СПОРУ: Фізична особа Медовкін Олег Михайлович звернувся до Фермерського господарства "Сільгоспновація Плюс" з позовом про: визнання договору оренди від 01.11.2009 розірваним з 01.09.2020; стягнення суми боргу з орендної плати в розмірі 491186грн.86коп., інфляційної складової в розмірі 26245грн.04коп. за несвоєчасну оплату орендної плати, 3%річних в розмірі 1225грн.36коп., неустойку за порушення строків повернення майна в розмірі 149676грн.92коп., 3%річних в розмірі 374грн.19коп. за порушення строків сплати неустойки, проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 112681грн.37коп., інфляційну складову в розмірі 21296грн.79коп. за несплату процентів, 3%річних в розмірі 264грн.42коп., пеню в розмірі 33152грн.47коп., штраф за неповернення майна в розмірі 602605грн.29коп.
В обґрунтування заявлених вимог позивач посилається на порушення відповідачем зобов'язань з оплати орендної плати та повернення майна, переданого на підставі договору оренди обладнання від 01.11.2009; перехід до позивача права вимоги за договором оренди внаслідок укладення договору уступки права вимоги від 12.01.2010 та договору відступлення права вимоги від 07.02.2019.
Позивач зазначає, що на підставі договору оренди від 01.11.2009, укладеного між фізичною особою-підприємцем Губою Юлією Сергіївною та ФГ "Сільгоспновація Плюс", в строкове платне користування відповідачу було надано 872шт. овочевих контейнерів (375 шт. вагою 64кг та 497шт. вагою 97кг).
Позивач вказує, що строк дії договору оренди обладнання від 01.11.2009 неодноразово поновлювався. На час подання позову строк дії вказаного договору становить з 01.09.2020 по 01.05.2021.
Позивач стверджує, що до нього перейшли права орендодавця за договором оренди обладнання від 01.11.2009 на підставі договору уступки права вимоги від 12.01.2010, укладеного між фізичною особою-підприємцем Губою Юлією Сергіївною та фізичною особою-підприємцем Медовкіним Павлом Олеговичем, та договору відступлення права вимоги від 07.02.2019, укладеного між фізичною особою-підприємцем Медовкіним Павлом Олеговичем та фізичною особою-підприємцем Медовкіним Олегом Михайловичем.
Також позивач вказує, що 12.11.2019 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань був внесений запис про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця Медовкіна Олега Михайловича. Але оскільки спірні відносини виникли під час здійснення ним господарської діяльності, спір підвідомчий господарському суду.
Також позивач заявив клопотання
- про об'єднання в одне провадження позовних вимог, викладених в позовній заяві від 11.01.2020.
- про зменшення розміру судового збору, що підлягає сплаті, до 2270грн.
З огляду на положення "Про судовий збір" за подання позовної вимоги немайнового характеру підлягає сплаті судовий збір в розмірі 2270грн., за подання вимог майнового характеру - 21580грн.63коп. (1438708грн.71коп. х 1,5% = 21580грн.63коп.)
До позову долучено докази оплати судового збору в розмірі 2270грн. Несплаченою є сума судового збору в розмірі 21580грн.63коп.
У клопотанні позивач просить зменшити розмір судового збору до 2270грн., оскільки розмір судового збору перевищує 5% розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік. Позивач стверджує, що не має доходів та не отримує пенсію.
На підтвердження викладених у клопотанні обставин позивач долучив довідку Металургійного відділу обслуговування громадян (сервісний центр) Управління обслуговування громадян Головного управління Пенсійного фонду в Дніпропетровській області №234/02-21/36 від 08.05.2020, відомості з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №32745/10/04-36-78-01 від 29.12.2020, лист Головного управління ДПС у Дніпропетровській області №20130/10/04-36-56-80-40 від 23.10.2019.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 18.01.2021 позов залишений без руху, позивачу запропоновано усунути виявлені недоліки протягом 10днів з моменту отримання ухвали суду.
Згідно наявного в матеріалах справи рекомендованого повідомлення позивач отримав вищезгадану ухвалу суду 22.02.2021. Таким чином строк для усунення недоліків закінчувався 04.03.2021.
На адресу суду 01.03.2021 надійшла заява позивача про усунення недоліків разом з відомостями з Державного реєстру фізичних осіб-платників податків про суми виплачених доходів та утриманих податків №33052/10/04-36-78-80 від 24.02.2021 про суми виплачених доходів та утриманих податків з 1кварталу 2020року по 4квартал 2020року, доказами направлення позовної заяви разом з додатками на адресу відповідача (фіскальний чек, накладна та опис вкладення), засвідченими копіями договору оренди обладнання від 01.11.2009 разом з актом приймання-передачі майна від 01.11.2009, договорів уступки права вимоги (цесії) від 12.01.2010 та від 31.07.2020 разом з вимогами та доказами їх направлення на адресу ФГ "Сільгоспновація Плюс".
Згідно відбитку календарного штампу на конверті, заява позивача разом з додатками була направлена до суду 24.02.2021, тобто своєчасно (з огляду на дату отримання ухвали суду від 18.01.2021).
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 15.03.2021 задоволено клопотання позивача про зменшення розміру судового збору та зменшено розмір судового збору, який підлягає сплаті, до 2270грн. Прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначене на 06.04.2021.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2021 підготовче засідання відкладене на 27.04.2021.
На адресу суду 14.04.2021 надійшла заява відповідача про отримання 02.04.2021 ухвали Господарського суду Дніпропетровської області у справі №904/193/21, якою призначено судове засідання на 06.04.2021. Відповідач стверджував, що не отримав позову, тому просив направити на його адресу екземпляр позовної заяви з додатками та надати час для ознайомлення та підготовки відзиву або повідомити про дату та час для ознайомлення з позовом.
Листом Господарського суду Дніпропетровської області від 14.04.2021 відповідача було повідомлено про наявність у відповідача права на ознайомлення з матеріалами справи в дистанційному режимі шляхом надсилання сканкопії матеріалів на електронну адресу, зазначену у відповідній заяві.
Згідно рекомендованих повідомлень, наявних в матеріалах справи, ухвала Господарського суду Дніпропетровської області від 06.04.2021 та лист Господарського суду Дніпропетровської області від 14.05.2021 були отримані відповідачем 28.04.2021.
На адресу суду 27.04.2021 надійшла заява позивача про виправлення описки в позовній заяві. Позивач зазначає, що договір оренди від 01.11.2009 був розірваний з 01.09.2020, що підтверджується вимогою про повернення майна та сплату боргу від 22.08.2020. Позивач також зазначає, що договір про відступлення права вимоги був укладений 31.07.2020.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 27.04.2021 продовжено строк підготовчого провадження на тридцять днів, підготовче засідання відкладене на 17.05.2021.
Згідно рекомендованого повідомлення вказана ухвала суду отримана відповідачем 21.05.2021.
На електронну пошту суду 17.05.2021 надійшли заява позивача про відкладення підготовчого засідання та лист від Криворізької місцевої прокуратури №1 на адресу Медовкіна О.М.
Судом встановлено, що зазначені документи не підписані кваліфікованим електронним підписом, тому не належать до офіційних.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 17.05.2021 підготовче засідання відкладене на 01.06.2021.
Згідно рекомендованого повідомлення вказана ухвала суду отримана відповідачем 10.06.2021.
На адресу суду 01.06.2021 надійшли письмові пояснення позивача. Позивач зазначає, що визначив належність спору до господарської юрисдикції з огляду на суб'єктний склад та зміст правовідносин сторін як таких, що виникли з господарського договору, зобов'язання за яким у відповідача не припинились.
Також позивач стверджує, що з огляду на положення спірного договору та чинного законодавства, орендар зобов'язаний кожного місяця самостійно розраховувати розмір орендної плати виходячи з розміру орендної плати за попередній місяць та встановленого на поточний місяць індексу інфляції.
Ухвалою Господарського суду Дніпропетровської області від 01.06.2021 закрите підготовче провадження та призначено справу до розгляду по суті на 22.06.2021.
Представник відповідача ознайомився з матеріалами справи 08.06.2021.
На адресу суду 22.06.2021 надійшла заява відповідача про застосування наслідків спливу строків позовної давності.
В заяві відповідач вказував про те, що фермерське господарство жодного разу не сплачувало орендну плату за договором оренди обладнання від 01.11.2009 приватному підприємцю Губі Ю.С., приватному підприємцю Медовкіну П.О. або приватному підприємцю Медовкіну О.М.
Тому твердження позивача про порушення строків оплати лише в грудні 2013 не відповідає дійсності.
Поточний рахунок відповідача, зазначений в договорі оренди обладнання від 01.11.2009, був закритий з 29.01.2013 згідно листа АТ «Сведобанк».
Відповідач зазначає, що про відсутність фінансово-господарських відносин, в тому числі виплати орендної плати за договором оренди обладнання від 01.11.2009, свідчить акт документальної позапланової виїзної перевірки ФГ «Сільгоспновація Плюс» за період з 01.01.2012 по 31.05.2013, складений Криворізькою північною об'єднаною державною податковою інспекцією ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області.
Відповідач долучив заяви свідків Масакової Л.В. від 16.06.2021 та Бабенко О.Г. від 16.06.2021, в яких також вказано, що ФГ «Сільгоспновація Плюс» не сплачувало готівкою або в безготівковій формі орендну плату за договором оренди обладнання від 01.11.2009 приватному підприємцю Губі Ю.С., приватному підприємцю Медовкіну П.О. або приватному підприємцю Медовкіну О.М.
Обґрунтовуючи неможливість надання заяв свідків, листа АТ «Сведобанк» та копії акту документальної позапланової виїзної перевірки ФГ «Сільгоспновація Плюс» разом з поданням відзиву або під час підготовчого провадження, відповідач посилається на укладення укладання договору про надання правової допомоги з 02.06.2021.
В судовому засіданні від 22.06.2021 оголошено перерву до 14.07.2021, про що судом без виходу до нарадчої кімнати постановлено ухвалу, зміст якої занесений до протоколу судового засідання від 22.06.2021.
В судовому засіданні від 14.07.2021 був продовжений розгляд справи по суті.
Відповідач надав 14.07.2021 письмові пояснення щодо фотографій контейнерів, долучених позивачем до матеріалів справи.
Під час судового засідання було з'ясовано, що позивач не долучав до матеріалів справи №904/193/21 фотографії контейнерів. Відповідач сплутав матеріали справи №904/193/21 з матеріалами іншої справи.
Позивач надав 14.07.2021 письмові пояснення щодо - припинення дії договору оренди, строків позовної давності, переданих в оренду контейнерів, права власності на контейнери за спірним договором.
Як вбачається з матеріалів справи, починаючи з 02.04.2021, відповідачу було відомо про розгляд господарським судом справи №904/193/21, про можливість ознайомитись з матеріалами справи в дистанційному режимі - з 28.04.2021.
Згідно зі статтею 165 Господарського процесуального кодексу України відзив має містити, зокрема, обставини, які визнаються відповідачем, а також правову оцінку обставин, наданих позивачем, з якою відповідач погоджується; заперечення (за наявності) щодо наведених позивачем обставин та правових підстав позову, з якими відповідач не погоджується, із посиланням на відповідні докази та норми права.
Відповідно до статті 80 Господарського процесуального кодексу України відповідач, повинен подати суду докази разом з поданням відзиву. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.
Відповідач не скористався наданими йому правами на ознайомлення з матеріалами справи під час підготовчого провадження та не надав відзив на адресу суду у встановлені судом строки.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Згідно зі статтями 165, 178 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.
З'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах заявлених позовних вимог, заслухавши пояснення представників учасників справи, суд установив таке.
Між фізичною особою - підприємцем Губою Юлією Сергіївною (далі - орендодавець) та Фермерським господарством «Сільгоспновація Плюс» (далі - орендар) був укладений договір оренди обладнання від 01.11.2009 (далі - договір оренди).
Відповідно до пунктів 1.1, 1.2 договору оренди орендодавець передає орендарю в строкове платне користування майно - контейнери овочеві вагою 64кг та 97кг (далі - об'єкт оренди). Вартість однієї одиниці майна, що орендується, становить: для контейнера вагою 64кг - 650грн., для контейнера вагою 97кг - 800грн. Стан майна, що орендується, на момент передачі в оренду - задовільний. Об'єкт оренди передається в оренду для зберігання овочевої продукції.
Згідно з пунктом 9.1 договір набуває чинності з моменту його підписання сторонами і діє згідно з пунктом 3.1 договору, а в частині виконання зобов'язань - до їх повного виконання.
Пунктом 3.1 договору оренди передбачено, що термін оренди складає 6місяців з моменту прийняття об'єкту оренди за актом приймання передачі.
Згідно з пунктами 3.2 - 3.5 договору оренди термін оренди може бути збільшений за погодженням сторін. Після закінчення терміну оренди і неповернення предмету договору за актом приймання-передачі, вважається, що орендар прийняв на безоплатне відповідальне зберігання об'єкт оренди до моменту підписання акту приймання-здачі або укладення додаткової угоди про поновлення терміну та умов оренди на новий термін.
Строк підписання додаткової угоди - до 30 серпня кожного року. У випадку неукладення додаткової угоди і неповернення об'єкту оренди після 30 серпня вважається, що орендар поновив термін оренди з 1 вересня до 1 травня на умовах даного договору.
Відповідно до пунктів 4.1 - 4.4 договору оренди розмір орендної плати за один об'єкт, що орендується складає для контейнерів вагою 64кг - 8грн., для контейнерів вагою 97кг - 10грн. за місяць на час укладання договору оренди обладнання.
Орендар щомісячно розраховує орендну плату відповідно до пункту 4.1 договору та сплачує її шляхом перерахування коштів на розрахунковий рахунок орендодавця або сплачує готівкою з отриманням підтверджуючого документу про сплату орендної плати в порядку та розмірі встановленому договором. Кількість майна та загальна сума оренди, що підлягає оплаті, визначається актом приймання-передачі.
У випадку продовження терміну оренди, плата вноситься шляхом 100% передоплати згідно пункту 4.1 договору щомісячно, не пізніше 10днів до початку наступного місяця.
Розмір орендної плати може переглядатись орендодавцем протягом дії даного договору у разі підвищення цін, тарифів, в тому числі, внаслідок інфляції.
Загальна сума орендної плати визначається після підписання акту приймання-передачі майна за даним договором і становить 7970грн. базовий місяць для розрахунку орендної плати з урахуванням індексу інфляції - листопад 2009року.
Згідно з підпунктом 6.1.2 пункту 6.1 договору оренди орендар зобов'язаний своєчасно здійснювати орендні платежі з урахуванням індексу інфляції на момент кожної сплати орендної плати.
Відповідно до пункту 5.2 договору оренди об'єкт, що орендується, вважається переданим в оренду з моменту передачі контейнерів згідно акту приймання-передачі.
В матеріалах справи наявний акт приймання-передачі майна від 01.11.2009, підписаний та засвідчений печатками орендодавця та орендаря. Згідно цього акту орендар прийняв:
- контейнери овочеві вагою 64кг в кількості 375шт., загальною вартістю 262500грн., розмір орендної плати за один об'єкт в місяць 8грн., загальна сума орендної плати за один місяць - 3000грн.
- контейнери овочеві вагою 97кг в кількості 497шт., загальною вартістю 397600грн., розмір орендної плати за один об'єкт в місяць 10грн., загальна сума орендної плати за один місяць - 4970грн.
Пунктами 7.1 - 7.3 договору оренди передбачено, що після закінчення терміну оренди орендодавець може вимагати повернення об'єкту оренди. Орендар зобов'язаний власним транспортом за актом приймання-передачі повернути майно орендодавцю протягом трьох календарних днів від дня отримання вимоги від орендодавця.
Повернення мана, що орендується, здійснюється відповідними фахівцями сторін на адресу, повідомлену орендодавцем. Майно, що орендується повинно бути передано орендарю у справному стані з урахуванням нормального зносу.
Згідно з підпунктами 8.1.1 - 8.1.4 пункту 8.1 договору оренди:
- у випадку прострочення сплати орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі 2ставок НБУ від суми боргу за кожен день прострочення;
- у випадку нецільового використання майна, що орендується, орендар сплачує штраф в розмірі 30% від суми орендної плати;
- за передачу майна, що орендується, або його частини в суборенду без згоди орендодавця орендар сплачує штраф в розмірі 30% від суми орендної плати;
- у разі несвоєчасного повернення майна орендар сплачує штраф в розмірі 30% від вартості орендованого майна.
Звертаючись до суду з позовом про визнання договору оренди від 01.11.2009 розірваним з 01.09.2020 та стягнення нарахованих сум (суми боргу з орендної плати, інфляційної складової, 3%річних, неустойки за порушення строків повернення майна, процентів за користування чужими грошовими коштами, пені, штрафу за неповернення майна), позивач посилався на отримання ним прав орендодавця за договором оренди обладнання від 01.11.2009 на підставі договору уступки права вимоги від 12.01.2010, укладеного між фізичною особою-підприємцем Губою Юлією Сергіївною та фізичною особою-підприємцем Медовкіним Павлом Олеговичем, та договору відступлення права вимоги від 07.02.2019, укладеного між фізичною особою-підприємцем Медовкіним Павлом Олеговичем та фізичною особою-підприємцем Медовкіним Олегом Михайловичем.
Між фізичною особою - підприємцем Губою Юлією Сергіївною (далі - цедент) та фізичною особою-підприємцем Медовкіним Павлом Олеговичем (далі - цесіонарій) був укладений договір уступки права вимоги (цесії) від 12.01.2010 (далі договір від 12.01.2010), згідно якого цедент передає цесіонарієві, а цесіонарій набуває право вимоги, належне цедентові за договором оренди обладнання від 01.11.2009, укладеному між цедентом та Фермерським господарством «Сільгоспновація Плюс» (далі - боржник).
Відповідно до пункту 2 договору від 12.01.2010 за цим договором цесіонарій набуває право вимагати від боржника належного виконання наступних зобов'язань:
- суму основного зобов'язання;
- суму штрафних санкцій.
Пунктами 3, 4 договору від 12.01.2010 визначено, що право вимоги засновано на договорі оренди обладнання від 01.11.2009 та акту приймання-передачі майна, що додається до цього договору. оригінали документів, вказаних в пункті 3 договору передаються цедентом цесіонарію в момент підписання договору і є невід'ємною його частиною.
Вказаний договір підписаний без зауважень та заперечень. Доказів визнання його недійсним в судовому порядку суду не надано.
В матеріалах справи наявна вимога від 13.01.2014 фізичної особи-підприємця Медовкіна П.О. на адресу Фермерського господарства «Сільгоспновація Плюс» про сплату суми боргу з орендної плати та про отримання права вимоги за договором оренди обладнання від 01.11.2009 на підставі договору цесії від 12.01.2010.
В подальшому, між фізичною особою Медовкіним Павлом Олеговичем (далі - первісний кредитор) та фізичною особою Медовкіним Олегом Михайловичем (далі - новий кредитор) був укладений договір про відступлення права вимоги (цесії) від 31.07.2020 (далі - договір від 31.07.2020).
Згідно з пунктом 1.1 договору від 31.07.2020 первісний кредитор відступає, а новий кредитор приймає на себе право вимоги, що належить первісному кредиторові, і стає кредитором за договором оренди від 01.11.2009, укладеного між ОСОБА_3 та Фермерським господарством «Сільгоспновація Плюс» (далі - боржник).
В пункті 2 договору від 31.07.2020 вказано, що за цим договором новий кредитор набуває права вимагати від боржника належного виконання наступних зобов'язань:
- суму основного зобов'язання;
- суму штрафних санкцій.
Пунктами 3, 4 договору від 31.07.2020 визначено, що право вимоги засновано на договорі оренди обладнання від 01.11.2009 та акту приймання-передачі майна, що додається до цього договору. оригінали документів, вказаних в пункті 3 договору передаються цедентом цесіонарію в момент підписання договору і є невід'ємною його частиною.
Вказаний договір підписаний без зауважень та заперечень. Доказів визнання його недійсним в судовому порядку суду не надано.
В матеріалах справи наявне повідомлення фізичної особи Медовкіна Олега Михайловича на адресу Фермерського господарства «Сільгоспновація Плюс» про отримання права вимоги за договором оренди від 01.11.2009 разом з доказами направлення цього повідомлення відповідачу 12.08.2020 разом з копією договору про відступлення права вимоги.
В матеріалах справи також наявна вимога від 22.08.2020 фізичної особи Медовкіна Олега Михайловича на адресу Фермерського господарства «Сільгоспновація Плюс» про - розірвання договору оренди, сплату заборгованості та повернення орендованого майна. Згідно з описом вкладення (з календарним відбитком штампу відділення поштового зв'язку від 22.08.2020) на адресу відповідача було направлено - вимогу про повернення майна і сплату боргу, копію договору оренди від 01.11.2009, копію акту прийому-передачі майна, копію договору відступлення права вимоги від 12.01.2010, копію вимоги від 19.08.2019, копію доказів відправлення вимоги від 19.08.2019, копію договору про відступлення права вимоги від 31.07.2020, копію повідомлення про відступлення права вимоги, копії доказів про відправлення повідомлення.
Відповідно до статті 13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов'язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.
Статтею 14 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов'язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.
За загальним правилом підставу позову складають обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги. Такі обставини складають юридичні факти, які тягнуть за собою певні правові наслідки. Фактична підстава позову - це юридичні факти, на яких ґрунтуються позовні вимоги позивача до відповідача. Правова підстава позову - це посилання в позовній заяві на закони та інші нормативно-правові акти, на яких ґрунтується позовна вимога.
Протягом підготовчого провадження позивач не змінював підстав позову в порядку, передбаченому Господарським процесуальним кодексом України. Тому суд розглядає даний спір з урахуванням змісту позовної заяви.
Позивач просить визнати договір оренди від 01.11.2009 розірваним з 01.09.2020.
Відповідно до статті 514 Цивільного кодексу України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов'язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Як вбачається зі змісту пунктів 2 договорів про відступлення права вимоги від 12.01.2010 та від 31.07.2020, на підставі цих договорів до фізичної особи Медовкіна О.М. перейшло право вимагати від боржника (Фермерського господарства «Сільгоспновація Плюс») за договором оренди від 01.11.2009 лише належного виконання наступних зобов'язань:
- суму основного зобов'язання;
- суму штрафних санкцій.
Відповідно до статті 651 Цивільного кодексу України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Статями 782, 783 Цивільного кодексу України право відмовитись від договору найму або вимагати розірвання договору найму надано наймодавцю.
Ці права наймодавця за договорами про відступлення права вимоги від 12.01.2010 та від 31.07.2020 не передавались позивачу, з огляду на обсяг переданих прав згідно з пунктом 2 договорів про відступлення права вимоги від 12.01.2010 та від 31.07.2020.
В матеріалах справи відсутні докази внесення змін до договору оренди обладнання від 01.11.2009 шляхом укладення додаткових угод щодо зміни орендодавця.
Оскільки до позивача не перейшли права орендодавця відмовитись від договору найму або вимагати розірвання договору найму на підставі договорів про відступлення права вимоги від 12.01.2010 та від 31.07.2020, суд відмовляє у задоволені позовної вимоги про визнання договору оренди від 01.11.2009 розірваним з 01.09.2020.
Копії договору купівлі-продажу №458/08 від 29.08.2008 між приватним підприємцем Медовкіним О.М. та приватним підприємцем Губою Ю.С. та угоди від 24.02.2010 про розірвання договору купівлі-продажу №458/08 від 29.08.2008, надані позивачем під час розгляду справи по суті в судове засідання від 14.07.2020, судом не приймаються та не розглядаються в якості належних доказів, що підтверджують перехід прав наймодавця на підставі договорів про відступлення права вимоги від 12.01.2010 та від 31.07.2020.
Позивач просить стягнути з відповідача суму боргу з орендної плати в розмірі 491186грн.86коп., нараховану за періоди грудень 2017року - квітень 2018 року, вересень 2018 - квітень 2019, вересень 2019 - квітень 2020.
Судом перевірений розрахунок розміру орендної плати за договором оренди, складений позивачем, протягом дії договору оренди. За спірні періоди порушень у розрахунку розміру судом не виявлено.
Як зазначалось раніше, пунктом 3.1 договору оренди передбачено, що термін оренди складає 6місяців з моменту прийняття об'єкту оренди за актом приймання передачі.
З огляду на дату підписання акту приймання передачі майна від 01.11.2009, строк оренди до 01.05.2009.
Згідно з пунктами 3.2 - 3.5 договору оренди термін оренди може бути збільшений за погодженням сторін. Після закінчення терміну оренди і неповернення предмету договору за актом приймання-передачі, вважається, що орендар прийняв на безоплатне відповідальне зберігання об'єкт оренди до моменту підписання акту приймання-здачі або укладення додаткової угоди про поновлення терміну та умов оренди на новий термін.
Строк підписання додаткової угоди - до 30 серпня кожного року. У випадку неукладення додаткової угоди і неповернення об'єкту оренди після 30 серпня вважається, що орендар поновив термін оренди з 1 вересня до 1 травня на умовах даного договору.
Докази повернення орендованого майна орендодавцю до матеріалів справи не надано. Таким чином, строк оренди поновлювався з 01.09.2009 по 01.05.2010, з 01.09.2010 по 01.05.2011, з 01.09.2011 по 01.05.2012, з 01.09.2012 по 01.05.2013, з 01.09.2013 по 01.05.2014, з 01.09.2014 по 01.05.2015, з 01.09.2015 по 01.05.2016, з 01.09.2016 по 01.05.2017, з 01.09.2017 по 01.05.2018, з 01.09.2018 по 01.05.2019, з 01.09.2019 по 01.05.2020, з 01.09.2020 по 01.05.2021.
Пунктом 4.2 договору оренди передбачено, що у випадку продовження терміну оренди, плата вноситься шляхом 100% передоплати згідно пункту 4.1 договору щомісячно, не пізніше 10днів до початку наступного місяця.
Таким чином, орендна плата мала вноситись орендарем за січень - до 21 січня, за лютий - до 18/19 лютого, за березень - до 21 березня, за квітень - до 20 квітня, за вересень - до 20 вересня, за жовтень - до 21 жовтня, за листопад - до 20 листопада, за грудень - до 21 грудня.
На підставі положень пункту 3.3 договору оренди протягом травня - серпня орендоване майно перебувало на безоплатному відповідальному зберіганні орендаря.
Згідно календарного відбитку штампу на поштовому конверті позивач звернувся з даним позовом до суду 11.01.2021.
Відповідач заявив про застосування наслідків спливу позовної давності. Відповідно до статті 267 Цивільного кодексу України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
Статтею 257 Цивільного кодексу України передбачено, що загальний строк позовної давності встановлюється в три роки. Згідно зі статтею 262 Цивільного кодексу України заміна сторін у зобов'язанні не змінює порядку обчислення та перебігу позовної давності.
Позивач просить стягнути з відповідача суму боргу з орендної плати в розмірі 491186грн.86коп., нараховану за періоди грудень 2017року - квітень 2018 року, вересень 2018 - квітень 2019, вересень 2019 - квітень 2020.
З огляду на положення пункту 4.2 договору орендна плата за грудень 2017року в розмірі 21242грн.77коп. мала бути сплачена відповідачем до 21.12.2017. Строк позовної давності щодо цієї суми сплив 21.12.2020. Тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог щодо стягнення суми боргу з орендної плати в розмірі 21242грн.77коп.
В матеріалах справи відсутні докази належного виконання відповідачем зобов'язань зі сплати орендної плати в розмірі 468899грн.25коп. за періоди січень 2018року - квітень 2018 року, вересень 2018 - квітень 2019, вересень 2019 - квітень 2020.
Приписи частини 7 статті 193 Господарського кодексу України та статті 525 Цивільного кодексу України встановлюють загальне правило щодо заборони односторонньої відмови від зобов'язання або односторонньої зміни його умов, що кореспондується із вимогами статті 629 Цивільного кодексу України щодо обов'язковості договору для виконання сторонами.
Обставини, на які посилається позивач в обґрунтування заявлених вимог про стягнення з відповідача суми боргу з орендної плати в розмірі 468899грн.25коп., підтверджені матеріалами справи та не спростовані відповідачем. Тому суд дійшов висновку про правомірність вимог позивача в цій частині.
Позивач просить стягнути з відповідача неустойку в розмірі 149676грн.92коп. за порушення орендарем строків повернення майна орендодавцю. Вказана сума неустойки нарахована на підставі статті 785 Цивільного кодексу України за вересень 2020 року - листопад 2020року.
Відповідно до статті 785 Цивільного кодексу України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Обґрунтовуючи порушення орендарем обов'язку повернути майно, позивач посилається на направлення на адресу Фермерського господарства «Сільгоспновація Плюс» вимоги від 22.08.2020 про - розірвання договору оренди, сплату заборгованості та повернення орендованого майна.
Як вбачається зі змісту вимоги від 22.08.2020, вимога позивача про розірвання договору оренди та повернення орендованого майна так само ґрунтується на переході до фізичної особи Медовкіна О.М. всіх прав вимоги орендодавця за договором оренди від 01.11.2009 на підставі договорів про відступлення права вимоги від 12.01.2010 та від 31.07.2020.
Разом з тим, на підставі договорів про відступлення права вимоги від 12.01.2010 та від 31.07.2020 позивачу було передано лише право вимагати належного виконання суми основного зобов'язання (сплата орендної плати) та суми штрафних санкцій.
Оскільки суду не надано належних доказів припинення або розірвання договору оренди з 01.09.2020, є передчасним висновок позивача про порушення відповідачем зобов'язання з повернення орендованого майна. Тому вимога позивача про стягнення неустойки в розмірі 149676грн.92коп. за порушення орендарем строків повернення майна орендодавцю не підлягає задоволенню.
Посилаючись на підпункт 8.1.4 пункту 8.1 договору оренди, позивач нарахував та заявив до стягнення штраф за неповернення майна в розмірі 602605грн.29коп.
Вищезгаданим підпунктом договору оренди передбачено, що у разі несвоєчасного повернення майна орендар сплачує штраф в розмірі 30% від вартості орендованого майна.
Вказаний штраф позивач розрахував за формулою: 660100грн. (вартість майна за актом приймання передачі від 01.11.2009) х 3,043 (загальний індекс інфляції з моменту передачі майна в оренду до пред'явлення позову) = 2008684грн.30коп. х 30% = 602605грн.29коп.
По-перше, підпунктом 8.1.4 пункту 8.1 договору оренди не передбачено використання в розрахунку штрафу зміненої вартості орендованого майна.
По-друге, висновок позивача про порушення відповідачем зобов'язання з повернення орендованого майна є передчасним.
Тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення штрафу за неповернення майна в розмірі 602605грн.29коп.
Позивач нарахував та заявив до стягнення на підставі статті 536 Цивільного кодексу України проценти за користування чужими коштами в розмірі 112681грн.37коп.
Згідно з наданими розрахунками, позивач нараховував проценти за користування чужими коштами на суми боргу з орендної плати та 3%річних за несплату орендної плати.
За приписами статті 536 Цивільного кодексу України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов'язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Підставами для застосування до правовідносин сторін статті 536 Цивільного кодексу України є, по-перше, факт користування чужими коштами, по-друге - встановлення розміру відповідних процентів договором або чинним законодавством.
Відповідно до частини першої статті 1048 Цивільного кодексу України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом; розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором; якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.
Такі ж правила щодо сплати процентів застосовуються до кредитних відносин в силу частини другої статті 1054 Цивільного кодексу України та до відносин із комерційного кредиту в силу частини другої статті 1057 Цивільного кодексу України.
Спірні правовідносини між сторонами у цій справі виникли на підставі договору оренди. В договорі оренди сторонами не узгоджено у визначений законом спосіб нарахування певного розміру відсотків в порядку статті 536 Цивільного кодексу України.
Правовідносини сторін не є правовідносинами позики в розумінні ч. 1 статті 1048 Цивільного кодексу України, у зв'язку з чим правові підстави для застосування вказаного у наведеній статті розміру відсотків - відсутні.
Тому суд відмовляє у задоволенні позовних вимог про стягнення з відповідача проценти за користування чужими коштами в розмірі 112681грн.37коп.
Позивач нарахував та заявив до стягнення пеню в розмірі 33152грн.47коп.
Підпунктом 8.1.1 пункту 8.1 договору оренди передбачено, що у випадку прострочення сплати орендної плати орендар сплачує пеню в розмірі 2ставок НБУ від суми боргу за кожен день прострочення.
Згідно з розрахунком, складеним позивачем, пеня нараховувалась за 11днів червня 2020року, липень - листопад 2020року. Базою для нарахування пені позивач визначив суми боргу в розмірі 491749грн.32коп., 541096грн.67коп., 590937грн.49коп., 641426грн.24коп.
При цьому, розмір суми боргу зі сплати орендної плати в розмірі 491749грн.32коп., використаний для розрахунку пені за червень - серпень 2020 позивачем не доведений.
Положеннями договору оренди передбачено нарахування пені лише за порушення строків орендної плати. Нарахування пені на неустойку за порушення строків повернення майна договором не передбачено.
За розрахунками позивача заборгованість зі сплати орендної плати за періоди грудень 2017року - квітень 2018 року, вересень 2018 - квітень 2019, вересень 2019 - квітень 2020 становила 491186грн.86коп.
Позивач не надав пояснень щодо підстав зростання суми боргу від 491749грн.32коп. до 641426грн.24коп.
Шляхом математичних розрахунків судом з'ясовано, що сума боргу в розмірі 491749грн.32коп. зростала за рахунок додавання позивачем сум неустойки в розмірі подвійної орендної плати за вересень, жовтень та листопад 2020року.
Відповідач заявив про застосування наслідків спливу строків позовної давності.
Згідно зі статтею 258 Цивільного кодексу України позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Відповідно до частини 6 статті 232 Господарського кодексу України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Судом перевірений розрахунок пені та встановлено, що з огляду на вищевказані положення чинного законодавства та матеріали справи позовні вимоги підлягають задоволенню в частині стягнення пені за порушення строків оплати орендної плати за січень 2020 в розмірі 247грн.08коп., за порушення строків оплати орендної плати за лютий 2020 в розмірі 476грн.75коп., за березень 2020 в розмірі 744грн.92коп., за квітень 2020 в розмірі 993грн.08коп.
Суд задовольняє позовні вимог про стягнення пені в сумі 2461грн.83коп., у задоволенні позовних вимог про стягнення пені в розмірі 30690грн.64коп. слід відмовити через безпідставність.
Посилаючись на приписи статті 625 Цивільного кодексу України позивач нарахував та заявив до стягнення:
- 3%річних в розмірі 1225грн.36коп. внаслідок порушення строків оплати орендної плати;
- інфляційну складову в розмірі 26245грн.04коп. внаслідок порушення строків оплати орендної плати;
- 3% річних в розмірі 374грн.19коп. внаслідок порушення строків оплати неустойки;
- 3%річних в розмірі 264грн.42коп. внаслідок порушення строків сплати процентів за користування чужими грошовими коштами;
- інфляційну складову в розмірі 21296грн.78коп. внаслідок порушення строків сплати процентів за користування чужими грошовими коштами.
Оскільки суд відмовив в повному обсязі в задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки за порушення строків повернення майна та процентів за користування чужими грошовими коштами, позовні вимоги про нарахування сум 3%річних в розмірі 374грн.19коп., в розмірі 264грн.42коп. та інфляційної складової в розмірі 21296грн.78коп. також не підлягають задоволенню.
За результатами перевірки розрахунку суми інфляційної складової, проведеної судом, та з огляду на часткове задоволення позовних вимог щодо стягнення суми орендної плати, підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення суми інфляційної складової в розмірі 22159грн.33коп. за загальний період лютий 2018року - серпень 2020року. В задоволенні вимог про стягнення інфляційної складової в розмірі 4085грн.71коп. слід відмовити.
Суд відмовляє у задоволенні 3%річних в розмірі 1225грн.36коп., нарахованих внаслідок порушення строків оплати орендної плати, через недоведеність позивачем розміру вимог. З огляду на застосовану позивачем формулу, суд позбавлений можливості здійснити самостійно розрахунок цієї суми.
На підставі статті 129 Господарського процесуального кодексу України суд стягує з відповідача на користь державного бюджету суму судового збору пропорційно задоволених позовних вимог майнового характеру, а саме в розмірі 7402грн.81коп.
Керуючись нормами Цивільного кодексу України, статтями 3, 4, 13, 20, 41, 42, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 91, 129, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позовні вимоги фізичної особи Медовкіна Олега Михайловича м. Кривий Ріг до Фермерського господарства «Сільгоспновація Плюс» Криворізький район, с. Широке про: визнання договору оренди від 01.11.2009 розірваним з 01.09.2020; стягнення суми боргу з орендної плати в розмірі 491186грн.86коп., інфляційної складової в розмірі 26245грн.04коп. за несвоєчасну оплату орендної плати, 3%річних в розмірі 1225грн.36коп., неустойку за порушення строків повернення майна в розмірі 149676грн.92коп., 3%річних в розмірі 374грн.19коп. за порушення строків сплати неустойки, проценти за користування чужими грошовими коштами в розмірі 112681грн.37коп., інфляційну складову в розмірі 21296грн.79коп. за несплату процентів, 3%річних в розмірі 264грн.42коп., пеню в розмірі 33152грн.47коп., штраф за неповернення майна в розмірі 602605грн.29коп. - задовольнити частково.
Стягнути з Фермерського господарства «Сільгоспновація Плюс» (Ідентифікаційний код 33143226, місцезнаходження: 53070, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, село Широке, вул. Широка, буд. 20) на користь фізичної особи Медовкіна Олега Михайловича (Реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 , місцезнаходження: АДРЕСА_1 ) суму боргу зі сплати орендної плати в розмірі 468899грн.25коп., суму пені в розмірі 2461грн.83коп., інфляційну складову в розмірі 22159грн.33коп.
Стягнути з Фермерського господарства «Сільгоспновація Плюс» (Ідентифікаційний код 33143226, місцезнаходження: 53070, Дніпропетровська обл., Криворізький р-н, село Широке, вул. Широка, буд. 20) на користь Державного бюджету України (отримувач коштів - ГУК у м.Києві/м.Київ/22030106, код ЄДРПОУ 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106) судовий збір, код ЄДРПОУ господарського суду Дніпропетровської області 03499891) суму судового збору в розмірі 7402грн.81коп.
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Видати накази після набрання чинності рішенням суду.
В судовому засіданні 14.07.2021 відповідно до ст. 240 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частину рішення.
Рішення суду може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня підписання рішення шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду через Господарський суд Дніпропетровської області.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Повний текст рішення складений 26.07.2021
Суддя Р.Г. Новікова