Справа № 240/4008/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Горовенко А.В.
Суддя-доповідач - Сапальова Т.В.
21 липня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Сапальової Т.В.
суддів: Капустинського М.М. Смілянця Е. С. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Бень Я.О.,
представника відповідача: Паука В.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Житомирської обласної прокуратури, виконувача обов'язків керівника Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області Пургіна Тараса Ігоровича про визнання протиправними дій, визнання протиправним і скасування позову, стягнення моральної шкоди,
в березні 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Житомирського окружного адміністративного суду з позовом до Житомирської обласної прокуратури, виконувача обов'язків керівника Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області Пургіна Тараса Ігоровича про визнання протиправними дій заступника керівника Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області Пургіна Тараса Ігоровича щодо підписання позовної заяви від 30.12.2020 "Про визнання незаконним рішення Брусилівської селищної ради №1379 від 19.02.2020, договорів оренди земельних ділянок та зобов'язання повернути земельні ділянки" як виконувачем обов'язків керівника Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області; визнання протиправним та скасування позову виконувача обов'язків керівника Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області Пургіна Тараса Ігоровича від 30.12.2020 до ОСОБА_1 та Брусилівської селищної ради "Про визнання незаконним рішенням Брусилівської селищної ради №1379 від 19.02.2020, договорів оренди земельних ділянок та зобов"язання повернути земельні ділянки"; стягнення з Житомирської обласної прокуратури та заступника керівника Коростишівської місцевої прокуратури Пургіна Тараса Ігоровича в солідарному порядку 2000000 грн моральної шкоди.
Ухвалою Житомирського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року відмовлено у відкритті провадження в адміністративній справі.
Не погодившись з вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду. В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначає про те, що суд першої інстанції порушив встановлений КАС України строк вирішення питання про відкриття провадження у справі. Крім того, апелянт стверджує, що він оскаржує незаконні дії суб'єкта владних повноважень, тому спір у даній справі є публічно-правовим та підлягає розгляду в адміністративному суді.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу заперечив проти її доводів і зазначив, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв'язку з чим просить залишити апеляційну скаргу без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Позивач повноважних представників в судове засідання не направив, хоча повідомлявся про дату, час та місце апеляційного розгляду справи, що підтверджується матеріалами справи.
Відповідно до ч.2 ст.313 КАС України неявка сторін або інших учасників справи, належним чином повідомлених про дату, час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
Представник відповідачів в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги, у зв'язку з чим просив залишити її без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін, виходячи з наступного.
Відмовляючи у відкритті провадження у справі, суд першої інстанції виходив з того, що даний позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до ч.1 ст.308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявність підстав для відмови у відкритті провадження у справі, виходячи з наступного.
Згідно з п.1 ч.1 ст.170 КАС України суддя відмовляє у відкритті провадження в адміністративній справі, якщо позов не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до п.п.1, 2 ч.1 ст.4 КАС України адміністративна справа - це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір; публічно-правовий спір - це спір, у якому хоча б одна сторона здійснює публічно-владні управлінські функції, в тому числі на виконання делегованих повноважень, і спір виник у зв'язку із виконанням або невиконанням такою стороною зазначених функцій; або хоча б одна сторона надає адміністративні послуги на підставі законодавства, яке уповноважує або зобов'язує надавати такі послуги виключно суб'єкта владних повноважень, і спір виник у зв'язку із наданням або ненаданням такою стороною зазначених послуг; або хоча б одна сторона є суб'єктом виборчого процесу або процесу референдуму і спір виник у зв'язку із порушенням її прав у такому процесі з боку суб'єкта владних повноважень або іншої особи.
Згідно з п.1 ч.1 ст.19 КАС України юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи у публічно-правових спорах, зокрема, спорах фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи індивідуальних актів), дій чи бездіяльності, крім випадків, коли для розгляду таких спорів законом встановлено інший порядок судового провадження.
Таким чином, рішеннями суб'єкта владних повноважень в розумінні КАС України є нормативно-правові акти та індивідуальні актів.
Відповідно до п.18-19 ч.1 ст.4 КАС України нормативно-правовий акт - акт управління (рішення) суб'єкта владних повноважень, який встановлює, змінює, припиняє (скасовує) загальні правила регулювання однотипних відносин, і який розрахований на довгострокове та неодноразове застосування; індивідуальний акт - акт (рішення) суб'єкта владних повноважень, виданий (прийняте) на виконання владних управлінських функцій або в порядку надання адміністративних послуг, який стосується прав або інтересів визначеної в акті особи або осіб, та дія якого вичерпується його виконанням або має визначений строк.
У п.7 ч.1 ст.4 КАС України визначено, що суб'єкт владних повноважень - орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними публічно-владних управлінських функцій на підставі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, або наданні адміністративних послуг.
Таким чином, публічно-правовий спір має особливий суб'єктний склад. Участь суб'єкта владних повноважень є обов'язковою ознакою для визначення публічно-правового характеру спору. Водночас, сама лише участь у спорі суб'єкта владних повноважень не дає підстав ототожнювати спір з публічно-правовим та відносити його до адміністративної юрисдикції.
Визначальною ознакою справи адміністративної юрисдикції є суть (зміст, характер) спору. Публічно-правовий спір, на який поширюється юрисдикція адміністративних судів, є спором між учасниками публічно-правових відносин і стосується саме цих відносин.
Згідно з позовною заявою ОСОБА_1 , зокрема, заявляє позовну вимогу про визнання протиправним та скасування позову виконувача обов'язків керівника Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області Пургіна Тараса Ігоровича.
Водночас, позов, поданий прокурором в порядку цивільного судочинства, не є нормативно-правовим актом або індивідуальним актом суб'єкта владних повноважень, тому не підлягає оскарженню до адміністративного суду.
Крім того, Головієнко П.В. заявив позовну вимогу про визнання протиправними дій заступника керівника Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області Пургіна Тараса Ігоровича щодо підписання позовної заяви як виконувачем обов'язків керівника Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області.
Судом встановлено, що ухвалою Брусилівського районного суду Житомирської області від 22 січня 2021 року відкрито провадження у цивільній справі №275/50/21 за позовною заявою виконувача обов'язків керівника Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області до Брусилівської селищної ради Житомирського району Житомирської області, ОСОБА_1 про визнання незаконним та скасування рішення Брусилівської селищної ради, визнання недійсним договору оренди земельних ділянок, зобов'язання повернути земельні ділянки.
Ч. 3 ст.56 ЦПК України передбачено, що у визначених законом випадках прокурор звертається до суду з позовною заявою, бере участь у розгляді справ за його позовами, а також може вступити за своєю ініціативою у справу, провадження у якій відкрито за позовом іншої особи, до початку розгляду справи по суті, подає апеляційну, касаційну скаргу, заяву про перегляд судового рішення за нововиявленими або виключними обставинами.
Відповідно до ч.5 ст.56 ЦПК України у разі відкриття провадження за позовною заявою особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб (крім прокурора), особа, в чиїх інтересах подано позов, набуває статусу позивача.
Згідно з ч.5 ст.175 ЦПК України у разі пред'явлення позову особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, в заяві повинні бути зазначені підстави такого звернення.
Ч.2 ст.175 ЦПК України позовна заява подається до суду в письмовій формі і підписується позивачем або його представником, або іншою особою, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи.
З урахуванням вищенаведеного підписання і подання позовної заяви в порядку цивільного судочинства є процесуальними діями прокурора як позивача в цивільній справі.
Отже, правова оцінка правомірності таких дій, в тому числі наявності або відсутності повноважень у заступника керівника Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області Пургіна Тараса Ігоровича підписувати позовну заяву та підстав звертатися до суду з відповідним цивільним позовом, надається судом, в провадженні якого перебуває відповідний цивільний позов.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що вказані вище дії виконувача обов'язків керівника Коростишівської місцевої прокуратури Житомирської області Пургіна Тараса Ігоровича не можуть бути оскаржені поза межами порядку, передбаченого цивільним процесуальним законом.
Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що заявлені ОСОБА_1 позовні вимоги не належить розглядати за правилами адміністративного судочинства.
Щодо позовних вимог про стягнення моральної шкоди, колегія суддів виходить з наступного.
Відповідно до п.6 ч.1 ст.5 КАС України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом прийняття судом одного з рішень, зазначених у пунктах 1-4 цієї частини та стягнення з відповідача - суб'єкта владних повноважень коштів на відшкодування шкоди, заподіяної його протиправними рішеннями, дією або бездіяльністю.
Ч.5 ст.21 КАС України передбачено, що вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень або іншим порушенням прав, свобод та інтересів суб'єктів публічно-правових відносин, або вимоги про витребування майна, вилученого на підставі рішення суб'єкта владних повноважень, розглядаються адміністративним судом, якщо вони заявлені в одному провадженні з вимогою вирішити публічно-правовий спір. Інакше такі вимоги вирішуються судами в порядку цивільного або господарського судочинства.
Отже, КАС України передбачає, що позовні вимоги про відшкодування шкоди (в тому числі моральної), завданої протиправними рішеннями, діями чи бездіяльністю суб'єкта владних повноважень, можуть вирішуватися адміністративним судом тільки одночасно з прийняттям рішення про визнання протиправними таких рішень, дій чи бездіяльності.
З урахуванням вищенаведеного, оскільки суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги про визнання протиправними дій та скасування позову відповідача не мають публічно-правового характеру, позов ОСОБА_1 в частині стягнення моральної шкоди не підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства відповідно до ч.5 ст.21 КАС України.
Зважаючи на встановлені у справі обставини, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про наявністть підстав для відмови у відкритті провадження згідно з п.1 ч.1 ст.170 КАС України.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, яке регулює спірні правовідносини, та повністю спростовуються встановленими у справі обставинами.
Відповідно до статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
На підставі вищевикладеного колегія суддів дійшла висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення, а ухвалу Житомирського окружного адміністративного суду від 23 березня 2021 року - без змін.
Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дати прийняття відповідно до ч.1 ст.325 КАС України та може бути оскаржена в касаційному порядку виключно з підстав, передбачених ч.4 ст.328 КАС України.
Згідно з ч.1 ст. 329 КАС України касаційна скарга на судове рішення подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. У разі якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Постанова суду складена в повному обсязі 26 липня 2021 року.
Головуючий Сапальова Т.В.
Судді Капустинський М.М. Смілянець Е. С.