вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"20" липня 2021 р. Справа№ 910/13715/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Буравльова С.І.
суддів: Андрієнка В.В.
Шапрана В.В.
за участю
представників: позивача - Гущина М.С.
відповідача - Заянчуковський С.Л.
розглянувши апеляційну скаргу Дніпровської міської ради
на рішення Господарського суду м. Києва від 09.02.2021 р. (повне рішення складено 23.02.2021 р.)
у справі № 910/13715/20 (суддя - Сівакова В.В.)
за позовом Дніпровської міської ради
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин"
про визнання інформації недостовірною та зобов'язання спростування недостовірної інформації
У вересні 2020 року Дніпровська міська рада звернулася з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин" про:
- визнання недостовірною інформації, поширеної ІНФОРМАЦІЯ_7 Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин" у мережі Інтернет на веб-сайті за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_17, а саме таку інформацію: "Правоохранители установили, что фактически с начала строительства генеральный подрядчик - турецкая компания "Лимак" в сговоре с должностными лицами Днепровского городского совета путем подделки бухгалтерской документации искусственно завышали объемы выполненных работ, с целью дальнейшего присвоения денежных средств, выделяемых на строительство и содержание новой линии Днепровского метрополитена. Указанные действия фактически привели к срыву графиков строительства, разрушению инфраструктуры центральной части г. Днепр и, как следствие причинению экономического ущерба территориальной общине в особо крупных размерах. Как сообщают в СБУ, в настоящее время проведенной судебной экспертизой установлен ущерб в размере 379 млн. грн".
- зобов'язання Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин" спростувати недостовірну інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_7 Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин" у мережі Інтернет на веб-сайті за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_15, шляхом розміщення на веб-сайті ІНФОРМАЦІЯ_16 повного тексту судового рішення у справі у строк не пізніше 7 днів з дня набрання рішенням законної сили.
Вимоги позивача обґрунтовані тим, що ІНФОРМАЦІЯ_7 о 18:25 на сайті www.unian.net в мережі Інтернет була оприлюднена стаття під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_8". Позивач вважає, що інформація, поширена відповідачем у вказаній статті, є недостовірною, оскільки містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі. Не існує жодного кримінального провадження, предметом якого є підробка бухгалтерської документації посадовими особами Компанії "Лімак" та Дніпровської міської ради, спричинення шкоди територіальній громаді в особливо великих розмірах. СБУ у жодному повідомленні не повідомляло вищенаведену інформацію. Не існує жодного судового провадження чи ухвали суду, яка б призначала проведення експертизи, як не існує і результатів такої експертизи, якими була б встановлена шкода в розмірі 379 млн грн. Оприлюднення відповідачем статті порушило право позивача на недоторканість ділової репутації та спричинило останньому шкоду.
Рішенням Господарського суду м. Києва від 09.02.2021 р. у справі № 910/13715/20 у задоволенні позову Дніпровської міської ради відмовлено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, Дніпровська міська рада подала апеляційну скаргу, у якій просить скасувати оскаржуване рішення суду та ухвалити нове рішення про задоволення позову.
Апеляційна скарга мотивована тим, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення порушено норми матеріального та процесуального права.
Так, в апеляційній скарзі позивач посилається на те, що оскільки саме на сайті www.unian.ua була опублікована стаття, а сайтах twnews.es, www.5632com.ua, news.bigmir.net, www.0569.com.ua стаття опублікована з посиланням на www.unian.ua, тому права Дніпровської міської ради на недоторканість ділової репутації порушені відповідачем.
Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями Північного апеляційного господарського суду від 26.04.2021 р. апеляційну скаргу у справі 910/13715/20 передано на розгляд колегії суддів у складі: Буравльов С.І. (головуючий суддя (суддя-доповідач)), Шапран В.В., Андрієнко В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 28.04.2021 р. апеляційну скаргу у справі № 910/13715/20 залишено без руху на підставі ч. 3 ст. 260 ГПК України та надано заявникові строк на усунення недоліків не більше десяти днів з дня отримання копії ухвали про залишення без руху апеляційної скарги.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.05.2021 р. поновлено строк на апеляційне оскарження, відкрито апеляційне провадження у справі № 910/13715/20 та призначено її до розгляду на 29.06.2021 р.
До суду 11.06.2021 р. від Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а рішення Господарського суду м. Києва від 09.02.2021 р. у справі № 910/13715/20 без змін.
На електронну адресу суду 17.06.2021 р. від Дніпровської міської ради надійшла заява про участь у судовому засіданні 29.06.2021 р. у режимі відеоконференції, проведення якої доручити Господарському суду Дніпропетровської області.
Аналогічні за змістом заяви надійшли до суду від Дніпровської міської ради 18.06.2021 р. та 23.06.2021 р.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 р. було відкладено розгляд справи № 910/13715/20 до 20.07.2021 р. та доручено Господарському суду Дніпропетровської області забезпечити проведення судового засідання у справі № 910/13715/20 у режимі відеоконференції у приміщенні вказаного суду 20.07.2021 р.
У судовому засіданні 20.07.2021 р. сторони надали усні пояснення по суті апеляційної скарги.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів встановила наступне.
Як зазначає позивач, ІНФОРМАЦІЯ_7 на сайті www.unian.net в мережі Інтернет була оприлюднена стаття під заголовком "ІНФОРМАЦІЯ_8" (посилання на статтю в мережі Інтернет: ІНФОРМАЦІЯ_5).
У нижній частині кожної інтернет-сторінки сайта www.unian.net зазначено: "Информация, которую публикует УНИАН и сайт unian.net, являются собственностью ООО "УНИАН".
Також позивач вказує, що автор статті позначений не був, а тому поширювачем інформації є власник сайту, яким є відповідач.
Згідно з відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань щодо Товариства з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин", у розділі "Інформація про здійснення зв'язку з юридичною особою" міститься інформація "Веб-сторінка: www.unian.net".
Декілька інших сайтів у мережі Інтернет скопіювали статтю (з посиланням на сайт http://www.unian.net/) і також оприлюднили її в мережі Інтернет.
12.06.2020 р. Дніпровська міська рада відправила відповідачу вимогу про спростування недостовірної інформації.
За кілька днів стаття на сайті ІНФОРМАЦІЯ_16 була видалена і на сьогодні посилання на статтю в мережі Інтернет: https://www.unian.net/economics/transport/ukrali-379-millionov-v-dnepre-sbu-razoblachila-masshtabnve-hishcheniva-bvudzhetnvh-sredstv-na-troitelstve-metro-novosti-dnepra-11024657.html існує, але за цим посиланням тепер відкривається порожня сторінка з написом "Извините, но мы не можем найти такую страницу".
Незважаючи на самостійне видалення статті, на інших сайтах стаття є оприлюдненою і до сьогодні. При цьому на кожному із цих сайтів є посилання на джерело оприлюдненої ними інформації - статтю оприлюднену відповідачем.
Позивач вважає, що спірна інформація у статті є недостовірною з огляду на наступне.
Відповідно до Кредитної та Фінансової угод між Міністерством фінансів України та ЄБРР і ЄІБ відповідно за Проектом "Завершення будівництва метрополітену у м. Дніпропетровську" 13.07.2016 р. був укладений Контракт 1А між Комунальним підприємством "Дніпровський метрополітен" Дніпровської міської ради та генеральним підрядником Компанією "Limak Insaat Sanayi ve Ticaret" (Турецька Республіка).
Будівництво фінансується з кредитних коштів Європейського інвестиційного банку та Європейського банку реконструкції та розвитку за рахунок субвенції державного бюджету.
Нагляд за виконанням будівельних робіт здійснює Компанія "ILF Consulting Engineers S р z о" (Республіка Польща), відібрана в результаті тендеру за правилами закупівель ЄБРР.
Оплата здійснюється відповідно до умов Контракту 1А та чинного законодавства. Генпідрядник надає інженеру звіт з виконаних робіт, який включає в себе всі форми, необхідні для здійснення приймання робіт за відповідний звітний період. Після затвердження інженером відповідних форм інженер оформлює проміжні платіжні сертифікати та подає на затвердження замовнику. Після затвердження замовник здійснює оформлення пакета документів щодо здійснення вибірки кредитних коштів та сплати за виконані роботи підряднику. Кошти в іноземній валюті відповідно до рахунку сплачуються підряднику напряму з ЄБРР та через Укрексімбанк з кредитних коштів ЄІБ. Відповідна субвенція з основної суми та ПДВ надається замовнику Міністерством фінансів України через Дніпровську міську раду. Сума субвенції ПДВ сплачується замовником на представництво підрядника в Україні.
Відповідно, турецька Компанія "Лімак", по наведеній інформації, у зговорі з посадовими особами Дніпровської міської ради шляхом підробки бухгалтерської документації штучно завищувала обсяги виконаних робіт з метою подальшого привласнення коштів.
11.06.2020 р. Дніпровською міською радою до Служби безпеки України було направлено лист щодо надання інформації стосовно того, чи здійснювались Службою безпеки України офіційні повідомлення, в тому числі як новини, анонси тощо, щодо виявлення фактів розкрадання саме бюджетних коштів на будівництві Дніпровського метрополітену із зазначенням, які повідомлення надавались автору статті або інформаційному агентству УНІАН щодо розміру збитків, завданих територіальній громаді міста Дніпра, встановленого висновком експерта в кримінальному провадженні на стадії досудового розслідування (досудового слідства), а також про причетність до цих обставин саме посадових осіб Дніпровської міської ради.
На лист Дніпровської міської ради Службою безпеки України було надано відповідь від 23.06.2020 р. № 10/3-97/1-92, де зазначено, що Служба безпеки України офіційні повідомлення, заяви, коментарі тощо з такою інформацією не оприлюднювала.
Спір у справі виник у зв'язку з тим, що, на думку позивача, інформація, поширена відповідачем у статті, є недостовірною, оскільки містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі. Не існує жодного кримінального провадження, предметом якого є підробка бухгалтерської документації посадовими особами Компанії "Лімак" та Дніпровської міської ради, спричинення шкоди територіальній громаді в особливо великих розмірах. СБУ у жодному повідомленні не повідомляло вищенаведену інформацію. Не існує жодного судового провадження чи ухвали суду, яка б призначала проведення експертизи, як не існує і результатів такої експертизи, якими була б встановлена шкода в розмірі 379 млн грн. Оприлюднення відповідачем статті порушило право позивача на недоторканість ділової репутації та спричинило йому шкоду.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 ЦК України інформацією є документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що мали або мають місце у суспільстві, державі та навколишньому середовищі.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про інформацію" під інформацією закон розуміє будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.
Як передбачено ст. 4 Закону України "Про інформацію", суб'єктами інформаційних відносин є: фізичні особи; юридичні особи; об'єднання громадян; суб'єкти владних повноважень, а об'єктом інформаційних відносин є інформація.
За ст. 5 Закону України "Про інформацію" кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.
Частиною 1 статті 7 України "Про інформацію" визначено, що право на інформацію охороняється законом.
У відповідності до ч. 2 ст. 7 України "Про інформацію" ніхто не може обмежувати права особи у виборі форм і джерел одержання інформації, за винятком випадків, передбачених законом. Суб'єкт інформаційних відносин може вимагати усунення будь-яких порушень його права на інформацію.
Згідно зі ст. 34 Конституції України кожному гарантується право на свободу думки і слова, на вільне вираження своїх поглядів і переконань. Кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.
Статтею 32 Конституції України визначено, зокрема, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім'ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.
Беручи до уваги зазначені конституційні положення, суди при вирішенні справ про захист гідності, честі та ділової репутації повинні забезпечувати баланс між конституційним правом на свободу думки і слова, правом на вільне вираження своїх поглядів та переконань, з одного боку, та правом на повагу до людської гідності, конституційними гарантіями невтручання в особисте і сімейне життя, судовим захистом права на спростування недостовірної інформації про особу, з іншого боку.
Відповідно до ст. 91 ЦК України юридична особа здатна мати такі ж права та обов'язки (цивільну правоздатність), як і фізична особа, крім тих, які за своєю природою можуть належати лише людині.
Таким чином, юридична особа так само як і фізична особа має право на спростування недостовірної інформації відповідно до ст. 277 ЦК України та право на недоторканість ділової репутації відповідно до ст. 299 ЦК України.
Як передбачено ч. 1 ст. 94 ЦК України, юридична особа має право на недоторканність її ділової репутації, на таємницю кореспонденції, на інформацію та інші особисті немайнові права, які можуть їй належати.
Згідно з ч. 2 ст. 34 ГК України дискредитацією суб'єкта господарювання є поширення у будь-якій формі неправдивих, неточних або неповних відомостей, пов'язаних із особою чи діяльністю суб'єкта господарювання, які завдали або могли завдати шкоди діловій репутації суб'єкта господарювання.
Відповідно до ч. 1 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім'ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.
Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію. Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, вважається юридична особа, у якій вона працює. Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила (ч. ч. 4, 6 ст. 277 ЦК України).
За ч. 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.
При розгляді справ щодо поширення недостовірної інформації юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин:
а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб;
б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача;
в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності;
г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.
Отже, для вирішення спору та прийняття правильного рішення необхідно встановити:
- чи мало місце поширення відповідачем інформації;
- чи стосувалася поширена інформація позивача (третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору);
- чи є підстави для визнання поширеної інформації недостовірною, що не відповідає дійсності;
- чи призвело поширення інформації до порушення особистих немайнових прав позивача (третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору).
Під діловою репутацією юридичної особи, у тому числі підприємницьких товариств, фізичних осіб - підприємців, адвокатів, нотаріусів та інших осіб, розуміється оцінка їх підприємницької, громадської, професійної чи іншої діяльності, яку здійснює така особа як учасник суспільних відносин.
Відповідачами у справі про захист гідності, честі чи ділової репутації є фізична або юридична особа, яка поширила недостовірну інформацію, а також автор цієї інформації.
Відповідачем у випадку поширення інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов'язків, є юридична особа, в якій вона працює. Враховуючи, що розгляд справи може вплинути на права та обов'язки цієї особи, остання може бути залучена до участі у справі. У разі поширення такої інформації посадовою чи службовою особою для визначення належного відповідача судам необхідно з'ясовувати, від імені кого ця особа виступає. Якщо посадова чи службова особа виступає не від імені юридичної особи і не при виконанні посадових (службових) обов'язків, то належним відповідачем є саме вона.
Належним відповідачем у разі поширення оспорюваної інформації в мережі Інтернет є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайта, особи яких позивач повинен установити та зазначити в позовній заяві.
Якщо автор поширеної інформації невідомий або його особу та/чи місце проживання (місцезнаходження) неможливо встановити, а також коли інформація є анонімною і доступ до сайта - вільним, належним відповідачем є власник веб-сайта, на якому розміщено зазначений інформаційний матеріал, оскільки саме він створив технологічну можливість та умови для поширення недостовірної інформації.
Дані про власника веб-сайта можуть бути витребувані відповідно в адміністратора системи реєстрації та обліку доменних назв та адреси українського сегмента мережі Інтернет.
Якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.
Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв'язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.
Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).
Матеріалами справи підтверджується факт поширення ІНФОРМАЦІЯ_7 о 18:25 спірної інформації (статті "ІНФОРМАЦІЯ_8") в мережі Інтернет, проте на сайті за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6, а не як зазначає позивач ІНФОРМАЦІЯ_5.
В мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_2 ІНФОРМАЦІЯ_4 о 17:29 розміщено статтю під назвою " ІНФОРМАЦІЯ_1 ".
За посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 о 20:39 та ІНФОРМАЦІЯ_4 р. о 13:41 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_9 в мережі Інтернет розміщено статтю під назвою "ІНФОРМАЦІЯ_10".
Судом встановлено, що у жодній із вказаних статей автор не вказаний.
Разом з цим міститься наступні посилання: "ІНФОРМАЦІЯ_11" "ІНФОРМАЦІЯ_12".
Слід зазначити, що кожен комп'ютер при підключенні до Інтернету має свою власну унікальну адресу-число, яке складається з чотирьох байтів (ІР-адреса). Для спрощення у користування було вирішено ввести спеціальні назви - домени та доменні ім'я. Доменна Система Імен влаштована таким чином, що дозволяє призначати декілька доменних імен одній IP-адресі, що дає можливість декільком веб-сайтам функціонувати на одній ІР-адресі.
Відповідно до ст. 1 Закону України "Про охорону прав на знаки для товарів і послуг" доменне ім'я - ім'я, що використовується для адресації комп'ютерів і ресурсів в Інтернеті.
Згідно зі ст. 1 Закону України "Про телекомунікації" домен - частина ієрархічного адресного простору мережі Інтернет, яка має унікальну назву, що її ідентифікує, обслуговується групою серверів доменних імен та централізовується адміністратором; доменне ім'я - позначення (словесне, цифрове, словесно-цифрове), яке використовується для ідентифікації діяльності юридичних і фізичних осіб в мережі Інтернет, з будь-якою метою.
За змістом Порядку інформаційного наповнення та технічного забезпечення Єдиного веб-порталу органів виконавчої влади, затвердженого наказом Державного комітету інформаційної політики, телебачення і радіомовлення України, Державного комітету зв'язку та інформатизації України від 25.11.2002 р. № 327/225, веб-сайт - сукупність програмних та апаратних засобів з унікальною адресою у мережі Інтернет разом з інформаційними ресурсами, що перебувають у розпорядженні певного суб'єкта і забезпечують доступ юридичних та фізичних осіб до цих інформаційних ресурсів та інші інформаційні послуги через мережу Інтернет;
Власником сайту є особа, на яку зареєстроване відповідне доменне ім'я. Доменне ім'я, зареєстроване у відповідному домені, використовується для позначення відповідного сайту. Для того, щоб сайт був позначений конкретним доменним ім'ям, спочатку необхідно зареєструвати доменне ім'я у відповідному домені.
Таким чином, виникають правовідносини з реєстрації доменного імені, суб'єктами яких є: реєстрант, реєстратор та адміністратор адресного простору українського сегмента мережі Інтернет у відповідному домені: реєстрант - особа, що бажає користуватися та розпоряджатися певним доменним іменем в публічному домені. Це і є особа, якій належить доменне ім'я, а отже і сайт, для позначення якого воно використовується; реєстратор - суб'єкт господарювання, який надає реєстранту послуги, необхідні для технічного забезпечення делегування і функціонування доменного імені; адміністратор - адміністратор публічного домену, в якому відбувається делегування.
Під час реєстрації доменного імені реєстрант надає контактну інформацію про себе реєстратору, а отже, ці дані є в розпорядженні реєстратора та адміністратора. Факт реєстрації доменного імені означає делегування прав на нього реєстранту, який використовує відповідне доменне ім'я для позначення сайту, тобто є власником цього сайту з відповідним доменним ім'ям.
Належним підтвердженням того, що певна особа є власником сайту, можуть бути дані, отримані від адміністратора адресного простору українського сегмента мережі Інтернет у відповідному домені, а також дані, отримані від реєстратора, який на підставі цивільно-правового договору, укладеного з реєстрантом, здійснював реєстрацію відповідного доменного імені.
Вбачається, що позивачем не надано суду належних і допустимих доказів на підтвердження того, що саме визначений ним відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин", є автором спірного інформаційного матеріалу (або авторами є його посадові чи службові особи при виконанні посадових (службових) обов'язків) або того, що визначений позивачем відповідач є власником сайтів:
ІНФОРМАЦІЯ_6;
ІНФОРМАЦІЯ_2;
ІНФОРМАЦІЯ_13;
ІНФОРМАЦІЯ_9, на яких поширено спірну інформацію.
Позивач зазначає, що відповідна стаття була видалена за кілька днів після 12.06.2020 р. та станом на момент звернення з позовною заявою посилання на статтю в мережі Інтернет існувало, проте за ним відкривалась порожня сторінка з написом "Извините, но мы не можем найти такую страницу".
Таким чином, суд дійшов висновку, що позивачем не доведено факт поширення саме відповідачем спірної інформації (статті "ІНФОРМАЦІЯ_8") в мережі Інтернет за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_14.
Підставою для задоволення позову у справах зазначеної категорії є сукупність всіх обставин юридичного складу правопорушення, а саме: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право. А отже, за відсутності однієї з наведених обставин підстави для задоволення позову відсутні.
Враховуючи викладене, а також те, що позивачем не доведено факту поширення саме відповідачем спірної інформації, тобто відсутні усі обставини в сукупності, що становлять юридичний склад правопорушення, на яке посилається позивач, колегія суддів погоджується з висновком місцевого суду про те, що вимоги позивача про визнання недостовірною інформацію, поширену ІНФОРМАЦІЯ_7 Товариством з обмеженою відповідальністю "Українське незалежне інформаційне агентство новин", у мережі Інтернет та зобов'язання спростувати недостовірну інформацію, є необґрунтованими, недоведеними та не підлягають задоволенню.
Доводи апеляційної скарги позивача є, фактично, тотожними тим доводам, які були викладені ним у позовній заяві, а відтак, вже оцінені судом вище.
Відповідно до ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог та заперечень.
Згідно зі ст. ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Статтею 276 ГПК передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, здійснивши перевірку та оцінку всіх належних доказів, наявних у матеріалах справи, апеляційний суд вважає, що рішення Господарського суду м. Києва від 09.02.2021 р. у справі № 910/13715/20 прийнято з повним та всебічним дослідженням обставин, які мають значення для справи, а також з дотриманням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга Дніпровської міської ради задоволенню не підлягає.
У зв'язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 ГПК України, витрати по сплаті судового збору за її подання необхідно покласти на скаржника.
Керуючись ст. ст. 267 - 285 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Дніпровської міської ради залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду м. Києва від 09.02.2021 р. у справі № 910/13715/20 залишити без змін.
3. Поновити дію рішення Господарського суду м. Києва від 09.02.2021 р. у справі № 910/13715/20.
4. Витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покласти на Дніпровську міську раду.
5. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення її повного тексту.
Повний текст постанови складено 26.07.2021 р.
Головуючий суддя С.І. Буравльов
Судді В.В.Андрієнко
В.В. Шапран