вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"14" липня 2021 р. Справа№ 925/1355/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іоннікової І.А.
суддів: Тарасенко К.В.
Разіної Т.І.
за участю секретаря судового засідання Тарнавського В.Б.
за участю представника(-ів) згідно протоколу судового засідання від 14.07.2021
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський Завод Пиломатеріалів"
на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.04.2021 (повний текст складено 26.04.2021)
у справі №925/1355/20 (суддя Чевгуз О.В.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський Завод Пиломатеріалів"
до Державного підприємства "Кам'янське лісове господарство"
про стягнення 241 800,46 грн,
Товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодський Завод Пиломатеріалів" звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з Державного підприємства "Кам'янське лісове господарство" 846,67 грн пені за невиконання договору купівлі-продажу №04л/59-15 від 26.08.2015 та 240 953,79 грн пені за невиконання договору купівлі-продажу № 2/16/КМ від 13.04.2016.
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що пеня за невиконане відповідачем зобов'язання за вищезгаданими договорами нарахована з моменту безпідставної відмови останнього у задоволенні вимоги позивача направленої у порядку 530 Цивільного кодексу України.
Короткий зміст оскаржуваного рішення суду першої інстанції
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.04.2021 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Аргументуючи судове рішення, суд першої інстанції дійшов висновку про те, що позивачем при нарахуванні пені порушено вимоги ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України, також судом враховано, що договори не містять умов нарахування пені понад строки, що встановлені ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України.
Враховуючи, що позовні вимоги задоволенню не підлягають, місцевий господарський суд залишив без розгляду заяву відповідача про застосування позовної давності.
Не погодившись з прийнятим рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю "Світловодський Завод Пиломатеріалів" звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 13.04.2021 у справі №925/1355/20, позовні вимоги задовольнити в повному обсязі.
Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів
В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі позивач зазначає, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення неправильно застосовано норми матеріального права, порушено норми процесуального права, а також не з'ясовано обставин, що мають значення для справи.
Узагальнені доводи апеляційної скарги позивача зводяться до того, що судом першої інстанції:
- не застосовано до даних правовідносин ст. 530 Цивільного кодексу України, відповідно до якої, якщо термін виконання боржником обов'язку не встановлений, то кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час;
- не обґрунтовано відхилено доводи позивача щодо початку відліку строку нарахування пені, саме від дня пред'явлення вимоги;
- не прийнято до уваги, що графік поставки за договором №04л/59-15 від 26.08.2015 не узгоджувався сторонами і такі докази у матеріалах справи відсутні, тому на думку позивача, за відсутності можливості встановити строк виконання вказаного договору, останнім було правомірно надіслано вимогу в порядку ст. 530 Цивільного кодексу України;
- не з'ясовано та не досліджено факт порушення відповідачем умов договору, за який у таких договорах передбачена відповідальність - стягнення пені.
- в порушення вимог ст. 195 Господарського процесуального кодексу строк підготовчого провадження не продовжувався ухвалою суду, чим безпідставно, за твердженням позивача, було затягнуто строк розгляду цієї справи місцевим господарським судом.
Короткий зміст відзиву відповідача на апеляційну скаргу та узагальнення його доводів
У відзиві на апеляційну скаргу відповідач просить суд апеляційної інстанції рішення місцевого господарського суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення посилаючись на те, що мотиви та підстави, зазначені в ній щодо скасування судового рішення є безпідставними та необґрунтованими, а рішення суду першої інстанції прийнято у відповідності до вимог чинного законодавства.
Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті
Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.05.2021 апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський Завод Пиломатеріалів" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.04.2021у справі №925/1355/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., суддів Тарасенко К.В., Разіна Т.І.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський Завод Пиломатеріалів" на рішення Господарського суду Черкаської області від 13.04.2021 у справі №925/1355/20; розгляд апеляційної скарги призначено на 14.07.2021.
В судове засідання, яке відбулося 14.07.2021 з'явилися представники позивача та відповідача, які підтримали свої правові позиції щодо апеляційної скарги.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне.
Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції
26.08.2015 між позивачем та відповідачем було укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини № 04л/59-15 (далі - договір №04л/59-15), відповідно до умов якого відповідач зобов'язаний передати позивачу товар - пиловник дуба та деревину дров'яну для технологічних потреб для втп дуба 65 куб.м., загальна сума договору 177 370,00 грн (п.4.1, 4.2, 8.3 договору № 04л/59-15)
За змістом п. 5.1 договору № 04л/59-15 поставка товару по даному договору здійснюється на умовах її передоплати, на умовах франко-склад відповідача (франко-нижній, франко-проміжний, франко-верхній).
Згідно з п. 6.2 договору № 04л/59-15 не пізніше ніж за 3 доби до передачі товару відповідач повідомляє позивача про дату та місце поставки.
Пунктом 6.3 договору встановлено, що датою передачі товару відповідачем та прийому його покупцем, тобто датою поставки, вважається дата товарно-транспортної накладної.
За правилами п. 9.4 договір № 04л/59-15 у разі несвоєчасної поставки товару відповідач сплачує пеню у розмірі 0,1 % від вартості недопоставленої продукції за кожен день прострочення.
В силу вимог п. 12.3 закінчення строку цього договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії цього договору.
Залишок не отриманого позивачем товару за договором № 04л/59-15 складає лот № 120 об'ємом 5,713 куб.м., діаметр 26-35, ціна - 950,00 грн куб.м., на загальну суму 5 427,35 грн.
Також, 13.04.2016 між вказаними сторонами було укладено договір купівлі-продажу необробленої деревини № 2/16/КМ (далі - договір № 2/16/КМ), за умовами якого відповідач зобов'язаний передати позивачу товар - пиловник дуб 50 куб.м. вартістю 75000,00 грн. куб.м. та деревини дров'яної для технологічних потреб для втп, дуб 10 куб.м. вартістю 26 000,00 грн (п. 4.1, 8.3 договору № 2/16/КМ).
В силу приписів п. 5.1 договору № 2/16/КМ поставка товару по даному договору здійснюється згідно графіку передачі товару який є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно з п. 6.2 договору № 2/16/КМ не пізніше ніж за 3 доби до передачі товару відповідач повідомляє позивача про дату та місце поставки.
Пунктом 6.3 договору № 2/16/КМ встановлено, що після завантаження на автотранспорт позивача товару, відповідач вручає позивачу товарно-транспортну накладну та специфікацію-накладну (форми ЛГ-25) на завантажений товар. Датою передачі товару відповідачем та прийому його покупцем, тобто датою передачі товару, вважається дата товарно-транспортної накладної.
Згідно з п. 9.3 договору № 2/16/КМ у разі несвоєчасної передачі товару у строки визначені сторонами у графіку передачі відповідач сплачує пеню у розмірі 10 % від вартості недопоставленої продукції за кожен день прострочки.
За правилами п. 12.3 договору № 2/16/КМ зобов'язання, які передбачені цим договором, припиняються лише з їх повним виконанням.
Залишок не отриманого позивачем товару за договором купівлі-продажу необробленої деревини № 2/16/КМ від 13.04.2016 складає лот № 71 об'ємом 10,431 куб.м., діаметром 26-35 см, ціна - 1 500,00 грн куб.м., на загальну суму 15 646,50 грн.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 27.04.2018 у справі № 925/1538/17 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський Завод Пиломатеріалів" до Державного підприємства "Кам'янське лісове господарство" про зобов'язання передати товар позовні вимоги задоволено частково:
- вирішено зобов'язати Державне підприємство "Кам'янське лісове господарство" передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Світловодський Завод Пиломатеріалів" лот № 120 об'ємом 5,713 куб.м. на загальну суму 5 427,35 грн на виконання договору купівлі-продажу необробленої деревини № 04л/59-15 від 26.08.2015;
- вирішено зобов'язати Державне підприємство "Кам'янське лісове господарство" передати Товариству з обмеженою відповідальністю "Світловодський Завод Пиломатеріалів" лот № 71 об'ємом 10,431 куб.м. діаметром 26-35 см, за ціною 1 500,00 грн куб.м. на суму 15 646,50 грн. на виконання договору купівлі-продажу необробленої деревини № 2/16/КМ від 13.04.2016;
- в решті вимог про зобов'язання відповідача передати позивачу лоти 14.1, 15.1, 16.1, 135, 162 - у позові відмовлено.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 рішення Господарського суду Черкаської області від 27.04.2018 у справі № 925/1538/17 залишено без змін.
Постановою Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 19.12.2018 рішення Господарського суду Черкаської області від 27.04.2018 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.09.2018 в частині відмови у задоволенні позовних вимог та розподілу судових витрат скасовано, а справу № 925/1538/17 в цій частині передано на новий розгляд.
На виконання рішення Господарського суду Черкаської області від 27.04.2018, яке набрало законної сили 19.09.2018, видано виконавчі документи - накази, зі строком пред'явлення до виконання по - 20.09.2021.
23.04.2020 позивач на адресу відповідача направляв вимогу № 23/1, у якій вимагав у семиденний строк з дня пред'явлення вимоги передати лот № 120 об'ємом 5,713 куб.м., діаметр 26-35 см, ціна - 950,00 грн куб.м. на загальну суму 5 427,35 грн, заготовлений у 4 кварталі 2015 року та лот № 71 об'ємом 10,431 куб.м. діаметром 26-35 см, за ціною 1 500,00 грн куб.м. на суму 15 646,50 грн, заготовлений у 2 кварталі 2016 року.
Листом № 191 від 12.05.2020 відповідач повідомив, що не має можливості поставити деревину заготовлену 2015-2017 роках.
Також в матеріалах справи наявні постанови державних виконавців Кам'янського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління (м. Київ) про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.09.2020 ВП № 62007819, ВП № 62009996 у зв'язку із відсутністю у боржника майна, яке він відповідно до виконавчого документа зобов'язаний передати стягувачу, що, зокрема, підтверджується запереченням боржника до акту державного виконавця від 10.07.2020, з посиланням на п. 6 ч. 1 ст. 37 Закону України "Про виконавче провадження".
Також в матеріалах справи наявні акти державного виконавця Кам'янського районного відділу державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління (м. Київ) від 10.07.2020 про відсутність деревини.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 16.12.2020 у справі № 925/1538/17 відмовлено Державному підприємству "Кам'янське лісове господарство" у задоволенні скарги від 06.10.2020 (з урахуванням заяви про уточнення вимог скарги від 03.12.2020) про визнання неправомірними дій державних виконавців та скасування постанов в частині вимог про визнання протиправними (неправомірними) та скасування постанов про повернення виконавчого документа стягувачу від 23.09.2020 у виконавчих провадженнях № 620069996, № 62007819, № 62009296, № 62009579, № 62009817, що винесені державними виконавцями Кам'янського районного відділу Державної виконавчої служби Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) Білоконем І.П. та Крупським В.І.
Обгрунтовуючи позовні вимоги позивач зазначив, що вищенаведеним підтверджується, що він вжив усіх визначених чинних законодавством заходів для отримання лотів, передача яких передбачена вищевказаними договорами, однак лоти не були передані, що і стало причиною нарахування позивачем відповідачу пені за вищезгаданими договорами купівлі-продажу.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 13.04.2021 у задоволенні позовних вимог відмовлено повністю.
Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови
В силу вимог частин 1, 2, 5 статті 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.
Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскарженого рішення, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга позивача не підлягає задоволенню, а оскаржене рішення місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав.
Спір у даній справі виник щодо правомірності нарахування позивачем пені за невиконання відповідачем договірних зобов'язань в частині допоставки товару.
Договір є однією з підстав виникнення зобов'язань та є обов'язковим для виконання сторонами (статі 11, 629 Цивільного кодексу України).
Згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України та статтею 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За змістом частини першої статті 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (частина перша статті 612 Цивільного кодексу України).
Згідно з положеннями статті 611 Цивільного кодексу України та статті 230 Господарського кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Частиною 6 ст. 232 Господарського кодексу України визначено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено договором або законом, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Наведеною нормою передбачено період часу, за який нараховується пеня і який не повинен перевищувати шести місяців від дня, коли відповідне зобов'язання мало бути виконане; законом або укладеним сторонами договором може бути передбачено більшу або меншу тривалість цього періоду. Його перебіг починається із дня, наступного за останнім днем, у який зобов'язання мало бути виконано, і початок такого перебігу не може бути змінений за згодою сторін.
Як встановлено судом першої інстанції основне зобов'язання: за договором від 26.08.2015 мало бути виконане відповідачем до 31.12.2015; за договором від 13.04.2016 мало бути виконане до 30.06.2016 (згідно графіку до договору)
Таким чином, нарахування штрафних санкцій за вказаними договорами мало бути припинене відповідно 30.06.2016 (за договором від 26.08.2015) та 31.12.2016 (за договором від 13.04.2016).
Згідно з п. 9.1,9.3 договору № 2/16/КМ, порушенням договору є його невиконання або неналежне виконання, тобто виконання з порушенням умов, визначених змістом цього договору. У разі несвоєчасної передачі товару у строки визначені сторонами у графіку передачі відповідач сплачує пеню у розмірі 10 % від вартості недопоставленої продукції за кожен день прострочки.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що з урахуванням умов договору № 2/16/КМ щодо сплати пені у розмірі 10 % від вартості товару недопоставленої продукції за кожен день прострочки не може розцінюватися як установлення цим, договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України строку, за який нараховується пеня.
До аналогічного висновку місцевий господарський суд дійшов при аналізі договору від 26.08.2015, зазначивши, що відповідно до умов договору № 04л/59-15 стосовно сплати пені у розмірі 0,1 % від вартості товару недопоставленої продукції, за кожен день прострочки не може розцінюватися як установлення цим договором іншого, ніж передбачений ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України строку, за який нараховується пеня.
Системний аналіз частини статті 232 Господарського кодексу України свідчить про те, що через сплив граничного шестимісячного періоду для нарахування пені, її нарахування припиняється.
Враховуючи, що сторони договорів від 26.08.2015 та від 13.04.2016 р. не передбачили можливість нарахування штрафних санкції за цими договорами протягом всього періоду порушень, колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи позивача щодо початку відліку строку нарахування пені за власний розсуд, в односторонньому порядку, від початку пред'явлення ним вимог в порядку ст. ст. 530 Цивільного кодексу України, за минуванням 2-3 років закінчення дії договору є безпідставними, суперечать вимогам законодавства України та вказаним умов договорів від 26.08.2015 та від 13.04.2016.
За приписами пункту 5.1. договору від 13.04.2016 поставка товару здійснюється згідно графіку передачі товару, який є невід'ємною частиною даного договору.
Згідно п. 12.2 договору від 26 08 2015, даний договір діяв до 31.12.2015.
Таким чином, колегія суддів зазначає, що нарахування пені позивачем у 2020 році прямо суперечить частині шостій статті 232 Господарського кодексу України, оскільки здійснено набагато пізніше після дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Щодо порушення судом першої інстанції норм процесуального права судова колегія зазначає, що розгляд даної справи проведений із дотриманням вимог ст. 195 Господарського процесуального кодексу України, виходячи з наступного.
Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 10.11.2020 у справі №925/1355/20 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі. Справу вирішено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін.
В подальшому, ухвалою суду першої інстанції від 20.01.2021 у даній справі вирішено здійснювати подальший розгляд справи № 925/1355/20 за правилами загального позовного провадження; призначено підготовче засідання на 22.02.2021.
Ухвалою від 22.02.2021 Господарський суд Черкаської області закрив підготовче провадження та призначив справу до судового розгляду по суті у судовому засіданні на 16.03.2021.
Однак у вказану дату розгляд справи № 925/1355/20 не відбулося через відсутність інтернет з'єднання в системі відеоконференцзв'язку, яке сталося із-за збою мережевих налаштувань, які виникли із-за проблем з драйвером мережевої карти, що використовується на комп'ютері в залі судових засідань. Через виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь позивача у судовому засіданні у режимі відеоконференції, судове засідання було перенесено.
В силу вимог ст. 73 Господарського процесуального кодексу України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.
Статтею 74 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що у спірних правовідносинах позивачем не доведено наявність правових підстав для стягнення пені у судовому порядку, у зв'язку з порушенням граничного шестимісячного терміну відповідно до ч. 6 ст. 232 Господарського процесуального кодексу України.
Підсумовуючи вищевикладене колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами.
Наведені у апеляційній скарзі аргументи не можуть бути підставами для скасування рішення місцевого господарського суду, оскільки вони не підтверджуються матеріалами справи та ґрунтуються на неправильному тлумаченні скаржником норм матеріального та процесуального права, що в сукупності виключає можливість задоволення апеляційної скарги позивача.
Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов'язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов'язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов'язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов'язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи.
Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Висновки за результатами апеляційної скарги
За таких обставин, судова колегія вважає, що висновки суду першої інстанції про встановлені обставини і правові наслідки відповідають дійсним обставинам справи, підтверджуються достовірними доказами, а тому рішення місцевого господарського суду у даній справі відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається.
З огляду на викладене, судова колегія дійшла висновку про те, що апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що задоволенню не підлягає.
Судові витрати
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника.
Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Світловодський Завод Пиломатеріалів" залишити без задоволення, рішення Господарського суду Черкаської області від 13.04.2021 у справі №925/1355/20 - без змін.
Матеріали справи №925/1355/20 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України.
Повний текст постанови складено 26.07.2021.
Головуючий суддя І.А. Іоннікова
Судді К.В. Тарасенко
Т.І. Разіна