ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
33001 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59
26 липня 2021 року Справа № 918/1154/20
Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючий суддя Василишин А.Р., суддя Філіпова Т.Л. , суддя Бучинська Г.Б.
при секретарі судового засідання Першко А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімія Парк" (Дяденчука А.І.) про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу в справі №918/1154/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімія Парк" на рішення Господарського суду Рівненської області від 12 квітня 2021 року (суддя-Войтюк В.Р.)
за позовом Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Радивилівський райавтодор"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімія Парк"
за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Товариство з обмеженою відповідальністю "Колор С.І.М."
про стягнення в сумі 598 735 грн 13 коп.
за участю представників сторін:
від Позивача - не з'явився;
від Відповідача - Дяденчук А.І.;
від Третьої особи - не з'явився.
Дочірнє підприємство "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Радивилівський райавтодор" (надалі - Позивач) звернулося до Господарського суду Рівненської області із позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімія Парк" (надалі - Відповідач) про стягнення боргу в сумі 588 861 грн 30 коп., пені в розмірі 7937 грн 53 коп. та 3% річних в розмірі 1936 грн..
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 12 квітня 2021 року позов було задоволено. Стягнуто з Відповідача на користь Позивача 588 861 грн 60 коп. основної заборгованості, 7 937 грн 53 коп. пені, 1 936 грн.00 коп. річних.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 24 травня 2021 року прийнято справу №918/1154/20 до провадження Північно-західного апеляційного господарського суду та відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Відповідача.
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 9 червня 2021 року розгляд апеляційної скарги було призначено на 23 червня 2021 року об 14:00 год. (том 3, а.с. 163).
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 23 червня 2021 року, з підстав, зазначених у даній ухвалі, розгляд апеляційної скарги було відкладено на 6 липня 2021 року об 14:00 год..
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 6 липня 2021 року в справі №918/1154/20, з підстав вказаних у даній постанові, апеляційну скаргу Відповідача задоволено. Рішення Господарського суду Рівненської області від 12 квітня 2021 року в справі №918/1145/20 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог повністю. Покладено на Позивача 13473 грн судових витрат зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.
На адресу Північно-західного апеляційного господарського суду 14 липня 2021 року від представника Відповідача (Дяденчука А.І.) надійшла заява із додатками (про яку представник безпосередньо зазначав у судовому засіданні від 6 липня 2021 року під час судових дебатів та про що зазначено у апеляційній скарзі Відповідача; том 3, а.с. 125) про ухвалення додаткового рішення про стягнення з Позивача на користь Відповідача: 10000 грн витрат на правову допомогу в суді першої інстанції, згідно Додаткової угоди №1 від 29 грудня 2020 року до договору про надання правової допомоги від 22 грудня 2020 року; 30000 грн витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції, згідно Додаткової угоди №2 від 12 травня 2021 року до договору про надання правової допомоги від 22 грудня 2020 року.
На підставі службової записки головуючого судді по справі №918/1154/20 (у зв'язку із перебуванням у відпустці судді-члена колегії суддів) розпорядженням керівника апарату Північно-західного апеляційного господарського суду від 15 липня 2021 року за №01-04/421 було призначено заміну судді-члена колегії у даній справі.
Відповідно до витягу із протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи було призначено склад колегії суддів для розгляду справи №918/1154/20: Василишин А.Р. - головуючий суддя; суддя - Бучинська Г.Б., суддя Філіпова Т.Л..
Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 15 липня 2021 року було призначено до розгляду заяву представника Відповідача про стягнення судових витрат на правничу допомогу на 26 липня 2021 року на 14:00 год..
26 липня 2021 року на адресу Північно-західного суду надійшли заперечення Позивача щодо заяви про стягнення витрат понесених Відповідачем, в яких Позивач зазначає, що вартість витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції є не співмірною фактичним витратам. Позивач вказує, що Відповідач не надав жодних документів на обгрунтування ринкової вартості послуг, а тому гонорар за надану правничу допомогу у розмірі 30000 грн є неспівмірний з ціною позову, складністю справи, обсягом наданих послуг та не відповідає ринковим цінам на вказані послуги.
В судове засідання від 26 липня 2021 року представники Позивача та Третьої особи не з'явилися.
В силу дії частини 3 статті 202 Господарського процесуального кодексу України, якщо учасник справи або його представник були належним чином повідомлені про судове засідання, суд розглядає справу за відсутності такого учасника справи у разі: неявки в судове засідання учасника справи (його представника) без поважних причин або без повідомлення причин неявки.
Згідно частин 1-4 статті 120 ГПК України: суд викликає учасників справи у судове засідання або для участі у вчиненні процесуальної дії, якщо визнає їх явку обов'язковою; суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов'язковою; виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень; ухвала господарського суду про дату, час та місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії повинна бути вручена завчасно, з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу, але не менше ніж п'ять днів, для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи.
Зі змісту ухвали від 15 липня 2021 року вбачається, що суд в пункті 3 повідомив сторін про дату, час та місце розгляду апеляційної скарги.
Вказана ухвала була направлена судом рекомендованими листом з повідомленнями про вручення на почтові адреси учасників справи.
Водночас, в силу дії частини 3 статті 244 ГПК України, суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.
Суд констатує, що десятиденний строк розгляду даної заяви закінчується 26 липня 2021 року (з урахуванням вихідних днів), з огляду на що суд вважає можливим розглянути питання щодо винесення додаткової постанови без участі представника Позивача та Третьої особи.
В судовому засіданні від 26 липня 2021 року представник Відповідача підтримав доводи заяви про стягнення витрат на правничу допомогу, зазначивши, що в суді першої інстанції у відзиві на позовну заяву було зазначено про судові витрати, які Відповідач очікує понести з розглядом справи в суді першої інстанції, однак, докази на підтвердження таких витрат не були подані з огляду на задоволення позовних вимог в повному обсязі, що ж до надання суду документів на обгрунтування приблизних цін на ринку аналогічних послуг, то представник Відповідача вказав що такої інформації не існує взагалі з огляду на те, що діяльність адвокатського бюро є самостійною незалежною діяльністю із визначенням у кожному випадку вартості наданих адвокатом послуг.
Заслухавши пояснення представника Відповідача, дослідивши матеріали справи та розглянувши заяву представника Відповідача про стягнення витрат на правничу допомогу адвоката, колегія суддів вважає її такою, що підлягає задоволенню щодо витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до статті 244 Господарського процесуального кодексу України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: стосовно якої-небудь позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; суд вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що потрібно виконати; судом не вирішено питання про судові витрати.
Суд констатує, що заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.
У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.
Згідно зі статтею 16 Господарського процесуального кодексу України: учасники справи мають право користуватися правничою допомогою; представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.
В силу дії пункту 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України, однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення.
Практична реалізація згаданого принципу в частині відшкодування витрат на професійну правничу допомогу відбувається в такі етапи: попереднє визначення суми судових витрат на професійну правничу допомогу (стаття 124 ГПК України); визначення розміру судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами (а саме: - подання (заяви (клопотання) про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу разом з детальним описом робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, і здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги, та доказами, що підтверджують здійснення робіт (наданих послуг) і розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи); зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу; розподіл судових витрат (стаття 129 ГПК України).
За положеннями частини 1 статті 123 ГПК України вбачається що, судові витрати складаються з: судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
При цьому, до витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частин 1, 2 статті 126 ГПК України: витрати, пов'язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Разом із тим, частиною 8 статті 129 ГПК України визначено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.
Водночас, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
В силу дії статті 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність": гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту; порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.
14 липня 2021 року на адресу Північно-західного апеляційного господарського суду від представника Відповідача надійшла заява щодо ухвалення додаткового судового рішення по даній справі про розподіл витрат на професійну правничу допомогу (том 3, а.с. 199-201). До даної заяви представником Відповідача долучено: договір про надання правової допомоги від 22 грудня 2021 року; додаткова угода № 1 від 29 грудня 2020 року до договору про надання правової допомоги; додаткова угода № 2 від 12 травня 2021 року до договору про надання правової допомоги; рахунок №1 від 13 квітня 2021 року на суму 10000 грн; рахунок №2 від 11 червня 2021 року на суму 15000; рахунок №3 від 6 липня 2021 року на суму 15000 грн, платіжне доручення №43 від 16 квітня 2021 року на суму 10000 грн, акт №1 передачі-прийняття наданої правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 22 грудня 2020 року; акт №2 передачі-прийняття наданої правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 22 грудня 2020 року (том 3, а.с. 202-211).
Розглянувши заяву про стягнення витрат на правничу допомогу, понесених Відповідачем в суді апеляційної інстанції в сумі 30000 грн в контексті вищеописаних письмових доказів, колегія суддів зауважує наступне.
Згідно Акту №2 від 6 липня 2021 року передачі-приймання наданої правової допомоги до договору про надання правової допомоги від 22 грудня 2020 року вартість послуг представника Відповідача під час розгляду справи апеляційним господарським судом у межах виконання договору про надання правової допомоги від 22 грудня 2020 року сторони складає 30000 грн (том 3, а.с. 211), а саме:
· вивчення та юридична оцінка наданих Відповідачем документів, що мають значення для вирішення (а саме: рішення Господарського суду Рівненської області від 12 квітня 2021 року в справі №918/1145/20; інші документи, які були використані при підготовці та поданні до суду апеляційної скарги; формування та узгодження з Позивачем правової позиції по захисту його прав та охоронюваних законом інтересів в суді апеляційної інстанції, визначення підстав та аргументів заперечення доводів рішення суду першої інстанції);
· детальний аналіз норм матеріального права, якими врегульовані спірні правовідносини сторін (пошук та аналіз практики Верховного Суду щодо застосування норм права у подібних правовідносинах та використання її висновків при написанні апеляційної скарги);
· написання та подання до Північно-західного апеляційного господарського суду апеляційної скарги на рішення Господарського суду Рівненської області від 12 квітня 2021 року в справі №918/1145/20;
· ознайомлення з відзивом на апеляційну скаргу; написання та подання до Північно-західного апеляційного господарського суду відповіді на відзив на апеляційну скаргу;
· підготовка адвоката до розгляду поданої апеляційної скарги та надання правової допомоги у Північно-західному апеляційному господарському суді з представництва Відповідача, що полягає у забезпеченні реалізації прав і обов'язків Відповідача під час розгляду Північно-західним апеляційним господарським судом поданої апеляційної скарги.
Сторони в Акті №2 підтвердили, що Адвокатом при наданні правової допомоги було витрачено наступну кількість часу: вивчення, аналіз та юридична оцінка документів наданих Відповідачем, зокрема рішення суду першої інстанції - 5 год.; аналіз законодавства та судової практики - 5 год.; формування та узгодження з Відповідачем правової позиції по веденню справи - 3 год.; написання та подання до суду апеляційної скарги, відповіді на відзив - 7 год.; підготовка адвоката до розгляду поданої апеляційної скарги, вивчення матеріалів справи, прибуття Адвоката до суду апеляційної інстанції (м. Рівне) - 3 год.; надання правової допомоги Відповідачу під час розгляду справи в суді апеляційної інстанції - 2 год..
Загальна вартість витраченого часу пов'язаного з наданням правової допомоги Відповідачу по розгляду апеляційної скарги в суді апеляційної інстанції - 25 год.. Гонорар за надану допомогу становить 30000 грн, який підлягає сплаті згідно договору про надання правової допомоги від 22 грудня 2020 року, додаткової угоди № 2 від 12 травня 2021 року.
З долучених до матеріалів справи доказів (в розрізі зазначення в апеляційній скарзі та в суді апеляційної інстанції під час виступу в судових дебатах, щодо стягнення судових витрат та що докази надання послуг та їх сплати будуть подані після завершення розгляду справи (том 3, а.с. 125)) вбачається дотримання представником Відповідача вимог частини 8 статті 129 ГПК України, а саме: щодо подання доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу адвоката саме в суді апеляційної інстанції протягом п'яти днів, після заявлення представником Відповідача про такі судові витрати.
При цьому, колегія суду апеляційної інстанції констатує, що апеляційним господарським судом за результатами розгляду апеляційної скарги, поданої Відповідачем, апеляційну скаргу Відповідача задоволено. Рішення Господарського суду Рівненської області від 12 квітня 2021 року в справі №918/1145/20 скасовано та прийнято нове рішення, яким відмовлено в задоволенні позовних вимог повністю.
Водночас, як вбачається із матеріалів справи, 22 грудня 2020 року між Адвокатським об'єднанням "Скорпіон" в особі голови об'єднання Давидюка М.М. (адвокат) та Відповідачем укладено договір б/н про надання правової допомоги (том 3, а.с. 202-203).
Сторонами погоджено вид та обсяги правової допомоги, а саме: Відповідач замовляє а Адвокат зобов'язався йому надати допомогу при вирішенні спору у справі №918/1154/20 за позовом Позивача до Відповідача про стягнення 598735 грн 13 коп.. Для належного виконання договору Відповідачем замовляється наступний вид правової допомоги: повний правовий супровід господарського спору у справі №918/1154/20; ознайомлення з матеріалами справи в господарському суді; формування та узгодження правової позиції з Відповідачем; складання та подання до суду заяв по суті справи та інших документів правового характеру; здійснення представництва, що полягає у забезпеченні реалізації прав і обов'язків Відповідача під час здійснення господарського судочинства по вирішенню спору; надання правових консультацій Відповідачу з приводу замовленого ним виду правової допомоги. Перелік наданої Адвокатом правової допомоги визначається актом передачі-прийняття.
У відповідності до пункту 3 Договору про надання правової допомоги: вартість наданої правової допомоги визначається додатковою угодою до даного договору про надання правової допомоги; визначений сторонами гонорар має бути оплачено в строк встановлений в рахунку на оплату.
Суд апеляційної інстанції констатує, що вартість роботи Адвоката під час надання послуг в суді апеляційної інстанції, яка складає 30000 грн погоджено в пункті 3 Договору про надання правової допомоги від 22 грудня 2020 року.
Пунктом 3.2 рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року №23-рп/2009 передбачено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз'яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб'єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб'єктами права.
Отже, з наведеного слідує, що до правової допомоги належать: консультації та роз'яснення з правових питань; складання заяв, скарг, відзиву та інших документів правового характеру; представництво у судах тощо (дана правова позиція висвітлена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року в справі № 826/1216/16).
Окрім того, зазначення стороною у відзиві на апеляційну скаргу про відшкодування витрат на правничу допомогу, понесених на складання відзиву на апеляційну скаргу та інших заяв, є витратами на правничу допомогу.
Дана позиція висвітлена у постанові Верховного Суду від 1 квітня 2020 року в справі №644/5503/17.
Колегія суддів також враховує, що адвокат Дяденчук А.І. готував та подавав апеляційну скаргу Відповідача (том 3, а.с. 122-125); брав участь у судовому засіданні від 6 липня 2021 року; надавав пояснення, заперечення з-приводу доводів апеляційної скарги та позовної заяви.
Отже колегія суддів приходить до висновку, що із досліджених та поданих до матеріалів справи доказів вбачається, що в рамках даної справи адвокат Дяденчук А.І. надавав правову допомогу Відповідачу.
При цьому суд виносячи рішення щодо розподілу судових витрат, понесених в суді апеляційної інстанції, враховує саме факт того, що судом апеляційної інстанції задоволено апеляційну скаргу особи, котру представляє адвокат, котрий подав заяву про відшкодування судових витрат.
Також апеляційний господарський суд бере до уваги факт того, що адвокатом Дяденчуком А.І. завчасно було повідомлено апеляційний господарський суд про орієнтовний розмір судових витрат на професійну правничу допомогу.
Відповідно до частини 1 статті 26 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.
Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги .
Отже, достатньо підставою для визначення суми гонорару є його фіксований розмір та умови виплати у договорі про надання правової допомоги.
Окрім того, Закон України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» не передбачає такої обов'язкової умови сплати гонорару як складення сторонами акту виконаних робіт. Тому достатніми доказами надання правничої допомоги є наданий договір в котрому міститься фіксована сума гонорару та зазначення характеру послуг, котрі надаються адвокатом.
Суд констатує при цьому, що Об'єднана Палата Верховного Суду у справі № 922/445/19 від 03 жовтня 2019 року зробила наступний правовий висновок, що: «витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено».
Таким чином, достатньо підставою для покладення на іншу сторону витрат на правничу допомогу є доведений факт їх обсягу та реального виконання, навіть за відсутності відомостей про перерахування коштів на користь адвоката.
Окрім того у постанові від 3 жовтня 2019 року в справі № 922/445/19 Об'єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду сформулювала такі висновки щодо застосування норм права при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу: зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи; загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині 4 статті 129 ГПК України, разом із тим, у частині 5 наведеної норми визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл судових витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення. При цьому на предмет відповідності зазначеним критеріям суд має оцінювати поведінку/дії/бездіяльність обох сторін при вирішенні питання про розподіл судових витрат; розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору.
При цьому, колегія суддів констатує, що 26 липня 2021 року на адресу Північно-західного суду надійшли заперечення Позивача щодо заяви про стягнення витрат понесених Відповідачем, в яких Позивач зазначає, що вартість витрат на професійну правничу допомогу в апеляційній інстанції є не співмірною фактичним витратам, представником Відповідача витрачено не обгрунтовано велику кількість часу на аналіз законодавства та судової практики -10 год, вивчення аналіз та юридична оцінка документів - 15 год., формування та узгодження з Відповідачем правової позиції по веденню справи - 8 год. Позивач вказує, що Відповідач не надав жодних документів на обгрунтування ринкової вартості послуг, а тому гонорар за надану правничу допомогу у розмірі 30000 грн є неспівмірний з ціною позову, складністю справи, обсягом наданих послуг та не відповідає ринковим цінам на вказані послуги.
Що ж стосується стягнення 10000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу в місцевому господарському суді, Позивач вказав, що представником Відповідача не дотримано вимоги частини 8 статті 129 ГПК України та не подано докази розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів або протягом 5 днів після ухвалення судового рішення та вимоги щодо подання відповідної заяви протягом п'яти днів після ухвалення судом рішення.
Колегія суддів дослідивши заперечення Позивача зазначає, на даний час в правовій площинні адвокатської діяльності не існує визначення встановлених ринкових цін щодо наданих адвокатом послуг, оскільки адвокатська діяльність це незалежна професійна діяльність адвоката щодо надання правової допомоги в порядку та у випадках, визначених Законом України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність». Також норми ГПК України не передбачено подання від сторони такого доказу. Відповідно адвокат при формування та встановленні гонорару за надані ним послуги не обмежений та непідконтрольний будь-яким ринковим цінам на аналогічні послуги та не зобов'язаний подавати такі докази, що повністю нівелює такі заперечення Позивача.
Також, суд звертає увагу, що дана справа є об'ємною за накопиченням в неї доказової бази, котра підлягала дослідженню та спростування (підтриманню), категорія спору (стягнення коштів за будівельний підряд) не є легкою, з огляду на те, що доказуванню та спростуванню підлягали обставини щодо обсягів та виду виконаних та неоплачених робіт (а не прості розрахунки боргу та штрафних санкцій) так як і самий вид робіт теж є непростим (утримання автомобільних доріг).
Згідно із частиною 5 статтею 126 ГПК України, у разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Частиною 6 статті 126 ГПК України встановлено, що обов'язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
В силу дії частини 4 статті 129 ГПК України визначено, що інші судові витрати, пов'язані з розглядом справи, покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача; у разі відмови в позові - на позивача; у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Зважаючи на те, що представником Відповідача доведено обставини надання правничої допомоги в суді апеляційної інстанції, а також те, що апеляційним господарським судом задоволено апеляційну скаргу Відповідача в контексті спростування заперечень Позивача щодо неспівмірності, заявлених Позивачем судових витрат в суді апеляційної інстанції, відповідно до вищезазначеної норми діючого законодавства України судові витрати на професійну правничу допомогу адвоката в суді апеляційної інстанції в розмірі 30000 грн підлягають покладенню на Позивача.
Що ж стосується стягненні 10000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу в місцевому господарському суді, то колегія суддів залишає без розгляду заяву в цій частині, з огляду на недотримання представником Відповідача вимог частини 8 статті 129 ГПК України, щодо подання доказів щодо розміру понесених судових витрат до закінчення судових дебатів або протягом 5 днів після ухвалення судового рішення та вимог щодо подання до закінчення судових дебатів відповідної заяви про надання доказів щодо розміру понесених судових витрат протягом п'яти днів після ухвалення судом рішення.
При цьому апеляційний господарський суд критично оцінює посилання представника Відповідача в поданій ним заяві (та при наданні пояснень в суді апеляційної інстанції) про розподіл судових витрат щодо подання доказів понесених судових витрат саме до суду апеляційної інстанції, а не до суду першої інстанції, з огляду на задоволення місцевим господарським судом позовної заяви.
Поміж тим, зважаючи на неподання доказів на підтвердження понесених витрат на правничу допомогу суду першої інстанції, колегія суддів залишає поза увагою та не досліджує обставини щодо зазначення у відзиві на позовну заяву того, що Відповідач очікує понести судові витрати пов'язані з розглядом справи в місцевому господарському суді в розмірі 20000 грн.
На переконання апеляційного господарського суду норми чинного ГПК України в даному питанні встановлюють чітко момент, коли має бути подана така заява і момент коли мають бути подані відповідні докази, а саме в строк після винесення відповідним судом свого рішення. Тож, що заява, що докази понесення витрат в суді першої інстанції апріорі мали б бути подані відповідному суду. Суд же вищої інстанції у разі зміни оспорюваного судового рішення може переглянути і відповідні витрати, розподіливши їх пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Відтак, суд апеляційної інстанції в силу дії норм процесуального права не наділений повноваженнями щодо розгляду заяви з відповідними доказами, яку мав би розглядати місцевий господарський суд, оскільки така заява пов'язана саме із стягнення витрат на правничу допомогу понесених із розглядом справи в місцевому господарському суді.
Між тим подаючи таку заяву та відповідні докази вже суду апеляційної інстанції Відповідач по суті подав її в порушення не лише, встановленого в частині 8 статті 129 ГПК України строку подачі заяви та строку подачі відповідних документів до неї, але й з порушенням місця подачі такої заяви (подав до суду апеляційної інстанції, коли має подати до місцевого господарського суду).
З огляду на усе вищеописане у даній судовій постанові, беручи до уваги неподання адвокатом Дяденчуком А.І. доказів та заяви про стягнення судових витрат на правничу допомогу до місцевого господарського суду, колегія суддів прийшла до висновку про залишення без розгляду заяви про стягнення 10000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу в місцевому господарському суді.
Керуючись статтями 126, 129, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімія Парк" (Дяденчука А.І.) про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених стороною у зв'язку з розглядом справи в суді апеляційної інстанції в справі №918/1154/20 - задоволити.
2. Стягнути з Дочірнього підприємства "Рівненський облавтодор" відкритого акціонерного товариства "Державна акціонерна компанія "Автомобільні дороги України" в особі філії "Радивилівський райавтодор" (33028, м. Рівне, вул. Пластова, 7, код. 31994540) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімія Парк" (35312, Рівненська область смт. Клевань, вул. Центральна, 38, код. 38986599) - 30 000 грн судових витрат на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції.
3. Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю "Хімія Парк" (Дяденчука А.І.) про стягнення судових витрат на професійну правничу допомогу, понесених стороною у зв'язку з розглядом справи в місцевому господарському суді - залишити без розгляду.
4. Господарському суду Рівненської області видати відповідний наказ.
5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття.
6. Постанову апеляційної інстанції може бути оскаржено у касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
7. Справу № 918/1154/20 повернути Господарському суду Рівненської області.
Головуючий суддя Василишин А.Р.
Суддя Філіпова Т.Л.
Суддя Бучинська Г.Б.