проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
про залишення апеляційної скарги без руху
"27" липня 2021 р. Справа № 913/84/21
Суддя - доповідач: Плахов О.В.
розглянувши апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури, м.Харків, (вх.№2254 Л/2) на рішення господарського суду Луганської області від 18.06.2021р. у справі №913/84/21 (суддя Драгнєвіч О.В., ухвалене в м. Харків о 12:37год., дата складення повного тексту - 29.06.2021р.)
за позовом: виконувача обов'язків керівника Старобільської окружної прокуратури Луганської області, м.Старобільськ, Луганської області,
до 1-го відповідача: Головного управління Держгеокадастру у Луганській області, м.Сєвєродонецьк Луганської області,
до 2-го відповідача: Приватного закладу “Луганський навчально-виховний комплекс”, м. Старобільськ Луганської області,
про визнання незаконним і скасування наказу, скасування державної реєстрації права, та зобов'язання повернути земельну ділянку
Виконувач обов'язків керівника Старобільської місцевої прокуратури Луганської області звернувся до господарського суду Луганської області з позовом до Головного управління Держгеокадастру у Луганській області та Приватного закладу “Луганський навчально-виховний комплекс”, в якому просив суд:
- визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №1144-сг від 12.06.2019р. “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у постійне користування Приватному закладу “Луганський навчально-виховний комплекс” для дослідних і навчальних цілей”;
- скасувати державну реєстрацію права постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення для дослідних і навчальних цілей, кадастровий №4422583300:02:006:0009, розташовану на території Кабичівської сільської ради Марківського району Луганської області, кадастровий номер, яке зареєстроване за Приватним закладом “Луганський навчально-виховний комплекс” (ідентифікаційний код 38819007), про що державним реєстратором внесено запис в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно №32055183;
- зобов'язати Приватний заклад “Луганський навчально-виховний комплекс” повернути Головному управлінню Держгеокадастру у Луганській області земельну ділянку загальною площею 21,1000 га (кадастровий номер 4422583300:02:006:0009), розташовану за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Кабичівській сільській раді Марківського району Луганської області.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилався на те, що позовні вимоги обґрунтовані тим, що враховуючи п. “в” ч.3 ст.22 Земельного кодексу України, наказом Головного управління Держгеокадастру у Луганській області №1144-сг від 12.06.2019 “Про затвердження проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки та передачу її у постійне користування Приватному закладу “Луганський навчально-виховний комплекс” було затверджено проект землеустрою щодо відведення сформованої земельної ділянки (зі зміною цільового призначення) та передано у постійне користування відповідачу-2 земельну ділянку, загальною площею 21,1000 га (кадастровий №4422583300:02:006:0009) для дослідних і навчальних цілей за рахунок земель сільськогосподарського призначення державної власності, що перебувають у запасі, угіддя - рілля, розташовану за межами населених пунктів на території, яка за даними Державного земельного кадастру враховується в Кабичівській сільській раді Марківського району Луганської області.
В подальшому, 18.06.2019р. Приватним закладом “Луганський навчально-виховний комплекс” було зареєстровано право постійного користування земельною ділянкою сільськогосподарського призначення для дослідних та навчальних цілей з кадастровим №4422583300:02:006:0009, площею 21,1000 га, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, використовується для дослідних і навчальних цілей, розташована на території Кабичівської сільськької ради Марківського району Луганської області. Номер запису про інше речове право №32055183.
Однак, як зазначав прокурор, на час отримання земельної ділянки у постійне користування, реєстрації речового права, та на даний час, Приватний заклад “Луганський навчально-виховний комплекс” не отримав ліцензію у сфері освітньої діяльності, тому вказана юридична особа приватного права не є суб'єктом освітньої діяльності та не може здійснювати наукову та навчальну діяльність згідно положень ст.ст.18, 22 Закону України “Про освіту”.
Отже, на момент передачі спірної земельної ділянки у постійне користування відповідач-2 не був суб'єктом освітньої діяльності, у зв'язку з чим у нього відсутні законні підстави для набуття права постійного користування на земельну ділянку державної форми власності для дослідних і навчальних цілей. Проте, в порушення положень ст.ст.124, 134-135 Земельного кодексу України (надалі - ЗК України), з метою уникнення проведення аукціону (земельних торгів), Головним управлінням Держгеокадастру неправомірно було надано відповідачу-2 спірну земельну ділянку в постійне користування на підставі п. “в” ч.3 ст.22 Земельного кодексу України, без проведення земельних торгів.
Також прокурором в позові було наведено обґрунтування підстав звернення до суду із самостійним позовом з огляду на те, що Головне управління Держгеокадастру у Луганській області як повноважний орган у спірних правовідносинах, окрім допущення вказаних порушень вимог законодавства щодо порядку передачі в користування земельної ділянки державної форми власності, та оскарження у зв'язку з цим його наказу, також не здійснює жодних заходів контролю за станом використання земельної ділянки. Вказані обставини стали підставою для звернення прокурора до суду із самостійним позовом з метою захисту інтересів держави.
Рішенням господарського суду Луганської області від 18.06.2021р. у справі №913/84/21 відмовлено в задоволенні позову.
Заступник керівника Харківської обласної прокуратури з рішенням суду першої інстанції не погодився та звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Луганської області від 18.06.2021р. у справі №913/84/21 та прийняти нове, яким позов задовольнити повністю.
Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суддя - доповідач дійшов висновку, що апеляційна скарга не відповідає вимогам Глави 1 Розділу IV Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Так, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлено вимоги до форми і змісту апеляційної скарги.
Так, відповідно до пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.
Правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 1 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір", розмір ставки за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб і не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Підпунктом 4 пункту 2 частини 2 статті 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено розмір ставки за подання до господарського суду апеляційної скарги на рішення суду, що становить 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви, скарги.
Судовий збір справляється у відповідному розмірі від прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі (частина 1 статті 4 Закону України "Про судовий збір").
Отже, виходячи з положень Закону України "Про судовий збір", апелянт мав сплатити судовий збір у розмірі 10215,00грн.
Разом з тим, з матеріалів доданих до апеляційної скарги вбачається, що апелянтом до апеляційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі, що також підтверджується актом відділу документального забезпечення та контролю господарського суду Східного апеляційного господарського суду від 19.07.2021р.
Частиною 2 статті 260 Господарського процесуального кодексу встановлено, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, та відповідно апеляційна скарга підлягає залишенню без руху.
З врахуванням викладеного, суддя- доповідач дійшов висновку, що апелянтом не було виконано вимог пункту 2 частини 3 статті 258 Господарського процесуального кодексу України, що відповідно до статті 260 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без руху з наданням строку для усунення вказаних недоліків.
Керуючись ст. 174, ст. 234, ст. 258, ст. ст. 260 Господарського процесуального кодексу України, суддя- доповідач
1.Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури на рішення господарського суду Луганської області від 18.06.2021р. у справі №913/84/21 залишити без руху.
2.Заступнику керівника Харківської обласної прокуратури усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки протягом 10 днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху.
3.Наслідки неусунення недоліків, визначених цією ухвалою, у строк, встановлений судом, визначені статтями 260, 261 Господарського процесуального кодексу України.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання суддею та не підлягає оскарженню.
Суддя - доповідач О.В. Плахов