Справа № 640/20764/20 Суддя (судді) першої інстанції: Смолій І.В.
26 липня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії,-
Фізична особа-підприємець ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати рішення Головного управління ДПС у м. Києві №4/5/26-15-13-14-26/3020513193 від 27.09.2018 про анулювання реєстрації фізичної особи- підприємця ОСОБА_1 як платника єдиного податку шляхом виключення його з реєстру платників єдиного податку та зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві включити позивача до реєстру платників єдиного податку з моменту його виключення з цього реєстру, а саме з 30 вересня 2018 року;
- визнати протиправною бездіяльність Головного управління ДПС у м. щодо неприйняття податкових декларацій фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 з єдиного податку за І квартал 2020 року (подана 08.05.2020) та І півріччя 2020 року (подана 10.08.2020) та зобов'язати Головне управління ДПС у м. Києві прийняти вказані податкові декларації у дні їхнього фактичного отримання.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що ГУ ДПС у м. Києві незаконно прийнято рішення про виключення позивача з реєстру платників єдиного податку, оскільки документальна перевірка відповідачем не проводилась та внаслідок цього неправомірно відмовлено у прийнятті податкової декларації.
Відповідач у своєму відзиві просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що відповідно до даних інтегрованої картки платника податку, у позивача була наявна заборгованість на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2021 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить зазначене рішення скасувати та прийняти нову постанову, якою у задоволенні позову відмовити, при цьому вказує на неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи. Зазначає, що відповідно до даних інтегрованої картки платника податку, у позивача була наявна заборгованість на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів. Наголошує, що усі дії та рішення контролюючого органу були вчинені в межах чинного законодавства, тому є правомірними.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про необґрунтованість доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, позивач зареєстрований як фізична особа-підприємець та перебуває на обліку в Державній податковій інспекції в Печерському районі Головного управління ДПС у м. Києві.
Позивач перебував на спрощеній системі оподаткування на 3 групі за ставкою 5% доходу з 16.08.2016 по 30.09.2018.
Рішенням Головного управління ДФС у м. Києві від 27.09.2018 №4/5/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 позивача з 30.09.2018 виключено з реєстру платників єдиного податку у зв'язку з тим, що у позивача наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів.
Також у листі від 19.05.2020 №21936/ФОП/26-15-33-15-15 відповідачем повідомлено про неприйняття податкових декларацій.
Вважаючи дане рішення відповідача протиправним, позивач звернувся з даним адміністративним позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що судом не встановлено наявності обставин, передбачених Податковим кодексом України для анулювання позивачу реєстрації платника єдиного податку.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Згідно положень пп. 21.1.1 - пп. 21.1.5 п. 21.1 статті 21 Податкового кодексу України (далі - ПК України) посадові особи контролюючих органів зобов'язані: дотримуватися Конституції України та діяти виключно у відповідності з цим Кодексом та іншими законами України, іншими нормативними актами; забезпечувати сумлінне виконання покладених на контролюючі органи функцій; забезпечувати ефективну роботу та виконання завдань контролюючих органів відповідно до їх повноважень; не допускати порушень прав та охоронюваних законом інтересів громадян, підприємств, установ, організацій; коректно та уважно ставитися до платників податків, їх представників та інших учасників відносин, що виникають під час реалізації норм цього Кодексу та інших законів, не принижувати їх честі та гідності.
Відповідно до п. 54.1 статті 54 ПК України крім випадків, передбачених податковим законодавством, платник податків самостійно обчислює суму податкового та/або грошового зобов'язання та/або пені, яку зазначає у податковій (митній) декларації або уточнюючому розрахунку, що подається контролюючому органу у строки, встановлені цим Кодексом. Така сума грошового зобов'язання та/або пені вважається узгодженою.
Згідно п.п. 14.1.175 п. 14.1 статті 14 ПК України податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений ПК України строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Враховуючи положення статті 36 цього ж Кодексу, на платника податку безпосередньо покладається обов'язок обчислити, задекларувати та/або сплатити суму податку та збору в порядку і строки, визначені ПК України, законами з питань митної справи. При цьому, податковий обов'язок є безумовним і першочерговим.
Так, відповідно до п. 299.10 статті 299 ПК України реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у разі:
1) подання платником податку заяви щодо відмови від застосування спрощеної системи оподаткування у зв'язку з переходом на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, - в останній день календарного кварталу, в якому подано таку заяву;
2) припинення юридичної особи (крім перетворення) або припинення підприємницької діяльності фізичною особою - підприємцем відповідно до закону - в день отримання відповідним контролюючим органом від державного реєстратора повідомлення про проведення державної реєстрації такого припинення;
3) у випадках, визначених підпунктом 298.2.3 пункту 298.2 статті 298 цього Кодексу;
4) якщо у податковому (звітному) році частка сільськогосподарського товаровиробництва платника єдиного податку четвертої групи становить менш як 75 відсотків.
Пунктом 299.11 статті 299 Податкового кодексу України передбачено, що у разі виявлення відповідним контролюючим органом під час проведення перевірок порушень платником єдиного податку першої - третьої груп вимог, встановлених цією главою, анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп проводиться за рішенням такого органу, прийнятим на підставі акта перевірки, з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення. У такому випадку суб'єкт господарювання має право обрати або перейти на спрощену систему оподаткування після закінчення чотирьох послідовних кварталів з моменту прийняття рішення контролюючим органом.
Відповідно до абз. 8 пп. 298.2.3 п. 298.2 статті 298 названого Кодексу платники єдиного податку зобов'язані перейти на сплату інших податків і зборів, визначених цим Кодексом, у разі наявності податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів - в останній день другого із двох послідовних кварталів.
Аналіз викладених правових норм дає підстави для висновку, що контролюючий орган приймає рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку першої - третьої груп у разі встановлення під час проведення перевірки факту наявності у такого платника податкового боргу на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що повинно бути зафіксовано у відповідному акті перевірки. При цьому, реєстрація платника єдиного податку анулюється з першого числа місяця, наступного за кварталом, в якому допущено порушення.
До того ж, аналіз наведених вище норм свідчить про те, що реєстрація платником єдиного податку є безстроковою та може бути анульована шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку за рішенням контролюючого органу у встановлених законом випадках. При цьому прийняття контролюючим органом рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку можливе лише на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування.
Аналогічну правову позицію займає Верховний Суд у постановах від 19.02.2019 по справі № 826/7216/17, від 05.02.2019 по справі № 805/206/17-а.
З матеріалів справи вбачається, що оскаржуване рішення від 27.09.2018 № 4/5/26-15-13-14-26/ НОМЕР_1 прийнято на підставі того, що у позивача був наявний податковий борг на кожне перше число місяця протягом двох послідовних кварталів, що підтверджується, за даними контролюючого органу, відомостями АІС «Податковий блок».
Разом із тим, враховуючи те, що несплата позивачем податкового боргу протягом двох послідовних кварталів встановлена контролюючим органом на підставі податкового боргу по єдиному податку з фізичних осіб, а не на підставі акта перевірки, яка, в свою чергу, ним і не проводилася, суд першої інстанції дійшов вірного висновку, що відповідачем порушено порядок прийняття рішення про анулювання реєстрації платника єдиного податку.
Відповідачем не подано суду доказів складання акту перевірки, що слугувало б підставою для прийняття рішення про анулювання реєстрації платником єдиного податку.
За таких обставин, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що рішення контролюючого органу про анулювання реєстрації платника єдиного податку шляхом виключення з реєстру платників єдиного податку прийняте не на підставі проведеної документальної перевірки відповідного платника податку та встановлених в ході останньої порушень, відповідно до яких платник податків не може перебувати на спрощеній системі оподаткування, є протиправним.
Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 26.02.2019 у справі №805/1396/17-а.
Разом із тим, доказів проведення такої документальної перевірки відносно позивача відповідачем не надано, що вказує на відсутність обставин, передбачених Податковим кодексом України для анулювання позивачу реєстрації платника єдиного податку, отже спірне рішення є протиправним та підлягає скасуванню. При цьому, наявні підстави для зобов'язання Головного управління ДПС у м. Києві поновити позивача в реєстрі платників єдиного податку з моменту виключення його з реєстру, а саме з 30.09.2018.
Також, з урахуванням встановлення неправомірності рішення відповідача про анулювання реєстрації платника єдиного податку, бездіяльність Головного управління ДПС у м. Києві щодо неприйняття податкових декларацій платника єдиного податку фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 за І квартал 2020 року та І півріччя 2020 року є також протиправною.
З метою належного захисту порушених прав позивача, суд першої інстанції вірно вирішив зобов'язати прийняти вищевказані податкові декларації у дні їхнього фактичного отримання.
При цьому, доводи апеляційної скарги не спростовують правових висновків, викладених у постановах Верховного Суду, які зазначені вище.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Головного управління Державної податкової служби у м. Києві - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 14 квітня 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 26.07.2021.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
В.О. Аліменко
Н.В. Безименна