вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"27" липня 2021 р. Справа№ 910/21076/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Козир Т.П.
суддів: Скрипки І.М.
Хрипуна О.О.
розглянувши у порядку письмового провадження, без виклику учасників справи, апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
на рішення Господарського суду міста Києва від 08.04.2021
у справі №910/21076/20 (суддя Босий В.П.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Укратом Сервіс"
до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом"
про стягнення 137 298,08 грн,
У грудні 2020 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Укратом Сервіс" (далі - позивач) звернулось у Господарський суд міста Києва з позовом до Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" (далі - відповідач) про стягнення 137 298,08 грн, у тому числі: 121 899,98 грн основного боргу за поставлений товар, 8 646,24 грн пені, 4067,07 грн інфляційних втрат коштів та 2687,79 грн - 3% річних.
Позовні вимоги мотивовані тим, що 15.10.2019 між сторонами укладений договір №12с/191/53-142-01-19-01048, на виконання якого позивач поставив відповідачу однією партією товар на суму 121 899,98 грн, однак відповідач отриманий товар не оплатив у встановлений договором строк, у зв'язку із чим позивачем були нараховані 3% річних та інфляційні втрати коштів. Також позивачем вказано попередній (орієнтовний) розрахунок судових витрат - 2102грн судовий збір та 20 000,00 грн витрати на правову допомогу.
Відповідач у відзиві на позовну заяву визнав позовні вимоги в частині основного боргу; заперечив проти стягнення пені, 3% річних та інфляційних втрат коштів, посилаючись на невірність розрахунків; також заперечив проти заявленого розміру витрат на правничу допомогу, посилаючись на їх неспівмірність, оскільки позивачем не надано додатку угоду, яка б визначала вартість правничої допомоги за даним спором, а з матеріалів справи вбачається, що адвокатом могло бути підготовлено один процесуальний документ - позовну заяву з розрахунком, який не є складним та охоплює лише один період, що говорить про незначну складність справи.
У зв'язку із тим, що відзив на позовну заяву був поданий відповідачем з пропуском встановленого строку, він не прийнятий судом першої інстанції до розгляду.
Під час розгляду справи позивачем було подано клопотання від 06.04.2021 про долучення до матеріалів справи доказів щодо розміру витрат на оплату професійної правничої допомоги.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08 квітня 2021 року позов задоволено.
З Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укратом Сервіс" стягнуто борг у розмірі 121899 грн 98коп., пеню у розмірі 8 464 грн 24 коп., 3% річних у розмірі 2687 грн 79 коп., інфляційні у розмірі 4 064 грн 07 коп., судовий збір у розмірі 2 102 грн 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 20 000 грн. 00 коп.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду, Державне підприємство "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" звернулось з апеляційною скаргою, у якій просить скасувати оскаржуване рішення в частині стягнення витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 20 000,00 грн та ухвалити в цій частині нове рішення, яким вимоги про стягнення витрат на професійну правничу допомогу задовольнити частково у розмірі 50%.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом порушено норми матеріального права та не повно з'ясовані обставини справи, оскільки витрати на професійну правничу допомогу повинні бути пов'язані з розглядом справи, їх розмір повинен бути обґрунтованим та пропорційним до предмету спору, з урахуванням ціни позову, суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат і з власної ініціативи не розподіляти всі витрати на сторону, не на користь якої ухвалено рішення; у даній справі сума витрат на правничу допомогу значно завищена, а зазначені у додатковій угоді послуги - усні консультації, підготовка аналітичної довідки щодо судової практики, додаткові усні консультації, не відповідають критерію реальності (їх дійсності та необхідністю), оскільки не стосуються позовних вимог і не є такими, що пов'язані з розглядом даної справи, та підігнані під зазначену орієнтовну вартість правничої допомоги. З матеріалів справи вбачається, що позивачем додатково було підготовлено одну заяву про прискорення розгляду справи, і зазначена у додатковій угоді сума 6000 грн не є співмірною із обсягом та зазначеним часом на підготовку даної заяви.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 09 червня 2021 року відкрито апеляційне провадження, встановлено строк для подання відзиву на апеляційну скаргу - до 01 липня 2021 року; сторонам роз'яснено, що апеляційна скарга буде розглянута у письмовому провадженні, без виклику учасників справи.
01 липня 2021 року від позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому він заперечує проти її задоволення та просить залишити оскаржуване рішення без змін, посилаючись на те, що розмір задоволених судом витрат на правничу допомогу підтверджується належними доказами (договором про надання правової допомоги, додатковою угодою до нього, актом здачі-прийняття робіт (надання послуг),ордером адвоката, свідоцтвом, випискою по особовому рахунку); у відповідності до умов договору вказані у додатковій угоді 40 000 грн зазначені за кваліфіковане правове супроводження двох справ (№910/21041/20 та №910/21076/20), де позивачем виступає ТОВ "Укратом Сервіс", що спростовує припущення відповідача про можливість підготовки адвокатом лише одного документа; послуги з формування аналітичної довідки щодо сформованої судової практики надані безпосередньо клієнту, а не для цитування судової практики в тексті позовної заяви; адвокатським об'єднанням на загальну суму 40 000 грн були надані наступні юридичні послуги: по справі №910/21076/20 - три усні консультації, однак з детальним вивченням документів, підготовлено аналітичну довідку щодо сформованої судової практики, розроблено та подано позовну заяву на 7 сторінок, складено та подано клопотання про прискорення розгляду справи, клопотання про ознайомлення з матеріалами справи, клопотання про залучення доказів у справі та було здійснено ознайомлення зі справою в суді; по справі №910/21041/20 були надані аналогічні послуги; загальна вартість послуг по обом справам становить 40 000 грн.
Частиною 2 ст. 270 ГПК України встановлено, що розгляд справ у суді апеляційної інстанції починається з відкриття першого судового засідання або через п'ятнадцять днів з дня відкриття апеляційного провадження, якщо справа розглядається без повідомлення учасників справи.
Відповідно до ч. 1 ст. 273 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду першої інстанції розглядається протягом шістдесяти днів з дня постановлення ухвали про відкриття апеляційного провадження у справі.
Дослідивши матеріали справи, розглянувши апеляційну скаргу, Північний апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 15 жовтня 2019 року між ТОВ "Укратом Сервіс", як постачальником, та ДП "НАЕК "Енергоатом", як покупцем, було укладено договір №12с/191/53-142-01-19-01048 (далі - "Договір"), відповідно до п. 1.1 якого постачальник зобов'язується в порядку та на умовах, визначених в договорі, поставити покупцеві сцинтилятори на основі монокристала Nal (TI) (код ДК 021:2015 - 38430000-8 Детектори та аналізатори), а покупець - прийняти і оплатити продукцію на умовах, визначених договором.
Згідно з п. 3.4 Договору розрахунок за продукцію здійснюється по узгодженим цінам в національній валюті України протягом 90 (дев'яносто) банківських днів з моменту поставки та проходження вхідного контролю продукції за кількістю та якістю відповідно до нормативних документів покупця, в безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточних рахунок постачальника зазначений в договорі, згідно рахунку наданого постачальником.
Пунктом 4.3 встановлено строк поставки продукції - до 15.10.2019.
На виконання умов Договору позивач поставив, а відповідач прийняв товар на загальну суму 121 899,98 грн., що підтверджується видатковою накладною №16 від 19.11.2019, яка підписана уповноваженими представниками сторін та скріплена печатками підприємств, отже, поставка відбулась з порушенням встановленого договором строку, зв'язку із чим відповідач 26.11.2019 направив позивачу претензію про стягнення 12799,50 грн штрафу, який був сплачений позивачем 26.12.2019.
Позивачем виставлено відповідачу рахунок на оплату №9 від 21.10.2019, однак в порушення умов договору відповідач у встановлений строк оплату за отриманий товар не здійснив.
23.04.2020 позивач направив відповідачу претензію на суму 269428,69 грн (по двом договорам), у відповідь на яку відповідач 13.05.2020 повідомив про те, що продукція пройшла вхідний контроль, рахунки на оплату включено до реєстру платежів для здійснення оплати, вказав, що запровадження карантину відображається на здійсненні фінансування та гарантував здійснення повної оплати.
22.05.2020 позивач направив відповідачу повторну претензію, у відповідь на яку відповідач 20.07.2020 гарантував здійснення повної оплати та пояснив прострочення низьким рівнем фінансування.
У зв'язку із викладеними обставинами позивач звернувся до суду із даним позовом та просив стягнути з відповідача 121 899,98 грн основного боргу за поставлений товар, 8 646,24 грн пені, 4067,07 грн інфляційних втрат коштів та 2687,79 грн - 3% річних.
За наслідками розгляду даного спору суд першої інстанції прийшов до висновку, що позовні вимоги є доведеними та обґрунтованими, а тому підлягають задоволенню у повному обсязі.
Крім цього, судом було стягнуто з відповідача на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 20 000,00 грн.
Відповідач у апеляційній скарзі оскаржує рішення суду першої інстанції виключно в частині розміру стягнутої суми витрат на правову допомогою, вважаючи її неспівмірною розміру позовних вимог, завищеною та не доведеною.
Частинами 1, 2 ст. 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.
Згідно з ч.4 ст. 269 ГПК України суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.
Перевіривши застосування судом першої інстанції норм матеріального права в частині задоволених позовних вимог про стягнення суми основного боргу, пені, 3% річних та інфляційних втрат коштів, апеляційний господарський суд встановив, що правовідносини між сторонами виникли на підставі договору, який за правовою природою є договором поставки, а предметом розгляду даної справи є матеріально-правова вимога про стягнення вартості поставленого товару та застосування наслідків порушення строків оплати за поставлений товар.
Матеріалами справи підтверджується, що відповідач порушив умови договору щодо своєчасної та повної оплати отриманого товару, а тому суд першої інстанції дійшов вірного висновку щодо обґрунтованості та доведеності позовних вимог в частині стягнення основного боргу, трьох процентів річних, пені та інфляційних втрат коштів.
Щодо суми витрат на професійну правничу допомогу, то апеляційний господарський суд виходить з наступного.
Учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом (стаття 16 ГПК України).
Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 зазначеного Кодексу ).
Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.
Статтею 123 ГПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи. До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 124 ГПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв'язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач у позовній заяві вказав, що ним очікується понесення судових витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 20000 грн.
Відповідно до ч.8 ст. 129 ГПК України розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п'яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.
В процесі розгляду справи, до прийняття рішення, позивачем було подано клопотання від 06.04.2021 про долучення до матеріалів справи доказів щодо розміру витрат на оплату професійну правничу допомогу в сумі 20000 грн.
За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами, а саме, у разі задоволення позову - на відповідача та у разі відмови в позові - на позивача.
За вимогами частин 5, 8 статті 129 ГПК України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов'язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись. Розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв'язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
Згідно з положеннями статті 126 ГПК України для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
З матеріалів справи вбачається, що до позовної заяви було додано копію договору про надання правової допомоги №01/12 від 01.12.2020, укладеного між ТОВ "Укратом Сервіс", як клієнтом, та адвокатським об'єднанням "Всеукраїнська асоціація адвокатів", як адвокатським об'єднанням; копію ордеру від 24.12.2020, виданого адвокатським об'єднанням адвокату ОгульковійА.М., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю Огульковою А.М.
Відповідно до договору клієнт доручає, а адвокатське об'єднання приймає на себе зобов'язання надавати правову допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.
У розділі 2 договору визначені обов'язки адвокатського об'єднання, зокрема, воно надає клієнту консультаційні та юридичні послуги, представляє клієнта з усіма правами, які надані законом позивачу, відповідачу тощо, представляє інтереси клієнта в органах державної виконавчої служби, партнери об'єднання та/або адвокати здійснюють захист прав та законних інтересів клієнта (його співробітників), узагальнює та аналізує практику розгляду судових та інших справ, надає консультації, висновки, довідки з правових питань, інформує клієнта на його запит про зміни в законодавстві.
У пункті 4.1 договору його сторони домовились, що вартість правової допомоги за цим договором визначається сторонами в додаткових угодах, які є невід'ємною частиною цього договору.
Згідно п.4.4 договору сума, вказана в п.4.1 даного договору, є гонораром адвокатського об'єднання за надання правової допомоги та поверненню не підлягає.
Отже, умови договору про надання правової допомоги №01/12 від 01.12.2020 передбачають цілий комплекс правничої допомоги, яка може за ним надаватись адвокатським об'єднанням, а вартість цих послуг має визначатись додатковою угодою.
До клопотання від 06.04.2021 позивачем було додано додаткову угоду №1 від 20.12.2020 до договору про надання правової допомоги №01/12 від 01.12.2020, в якій сторони, керуючись пунктом 4.1 договору, погодили, що розмір адвокатського гонорару включає в себе наступні послуги:
Консультації:
- усна, з вивченням документів - 3000 грн;
- підготовка аналітичної довідки щодо судової практики - 2000 грн;
- додаткові усні консультації (шість консультацій) - 5000 грн;
Справи по ГПК:
- складання позовних заяв (дві позовні заяви) - 24 000 грн;
- складання додаткових документів в межах судових справ (заяви, клопотання) - 6000 грн.
Загальна вартість - 40 000 грн.
21 грудня 2020 року між позивачем та адвокатським об'єднанням підписано акт №АО000030 здачі-прийняття робіт (надання послуг), згідно якого адвокатська об'єднання надало юридичну допомогу - 1 послуга на 40000грн.
На підставі вказаного акту позивач сплатив адвокатському об'єднання 40000,00 грн, що підтверджується банківською випискою за 24.12.2020.
Обов'язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Докази понесення витрат на професійну правничу допомогу та їх розміру були подані позивачем до суду та направлені відповідачу 06.04.2021, справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження, без виклику учасників справи, оскаржуване рішення було прийнято 08.04.2021, отже, у відповідача була відсутня об'єктивна можливість подати заперечення щодо поданих позивачем доказів до прийняття рішення судом першої інстанції, а тому апеляційним господарським судом приймаються заперечення викладені у апеляційній скарзі.
Суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем подано до матеріалів справи достатньо доказів на підтвердження факту надання Адвокатським об'єднанням "Всеукраїнська асоціація адвокатів" професійної правничої допомоги ТОВ "Укратом Сервіс" в межах даної справи на суму 20000,00 грн.
Однак, Північний апеляційний господарський суд не може в повній мірі погодитись із вказаним висновком суду першої інстанції, зважаючи на наступне.
Верховний Суд у постановах від 03.10.2019 у справі №922/445/19, від 24.10.2019 у справі №905/1795/18, від 17.09.2020 у справі №904/3583/19 зазначив, що під час вирішення питання про розподіл судових витрат господарський суд за наявності заперечення сторони проти розподілу витрат на адвоката або з власної ініціативи, керуючись критеріями, що визначені частинами 5-7, 9 статті 129 Господарського процесуального кодексу України, може не присуджувати стороні, на користь якої ухвалено судове рішення, всі її витрати на професійну правову допомогу.
У такому випадку суд, керуючись частинами 5-7, 9 статті 129 зазначеного Кодексу, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею на правову допомогу повністю або частково, та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення.
У постанові від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд вказав, що загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 ГПК України. Проте, у частині п'ятій наведеної норми цього Кодексу визначено критерії, керуючись якими суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість, покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.
У постановах від 24.10.2019 у справі №905/1795/18 і від 01.08.2019 у справі №915/237/18, від 11.02.2021 у справі №920/39/20 Верховний Суд також зазначив, що при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрат на підставі ст. 41 Конвенції. Зокрема, згідно з його практикою заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі "East/West Alliance Limited" проти України", заява №19336/04). У рішенні Європейського суду з прав людини у справі "Лавентс проти Латвії" зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
Дослідивши подані позивачем докази понесених витрат на професійну правничу допомогу, апеляційний господарський суд встановив, що у додатковій угоді сторони визначили вартість окремих послуг, які можуть надаватись за договором, однак визначення сторонами вартості послуг не свідчить про їх фактичне надання та про те, що послуги надавались саме у зв'язку із даним судовим спором.
Зі змісту акту №АО000030 здачі-прийняття робіт (надання послуг) від 21.12.2020, який підписано до відкриття провадження у даній справі, також неможливо встановити обсяг послуг, які надавались адвокатським об'єднанням саме в межах даної справи, а детального опису робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, як то передбачено частиною 3 статті 126 ГПК України, позивачем до матеріалів справи не надано.
Таким чином, апеляційний господарський суд погоджується із доводами відповідача про те, що документально підтверджено надання адвокатським об'єднання лише послуги зі складання позовної заяви і вартість цієї послуги, згідно додаткової угоди, становить 12 000 грн.
Однак, визначена у додатковій угоді вартість вказаної послуги є явно завищеною, на думку суду апеляційної інстанції, не відповідає критеріям розумності та співрозмірності, з врахуванням ціни позову (137 298,08 грн), а також того, що спір, який виник між сторонами у справі, відноситься до категорії спорів, що виникають у зв'язку із неналежним виконанням договору поставки; матеріали справи не містять великої кількості документів на дослідження, на збирання яких адвокат витратив би значний час, зокрема, позов фактично ґрунтується на договорі, одній видатковій накладній та рахунку на оплату. Отже, даний спір для кваліфікованого юриста є незначної складності, у спорах такого характеру, за відсутності протиріч між наявними у справі документами, судова практика є сталою, великої кількості законів та підзаконних актів, які підлягають застосуванню, спірні правовідносини не передбачають.
Схожі правові позиції викладені у постанові Верховного Суду від 24.06.2021 у справі №922/902/19.
З урахуванням, зокрема, складності справи, обсягу наданих адвокатських послуг і виконаних робіт у межах підготовки справи до розгляду у господарському суді першої інстанції, апеляційний господарський суд вважає, що розмір відшкодування витрат на професійну правничу допомогу адвоката у цьому випадку має бути зменшений до 6000 грн, у зв'язку із чим апеляційна скарга відповідача задовольняється, а рішення Господарського суду міста Києва підлягає зміні в частині розміру стягнутої суми витрат на правову допомогу.
Щодо розподілу судових витрат за результатами розгляду апеляційної скарги, то відповідачем було сплачено 3315,00 грн судового збору за подання апеляційної скарги, однак згідно положень Закону України "Про судовий збір" та сталих правових позицій Верховного Суду, судовий збір не слід сплачувати при оскарженні судового рішення в частині вирішення питання розподілу судових витрат, оскільки судовий збір сплачується виходячи із ціни позову, а тому відповідач має право на повернення вказаних коштів в порядку, встановленому для повернення помилково сплачених податків, зборів.
Керуючись ст. ст. 267-285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" ДП "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" задовольнити.
2. Змінити рішення Господарського суду міста Києва від 08 квітня 2021 року, виклавши пункт 2 його резолютивної частини у наступній редакції:
"2. Стягнути з Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (01032, м. Київ, вул. Назарівська, будинок 3; ідентифікаційний код 24584661) в особі Відокремленого підрозділу "Автоматика та машинобудування" Державного підприємства "Національна атомна енергогенеруюча компанія "Енергоатом" (52204, Дніпропетровська обл., м. Жовті Води, вул. Гагаріна, будинок 4; ідентифікаційний код відокремленого підрозділу 39688675) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Укратом Сервіс" (01014, м. Київ, вул. Мічуріна, будинок 54А, офіс 120; ідентифікаційний код 38855401) заборгованість у розмірі 121 899 (сто двадцять одна тисяча вісімсот дев'яносто дев'ять) грн. 98 коп., пеню у розмірі 8464 (вісім тисяч чотириста шістдесят чотири) грн. 24 коп., 3% річних у розмірі 2 687 (дві тисячі шістсот вісімдесят сім) грн. 79 коп., інфляційні у розмірі 4064 (чотири тисячі шістдесят чотири) грн. 07 коп., судовий збір у розмірі 2 102 (дві тисячі сто дві) грн. 00 коп. та витрати на правову допомогу у розмірі 6 000 (шість тисяч) грн. 00 коп. Видати наказ."
3. Справу повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Повний текст постанови складено 27.07.2021.
Головуючий суддя Т.П. Козир
Судді І.М. Скрипка
О.О. Хрипун