вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"07" липня 2021 р. Справа№ 910/2705/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Разіної Т.І.
за участю секретаря судового засідання Тарнавського В.Б.
за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 07.07.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК Груп"
на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 (повний тест складено 09.10.2020)
у справі №910/2705/20 (суддя Лиськов М.О.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК Груп"
до 1. Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо"
2.Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста"
про визнання договору недійсним,
Товариство з обмеженою відповідальністю "КСК Груп" звернулося до Господарського суду міста Києва з позовом до Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" та до Товариства з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" про визнання договору № 29 купівлі - продажу майнових прав від 30.01.2020 недійсним.
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що підставою визнання вищезгаданого договору недійсним є, на думку позивача, отримання відповідачем-2 за результатом проведеного аукціону права на укладення договору стосовно купівлі-продажу земельних ділянок (які знаходяться у власності позивача), а не майнових прав на ці земельні ділянки.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Аргументуючи оскаржуване рішення, місцевий господарський суд виходив із того, що позивачем не було надано належних та допустимих доказів порушення прав та законних інтересів останнього в результаті проведення відкритих торгів та укладення оспорюваного правочину.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "КСК Груп" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі №910/2705/20 - повністю та ухвалити нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі відповідач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, а також висновки викладені в оскаржуваному судовому рішенні не відповідають встановленим обставинам справи.
Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що оспорюваний договір укладений без належної на те підставі, та за своїм змістом не відповідає положенням ч. 1 ст. 658 Цивільного кодексу України.
При цьому як стверджує позивач вищевказаний правочин порушує його права в частині розпорядження відповідачем-2 майновими правами на земельні ділянки, які знаходяться у власності позивача.
Короткий зміст відзиву відповідача-1 та письмових пояснень відпвідача-2 на апеляційну скаргу та узагальнення їх доводів
Заперечуючи проти доводів апеляційної скарги відповідачі-1,-2 просять суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.11.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі №910/2705/20 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Разіної Т.І., Шаптали Є.Ю.; розгляд апеляційної скарги призначено на 17.12.2020.
17.12.2020 судове засідання не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Шаптали Є.Ю. на лікарняному.
Згідно з розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 23.12.2020 у справі №910/2705/20 призначено повторний автоматизований розподіл, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23.12.2020, справу №910/2705/20 передано на розгляд колегії суддів у складі головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.12.2020 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі №910/2705/20 колегією суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіної Т.І.; розгляд апеляційної скарги призначено на 10.02.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 10.02.2021 в судовому засіданні оголошено перерву до 10.03.2021.
10.03.2021 судове засідання не відбулося, у зв'язку з перебуванням судді Тарасенко К.В. у відпустці.
Після виходу судді Тарасенко К.В. з відпустки, ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.03.2021 призначено розгляд апеляційної скарги на 07.04.2021.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.04.2021 зупинено апеляційне провадження у справі № 910/2705/20 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК Груп" на рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 до вирішення Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справи № 911/2711/18 та оприлюднення повного тексту постанови; зобов'язано учасників повідомити Північний апеляційний господарський суд про результати розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справи №911/2711/18 та надати відповідні докази (копію судового рішення).
31.05.2021 до Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про поновлення провадження у справі в якому зазначається, що Касаційним господарським судом у складі Верховного суду прийнято постанову в рамках справи №911/2711/18, яка 25.05.2021 оприлюднена в Єдиному державному реєстрі судових рішень та роздруківка якої долучена до зазначеного клопотання.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 поновлено апеляційне провадження у справі №910/2705/20; розгляд апеляційної скарги призначено на 07.07.2021.
В судове засідання, яке відбулося 07.07.2021 з'явилися представники відповідачів-1,-2, які заперечували проти задоволення апеляційної скарги.
Представник позивача у судове засідання не з'явився, про причини неявки суд апеляційної інстанції не сповістив, хоча належним чином був повідомлений про час та місце судового засідання.
Враховуючи, що явка в судове засідання представника позивача судом апеляційної інстанції обов'язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представника позивача.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників відповідачів-1,-2, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
24.12.2019 на сайті Публічного акціонерного товариства "Банк Камбіо" (надалі по тексту - ПАТ "Банк Камбіо", відповідач-2) розміщено повідомлення про проведення 09.01.2020 відкритих торгів (аукціону) з продажу активів, що обліковуються на балансі ПАТ "Банк Камбіо" лот GL19N614456.
На сайті Фонду гарантування вкладів фізичних осіб (надалі по тексту також - Фонд) розміщені файли з паспортами активів, які пропонуються до продажу в складі лоту GL19N614456.
Серед таких активів були 15 земельних ділянок, а саме: земельна ділянка, площею 29,2771 га, кадастровий номер 3222786500:02:008:0019; земельна ділянка, площею 4,4585 га, кадастровий номер: 3222786500:02:007:0019; земельна ділянка, площею 17,8386 га, кадастровий номер: 3222786500:02:003:0002; земельна ділянка, площею 5,1645 га, кадастровий номер: 3222786500:04:009:0022; земельна ділянка, площею 7,5602 га, кадастровий номер: 3222786500:02:003:0001; земельна ділянка, площею 5,7902 га, кадастровий номер: 3222786500:04:009:0023; земельна ділянка, площею 14,1894 га, кадастровий номер: 3222786500:04:009:0021; земельна ділянка, площею 21,1525 га, кадастровий номер: 3222786500:02:010:0011; земельна ділянка, площею 6,5296 га, кадастровий номер: 3222786500:05:012:0011; земельна ділянка, площею 6,3952 га, кадастровий номер: 3222786500:04:020:0003; земельна ділянка, площею 23,9156 га, кадастровий номер: 3222786500:04:002:0005; земельна ділянка, площею 24,1985 га, кадастровий номер: 3222786500:05:009:0001; земельна ділянка, площею 16,0990 га, кадастровий номер: 3222786500:05:006:0024; земельна ділянка, площею 12,3824 га, кадастровий номер: 3222786500:02:006:0011; земельна ділянка, площею 19,2163 га, кадастровий номер: 3222786500:04:023:0032 (надалі по тексту - земельні ділянки).
Отже, предметом аукціону, організованого Фондом, окрім іншого були вищевизначені земельні ділянки.
09.01.2020 відбулися відкриті торги (голландський аукціон) щодо лоту GL19N614456.
Згідно протоколу №UA-ЕА-2019-12-24-000006-b від 09.01.2020 переможцем даного аукціону стало Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Інвестохіллс Веста" (надалі по тексту - ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста", відповідач-2).
В подальшому, на підставі вищезгаданих торгів ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" отримало право укласти з ПАТ "Банк Камбіо" договір купівлі - продажу майнових прав щодо земельних ділянок.
30.01.2020 між ПАТ "Банк Камбіо" (продавець, відповідач-1) та ТОВ "ФК "Інвестохіллс Веста" (покупець, відповідач-2) укладено договір №29 купівлі-продажу майнових прав (надалі по тексту - договір) за умовами п. 1.1. якого продавець передає у власність покупцеві, а покупець приймає у власність майнові права щодо нерухомого майна, а саме, наступних земельних ділянок:
- земельна ділянка, площею 29.2771 га. розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:02:008:0019, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159578832227);
- земельна ділянка, площею 4,4585 га. розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:02:007:0019, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159597432227);
- земельна ділянка, площею 17,8386 га розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:02:003:0002, цільове признач (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний - номер 159610232227);
- земельна ділянка, площею 5,1645 га розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:04:009:0022, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159617632227);
- земельна ділянка, площею 7,5602 га. розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 222786500:02:003:0001, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159625932227);
- земельна ділянка, площею 5,7902 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:04:009:0023, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159628932227);
- земельна ділянка, площею 21,1525 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:02:010:0011, цільове призначення земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159634232227);
- земельна ділянка, площею 6,5296 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:05:012:0011, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159635332227);
- земельна ділянка, площею 23,9156 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:04:002:0005, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159637132227);
- земельна ділянка, площею 24.1985 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:05:009:0001, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159638332227);
- земельна ділянка, площею 16,0990 га, розташована на території Пашківської сільської
ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:05:006:0024, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159639932227);
- земельна ділянка, площею 12.3824 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:02:006:0011, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159641132227);
- земельна ділянка, площею 19,2163 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:04:023:0032, цільове призначення (використання) земельної ділянки; землі житлової забудови (реєстраційний номер 159640932227):
земельна ділянка, площею 14.1894 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:04:009:0021, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159632632227);
- земельна ділянка, площею 6,3952 га, розташована на території Пашківської сільської ради Макарівського району Київської області, кадастровий номер: 3222786500:04:020:0003, цільове призначення (використання) земельної ділянки: землі житлової забудови (реєстраційний номер 159636132227).
Право власності на яке виникло у продавця на підставі рішення державного реєстратора КП "Реєстрація нерухомості" Скрипки Л.В. про державну реєстрацію права власності, саме: індексний номер: 45434342 від 08.02.2019 12:46:34: індексний номер: 45502525 від 13.02.2019 12:29:30; індексний номер: 45420663 від 07.02.2019 17:25:12; індексний номер: 45433873 від 08.02.2019 12:34:15; індексний номер: 45434638 від 08.02.2019 12:54:32; індексний номер: 45501323 від 11:53:30; індексний номер: 45435540 від 08.02.2019 13:22:54; індексний номер: 45435798 від 08.02.2019 13:30:21: індексний номер: 45500118 від 13.02.2019 11:26:31; індексний номер: 4543615 від 08.02.2019 13:40:56; індексний номер: 45436382 від 08.02.2019 13:47:57; індексний номер 45436658 від 08.02.2019 13:54:59; індексний номер 45436963 від 14:03:47; індексний номер 45437424 від 08.02.2019 14:15:00; індексний номер: 45432852 від 08.02.2019 12:06:31; індексний номер: 45434903 від 08.02.2019 13:02:33; та було припинено на підставі рішення Господарського суду м. Києва від 22.05.2019 у справі №911/2711/18, які є відмінними від права власності та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, а саме:
- визнання права власності на нерухоме майно;
- визнання правочину/рішення щодо припинення права власності продавця недійсним;
- припинення дії третіх осіб, яка порушує право власності;
- відновлення становища, яке існувало до порушення прав продавця; відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди;
- визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб;
- та інші майнові права, які пов'язані із виникненням та припиненням права власності продавця на нерухоме майно, зокрема, але не виключно:
- витребування нерухомого майна з чужого незаконного володіння; оскарження у судовому порядку недійсності/дійсності правочину за яким продавцем було набуто право власності на нерухоме майно або припинено право власності на нерухоме майно;
- звернення до державних органів, установ та організацій всіх форм власності в межах прав та повноважень, на підставі майнових прав, які передбачені законодавством України, включаючи, але не обмежуючись органів нотаріату, Міністерства юстиції України та його територіальних органів, суб'єктів державної реєстрації прав, державних реєстраторів;
- набуття у власність нерухомого майна, а також інші права, що випливають з майнових прав щодо нерухомого майна, в тому числі ті, які виникнуть в майбутньому у зв'язку із встановленням обставин неправомірності припинення права власності продавця на нерухоме майно, або скасуванням рішень судів про недійсність правочинів на підставі яких продавець набув право власності;
- отримання грошових коштів/відшкодування вартості нерухомого майна за наслідками недійсності/нікчемності правочинів на підставі яких право власності на нерухоме майно було набуто продавцем;
- інші права, що пов'язані або випливають із правочинів, на підставі яких виникло/існувало право власності продавця на нерухоме майно;
- пред'явлення позову про визнання права власності покупця, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, з подальшою реєстрацією права власності за покупцем (надалі за текстом - майнові права).
Обґрунтовуючи позовні вимоги позивач посилався на ту обставину, що договір укладено не щодо земельних ділянок як об'єкта нерухомості, а відносно майнових прав на такі земельні ділянки як рухомого майна, попри те, що предметом аукціону останні не були.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Положення ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України та ст. 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права, як визнання недійсним правочину (господарської угоди).
Предметом розгляду цієї справи є вимоги позивача про визнання недійсним договору купівлі - продажу майнових прав, укладеного між відповідачами-1-,2.
Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності, колегія суддів вважає за необхідне врахувати висновки, викладені у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/2040/20 щодо визнання правочинів (господарських договорів) у судовому порядку недійсними.
Так, у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 29.06.2021 у справі № 916/2040/20 викладено висновок про те, що для визнання в судовому порядку недійсним договору, окрім іншого, в обов'язковому порядку суд повинен установити чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб (учасників правочину, або заінтересованих осіб) у зв'язку з укладенням спірного правочину, а ініціювання спору про недійсність договору не для захисту цивільних прав та інтересів є недопустимим. Зазначений висновок є загальним для спорів про визнання недійними договорів.
При вирішенні спору про визнання недійсним оспорюваного правочину підлягають застосуванню загальні приписи статей 3, 15, 16 Цивільного кодексу України, які передбачають право кожної особи на судовий захист саме порушеного цивільного права. За результатами розгляду такого спору вирішується питання про спростування презумпції правомірності правочину і має бути встановлено не лише наявність підстав недійсності правочину, що передбачені законом, але й визначено, чи було порушене цивільне право особи, за захистом якого позивач звернувся до суду, яке саме право порушено, в чому полягає його порушення, оскільки в залежності від цього визначається належний спосіб захисту порушеного права, якщо воно мало місце.
При цьому, відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин.
Аналогічні правові висновки викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.04.2021 у справі № 910/1255/20 та від 21.04.2021 у справі № 904/5480/19.
Зазначені вище правові позиції є сталими і знайшли своє відображення у постанові Верховного Суду України від 01.06.2016 у справі № 920/1771/14 (№ 3-449гс16), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 12.12.2019 у справі № 910/13266/18, від 16.10.2020 у справі № 910/12787/17 та від 12.12.2019 у справі № 910/13266/18.
Приймаючи до уваги викладене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції стосовно того, що при зверненні до суду з даним позовом позивач повинен був довести, насамперед, порушення прав та законних інтересів останнього в результаті проведення відкритих торгів та укладення оспорюваного правочину.
Проте, як встановлено судом першої інстанції, позивачем не надано належних та допустимих доказів порушення прав та законних інтересів останнього.
Як було вище зазначено, за результатами проведеного електронного аукціону, між відповідачем-1 та відповідачем-2 укладено спірний договір купівлі-продажу майнових прав № 29 від 30.01.2020, відповідно до умов якого до відповідача-2 перейшли у власність майнові права щодо нерухомого майна (земельних ділянок), які є відмінними від права власності та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому в залежності від розгляду Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду справи № 911/2711/18.
Тобто, колегія суддів зауважує на тому, що до відповідача-2 перейшло право банку (як законного володільця такого права і відповідно, належного продавця) на подальшу боротьбу за актив, шляхом застосування передбачених законодавством судових та позасудових способів захисту прав та інтересів.
Згідно із ст. 190 Цивільного кодексу України майном як особливим об'єктом вважаються окрема річ, сукупність речей, а також майнові права та обов'язки. Майнові права є неспоживною річчю. Майнові права визнаються речовими правами.
Отже, майновими визнаються будь-які права, пов'язані з майном, відмінні від права власності, у тому числі права, які є складовою частиною права власності (права володіння, розпорядження, користування), а також інші специфічні права та право вимоги. Майнове право, яке можна визначити як "право очікування", є складовою частиною майна як об'єкта цивільних прав. Майнове право - це обмежене речове право, за яким власник цього права наділений певними, але не всіма правами власника майна, необхідними й достатніми для засвідчення правомочності його власника отримати право власності на нерухоме майно чи інше речове право на відповідне майно в майбутньому (подібний висновок сформований Касаційним господарським судом у складі Верховного Суду у постанові від 13.05.2021 у справі № 910/793/20).
Тобто, укладаючи договір відповідач-2 отримало обмежене речове право, за яким він, як власник цього права, наділений певними майновими правами щодо нерухомого майна, які є відмінними від права власності та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому, яке наділяє його власника правомочністю отримати право власності на нерухоме майно (земельні ділянки) в майбутньому в залежності від остаточного рішення у справі № 911/2711/18.
При цьому, колегія суддів зазначає, що позивач помилково ототожнює "продаж нерухомого майна" та "продаж майнових прав щодо нерухомого майна", оскільки останні є відмінними від права власності, та які виникли та/або можуть виникнути у майбутньому.
За таких обставин, колегія суддів зазначає, що відповідач-2 є власником майнового права (обмеженого речового права щодо такого майна), а не нерухомого майна.
Між тим, як зазначено постановою Північного апеляційного господарського суду у справі 910/17954/20 від 09.06.2021, згідно зі ст. 2 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень (державна реєстрація прав) - це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.
За змістом наведеної норми державна реєстрація прав не є підставою набуття права власності, а є лише засвідченням державою вже набутого особою права власності, що унеможливлює ототожнення факту набуття права власності з фактом його державної реєстрації. При дослідженні судом обставин існування в особи права власності, необхідним є перш за все встановлення підстави, на якій особа набула таке право, оскільки сама по собі державна реєстрація прав не є підставою виникнення права, власності, такої підстави закон не передбачає (подібний висновок викладений в постанові Великої Палати Верховного Суду від 12.03.2019 у справі №911/3594/17, а також у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27.02.2018 у справі №925/1121/17, від 17.04.2019 у справі № 916/675/15).
Отже, виходячи з наведеного, колегія суддів зазначає, що реєстраційні дії є похідними від юридичних фактів, на підставі яких виникають, припиняються чи переходять речові права, тобто державна реєстрація сама по собі не є способом набуття права власності.
Як вбачається з п. 1.1. договору право власності на зазначені земельні ділянки виникло у відповідача-1 на підставі рішень державного реєстратора КП "Реєстрація нерухомості" Скрипки Л.В. про державну реєстрацію права власності датованими 08.02.2020 та 13.02.2020.
В подальшому рішенням Господарського суду м. Києва від 22.05.2019 р. у справі № 911/2711/18, право власності ПАТ "Банк Камбіо" на зазначені земельні ділянки було припинено. Після винесення Північним апеляційним господарським судом постанови від 05.12.2019 якою залишено рішення Господарського суду м. Києва від 22.05.2019 - без змін, апеляційну скаргу ПАТ "Банк Камбіо" залишено без задоволення, ТОВ "КСК Груп" здійснює державну реєстрацію права власності на земельні ділянки.
Враховуючи, що постановою Касаційного господарського суду від 18.05.2021 у справі 911/2711/18 рішення Господарського суду м. Києва від 22.05.2019 та постанова Північного апеляційного господарського суду від 05.12.2019 скасовані, тобто рішення судів першої та апеляційної інстанції на підставі яких позивачем було зареєстровано за собою право власності на земельні ділянки, а реєстрація права власності в свою чергу на думку позивача є підставою для визнання договору купівлі - продажу майнових прав недійсним, в даному випадку у позивача відсутнє порушене право на зазначені вище майно.
Підсумовуючи вищевикладене, колегією суддів за наслідками розгляду справи в апеляційному порядку встановлено, що оспорюваний договір не містить положень, які б суперечили вимогам чинного законодавства або інтересам сторін, жодним чином не порушує прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а тому підстави для визнання недійсним оспорюваного договору - відсутні.
Таким чином, позовні вимоги про визнання недійсним оспорюваного договору є необґрунтованими та не підлягають задоволенню.
За таких обставин колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Наведені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги позивача.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами апеляційної скарги
За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "КСК Груп" залишити без задоволення, рішення Господарського суду міста Києва від 02.09.2020 у справі №910/2705/20 - без змін.
Матеріали справи №910/2705/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 26.07.2021.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді К.В. Тарасенко
Т.І. Разіна