Справа № 560/780/21
Головуючий суддя 1-ої інстанції - Майстер П.М.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
20 липня 2021 року
м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Ватаманюка Р.В. Драчук Т. О. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Москалюк Ю.П.,
представника позивача: Ахтимчука С.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області на рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Хмельницькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
в січні 2021 року ФОП ОСОБА_2 звернувся до суду з позовом до Головного управління ДПС у Хмельницькій області з вимогою визнати протиправними та скасувати податкові повідомлення - рішення Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 21.12.2020 року №00/2652/0709, №00/2653/0709, №00/2654/0709.
Рішенням Хмельницького окружного адміністративного суду від 10.03.2021 позов задоволено повністю.
Не погодившись із ухваленим судовим рішенням, його оскаржив відповідач, який із покликанням на невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального та процесуального права, просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове про відмову у задоволенні позову у повному обсязі.
Представник позивача в судовому засіданні заперечив проти доводів апеляційної скарги та просив рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 20.07.2021 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що 20.07.2021 о 14:20 Хмельницьким окружним адміністративним судом призначено судовий розгляд по справі №822/2562/16 де відповідальним працівником є та ж особа, що й по справі №560/780/21.
Колегія суддів, розглянувши дане клопотання вирішила у його задоволенні відмовити, визнати неповажними причини неявки відповідача в судове засідання.
Відповідно до ч.1 ст.202 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю-доповідача, представника позивача, переглянувши судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, суд апеляційної інстанції приходить до переконання, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судом першої інстанції встановлено та знайшло своє підтвердження під час розгляду апеляційної скарги, що фізична особа-підприємець ОСОБА_2 зареєстрований та перебуває на податковому обліку в ГУ ДПС у Хмельницькій області з 10.03.1993 року.
Позивачем імпортовано бурякозбиральний комбайн марки RОРА Е-ТІGЕR V8-3-1, 2008 року випуску, бувший у вжитку, серійний номер 608622. Зареєстрований 17.08.2017, державний номер НОМЕР_1 . Згідно митної декларації від 14.07.2017 UА205020/2017/007. Вартість комбайна склала 2 454 619,00 грн.. в т.ч. ПДВ 409 103,00 грн, яку позивач відніс до складу податкового кредиту у липні 2017 року.
Імпортовано також самохідний шестирядний комбайн для збирання цукрових буряків марки RОРА R 6.16, серійний номер 702040, бувший у використанні, 1992 року випуску, зареєстрований 19.04.2018, державний номер НОМЕР_2 . Згідно митної декларації від 05.12.2017 UА400040/2017/001697 вартість комбайна склала 451 092,00 грн., в т.ч. ПДВ в сумі 75 182,12 грн. Позивач ПДВ в сумі 75 182,12 грн. відніс до складу податкового кредиту у листопаді 2017 року.
Не погоджуючись з висновками перевірки викладеними в акті про результати документальної позапланової виїзної перевірки №0717/22-01-07-09/ НОМЕР_3 від 16.10.2020, 09 листопада 2020 року позивачем на підставі п. 86.7 ст. 86 ПК України подано до Головною управління ДПС у Хмельницькій області заперечення на акт перевірки.
За результатами розгляду вказаного заперечення на акт перевірки, Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області на підставі пп. 78.1.5 п. 78.1 ст. 78 ПК України прийнято наказ від 17.11.2020 №2325-П про проведення позапланової виїзної перевірки ФОП ОСОБА_2 з питань, що стали предметом заперечення.
Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області проведено документальну позапланову виїзну перевірку ФОП ОСОБА_2 з питань достовірності нарахування від'ємного значення з податку на додану вартість, яке становить більше 100 тисяч гривень, що зараховується до складу податкового кредиту в декларації, за період з 01.08.2017 по 31.07.2020 тривалістю з 23.11.2020 по 27.11.2020.
За результатами перевірки 04.12.2020 відповідачем складено акт №0717/22-01-07-09/ НОМЕР_4 , яким встановлено наступні порушення: п. 185.1 ст. 185, 188.1 ст. 188, пп. «г» п. 198.5 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України.
На підставі акта перевірки Головним управлінням ДПС у Хмельницькій області прийнято податкові повідомлення - рішення від 21.12.2020 №00/2652/0709, №00/2653/0709, №00/2654/0709.
Не погоджуючись з оскаржуваними податковими повідомленнями-рішеннями позивач звернувся до суду з цим позовом.
Приймаючи оскаржуване рішення, суд першої інстанції виходив з того, що за змістом пп.«в» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, умовою нарахування податкових зобов'язань є переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів. Враховуючи вимоги пп. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПК України, невиробничими основними засобами, вважаються основні засоби, які не використовуються в господарській діяльності платника податків, при цьому відповідач не встановив наявність можливості використання основного засобу у господарській діяльності.
На переконання суду, якщо якийсь необоротний актив було придбано для використання в господарській діяльності, а потім він тимчасово не використовується, то він не стає невиробничим, якщо в майбутньому його планують використовувати в господарській діяльності, що підтверджено позивачем наданими в судовому засіданні свідоцтвами про реєстрацію вказаних комбайнів 02.11.2020 року.
Таким чином, суд дійшов висновку, що комбайни бурякозбиральні які були виведені з експлуатації з метою ремонту та консервації 11.04.2019 року не можна вважати остаточно виведеними з господарської діяльності підприємства, оскільки ремонт основних засобів та їх консервація здійснюється з метою ефективного подальшого використання основних засобів у виробництві направленому на отримання доходу.
Суд першої інстанції не погодився з твердженням відповідача, якщо з переведенням сільгосптехніки з виробничих активів до складу невиробничих необоротних активів позивач на виконання вимог п. 201.10 ст. 201 ПК України, п. 11 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015№1307, повинен був скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну у квітні 2019 року на суму ПДВ 484285,00 грн, оскільки факту переведення вказаних комбайнів з виробничих активів до складу невиробничих необоротних активів не відбулося, тому дійшов висновку, що є всі підстави для скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 21.12.2020 року №00/2652/0709, №00/2653/0709, №00/2654/0709.
Колегія суддів погоджується із таким висновком суду першої інстанції та враховує наступне.
Відповідно до п. 198.5 ст. 198 ПК України платник податку зобов'язаний нарахувати податкові зобов'язання виходячи з бази оподаткування, визначеної відповідно до п. 189.1 ст. 189 цього Кодексу, та скласти не пізніше останнього дня звітного (податкового) періоду і зареєструвати в Єдиному реєстрі податкових накладних в терміни, встановлені цим Кодексом для такої реєстрації, зведену податкову накладну за товарами/послугами, необоротними активами, придбаними/виготовленими з податком на додану вартість (для товарів/послуг, необоротних активів, придбаних або виготовлених до 01.07.2015 року, - у разі якщо під час такого придбання або виготовлення суми податку були включені до складу податкового кредиту), у разі якщо такі товари/послуги, необоротні активи призначаються для їх використання або починають використовуватися:
а) в операціях, що не є об'єктом оподаткування відповідно до ст. 196 цього Кодексу (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 196.1.7 пункту 196.1 статті 196 цього Кодексу) або місце постачання яких розташоване за межами митної території України;
б) в операціях, звільнених від оподаткування відповідно до статті 197, підрозділу 2 розділу XX цього Кодексу, міжнародних договорів (угод) (крім випадків проведення операцій, передбачених підпунктом 197.1.28 пункту 197.1 статті 197 цього Кодексу та операцій, передбачених пунктом 197.11 статті 197 цього Кодексу);
в) в операціях, що здійснюються платником податку в межах балансу платника податку, у тому числі передача для невиробничого використання, переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів;
г) в операціях, що не є господарською діяльністю платника податку (крім випадків, передбачених пунктом 189.9 статті 189 цього Кодексу).
Таким чином, за змістом пп. «в» п. 198.5 ст. 198 Податкового кодексу України, умовою нарахування податкових зобов'язань є переведення виробничих необоротних активів до складу невиробничих необоротних активів.
Відповідно до пп. 138.3.2 ст. 138 Податкового кодексу України невиробничі основні засоби, це основні засоби не призначені для використання у господарській діяльності платника податків.
Враховуючи вимоги пп. 138.3.2 п. 138.3 ст. 138 ПК України, невиробничими основними засобами, вважаються основні засоби, які не використовуються в господарській діяльності платника податків, при цьому відповідач не встановив наявність можливості використання основного засобу у господарській діяльності.
Згідно з п.п. 14.1.36 п. 14.1 ст. 14 ПК України господарська діяльність - діяльність особи, що пов'язана з виробництвом (виготовленням) та/або реалізацією товарів, виконанням робіт, наданням послуг, спрямована на отримання доходу і проводиться такою особою самостійно та/або через свої відокремлені підрозділи, а також через будь-яку іншу особу, що діє на користь першої особи, зокрема за договорами комісії, доручення та агентськими договорами.
Відповідно до п.п. 14.1.138 п. 14.1 ст. 14 ПК України основні засоби - матеріальні активи, у тому числі запаси корисних копалин наданих у користування ділянок надр (крім вартості землі, незавершених капітальних інвестицій, автомобільних доріг загального користування, бібліотечних і архівних фондів, матеріальних активів, вартість яких не перевищує 6.000 гривень, невиробничих основних засобів і нематеріальних активів), що призначаються платником податку для використання у господарській діяльності платника податку, вартість яких перевищує 6.000 гривень і поступово зменшується у зв'язку з фізичним або моральним зносом та очікуваний строк корисного використання (експлуатації) яких з дати введення в експлуатацію становить понад один рік (або операційний цикл, якщо він довший за рік).
Крім того, відповідно до п. 6 Міжнародних стандартів бухгалтерського обліку 16 «Основні засоби» основні засоби - це матеріальні об'єкти, що їх:
а) утримують для використання у виробництві або постачанні товарів чи наданні послуг для надання в оренду або для адміністративних цілей;
б) використовуватимуть, за очікуванням, протягом більше одного періоду.
Колегія суддів зауважує, що з 01.01.2017 року законодавець змінив визначення терміну «невиробничі основні засоби». Відповідно до п.п.138.3.2 п.138.3 ст.138 ПК України під невиробничими основними засобами слід розуміти: «основні засоби, не призначені для використання в господарській діяльності платника податку». Отже законодавець зробив акцент саме на призначення об'єкту. Таким чином, тимчасове невикористання в господарський діяльності основного засобу не дає підстав вважати, що він автоматично переводиться у невиробничі.
Отже, сам по собі тимчасовий простій (невикористання) основних засобів за умови, що не змінюється їх господарське призначення не передбачає зміни напрямку їх використання. В даному випадку основні засоби, як і раніше, призначені для використання в оподатковуваних операціях.
Як правильно зазначено судом першої інстанції, якщо якийсь необоротний актив було придбано для використання в господарській діяльності, а потім він тимчасово не використовується, то він не стає невиробничим, якщо в майбутньому його планують використовувати в господарській діяльності.
Так, згідно відповіді Головного управління Держпродспоживслужби у Хмельницькій області (лист №18/1/3885 від 07.10.2020) ФОП ОСОБА_2 11 квітня 2019 знято з обліку два бурякозбиральних комбайни, а саме: бурякозбиральний комбайн марки RОРА ЕURO ТІGЕR, 2008 року випуску, серійний номер НОМЕР_5 та самохідний шестирядний комбайн для збирання цукрових буряків марки RОРА R 6.16. серійний номер 702040, 1992 року випуску, зареєстрований 19.04.2018.
Як вказує позивач, що не заперечується відповідачем вказані комбайни було знято з обліку відповідачем у зв'язку із проведенням консервації та їх модернізації (ремонту) при цьому комбайни перебували у власності ФОП ОСОБА_2 .
На думку відповідача, з моменту зняття з реєстрації бурякозбиральних комбайнів, які належать позивачу, вони не могли використовуватись позивачем в оподатковуваних операціях в межах господарської діяльності, а саме позивач не міг здавати комбайни в оренду. Отже, позивач сформувавши податковий кредит по придбанню комбайнів зобов'язаний був сформувати податкові зобов'язання, якщо вони починають використовуватись в неоподатковуваних операціях.
Однак, із такими висновками відповідача колегія суддів не погоджується, оскільки комбайни бурякозбиральні які були виведені з експлуатації з метою ремонту та консервації 11.04.2019 року не можна вважати остаточно виведеними з господарської діяльності підприємства, оскільки ремонт основних засобів та їх консервація здійснюється з метою ефективного подальшого використання основних засобів у виробництві направленому на отримання доходу.
Тимчасове не використання основного засобу в господарській діяльності не робить його автоматично невиробничим, оскільки він не втрачає своїх виробничих властивостей, відповідає призначенню та підлягає подальшому використанню у господарській діяльності, оскільки можливе отримання майбутньої економічної вигоди від використання у виробництві таких основних засобів.
Аналогічну позицію висловлено, в постанові Вищого адміністративного суду України від 19.08.15 р. № К/800/56497/14, зокрема суд дійшов висновку, що для цілей податкового обліку критерієм розмежування виробничих та невиробничих активів є їх зв'язок з економічною діяльністю платника, використання таких активів у діяльності, спрямованій на отримання прибутку.
Щодо висновку відповідача про фактичне не визнання позивачем основних засобів, які виведено з експлуатації, як активи, оскільки не здійснювалось у період консервації нарахування амортизації на ці засоби, суд зазначає, що не нарахування амортизації на основні засоби, що перебувають у стані тимчасової консервації, жодним чином не впливає на невизнання таких основних засобів активами, оскільки можливе отримання майбутніх економічних вигід від використання у виробництві таких основних засобів. Крім того, не нарахування амортизації на основні засоби свідчить про переплату податку на прибуток, і жодним чином не впливає на нарахування зобов'язань з податку на додану вартість.
Суд не погоджується з твердженням відповідача, якщо з переведенням сільгосптехніки з виробничих активів до складу невиробничих необоротних активів позивач на виконання вимог п.201.10 ст. 201 ПК України, п. 11 наказу Міністерства фінансів України від 31.12.2015 №1307, повинен був скласти та зареєструвати в ЄРПН податкову накладну у квітні 2019 року на суму ПДВ 484285,00 грн, оскільки факту переведення вказаних комбайнів з виробничих активів до складу невиробничих необоротних активів не відбулося.
З огляду на викладене, суд вважає, що з боку ФОП ОСОБА_2 відсутні порушення п. 185.1 ст. 185, 188.1 ст. 188, пп. «г» п. 198.5 ст. 198, п.201.1 ст. 201 ПК України, а висновки відповідача про заниження податкових зобов'язань всього на суму 460896 грн. та завищення від'ємного значення по ПДВ до складу податкового кредиту наступного звітного періоду липень 2020 року в сумі 23389 грн. є безпідставними та необґрунтованими, тому суд першої інстанції дійшов правильного висновку про наявність підстав для скасування податкових повідомлень - рішень Головного управління ДПС у Хмельницькій області від 21.12.2020 року №00/2652/0709, №00/2653/0709, №00/2654/0709.
Колегія суддів не знаходить підстав для скасування судового рішення з мотивів наведених в апеляційній скарзі.
Доводи апеляційної скарги висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини чи порушено норми процесуального закону.
За правилами статті 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Головного управління ДПС у Хмельницькій області залишити без задоволення, а рішення Хмельницького окружного адміністративного суду від 10 березня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 26 липня 2021 року.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Ватаманюк Р.В. Драчук Т. О.