Справа № 600/430/21-а Головуючий суддя 1-ої інстанції - Лелюк О.П.
Суддя-доповідач - Полотнянко Ю.П.
20 липня 2021 року м. Вінниця
Сьомий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Полотнянка Ю.П.
суддів: Ватаманюка Р.В. Драчук Т. О. ,
за участю:
секретаря судового засідання: Москалюк Ю.П.,
представника позивача: Тарновецького В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 на рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі за адміністративним позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень,
У лютому 2021 року фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернулась до суду з позовами до Головного управління ДПС у Чернівецькій області про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень №0001243202, №0001253201 від 26 серпня 2020 року, які в подальшому ухвалою Чернівецького окружного адміністративного суду від 23.03.2021 було об'єднано в одне провадження.
Рішенням Чернівецького окружного адміністративного суду від 14.04.2021 у задоволенні позовних вимог відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду першої інстанції, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив рішення суду першої інстанції скасувати та задовольнити позовні вимоги. В обгрунтування апеляційної скарги зазначається, що рішення суду першої інстанції є незаконним та необгрунтованим.
Зокрема апелянт зазначає, що 24 лютого 2020 року між ТОВ «Граніт Плюс» («Покупець») та ТОВ «Інтех» («Постачальник») укладено Договір поставки №3, згідно з яким Постачальник зобов'язується постави та передати у власність Покупця певну продукцію (Товар), відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного Договору. Найменування товару: Рівнемір «Alisonic» Delfi RS 485 (зонд Н=2,5м) для НП (виробництво Італія).
24 лютого 2020 року між ФОП ОСОБА_1 («Покупець») та ТОВ «Інтех» («Постачальник») укладено Договір поставки №5, згідно з яким Постачальник зобов'язується постави та передати у власність Покупця певну продукцію (Товар), відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного Договору. Найменування товару: Рівнемір «Alisonic» Delfi RS 485 (зонд Н=2,5м) для НП (виробництво Італія).
Проте, замовлене обладнання до 01.04.2020 постачальниками своєчасно поставлено та встановлено не було , у звязку із пандемією коронавірусної хвороби та введеними карантинними обмеженнями. Тобто, карантин встановлений постановою КМУ №211 від 11.03.2020 став для позивача та постачальника рівнемірів форм-мажорними обставинами, тобто надзвичайною і не підвладною волі сторін договору щодо постанови ТОВ «Інтех» рівнемірів для подальшого обладнання акцизного складу.
В судовому засіданні представник позивача підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити.
Відповідач в судове засідання повноважного представника не направив, про дату, час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. 20.07.2021 від відповідача до суду надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв'язку з тим, що супроводжуючий юрист Любимова К.М. 20.07.2021 зайнята в іншому судовому засіданні, яке проходить в Господарському суді Чернівецької області.
Колегія суддів, розглянувши дане клопотання вирішила у його задоволенні відмовити, визнати неповажними причини неявки відповідача в судове засідання
Відповідно до ч.1 ст.202 КАС України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи, за умови що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.
Відповідно до частини 1 статті 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Суд апеляційної інстанції заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи та докази по справі, обговоривши доводи, межі та вимоги апеляційної скарги, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції, вважає, що дану апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, з врахуванням наступного.
Як встановлено судом першої інстанції, фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на підставі договору оренди АЗС в смт. Глибока від 19 березня 2019 року є орендарем майнового комплексу АЗС, який знаходиться в АДРЕСА_1 , який належить ТОВ «Граніт Плюс».
Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області проводилась фактична перевірка з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, пального, суб'єкта господарювання за адресою: АДРЕСА_1 , що належить ОСОБА_1 .
За результатами проведеної перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Чернівецькій області складено акт від 05 серпня 2020 року, в якому зазначено, що станом на 01 квітня 2020 року ФОП ОСОБА_1 не зареєстровано 5 (п'ять) рівнемірів-лічильників.
Згідно з висновками вказаного акту позивачем порушено пункт 128-1.1 статті 128-1 та підпункту 230.1.2 пункту 230.1. статті 230 Податкового кодексу України.
26 серпня 2020 року Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми «С» №0001243202, яким у зв'язку з порушенням пункту 3 статті 117 Податкового кодексу України та на підставі підпункту 54.3 статті 54 і пункту 128-1.1 статті 128-1, підпункту 230.1.2 пункту 230.1 статті 230 Податкового кодексу України до позивача застосовано штраф у сумі 100000,00 грн.
Крім того, з матеріалів справи також вбачається, що позивач є орендарем АЗС, яка знаходиться на земельній ділянці Комарівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області і належить ТОВ «Транс-Ойл», що підтверджується договором оренди АЗС с. Комарівці від 10 квітня 2019 року.
Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області проводилась фактична перевірка з питань додержання вимог, встановлених законодавством України, які є обов'язковими до виконання при здійснення оптової і роздрібної торгівлі алкогольними напоями та/або тютюновими виробами, пального, суб'єкта господарювання за адресою: АДРЕСА_2 , що належить ОСОБА_1 .
За результатами проведеної перевірки посадовими особами Головного управління ДПС у Чернівецькій області складно акт від 05 серпня 2020 року, в якому зазначено, що станом на 01 квітня 2020 року ФОП ОСОБА_1 не зареєстровані 3 (три) рівнеміри-лічильники за адресою: АДРЕСА_2 .
Згідно з висновками вказаного акту позивачем допущено порушення пункту 128-1.1 статті 128-1 та підпункту 230.1.2 пункту 230.1. статті 230 Податкового кодексу України.
26 серпня 2020 року Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області винесено податкове повідомлення-рішення форми «С» №0001253201, яким у зв'язку з порушенням пункту 230.1.2 статті 230 Податкового кодексу України та на підставі підпункту 54.3 статті 54 і пункту 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України до позивача застосовано штраф у сумі 60000,00 грн.
Не погоджуючись із прийнятими Головним управлінням ДПС у Чернівецькій області податковими повідомленнями-рішеннями від 26 серпня 2020 року №0001243202 та №№0001253201, позивач звернулась до адміністративного суду з цим позовом.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач як розпорядник акцизного складу зобов'язана була обладнати та зареєструвати у відповідному Єдиному державному реєстрі рівнеміри-лічильники саме до 01 квітня 2020 року, чого нею зроблено не було, що підтверджується як матеріалами справи, так і визнавалось позивачем у ході її розгляду.
Суд апеляційної інстанції погоджується із висновком суду першої інстанції з огляду на таке.
Відносини, що виникають у сфері справляння податків і зборів, зокрема, визначають вичерпний перелік податків та зборів, що справляються в Україні, та порядок їх адміністрування, платників податків та зборів, їх права та обов'язки, компетенцію контролюючих органів, повноваження і обов'язки їх посадових осіб під час здійснення податкового контролю, а також відповідальність за порушення податкового законодавства регулюються положеннями ПК України.
Так, пп.14.1.6. п.14.1 ст.14 ПК України визначено, що акцизний склад це спеціально обладнані приміщення на обмеженій території (далі - приміщення), розташовані на митній території України, де під контролем постійних представників контролюючого органу розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, розливу, пакування, фасування, зберігання, одержання чи видачі спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, а також приміщення, розташовані на митній території України, де розпорядник акцизного складу провадить свою господарську діяльність шляхом вироблення, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), за винятком приміщень для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального розпорядником акцизного складу.
В свою чергу, пп.14.1.224 п.14.1 ст.14 ПК України встановлено, що розпорядник акцизного складу це суб'єкт господарювання, який одержав ліцензію на право виробництва спирту етилового, алкогольних напоїв, зареєстрований платником акцизного податку, або який здійснює виробництво, оброблення (перероблення), змішування, навантаження-розвантаження, зберігання пального (крім скрапленого газу природного, бензолу, метанолу), крім суб'єктів господарювання, які використовують приміщення, розташовані на митній території України, для навантаження-розвантаження, зберігання пального виключно для потреб власного споживання пального.
Судом встановлено, що фізична особа-підприємець ОСОБА_1 на підставі договору оренди АЗС в смт. Глибока від 19 березня 2019 року є орендарем майнового комплексу АЗС, який знаходиться в АДРЕСА_1 , який належить ТОВ «Граніт Плюс», а також є орендарем АЗС, яка знаходиться на земельній ділянці Комарівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області і належить ТОВ «Транс-Ойл», що підтверджується договором оренди АЗС с. Комарівці від 10 квітня 2019 року.
Як свідчать матеріали справи, позивачем отримано ліцензію на право роздрібної торгівлі пальним від 01.07.2019 №24030314201900063 терміном дії з 01.07.2019 по 01.07.2024 за адресою смт.Глибока, вул.Героїв Небесної Сотні, 167, Глибоцького району, Чернівецької області та ліцензію від 01.07.2019 №24100314201900064 терміном на дії з 01.07.2019 по 01.07.2024 за адресою Чернівецька область, Сторожинецький район, с.Комарівці, вул. Вижницька, буд.1, автоозаправна станція.
Згідно пункту 230.1. статті 230 Податкового кодексу України акцизні склади та акцизні склади пересувні утворюються з метою підвищення ефективності роботи із запобігання та боротьби з незаконним виробництвом і обігом спирту етилового, горілки та лікеро-горілчаних виробів, пального, посилення контролю за повнотою та своєчасністю надходження до бюджету акцизного податку.
Підпунктом 230.1.2 пункту 230.1. статті 230 Податкового кодексу України встановлено, що акцизні склади, на території яких здійснюється виробництво, оброблення (перероблення), змішування, розлив, навантаження-розвантаження, зберігання, реалізація пального, повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками на кожному місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованому на акцизному складі, та рівнемірами-лічильниками рівня таких товарів (продукції) у резервуарі, а для скрапленого газу (пропану або суміші пропану з бутаном), інших газів, бутану, ізобутану за кодами згідно з УКТ ЗЕД 2711 12 11 00, 2711 12 19 00, 2711 12 91 00, 2711 12 93 00, 2711 12 94 00, 2711 12 97 00, 2711 13 10 00, 2711 13 30 00, 2711 13 91 00, 2711 13 97 00, 2711 14 00 00, 2711 19 00 00, 2901 10 00 10 - також можуть бути обладнані пристроями для вимірювання рівня або відсотка пального у резервуарі (далі - рівнемір-лічильник) на кожному введеному в експлуатацію стаціонарному резервуарі, розташованому на акцизному складі.
Акцизні склади, на яких здійснюються виключно зберігання та реалізація пального, що отримується та реалізується виключно у споживчій тарі без зміни розфасовки, а також скрапленого газу природного, бензолу, метанолу, не обладнуються витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Витратоміри-лічильники та резервуари повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, проведені відповідно до законодавства, а рівнеміри-лічильники повинні відповідати вимогам законодавства та мати позитивний результат повірки або оцінку відповідності, або калібрування, проведені відповідно до законодавства. У разі відсутності позитивного результату повірки або оцінки відповідності, або калібрування витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників для цілей цього Кодексу акцизні склади, на яких вони розташовані, вважаються необладнаними витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
Платники податку - розпорядники акцизних складів зобов'язані зареєструвати:
а) усі розташовані на акцизних складах резервуари, введені в експлуатацію, витратоміри-лічильники та рівнеміри-лічильники у розрізі акцизних складів - в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі;
б) усі акцизні склади - в системі електронного адміністрування реалізації пального та спирту етилового.
Один акцизний склад може бути зареєстрований виключно одним розпорядником акцизного складу. Один розпорядник акцизного складу може зареєструвати один і більше акцизних складів.
Забороняється здійснення реалізації пального без наявності зареєстрованих витратомірів-лічильників, рівнемірів-лічильників та резервуарів, без реєстрації акцизного складу.
За змістом пункту 12 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України розпорядники акцизних складів відповідно до вимог цього Кодексу зобов'язані обладнати акцизні склади витратомірами-лічильниками та/або рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі в строки, зокрема, акцизний склад, де розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, - не пізніше 1 січня 2020 року.
Пунктом 18 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України було встановлено, що норми пункту 128-1 статті 128-1 Податкового кодексу України застосовуються до розпорядників акцизних складів, на яких розташовано резервуари, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів (крім розпорядника акцизного складу, який до 1 липня 2019 року не підпадав під визначення платника податку відповідно до пункту 212.1 статті 212 цього Кодексу) з 1 січня 2020 року.
Однак Законом України від 18 грудня 2019 року №391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку» до пункту 18 підрозділу 5 розділу XX «Перехідні положення» Податкового кодексу України внесені зміни, а саме в абзаці четвертому слово «січня» замінено словом «квітня».
Відповідно до пункту 128-1.1. статті 128-1 Податкового кодексу України необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі рівнеміра-лічильника на введеному в експлуатацію резервуарі, розташованому на акцизному складі, та/або витратоміра-лічильника на місці відпуску пального наливом з акцизного складу, розташованого на акцизному складі, а також необладнання та/або відсутність реєстрації в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників обсягу виробленого спирту етилового витратоміра-лічильника спирту етилового на місці отримання та відпуску спирту етилового, розташованого на акцизному складі, - тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник, а також за кожне необладнане місце відпуску пального наливом з акцизного складу або за кожне місце отримання та відпуску спирту етилового, та/або незареєстрований витратомір-лічильник/витратомір-лічильник спирту етилового.
Таким чином, у розпорядників акцизних складів на підставі указаних норм Податкового кодексу України виник обов'язок обладнати акцизні склади, на території яких здійснюється господарська діяльність з відповідним підакцизним товаром - пальним, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх у відповідному Єдиному державному реєстрі до 01 квітня 2020 року.
При цьому з 01 квітня 2020 року відповідно до статті 128-1 Податкового кодексу України за вказані вище порушення передбачена відповідальність у вигляді штрафу в розмірі 20000 гривень за кожний необладнаний резервуар та/або незареєстрований рівнемір-лічильник.
На переконання суду, внесенням вказаних вище правових змін щодо встановлення відповідальності з 01 квітня 2020 року законодавець фактично надав розпорядникам акцизних складів додатковий термін (продовжив його з січня до квітня 2020 року) для обладнання акцизних складів, на території яких здійснюється господарська діяльність з пальним, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками та реєстрації їх у відповідному Єдиному державному реєстрі. Не застосування санкцій з 01 січня 2020 року по 01 квітня 2020 року саме по собі не має жодного змісту без надання розпорядникам акцизних складів додаткового строку на обладнання та реєстрацію акцизних складів витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками.
З аналізу наведених вище норм вбачається, що резервуари, які використовуються для здійснення операцій з обігу пального та його зберігання, загальна місткість яких не перевищує 1000 куб. метрів, з 01.01.2020 року повинні бути обладнані витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками, які зареєстровані в Єдиному державному реєстрі витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників рівня пального у резервуарі (п. 230.1 ст. 230 Кодексу), а відповідальність за порушення цієї вимоги настає з 1 квітня 2020 року.
За результатами проведених перевірок посадовими особами Головного управління ДПС у Чернівецькій області складено акти від 05 серпня 2020 року, в яких зазначено, що станом на 01 квітня 2020 року ФОП ОСОБА_1 не зареєстровано 5 (п'ять) рівнемірів-лічильників за адресою АДРЕСА_1 , а також не зареєстровано 3 (три) рівнеміри-лічильники за адресою: АДРЕСА_2 , чим порушено п.п.230.1.2 п.230.1 ст.230 ПК України.
В апеляційній скарзі позивач зазначає, що 24 лютого 2020 року між ТОВ «Граніт Плюс» («Покупець») та ТОВ «Інтех» («Постачальник») укладено Договір поставки №3, згідно з яким Постачальник зобов'язується постави та передати у власність Покупця певну продукцію (Товар), відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного Договору. Найменування товару: Рівнемір «Alisonic» Delfi RS 485 (зонд Н=2,5м) для НП (виробництво Італія).
24 лютого 2020 року між ФОП ОСОБА_1 («Покупець») та ТОВ «Інтех» («Постачальник») укладено Договір поставки №5, згідно з яким Постачальник зобов'язується постави та передати у власність Покупця певну продукцію (Товар), відповідно до Специфікації №1 (Додаток №1), а Покупець зобов'язується прийняти і оплатити цей товар на умовах даного Договору. Найменування товару: Рівнемір «Alisonic» Delfi RS 485 (зонд Н=2,5м) для НП (виробництво Італія).
Проте, замовлене обладнання до 01.04.2020 постачальниками своєчасно поставлено та встановлено не було, у зв'язку із пандемією коронавірусної хвороби та введеними карантинними обмеженнями. Тобто, карантин встановлений постановою КМУ №211 від 11.03.2020 став для позивача та постачальника рівнемірів форм-мажорними обставинами, надзвичайною і не підвладною волі сторін договору щодо постанови ТОВ «Інтех» рівнемірів для подальшого обладнання акцизного складу.
Однак, такі доводи суд вважає необґрунтованими, враховуючи таке.
За змістом пункту 109.1 статті 109 Податкового кодексу України податковим правопорушенням є протиправне, винне (у випадках, прямо передбачених цим Кодексом) діяння (дія чи бездіяльність) платника податку (в тому числі осіб, прирівняних до нього), контролюючих органів та/або їх посадових (службових) осіб, інших суб'єктів у випадках, прямо передбачених цим Кодексом.
Суд звертає увагу, що законодавчі зміни, на підставі яких у позивач виник обов'язок обладнати акцизний склад відповідними засобами вимірювання були прийняті заздалегідь.
Так, Законом України №391-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та деяких інших законодавчих актів України щодо покращення адміністрування акцизного податку», яким було установлено відповідний обов'язок позивача, як розпорядника акцизного складу прийнятий - 18.12.2019.
Отже, на думку суду, позивач знав про виникнення з 01.04.2020 у нього такого обов'язку та мав достатньо часу для того щоб придбати, встановити та зареєструвати рівнеміри-лічильники на своєму акцизному складі.
Окрім цього, закон у попередній редакції, тобто до внесення змін 18.12.2019 на підставі Закону №391-ІХ вимагав установлення таких приладів ще до 01.01.2020, що також свідчить про обізнаність позивача про це та можливість підготуватися до таких змін податкового законодавства та змісту і обсягу своїх обов'язків щодо цього.
Разом з тим, як вбачається з наданих договорів поставки №3 та №5, такі були укладені 24 лютого 2020 року, тобто всього за 36 днів до дати (01 квітня 2020 року), з якої згідно закону акцизні склади вже повинні бути обладнані зареєстрованими рівнемірами-лічильниками. При цьому з наданих позивачем матеріалів вбачається і те, що у постачальника за вказаними договорами ТОВ «Інтех» станом на час їх укладання та здійснення покупцями ТОВ «Граніт Плюс» й ФОП ОСОБА_1 оплати за товар були відсутні рівнеміри, які поставлялася ТОВ «Інтех» з Італії. Їх відсутність унеможливлювала виконання договорів поставки №3 та №5 до 01 квітня 2020 року - кінцевого строку виконання позивачем обов'язку, наведеного у пункті 128-1.1 статті 128-1 Податкового кодексу України та пункті 230.1.2 статті 230 Податкового кодексу України.
Доказів неможливості укладення таких договорів раніше, або ж з іншими контрагентами чи інших підстав, які не залежали від волі позивача та позбавили її можливості вчасно придбати й зареєструвати відповідні прилади, не наведено та не надано.
Також суд відмічає, що позивач не заперечував сам факт реалізації пального на АЗС без встановлення рівнемірів-лічильників, маючи можливість після 01.04.2020 зупинити реалізацію пального у зв'язку із відсутністю виконання вимог ПКУ щодо обов'язкового встановлення рівнемірів-лічильників.
Колегія суддів також відхиляє доводи апелянта про те, що наразі система контролю за фактичним обігом та залишками пального на АЗС в онлайн режимі не функціонує через відсутність спеціального програмного продукту розробленого ДФС, що, на її думку, свідчить про відсутність жодного сенсу встановлення витратомірів-лічильників та рівнемірів-лічильників ані до граничного терміну 01 квітня 2020 року, ані до сьогоднішнього дня, оскільки вони жодним чином не спростовують як встановленого податковим законодавством обов'язку позивача обладнати акцизні склади, на території яких здійснюється господарська діяльність з відповідним підакцизним товаром - пальним, витратомірами-лічильниками та рівнемірами-лічильниками та зареєструвати їх у відповідному Єдиному державному реєстрі до 01 квітня 2020 року, так і не виконання позивачем указаного обов'язку та наявність, у зв'язку з цим, правових підстав для притягнення до встановленої законом відповідальності.
За таких обставин, а також враховуючи те, що позивачем у період з 01 квітня 2020 року по 02 липня 2020 року здійснювалась реалізація пального з акцизних складів з резервуарів, обладнаних вісьмома рівнемірами-лічильниками не зареєстрованими в Єдиному державному реєстрі, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про правомірність накладення на позивача оскаржуваними рішеннями штрафних санкцій у загальній сумі 160000,00 грн (20000,00 грн х 8) відповідно до пункту 128-1.1. статті 128-1 Податкового кодексу України.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Підсумовуючи вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив оскаржуване рішення відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права, а тому підстави для його скасування або зміни відсутні.
Керуючись ст.ст. 243, 250, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 329 КАС України, суд
апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 залишити без задоволення, а рішення Чернівецького окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку згідно зі ст.ст.328, 329 КАС України.
Постанова суду складена в повному обсязі 26 липня 2021 року.
Головуючий Полотнянко Ю.П.
Судді Ватаманюк Р.В. Драчук Т. О.