проспект Незалежності, 13, місто Харків, 61058
"27" липня 2021 р. Справа № 905/104/21
Колегія суддів у складі:
головуючий суддя Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Пелипенко Н.М.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман Донецької області (вх. № 1491 Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 29.03.2021 у справі № 905/104/21 (суддя Макарова Ю.В.; повний текст рішення складено та підписано 29.03.2021)
за позовом Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман Донецької області,
до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь Донецької області,
про стягнення 168157,20 грн,
Акціонерне товариство «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман Донецької області, звернулось до Господарського суду Донецької області з позовом до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь Донецької області, в якому з урахуванням заяви про зменшення розміру позовних вимог № 2022/393 від 22.02.2021, просило суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 143599,68 грн, з яких 28168,92 грн - плата за користування вагонами; 75599,16 грн - збір за зберігання вантажу, 39831,60 грн - збір за охорону вантажу.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на простоювання вагонів з вантажем на коліях станції Маріуполь-Сортувальний з вини вантажоодержувача (відповідача), що стало підставою для нарахування заявлених до стягнення додаткових зборів і плат.
Рішенням Господарського суду Донецької області від 29.03.2021 у справі № 905/104/21 позовні вимоги Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман Донецької області, до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча», м.Маріуполь Донецької області, про стягнення 143599,68грн - задоволено частково. Стягнуто з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» на користь Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі регіональної філії «Донецька залізниця» плату за користування вагонами у розмірі 28167,98 грн, збір за зберігання вантажу у розмірі 37799,59 грн, збір за охорону вантажу у розмірі 39831,05 грн, судовий збір у розмірі 1672,45 грн. В частині стягнення плати за користування вагонами у розмірі 0,94 грн, збору за зберігання вантажу у розмірі 37799,57 грн, збору за охорону вантажу у розмірі 0,55 грн - відмовлено.
Позивач із даним рішенням в частині відмови у задоволенні позовних вимог не погодився, подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в оскаржуваній частині скасувати та ухвалити нове рішення, яким позов щодо стягнення плати за користування вагонами у розмірі 0,94 грн, збору за зберігання вантажу у розмірі 37799,57 грн, збору за охорону вантажу у розмірі 0,55 грн - задовольнити. Здійснити перерозподіл судових витрат за результатами розгляду апеляційної скарги.
На переконання скаржника, рішення місцевого господарського суду в частині відмови у задоволенні позовних вимог ухвалене з порушенням та неправильним застосуванням норм матеріального права, а саме Статуту залізниць України та Правил перевезення вантажів. На підтвердження наявності підстав для задоволення вимог апеляційної скарги позивач звертає увагу на сукупність наступних обставин:
- при обчисленні збору за зберігання вантажу суд першої інстанції помилково зменшив кількість діб зберігання на одну добу та не врахував, що в даному випадку не мало місце вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці та подача вагонів під вивантаження засобами одержувача, а наявна затримка вантажу, в зв'язку з чим позивач вважає, що відповідно до п. 8 Правил перевезення вантажів, термін безоплатного зберігання обчислюється саме з моменту затримки, тобто з 14:23 год 06.07.2020 і спливає о 14:23 год 07.07.2020. Позивачем нараховано збір за зберігання вантажу з 07.07.2020 о 14:23 год по 08.07.2020 о 23:00, що фактично складає 32:37 год і підтверджується актами про затримку вагонів та загальної форми № 1-43 від 08.07.2020 та № 6-257 від 13.07.2020. Як зазначає позивач, з урахуванням того, що при обчисленні збору за зберігання вантажу неповна доба враховується, як повна, відповідачу нараховано збір за зберігання вантажу в сумі 75599,16 грн. за дві доби зберігання та з урахуванням терміну безкоштовного зберігання;
- відмова у стягненні плати за користування вагонами в сумі 0,94 грн та збору за охорону вантажу у розмірі 0,55 грн є математичною помилкою, здійсненою судом внаслідок неокруглення суми плати, без урахування приписів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого Наказом Міністерства транспорту України №317 від 26.03.2009, щодо порядку округлення. Так, судом визначено плату за один вагон у розмірі 601,88 грн, а відповідно до Збірника тарифів ця плата має бути округлена та складати 601,90 грн.
Автоматизованою системою документообігу Східного апеляційного господарського суду для розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман Донецької області (вх. № 1491 Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 29.03.2021 у справі № 905/104/21 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя (суддя-доповідач) - Барбашова С.В., суддя Істоміна О.А., суддя Пелипенко Н.М., що підтверджується витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.05.2021.
Ухвалою від 18.05.2021 апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман Донецької області (вх. № 1491 Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 29.03.2021 у справі № 905/104/21 залишено без руху. Скаржнику надано строк - впродовж 10 днів з моменту отримання цієї ухвали усунути встановлені при поданні апеляційної скарги недоліки, а саме надати до Східного апеляційного господарського суду у цей строк докази доплати судового збору в розмірі 1135,00 грн за встановленими реквізитами.
25.05.2021, тобто у встановлені судом строки, скаржник подав на заяву про усунення недоліків (вх. № 5988; вх.ел.пошта №2321 від 25.05.2021), до якої надав платіжне доручення № 3676586 від 13.05.2021 про сплату судового збору в розмірі 1135,00 грн.
Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 31.05.2021 поновлено позивачу строк на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Донецької області від 29.03.2021 у справі № 905/104/21. Відкрито апеляційне провадження у справі № 905/104/21 з розгляду апеляційної скарги Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі регіональної філії «Донецька залізниця» Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Лиман Донецької області (вх. № 1491 Д/3) на рішення Господарського суду Донецької області від 29.03.2021 у справі № 905/104/21. Зобов'язано відповідача у строк до 15.06.2021 подати до суду апеляційної інстанції відзив на апеляційну скаргу. Зупинено дію рішення Господарського суду Донецької області від 29.03.2021 у справі № 905/104/21 до закінчення апеляційного розгляду справи Східним апеляційним господарським судом. Роз'яснено учасникам справи, що апеляційний розгляд справи № 905/104/21 відбудеться в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами в порядку письмового провадження.
На поштову адресу суду апеляційної інстанції 07.06.2021 від Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» надійшов відзив на апеляційну скаргу, згідно якого відповідач просить відмовити у задоволенні вимог апеляційної скарги, а рішення місцевого господарського суду - залишити без змін. На переконання відповідача доводи апеляційної скарги є безпідставними, а оскаржуване рішення - законним та обґрунтованим. Відповідач зокрема зазначає, що розрахунок збору за зберігання вантажу здійснений позивачем з порушенням чинного законодавства, адже нарахування плати за зберігання вантажу здійснено, виходячи з 2 діб, без урахування порядку обчислення терміну безоплатного зберігання, визначеного ст. 46 Статуту залізниць України, та всупереч п. 8 розділу 7 Правил перевезення вантажу, п. 2.1 розділу 3 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги.
Статтею 269 Господарського процесуального кодексу України визначено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об'єктивно не залежали від нього.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, з'ясувавши обставини справи та перевіривши їх доказами в межах встановлених статтею 269 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду у відповідності до вимог статті 282 Господарського процесуального кодексу України зазначає про такі обставини.
Як свідчать матеріали справи, 28.02.2017 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (змінено найменування на Акціонерне товариство «Українська залізниця») (залізниця) та Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (власник колії) укладено договір №1/28 (з додатковими угодами до нього від 22.05.2018, від 17.07.2018, від 19.11.2019) про експлуатацію залізничної під'їзної колії Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» при станції Маріуполь-Сортувальний Регіональної філії «Донецька залізниця» (далі - договір №1/28) (станом на дату виникнення спірних правовідносин договір діяв у редакції додаткової угоди від 17.07.2018).
За умовами пункту 1 Договору (у редакції додаткової угоди від 17.07.2018) згідно зі Статутом залізниць України, Правилами перевезення вантажів і на умовах цього договору експлуатується під'їзна колія, яка належить власнику і примикає, зокрема, станцією Сартана-ІІ власника колії до станції Маріуполь-Сортувальний залізниці. Під'їзна колія обслуговується локомотивами власника колії.
Згідно з пунктом 3 Договору рух поїздів на під'їзній колії здійснюється з додержанням Правил технічної експлуатації залізниць України (ПТЕ), Інструкції з сигналізації залізниць України, Інструкції з руху поїздів та маневрової роботи на залізницях України. Приймання та відправлення поїздів виконується на станціях Маріуполь-Сортувальний залізниці та Рудна власника колії.
Додатковою угодою від 17.07.2018 пункт 5 договору доповнено наступним: «Придатність вагонів під навантаження у технічному стані (у т.ч. під подвійні операції), що прибули на станцію Маріуполь-Сортувальний та Рудна, встановлюється робітниками залізниці під час огляду вагонів на здавальних коліях з визначенням їх придатності записом у журналі ф.ВУ-15».
Пункт 6 договору був викладений у новій редакції, абзацом 2 якого визначено: «Вагони, які здані власнику колії, забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій».
Відповідно до пункту 10 Договору (у редакції додаткової угоди від 17.07.2018) на під'їзній колії встановлюється загальний (єдиний) термін знаходження вагонів - 36,0 годин.
Пунктом 14 Договору сторони погодили, що власник колії сплачує залізниці плату, у тому числі: за користування вагонами (контейнерами) згідно Правилам користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва №1 (пп. «б»); інші збори і плати згідно Статуту залізниць України, Правил перевезень вантажів, Тарифного керівництва №1 (пп. «в»). Збори і плати вносяться залізниці згідно діючому законодавству.
За умовами пункту 15 Договору (у редакції додаткової угоди від 17.07.2018) при переданні на під'їзну колію несправних власних вагонів або контейнерів, що належать підприємствам або власності перевізника, залізниця складає відповідний акт загальної форми ГУ-23 та при поверненні даних вагонів у порожньому стані на передавальні колії складається ф.ВУ-23М та дається повідомлення до Автоматизованої Системи УЗ.
Термін дії договору до 31.12.2020 включно (пункт 19 Договору у редакції додаткової угоди від 19.11.2019).
Також, матеріали справи підтверджено, що 14.02.2018 між Публічним акціонерним товариством «Українська залізниця» (змінено найменування на Акціонерне товариство «Українська залізниця») (перевізник) та Приватним акціонерним товариством «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» (замовник) укладено договір про надання послуг №00039/ЦТЛ-2018 (далі - договір №00039/ЦТЛ-2018), предметом якого згідно з п.1.1 договору є здійснення перевезення вантажів, надання вантажного вагону для перевезення та інших послуг, пов'язаних з організацією перевезення вантажів у внутрішньому та міжнародному сполученнях (експорт, імпорт) у вагонах перевізника, вагонах залізниць інших держав та/або вагонах замовника і проведення розрахунків за ці послуги.
За умовами пункту 1.3. Договору надання послуг за договором може підтверджуватись залізничною накладною, накопичувальною карткою, зведеною відомістю та іншими документами.
Відповідно до пункті 2.1.6., 2.1.7. Договору серед обов'язків замовника визначені, зокрема, наступні: оплачувати перевізнику послуги, пов'язані з організацією та перевезенням вантажів, та інші надані послуги з сум внесеної передоплати за кодом платника; відшкодовувати перевізнику витрати, пов'язані із затримками вагонів, контейнерів і вантажів, що виникли на станціях залізниць України, через: неправильне оформлення відправниками перевізних документів; недодання до накладної документів, необхідних для виконання митних, санітарних та інших правил чи невірне їх оформлення; перевірку вантажів перевізником (маси вантажу), митними та іншими державними органами контролю; недостатність грошових коштів та закриття коду платника; інші причини, що залежать від перевізника, а також нести відповідальність за затримки вантажів на підходах до станції призначення та здійснювати оплату платежів, пов'язаних з цими затримками. Оплата вказаних послуг здійснюється шляхом списання з сум внесеної передоплати за кодом платника.
Пунктами 2.3.2., 2.3.5. Договору сторони серед обов'язків перевізника визначили, зокрема, наступні: приймати до перевезення вантажі у вагонах (контейнерах) замовника або у вагонах (контейнерах) перевізника, надавати вагони (контейнери) перевізника для навантаження вантажів згідно із затвердженими планами і заявками замовника згідно інформації АС «МЕСПЛАН», доставляти вантаж до станції призначення та видавати його одержувачу, надавати додаткові послуги, пов'язані з перевезенням вантажів, перелік яких зазначається в додатках до договору; складати документи, передбачені пунктом 1.3 договору, щодо нарахування сум платежів.
Розмір плати за перевезення вантажу у вагонах замовника та вагонах залізниць інших держав, додаткових зборів, пов'язаних з перевезенням, розраховується за ставками і тарифами, які визначаються у відповідності до умов Збірника Тарифів (пункт 3.1. Договору).
Згідно з пунктом 4.1. Договору розрахунки за договором здійснюються через філію «Єдиний розрахунковий центр залізничних перевезень» ПАТ «Укрзалізниця».
Пунктом 5.1. узгоджено, що сторони договору несуть відповідальність за невиконання плану перевезень згідно зі Статутом залізниць України.
Договір вступає в силу з моменту одностороннього підписання замовником договору в електронному вигляді з накладанням ЕЦП в АС «Месплан» або АС «Клієнт УЗ» або вчинення замовником будь-якої дії на виконання цього договору і діє з 19.02.2018р. по 31.12.2018р. Якщо жодна із сторін не звернеться письмово за один місяць до закінчення дії договору з пропозицією до іншої сторони про припинення його дії, то цей договір діє до надходження такої пропозиції і здійснення всіх розрахунків за виконані перевезення та надані послуги (пункт 12.1 договору).
Матеріали справи свідчать про те, що відповідно до акту про затримку вагонів №1-43 від 08.07.2020 о 07 год. 56 хв. на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці зі станції Волноваха 06.07.2020 прибув поїзд №3301 до складу якого входило 56 вагонів (39 власних та 17 - філії «Центру транспортної логістики» АТ «Укрзалізниця»). В акті про затримку вагонів був зроблений запис про те, що «Термін, вказаний в договорі, має декларативний характер і не несе за собою фінансову відповідальність».
Відповідно до пам'ятки про подавання вагонів №1890, час передачі вагонів при подаванні - 06.07.2020 о 10 год. 23 хв., тобто вагони були передані на відповідальність вантажоодержувача. В зазначеній пам'ятці міститься підпис працівника вантажовласника ПАТ «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» про прийняття вагонів.
Згідно з актом про затримку вагонів №1-43, поїзд №3301 в кількості 56 вагонів був прибраний з 4 колії парка прибуття Маріуполь-Сортувальний 08.07.2020 о 23 год.00 хв.
Відповідно до складеного позивачем акту загальної форми №6-257 спірний поїзд в кількості 56 вагонів з вантажем фактично простояв на колії станції Маріуполь-Сортувальний з 06.07.2020 10 год 23 хв до 23:00 год 08.07.2020. Загальний час знаходження вагонів на коліях станції склав 60 год. 37 хв., у зв'язку з чим відповідачу було нараховано плату за користування вагонами, збір за зберігання вантажу та збір за охорону вантажу.
За час простою позивачем відповідачеві нарахована плата за користування вагонами у розмірі 43938,70 грн без ПДВ, яка була внесена до відомості плати за користування вагонами (ф. ГУ-46) №10079090р.
Також відповідачу за час знаходження вагонів на місцях загального користування (коліях станції) був нарахований збір за зберігання вантажу у розмірі 62999,30 грн без ПДВ та збір за охорону вантажу у розмірі 33193,00грн без ПДВ, які були внесені до накопичувальної картки (ф. ФДУ-92) №13070669 від 13.07.2020.
Відомість плати за користування вагонами №10079090р та накопичувальна картка №13070669 були пред'явлені ПАТ «ММК ім. Ілліча» для підписання і оплати. Представник комбінату відомість і накопичувальну картку підписав із зауваженнями щодо відхилення вказаних нарахувань через їх розгляд у претензійному порядку.
Матеріали справи містять розгорнутий розрахунок нарахованих платежів по ст.Маріуполь-Сортувальний Дон.зал.
Залізниця звернулась до Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» з претензією від 21.10.2020, у якій вимагала сплатити кошти у розмірі 168157,20 грн, до складу яких входить плата за користування вагонами, збір за зберігання та плата за охорону вантажу.
Матеріали справи містять відповідь №94/809 від 16.11.2020, якою відповідач відхилив вказану претензію.
Зазначені обставини стали підставою звернення Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» до суду з позовом про стягнення з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» додаткові збори і плати в сумі 168157,20 грн., з яких 28168,92+24557,52 грн - плата за користування вагонами, 75599,16 грн. - збір за зберігання вантажу, 39831,60 грн - збір за охорону вантажу.
За змістом заяви про зменшення розміру позовних вимог позивач просив суд стягнути з відповідача заборгованість у розмірі 143599,68 грн, з яких 28168,92 грн - плата за користування вагонами; 75599,16 грн - збір за зберігання вантажу, 39831,60 грн - збір за охорону вантажу. Заява мотивована здійсненням відповідачем плати за користування 17 вагоном власності ЦТЛ у розмірі 24557,52 грн.
Східний апеляційний господарський суд, дослідивши правову природу спірних правовідносин з урахуванням фактичних та правових підстав позовних вимог, надаючи оцінку всім обставинам справи, оцінивши надані сторонами на підтвердження їх вимог докази, зазначає таке.
У контексті приписів статті 908 Цивільного кодексу України перевезення вантажу, пасажирів, багажу, пошти здійснюється за договором перевезення (ч.1). Загальні умови перевезення визначаються цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них. Умови перевезення вантажу, пасажирів і багажу окремими видами транспорту, а також відповідальність сторін щодо цих перевезень встановлюються договором, якщо інше не встановлено цим Кодексом, іншими законами, транспортними кодексами (статутами), іншими нормативно-правовими актами та правилами, що видаються відповідно до них (ч.2).
Відповідно до частини п'ятої статті 307 Господарського кодексу України умови перевезення вантажів окремими видами транспорту, а також відповідальність суб'єктів господарювання за цими перевезеннями визначаються транспортними кодексами, транспортними статутами та іншими нормативно-правовими актами. Сторони можуть передбачити в договорі також інші умови перевезення, що не суперечать законодавству, та додаткову відповідальність за неналежне виконання договірних зобов'язань.
Згідно зі статтею 8 Закону України «Про залізничний транспорт» перевезення вантажів, пасажирів, багажу, вантажобагажу і пошти залізничним транспортом загального користування організується на договірних засадах. Для забезпечення виконання договірних зобов'язань здійснюється перспективне та поточне планування перевезень. Умови та порядок організації перевезень, у тому числі в прямому змішаному сполученні, за участю залізничного та інших видів транспорту, нормативи якості вантажних перевезень (терміни доставки, безпека перевезень, схоронність вантажів) та обслуговування пасажирів, відправників і одержувачів вантажів визначаються Статутом залізниць України, Правилами перевезень вантажів та Правилами перевезень пасажирів, багажу, вантажобагажу та пошти залізничним транспортом України.
Пунктом 119 Статуту залізниць України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України №457 від 06.04.1998, унормовано, що за користування вагонами і контейнерами залізниці вантажовідправниками, вантажоодержувачами, власниками під'їзних колій, портами, організаціями, установами, громадянами-суб'єктами підприємницької діяльності вноситься плата. Порядок визначення плати за користування вагонами (контейнерами) та звільнення вантажовідправника від зазначеної плати у разі затримки забирання вагонів (контейнерів), що виникла з вини залізниці, встановлюється Правилами.
Зазначена плата вноситься також за час затримки вагонів на станціях призначення і на підходах до них в очікуванні подання їх під вивантаження, перевантаження з причин, що залежать від вантажоодержувача, власника залізничної під'їзної колії, порту, підприємства. За час затримки на коліях залізниці вагонів, що належать підприємствам чи орендовані ними, стягується 50 відсотків зазначених розмірів плати.
Відповідно до пунктів 3, 4 Правил користування вагонами і контейнерами, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999, облік часу користування вагонами і контейнерами та нарахування плати за користування ними провадиться на станціях відправлення та призначення за відомістю плати за користування вагонами форми ГУ-46 (додаток 1), відомістю плати за користування контейнерами форми ГУ-46к (додаток 11), які складаються на підставі пам'яток про подавання/забирання вагонів форми ГУ-45 (додаток 2), пам'яток про видачу/приймання контейнерів форми ГУ-45к (додаток 8), повідомлення про закінчення вантажних операцій з вагонами (додаток 12), актів про затримку вагонів форми ГУ-23а (додаток 3), актів загальної форми ГУ-23 (додаток 6) (п.3).
Відомості плати за користування вагонами, контейнерами складаються на вагони, контейнери, що подаються під навантаження та вивантаження, є документами обліку часу перебування вагонів, контейнерів у пунктах навантаження та вивантаження та на під'їзних коліях і містять розрахунки платежів за користування вагонами, контейнерами. Час користування вагонами обчислюється з моменту їх передачі вантажовласникові до моменту їх фактичного прийняття від вантажовласника. Час передання вагонів залізницею вантажовласнику, а також вантажовласником залізниці зазначається у пам'ятці про подання/забирання вагонів, яка оформлюється після закінчення приймально-здавальних операцій (п.4).
Згідно з пунктом 2.6 Правил розрахунків за перевезення вантажів, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000, усі належні залізниці платежі за додаткові послуги, штрафи (які не були включені в перевізні документи і у відомості плати за користування вагонами та контейнерами) включаються в накопичувальні картки, які складаються станціями в трьох примірниках із зазначенням у них відомостей про надані послуги і їх вартість.
За приписами пунктів 6, 8-9, 12 Правил користування вагонами і контейнерами усі завантажені вагони, а також порожні вагони, які належать підприємствам, організаціям, портам, установам і громадянам та орендовані ними, що знаходяться на станціях і на підходах до них в очікуванні подавання під вантажні або інші операції, з причин, які залежать від вантажовласника, є такими, що перебувають у користуванні вантажовласника.
У разі затримки вагонів на станції з причин, які залежать від вантажовласника, складається акт загальної форми, який підписується представниками станції і вантажовласника. В акті вказується час (у годинах та хвилинах) початку та закінчення затримки вагонів і їх номери (п.8).
Загальний час, за який вноситься вантажовласником плата залізниці за користування вагонами, включає час затримки вагонів з його вини та час перебування їх у безпосередньому розпорядженні вантажовласника. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година. Причини, які є підставою для нарахування плати за користування вагонами в разі затримки їх на підходах до припортових станцій призначення, зазначаються в актах про затримку вагонів.
Позивач, посилаючись на п.15 р.6 ч.1 Правил перевезень вантажів на залізничному транспорті, затверджених наказом Міністерства транспорту України №113 від 25.02.1999, п.5 глави 5 Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317 від 26.03.2009, за час простою нарахував відповідачу плату за користування вагонами у розмірі 43938,70 грн без ПДВ, яка була внесена до відомості плати за користування вагонами (ф. ГУ-46) №10079090.
Згідно з пунктом 6 Договору №1/28 від 28.02.2017 (в редакції Додаткової угоди від 17.07.2018), вагони, які здані власнику колії забираються власником колії з передавальних колій станції Маріуполь-Сортувальний Залізниці впродовж 4-х годин після закінчення передавальних операцій.
Аргументи відповідача щодо того, що у даному випадку затримка вагонів сталася з причин незалежних від нього, не знайшли свого підтвердження під час розгляду справи у судах першої та апеляційної інстанцій. У даному випадку відповідачем не доведено, що погодженого сторонами часу не було достатньо для оформлення документації пов'язаної з прибуттям вагонів за досильними накладними.
Як вірно встановлено судом першої інстанції, 06.07.2020 о 07 год. 56 хв на станцію Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці зі станції Волноваха прибув поїзд №3301 до складу якого входило 56 вагонів (39 власних та 17 - філії «Центру транспортної логістики» АТ «Укрзалізниця»).
Згідно пам'ятки №1890 вагони були здані позивачем та прийняті відповідачем - 06.07.2020 о 10 год. 23 хв без зауважень щодо технічного стану вагонів, що відповідачем не оспорюється.
Враховуючи умови пункту 6 Договору № 1/28 про експлуатацію залізничної під'їзної колії ПАТ «ММК Ілліча» при станції Маріуполь-Сортувальний в редакції Додаткової угоди від 17.07.2018, відповідач повинен був забрати спірні вагони з 4 колії станції Маріуполь-Сортувальний своїм локомотивом протягом 4-х годин після закінчення передавальних операцій.
Оскільки згідно акту про затримку вагонів №1-43 та пам'ятки про подавання вагонів №1890 приймально-здавальні операції були здійснені о 10:23 год. 06.07.2020, то комбінат повинен був забрати спірні вагони не пізніше 14:23 год. 06.07.2020.
Фактично 56 вагонів поїзду простояли на колії станції Маріуполь-Сортувальний з 06.07.2020 14 год. 23 хв. до 23:00 год. 08.07.2020, про що залізницею був складений акт загальної форми №6-257.
Як свідчить акт про затримку вагонів №1-43, вагони були забрані локомотивом ПАТ «ММК ім. Ілліча» о 23:00 год. 08.07.2020.
Отже, загальний час простою склав 60 години 37 хвилин.
Внесення плати за користування вагонами здійснюється у порядку, встановленому Правилами користування вагонами і контейнерами (ст.119-126 Статуту залізниць України), затвердженими наказом Мінтрансу України від 25.02.1999 №113 і зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 15.03.1999 за № 165/3458.
Плата за користування вагонами нараховується згідно п.15 Правил користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва №1 розділ 5 «Ставки плати за користування вагонами і контейнерами залізниць», пункт 1.5 (таблиця №1) з урахуванням діючого коефіцієнта телеграфної вказівки №00019/ЦМ підпісн.№Ц-4/6-60/14-19 від 29.03.2019.
Відповідно до положень Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги та Коефіцієнтів, що застосовуються до Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затверджених Наказом Міністерства транспорту та зв'язку України від 26 березня 2009 року №317 встановлені, зокрема, наступні ставки плати за користування вантажними вагонами перевізника:
- за 45 годин - 206,2 грн - у разі виконання однієї вантажної операції;
- понад 45 годин - 16 грн за кожну годину за 1 вагон.
За затримку на станції призначення чи на підходах до неї або на станції відправлення власних та орендованих вагонів з вини одержувача, відправника або власника (орендаря) вагонів залізниці сплачується плата в розмірі 50 % від зазначених вище ставок.
Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
Враховуючи остаточні позовні вимоги, позивачем заявлено та нараховано 28168,92 грн з ПДВ за користування 39 власними вагонами наступним чином: ((57 години - 45 годин) x 16грн) + 206,2грн х 3,023 (коефіцієнт відповідно до збірника тарифів та тел.вказівки №00019/ЦМ) = 1203,7586грн х 50% х 39 власних вагонів, з урахуванням 20% ПДВ.
За наслідками перевірки здійсненого позивачем розрахунку плати за користування вагонами, з урахуванням положень п.15 Правил користування вагонами і контейнерами та Тарифного керівництва №1 розділ 5 «Ставки плати за користування вагонами і контейнерами залізниць», пункт 1.5 (таблиця №1) з урахуванням діючого коефіцієнта телеграфної вказівки №00019/ЦМ підпісан. №Ц-4/6-60/14-19 від 29.03.2019, місцевим господарським судом встановлено, що він містить арифметичну помилку. За розрахунком суду першої інстанції, з яким погоджується Східний апеляційний господарський суд, сума плати за користування вагонами становить 28167,98 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправильно визначив плату за користування вагонами (відмовивши у стягненні 0,94 грн) внаслідок неокруглення суми плати, колегія суддів відхиляє, оскільки судом вірно застосовано ставки плати за користування вантажними вагонами перевізника, з урахуванням коефіцієнта зазначеного в наказі Міністерства інфраструктури України від 22.03.2019 №205 «Про внесення змін до Коефіцієнтів, що застосовуються до тарифів Збірника тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги».
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками господарського суду Донецької області про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача плати за користування вагонами в розмірі 28167,98 грн.
Щодо вимог про стягнення збору за зберігання вантажу колегія суддів зазначає таке.
Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» за час знаходження вагонів на коліях станції нараховано Приватному акціонерному товариству «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» збір за зберігання вантажу у розмірі 62 999,30 грн без ПДВ, який був внесений до накопичувальної картки (ф. ФДУ-92) №13070669 від 13.07.2020, у зв'язку з чим заявлена до стягнення сума з ПДВ у розмірі 75599,16 грн.
Відповідно до статті 46 Статуту залізниці України одержувач зобов'язаний прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Порядок зберігання вантажів та нарахування у зв'язку із цим відповідного збору визначено Правилами зберігання вантажів, затвердженими наказом Мінтранспорту України від 21.11.2000 року №644 (далі - Правила №644).
Згідно з пунктом 8 Правил №644, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) сплачується після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Отже, обов'язок щодо сплати збору за зберігання вантажів покладається на одержувача (вантажоодержувача, вантажовласника) у разі, якщо ним було допущено прострочення у вивезенні вантажу з місця загального користування в межах терміну безоплатного користування (п.5 Правил №644), та у разі затримки залізницею вантажів у вагонах з вини одержувача незалежно від місця затримки зі спливом терміну безоплатного зберігання (п. 8 Правил №644).
Згідно з підпунктом 2.1 пункту 2 «Збір за зберігання вантажів на місцях загального користування» розділу ІІІ «Збори за роботи та послуги, пов'язані з перевезенням вантажів» Збірника тарифів, після закінчення терміну безоплатного зберігання нараховується збір за кожну добу в розмірі 4,0 грн. за одну тонну - при зберіганні вантажів у вагонах, у тому числі у контейнерах - за масу брутто, округлену до повних тон. У всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Позивачем нарахований збір за зберігання вантажів у розмірі 75599,16 грн з ПДВ із розрахунку:
- 2605 тон (загальна вага нетто 56 завантажених вагонів) х 4,00 грн (розмір збору за зберігання однієї тони вантажів) х 3,023 (коеф.) х 2 (кількість днів зберігання, з урахуванням того, що у всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної) = 62999,30 гривень + 20% ПДВ.
Перевіривши здійснений позивачем розрахунок збору за зберігання вантажу, суд першої інстанції встановив, що цей розрахунок здійснений з порушенням чинного законодавства, а саме позивачем здійснено нарахування плати за зберігання вантажу виходячи з 2 діб, без урахування порядку обчислення терміну безоплатного зберігання, визначеного статтею 46 Статуту залізниць України.
Зважаючи на приписи Статуту залізниць України, в даному випадку період безоплатного користування місцем загального користування на залізниці у спірних правовідносинах, враховуючи дату передачі вагонів (06.07.2020 о 10 год. 23 хв.), охоплюється періодом у часі з 24-ої години 07.07.2020 по 24-у годину 08.07.2020, після чого здійснюється облік часу протягом якого здійснюється нарахування збору за зберігання вантажу до 23 год. 00 хв. 08.07.2020. Таким чином час, який може бути віднесений на відповідальність вантажовласника дорівнює 23 годинам, відтак неповна доба зберігання вантажів округляється до повної.
Позивач в апеляційній скарзі стверджує, що при обчисленні збору за зберігання вантажу суд першої інстанції помилково зменшив кількість діб зберігання на одну добу та не врахував, що в даному випадку не мало місце вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці та подача вагонів під вивантаження засобами одержувача, а має місце ситуація з затримки вантажу, в зв'язку з чим позивач вважає, що відповідно до пункту 8 Правил перевезення вантажів, термін безоплатного зберігання обчислюється саме з моменту затримки, тобто з 14:23 год 06.07.2020 і спливає 14:23 год 07.07.2020, а тому, з урахуванням того, що при обчисленні збору за зберігання вантажу неповна доба враховується, як повна, відповідачу нараховано збір за зберігання вантажу в сумі 75599,16 грн. за дві доби зберігання та з урахуванням терміну безкоштовного зберігання.
Однак колегія суддів зазначає про помилкове здійснення позивачем розрахунку збору за зберігання вантажу шляхом початку перебігу доби з часу затримки, оскільки такий розрахунок суперечить статті 46 Статуту залізниць України та пункту 8 Правил перевезення вантажів.
Як зазначалось вище, пунктом 46 Статуту залізниць на одержувача покладено обов'язок прийняти і вивезти зі станції вантаж, що надійшов на його адресу. Терміни вивезення і порядок зберігання вантажів установлюються Правилами. Вантажі, що прибули, зберігаються на станції безкоштовно протягом доби. Цей термін обчислюється з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача. За зберігання вантажу на станції понад зазначений термін справляється плата, встановлена тарифом.
Пунктами 4, 5 зазначених Правил зберігання вантажів передбачено, що термін граничного зберігання починається з моменту вивантаження вантажу (контейнера з вагона) засобами залізниці або з моменту подачі вагона під вивантаження засобами одержувача. Якщо одержувач не вивіз вантаж з місця загального користування у терміни, встановлені пунктом 46 Статуту, з нього стягується плата за зберігання вантажу, встановлена тарифом, незалежно від того, чиїми засобами здійснюється охорона вантажу.
Згідно з пунктом 8 Правил зберігання вантажів, збір за зберігання вантажів у вагонах (контейнерах) у разі затримки їх з вини одержувача (відправника) сплачується після закінчення терміну безоплатного зберігання незалежно від місця затримки (на станції призначення та на підходах до неї, на прикордонних, припортових станціях тощо).
Отже, обов'язок щодо сплати збору за зберігання вантажів покладається на одержувача (вантажоодержувача, вантажовласника) у разі, якщо ним було допущено прострочення у вивезенні вантажу з місця загального користування в межах терміну безоплатного користування (пункт 5 Правил зберігання вантажів), та у разі затримки залізницею вантажів у вагонах з вини одержувача незалежно від місця затримки зі спливом терміну безоплатного зберігання (пункту 8 Правил зберігання вантажів).
У розумінні пункту 46 Статуту залізниць терміни «безоплатного зберігання вантажів у вагонах, що надійшли на адресу одержувача, на коліях залізниці» та «безоплатного користування місцем загального користування на залізниці» охоплюються періодом у часі з 24-ої години дати вивантаження вантажу (контейнера) засобами залізниці або з 24-ої години дати подачі вагонів під вивантаження засобами одержувача.
За наслідками перевірки здійсненого позивачем розрахунку суми збору за зберігання вантажу, місцевим господарським судом встановлено, що збір за зберігання вантажу складає 37799,59 грн, а саме 2605 тон (загальна вага нетто 56 завантажених вагонів) х 4,00грн (розмір збору за зберігання однієї тони вантажів) х 3,023 (коеф.) х 1 (кількість днів зберігання, з урахуванням того, що у всіх випадках неповна доба зберігання вантажів округляється до повної) = 31499,66 гривень + 20% ПДВ.
За встановлених обставин справи та з огляду на правове регулювання порядку нарахування залізницею (позивачем) збору за зберігання вантажу, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про наявність підстав для стягнення з відповідача збору за зберігання вантажу в розмірі 37799,59 грн.
Акціонерним товариством «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця», разом з іншим, пред'явлено до стягнення з Приватного акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат імені Ілліча» збір за охорону вантажу у розмірі 39831,60 грн.
Під час розгляду справи позивач та відповідач не заперечували щодо того, що вантаж, адресований ПрАТ «ММК ім. Ілліча», який знаходився у 10 спірних вагонах, на які позивач нарахував збір за охорону вантажу, включено до Переліку вантажів, які повинні супроводжуватися особовим складом відомчої воєнізованої охорони на залізничному транспорті на всьому шляху прямування залізницями України, затвердженого наказом Міністерства транспорту і зв'язку України «Про охорону і супроводження вантажів, що перевозяться залізничним транспортом України» №18 від 20.01.1997, зареєстрованого в Мін'юсті України №36/1840 від 20.02.1997, у редакції наказу Мінінфраструктури України №363 від 27.06.2012, зареєстрованого в Мін'юсті України №1171/21483 від 12.07.2012, за кодами тарифної групи 214, зазначений Перелік затверджений профільним міністерством на виконання постанови Кабінету Міністрів України «Про забезпечення охорони вантажів, що перевозяться залізничним транспортом» №106 від 22 лютого 1994 року.
Відповідно до вимог пункту 31.5 Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317від 26.03.2009, якщо на станціях з причин, не залежних від залізниці, виникає затримка вантажу, що охороняється, то з відправника (одержувача, експедитора) додатково справляється плата згідно з табл. 4.
Плата за охорону вантажу, який затримано на станціях з причин, не залежних від залізниці, нараховується кожному відправнику (одержувачу, експедитору) окремо. Плата за ставками, установленими для групи вагонів (контейнерів) або для прямих маршрутів, нараховується у разі затримки декількох вагонів (контейнерів), що були пред'явлені до перевезення одним відправником за одним напрямком перевезення від станції відправлення до станції призначення і оформлені одним перевізним документом.
Відповідно до таблиці 4 тариф грн/ваг-год залежить від кількості вагонів, що охороняються при затримці вантажів і за охорону вагонів у кількості від 6 до 10 включно встановлений у розмірі 18,00 гривень. Час затримки зазначається в акті загальної форми ГУ-23 з моменту її виникнення до закінчення. Час до 30 хвилин не враховується, час 30 хвилин і більше враховується як повна година.
За затримку вантажу, який охороняється з причин, не залежних від залізниці, відповідачу нарахований тариф за охорону вантажу: 18,00грн х 61год. х 3,023 (діючий коефіцієнт) = 33193,00грн без ПДВ, з урахуванням ПДВ 39831,60грн.
За наслідками перевірки здійсненого позивачем розрахунку плати за охорону вантажу, місцевим господарським судом встановлено, що він містить арифметичну помилку. За розрахунком суду першої інстанції, з якими погоджується Східний апеляційний господарський суд, сума плати за користування вагонами становить 39831,05 грн.
Доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції неправильно визначив плату за охорону вантажу (відмовивши у стягненні 0,55 грн), колегія суддів відхиляє, оскільки судом вірно застосовано ставки плати за охорону вантажу, які визначені у Збірнику тарифів на перевезення вантажів залізничним транспортом у межах України та пов'язані з ними послуги, затвердженого наказом Міністерства транспорту та зв'язку України №317від 26.03.2009.
Враховуючи викладене, суд апеляційної інстанції погоджується з висновками Господарського суду Донецької області про задоволення позовних вимог в частині стягнення з відповідача плати за охорону вантажу в розмірі 39831,05 грн.
Отже, з огляду на встановлені вище обставини справи, зазначені положення законодавства, апеляційний господарський суд відхиляє доводи позивача, наведені в обґрунтування апеляційної скарги як такі, що спростовані викладеними вище висновками та не спростовують правомірності прийнятого судом першої інстанції рішення.
Відтак, враховуючи, що апеляційний господарський суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, які (доводи і вимоги апеляційної скарги) у даному випадку не підтверджують ухвалення оскаржуваного рішення із порушеннями, визначеними статтею 277 Господарського процесуального кодексу України в якості підстав для зміни чи скасування оскаржуваного рішення, а підстав для виходу за межі апеляційних доводів і вимог в порядку частини четвертої статті 269 цього Кодексу апеляційним судом встановлено не було, апеляційна скарга Акціонерного товариства «Українська залізниця» в особі Регіональної філії «Донецька залізниця» підлягає залишенню без задоволення, оскаржуване рішення - без змін.
За змістом статті 129 Господарського процесуального кодексу України вищевказаний результат апеляційного перегляду має наслідком віднесення на рахунок скаржника витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
Керуючись ст.129, 269, 270, 273, 275, 276, 281, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду
Апеляційну скаргу Акціонерного товариства «Українська залізниця», м.Київ, в особі Регіональної філії «Донецька залізниця», м.Лиман Донецької області на рішення Господарського суду Донецької області від 29.03.2021 у справі № 905/104/21 залишити без задоволення.
Рішення Господарського суду Донецької області від 29.03.2021 у справі № 905/104/21 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню, крім випадків, встановлених п.2 ч.3 ст.287 Господарського процесуального кодексу України.
Повний текст постанови складено 27.07.2021.
Головуючий суддя С.В. Барбашова
Суддя О.А. Істоміна
Суддя Н.М. Пелипенко