вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua
"21" липня 2021 р. Справа№ 910/8767/20
Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Пашкіної С.А.
суддів: Шапрана В.В.
Буравльова С.І.
За участю секретаря судового засідання : Кулачок О.А.
представників сторін:
від позивача - Беліменко О.О. (довір. №6792 від 09.06.21);
від відповідача - Шевчук А.В. (ордер КС №657673 від 27.04.21);
розглянувши матеріали апеляційної скарги Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ - Ресурси"
на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2020
у справі № 910/8767/20 (суддя Гумега О.В.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "Укртелеком" в особі Київської міської філії Публічного акціонерного товариства "Укртелеком"
до Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ - Ресурси"
про стягнення 196 731,61грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 у справі №910/8767/20 позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача 184051,09грн. основного боргу, 4317,98грн. 3% річних та 2825,54грн судового збору. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.
Рішення місцевого господарського суду ґрунтується на тому, що:
- внаслідок неналежного виконання відповідачем договору оренди комерційної нерухомості № 143-КМФ/17 від 08.09.2017 за період з 15.04.2017 по 15.04.2018, у останнього виникла заборгованість перед позивачем в загальній сумі 184051,09грн; припинення дії договору не звільняє відповідача від невиконання умов договору в частині оплати за користування приміщеннями і не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання свого обов'язку сплати борг.
Не погоджуючись з рішенням, відповідач звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою в якій просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає про те, що:
- підставою для здійснення оплати є акт наданих послуг та рахунок, який складається на основі підписаного сторонами акту наданих послуг; водночас оплата орендарем проводиться згідно акту наданих послуг, що були підставою для проведення оплати згідно положень п.3.7 договору; сторонами не укладались акти наданих послуг, що були підставою для проведення оплати згідно положень п.3.7 договору;
- до позовної заяви не додано документ, який свідчив би про фактичне прийняття 15.04.2017 року відповідачем в користування нерухомість.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 06.07.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-Ресурси» на рішення Господарського суду міста Києва, справу №910/8767/20 призначено на 21.07.2021.
Від позивача (16.07.2021) надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому позивач зазначає про те, що:
- 15.04.2017 згідно з актом приймання-передачі позивач передав, а відповідач прийняв майно (згідно договору), тобто відповідач з 15.04.2017 (дата передачі зазначена в акті приймання-передачі) почав фактично використовувати орендоване майно; твердження відповідача, що до позовної заяви не додано документ, який би свідчив про фактичне прийняття 15.04.2017 відповідачем в користування нерухомості не відповідає фактичним обставинам справи;
- відповідач орендоване майно 15.10.2017 позивачу не повернув, наміру звільнити приміщення не мав і фактично користувався ними до 15.04.2018, що підтверджується актом приймання-передачі майна, підписаного позивачем і відповідачем 15.04.2018; відповідач, згідно з укладеним договором фактично користувався комерційною нерухомістю позивача з 15.04.2017 по 15.04.2018;
- не підписання актів не є підтвердженням того, що відповідач не користувався комерційною нерухомістю; зазначене підтверджується актами приймання-передачі майна від 15.04.2017 та 15.04.2018 і випливає зі змісту ч.1 ст.759 Цивільного кодексу України, ч.1 ст. 283 Господарського кодексу України.
Клопотання позивача про долучення додаткових доказів до матеріалів справи, яке додано до відзиву на апеляційну скаргу колегією суддів залишено без задоволення, в силу вимог ч.3 ст. 269 ГПК України.
Судовою колегією встановлено, що в матеріалах справи наявне клопотання відповідача про витребування доказів, яке колегією суддів залишено без задоволення з огляду на його необґрунтованість.
Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021, у зв'язку з перебуванням судді Сітайло Л.Г. у відпустці, у справі № 910/8767/20 призначено повторний автоматизований розподіл судової справи.
Протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 20.07.2021 у справі № 910/8767/20 визначено колегію суддів Північного апеляційного господарського суду у складі: головуючий суддя: Пашкіна С.А., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.
Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 20.07.2021 колегією суддів у складі головуючого судді Пашкіної С.А. суддів Буравльова С.І., Шапрана В.В. прийняти до свого провадження апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інфор-Ресурси" на рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2020 у справі № 910/8767/20.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, наявні матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін судовою колегією встановлено.
Відповідно до ч. 1 статті 509 Цивільного кодексу України (надалі - ЦК України) зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно з ч. 2 статті 509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Пунктом 1 ч. 2 статті 11 ЦК України передбачено, що підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з ч. 1 статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
08.09.2017 між Публічним акціонерним товариством «Укртелеком», як орендодавцем, та Державним підприємством Міністерства внутрішніх справ України «Служба замовника МВС України», правонаступником якого є Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-ресурс», як орендарем, укладено Договір оренди комерційної нерухомості № 143-КМФ/17, відповідно до п. 1.1.1 якого, орендодавець передає, а орендар бере в строкове платне користування: комерційну нерухомість (далі - майно), розташовану в м. Київ на 1 поверсі 4-поверхового будинку № 28-А по вул. Дегтярівська, загальною площею 99,66 кв. м, в тому числі коефіцієнт загальних площ 10% (приміщення № 13-15, 17, 25, 26, 28, 29 та частина кім. 4, згідно з планом за поверхами) для розміщення офісу.
Відповідно до ч.1 ст.759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов'язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк. Аналогічні положення містить ч. 1 ст. 283 Господарського кодексу України.
Згідно з частинами 1, 5 ст. 762 ЦК України за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму. Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно приписів ч. 1 ст. 14 ЦК України, цивільні обов'язки виконуються у межах, встановлених договором або актом цивільного законодавства. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться (ст.526 ЦК України). Одностороння відмова від зобов'язання, в силу ст. 525 ЦК України, не допускається.
Відповідно до ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов'язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до п. 2.1 Договору, передача орендареві майна в користування здійснюється одночасно з підписанням повноважними представниками сторін Акту приймання-передачі майна, форма якого затверджена в додатку № 1 до цього Договору.
Відповідно до Акту приймання-передачі майна від 15.04.2017, орендодавець передав, а орендар прийняв відповідно до умов Договору № 143-КМФ/17 від 08.09.2017 комерційну нерухомість, розташовану в м. Київ на 1 поверсі 4-поверхового будинку № 28-А по вул. Дегтярівська, загальною площею 99,66 кв. м, в тому числі коефіцієнт загальних площ 10% (приміщення № 13-15, 17, 25, 26, 28, 29 та частина кім. 4, згідно з планом за поверхами) для розміщення офісу.
Пунктом 3.1 Договору встановлено, що за домовленістю сторін орендна плата складається з плати за приміщення: починаючи з 15.04.2017 в розмірі 119,16грн за 1кв.м. орендованої площі без ПДВ, що становить 11 875,49грн за 99,66кв.м. без ПДВ за місяць для розміщення офісу (п. 3.1.1.1 Договору); та плати за послуги з утримання комерційної нерухомості: 300,85грн за 99,66кв.м без ПДВ за місяць. Оподаткування ПДВ здійснюється за ставкою, що діє на дату виникнення податкового зобов'язання (п. 3.1.2 Договору).
В пункті 3.4 Договору сторонами погоджено, що послуги з утримання комерційної нерухомості складаються з комунальних витрат, витрат на опалення, охорону, вивіз сміття, витрат на забезпечення обладнання орендаря електроживленням через електромережі ПАТ «Укртелеком», витрат на забезпечення приміщень додатковими зручностями тощо. Повний перелік та вартість даних послуг на дату складання Договору вказується в додатку 2.
Згідно п.3.6 Договору орендар відшкодовує вартість електроенергії, спожитої за поточний місяць, згідно з показниками окремо встановленого лічильника (за рахунок орендаря) у відповідності до державних тарифів, що затверджені відповідними постановами НКРЕ.
Відповідно до п.3.9 Договору орендна плата сплачується орендарем шляхом перерахування у безготівковому порядку на поточний банківський рахунок орендодавця до 20 числа розрахункового місяця. Не виставлення рахунку орендодавцем не звільняє орендаря від сплати орендної плати за Договором.
Орендна плата за перший та останній місяць розраховується орендодавцем з урахуванням фактичного періоду використання, визначеного відповідно до Акта передачі-приймання орендованого майна. Орендна плата за останній місяць оренди сплачується орендарем не пізніше 10 календарних днів з дати підписання Акта передачі - приймання майна (п. 3.12 Договору).
Пунктом 6.1.3 Договору встановлено обов'язок орендаря своєчасно і в повному обсязі вносити орендну плату та інші платежі, передбачені цим Договором.
Цей Договір набирає чинності після підписання його сторонами і діє до 15.10.2017 року включно та до повного виконання сторонами своїх зобов'язань. Сторони домовились, що згідно зі ст. 631 Цивільного кодексу України умови Договору застосовуються до відносин, що виникли з 15.04.2017 (п. 12.1 Договору).
Відповідно до Акту передачі-приймання майна від 15.04.2018, орендар передав, а орендодавець прийняв відповідно до умов Договору № 143-КМФ/17 від 08.09.2017 комерційну нерухомість, розташовану в м. Київ на 1 поверсі 4-поверхового будинку № 28-А по вул. Дегтярівська, загальною площею 99,66 кв. м, в тому числі коефіцієнт загальних площ 10% (приміщення № 13-15, 17, 25, 26, 28, 29 та частина кім. 4, згідно з планом за поверхами) для розміщення офісу.
Отже відповідач фактично користувався орендованим майном у період з 15.04.2017 по 15.04.2018.
В позовній заяві позивач зазначає, що він свої договірні зобов'язання виконував належним чином, в той час як відповідач з дня укладання Договору не сплатив платежі за користування майном позивача, парко-місцем, за послугу з утримання майна і за енергозабезпечення, а саме не оплатив наступні рахунки:
1) рахунок №82Е100/17-2258 від 21.09.2017 (оренда комерційної нерухомості, послуги з утримання майна, оренда парко-місця, послуга з енергозабезпечення за період з 15.04.2017 по 30.09.2017) на загальну суму 84 277,00грн з ПДВ;
2) рахунок №82Е100/17-2480 від 30.09.2017 (послуга з енергозабезпечення за період з 01.09.2017 по 15.10.2017) на загальну суму 195,90грн з ПДВ;
3) рахунок № 82Е100/17-2481 від 01.10.2017 (оренда комерційної нерухомості за період з 01.10.2017 по 15.10.2017) на загальну суму 7 600,31 грн. з ПДВ;
4) рахунок №82Е100/17-2851 від 31.10.2017 (послуга з енергозабезпечення за період з 01.10.2017 по 15.10.2017) на загальну суму 97,96грн з ПДВ;
5) рахунок №82Е100/18-1212 від 30.04.2018 (оренда комерційної нерухомості, оренда парко-місця, послуга з енергозабезпечення, послуги з утримання майна за період з 15.10.2017 по 15.04.2018) на загальну суму 91879,92грн з ПДВ.
Вказані рахунки у встановлений Договором оренди строк відповідачем сплачені не були.
Відповідач не оплатив 5 рахунків на загальну суму 184 051,09грн з ПДВ.
В наслідок неналежного виконання відповідачем Договору оренди комерційної нерухомості № 143-КМФ/17 від 08.09.2017 за період з 15.04.2017 по 15.04.2018, у останнього виникла заборгованість перед позивачем в загальній сумі 184051,09 грн.
Припинення дії Договору не звільняє відповідача від виконання умов Договору в частині оплати за користування приміщеннями і не звільняє відповідача від відповідальності за невиконання свого обов'язку сплати борг.
З метою досудового врегулювання спору позивач направив на адресу відповідача претензію № 14-07-60 від 03.05.2018 з вимогою сплати борг за неналежне виконання умов Договору оренди комерційної нерухомості № 143-КМФ/17 від 08.09.2017.
У відповідь на вказану претензію відповідач направив на адресу позивача лист № 49-18 від 08.06.2018, яким повідомив, що ДП МВС України «Служба замовника МВС України» не здійснює господарську діяльність, у зв'язку з чим відсутні кошти на розрахункових рахунках. Відповідач також повідомив, що відповідно до наказу Міністерства внутрішніх справ України № 79 від 31.01.2017 ДП МВС України «Служба замовника МВС України» припиняється шляхом приєднання до ДП МВС України «Інформ-Ресурси».
По матеріалам справи з інформації, розміщеної у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань судом встановлено, що Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України «Служба замовника МВС України» 04.08.2020 було припинено шляхом реорганізації.
Згідно відомостей з ЄДР юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань правонаступником Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України «Служба замовника МВС України» є Державне підприємство Міністерства внутрішніх справ України «Інформ-ресурс», ідентифікаційний код юридичної особи - 32248749.
Позивач звернувся з даним позовом до Господарського суду міста Києва про стягнення з відповідача в примусовому порядку 184 051,09грн основної заборгованості та 12 680,52грн 3% річних, з огляду на несвоєчасне виконання грошового зобов'язання.
Згідно матеріалів справи встановлено, що спірний період, за який позивачем заявлені до стягнення суми боргу за користування орендованою комерційної нерухомістю та парко-місця, відшкодування послуг з утримання майна та послуг з енергозабезпечення є період з 15.04.2017 по 15.04.2018.
Відповідно до ст.74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Подані сторонами докази мають бути належними, допустимими, достовірними (ст.ст. 76-78 ГПК України).
Згідно ст.86 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).
Проаналізувавши матеріали справи, місцевий господарський суд дійшов обґрунтованого висновку про те, що вимоги позивача про стягнення з відповідача 184051,09грн основного боргу на підставі Договору оренди комерційної нерухомості № 143-КМФ/17 від 08.09.2017 є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню в повному обсязі.
З огляду на порушення відповідачем зобов'язання за Договору оренди комерційної нерухомості № 143-КМФ/17 від 08.09.2017, позивач також заявив до стягнення з відповідача 12680,52грн 3 % річних.
Наявними в матеріалах справи доказами підтверджується порушення відповідачем зобов'язань за Договором оренди комерційної нерухомості № 143-КМФ/17 від 08.09.2017 щодо своєчасної та повної сплати орендної плати та плати за послуги з утримання комерційної нерухомості, а отже, відповідач є таким, що прострочив виконання зобов'язань за Договором № 143-КМФ/17 від 08.09.2017.
Відповідно до ст.610 ЦК України порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Приписами ст.611 Цивільного кодексу України визначено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до частини 2 статті 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Здійснивши перевірку наданих позивачем розрахунку 3% річних, який додані до позовної заяви, суд прийшов до висновку, що позивач розрахунок 3% виконав арифметично невірно.
Таким чином колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду про те, що вимога позивача про стягнення з відповідача 12 680,52грн 3% підлягає частковому задоволенню в сумі 4317,98 грн.
Враховуючи викладене, Північний апеляційний господарський суд дійшов висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2021 не підлягає скасуванню.
Керуючись ст.ст. 269, 270, 273-279, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу Державного підприємства Міністерства внутрішніх справ України "Інформ - Ресурси" залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 15.10.2021 у справі №910/8767/20 залишити без змін.
3. Матеріали справи №910/8767/20 повернути до Господарського суду міста Києва.
4. Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду відповідно до ст. 287 ГПК України.
Повний текст постанови складено та підписано 27.07.2021
Головуючий суддя С.А. Пашкіна
Судді В.В. Шапран
С.І. Буравльов