27 липня 2021 року ЛьвівСправа № 465/4672/20 пров. № А/857/10017/21
Восьмий апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Довгополова О.М.,
суддів: Ільчишин Н.В. Гуляка В.В.,
з участю секретаря судового засідання Хітрень О.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засідання в м. Львові заяву Золотухіна О.О., подану в інтересах ОСОБА_1 , про прийняття додаткового рішення в справі за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на рішення Франківського районного суду міста Львова від 24 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови, -
ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до УПП у Львівській області ДПП, в якому просив суд про визнання протиправною та скасування постанови про притягнення до адміністративної відповідальності серії ЕАМ №2878571, згідно з якою його притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої ч.1 ст.122 КУпАП та накладено штраф у розмірі 255,00 грн.
Рішенням Франківського районного суду міста Львова від 24 грудня 2020 року позов задоволено.
Не погодившись із зазначеним судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу.
Постановою Восьмого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року апеляційну скаргу Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції залишено без задоволення. Рішення Франківського районного суду міста Львова від 24 грудня 2020 року у справі № 465/4672/20 залишено без змін.
06 липня 2021 року на адресу Восьмого апеляційного адміністративного суду надійшла заява від Золотухіна О.О., в інтересах ОСОБА_1 , про ухвалення додаткової постанови щодо розподілу судових витрат.
Фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється відповідно до ч. 4 ст. 229 Кодексу адміністративного судочинства України у зв'язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи, колегія суддів при вирішенні цього питання зазначає таке.
Згідно ч. 1 ст. 132 КАС України, судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов'язаних з розглядом справи.
До витрат, пов'язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу (п. 1 ч. 3 ст. 132 КАС України).
Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 134 КАС України, розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов'язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою.
Згідно із ч. 4 ст. 134 КАС України, для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Частиною 5 статті 134 КАС України визначено, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
Відповідно до ч. 6 ст. 134 КАС України у разі недотримання вимог частини п'ятої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Колегія суддів зазначає, що відповідач подав суду заперечення щодо розміру витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу, яке обгрунтоване неспівмірністю таких, оскільки справа є малозначною. Також звертає увагу суду на те, що адвокат також є представником у аналогічних справах.
Разом з тим, при визначенні суми відшкодування суд виходить з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.
У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.
При цьому розмір витрат на правничу допомогу встановлюється судом на підставі оцінки доказів щодо детального опису робіт, здійснених адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Так, відповідно до акта здачі-приймання наданих правничих послуг від 24.06.2020 (до Договору від 02.11.2020) адвокатом надано клієнту послугу правового характеру та встановлено договірну ціну роботи в розмірі 1200 грн, а саме підготовлено відзив на апеляційну скаргу (витрачено 2 год. роботи адвоката); участь в судовому засіданні (1 год. роботи адвоката).
Разом з тим, колегія суддів вважає, що розрахунок правничої допомоги завищений у співвідношенні до обсягу наданих позивачу послуг, оскільки написання відзиву на апеляційну скаргу у справі незначної складності не може сумарно тривати 2 год та коштувати 800 грн.
Також колегія суддів зазначає, що адвокат позивача не брав участі у судовому засіданні у суді апеляційної інстанції, оскільки, як видно з протоколу судового засідання від 29.06.2021 року, розгляд справи проводився без участі сторін.
Аналізуючи викладене, беручи до уваги положення КАС України, колегія суддів апеляційного суду дійшла висновку, що розмір витрат, зазначений позивачем, не є пропорційний, як і час, витрачений адвокатом на виконання відповідної роботи, оскільки справа є незначної складності, а тому розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору.
За таких обставин колегія суддів апеляційного суду вважає, що відшкодуванню підлягають судові витрати позивача на професійну правничу допомогу у розмірі 400 грн, оскільки такий розмір витрат є цілком обґрунтованим, а також співмірний з виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.
Керуючись ст. ст. 243, 252, 310, 321, 325 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
Заяву Золотухіна О.О., подану в інтересах ОСОБА_1 , про прийняття додаткового судового рішення задовольнити частково.
Ухвалити додаткову постанову по справі № 465/4672/20 за апеляційною скаргою Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції на рішення Франківського районного суду міста Львова від 24 грудня 2020 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції про скасування постанови.
Стягнути на користь ОСОБА_1 за рахунок бюджетних асигнувань Управління патрульної поліції у Львівській області Департаменту патрульної поліції 400 грн (чотириста гривень) 00 коп. судового збору.
Додаткова постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня виготовлення повного судового рішення шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий суддя О. М. Довгополов
судді Н. В. Ільчишин
В. В. Гуляк