Справа № 640/11627/20 Суддя (судді) першої інстанції: Пащенко К.С.
26 липня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого-судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., за участю секретаря - Рейтаровської О.С., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська архітектурна спілка" на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 р. у справі за адміністративним позовом Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська архітектурна спілка" про застосування заходів реагування,
Головне управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві звернулося до Окружного адміністративного суду міста Києва з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська архітектурна спілка", в якій просило:
- застосувати заходи реагування у вигляді повного зупинення експлуатації першого та підвального поверху Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська архітектурна спілка", код ЄДРПОУ: 33783563, розташованого за адресою: вул. Леся Курбаса, 19-А у Святошинському районі м. Києва - до повного усунення порушень зазначених в акті перевірки, шляхом відключення джерела електроживлення та накладення печаток на електричні щити;
- обов'язок щодо забезпечення виконання судового рішення шляхом опечатування та відімкнення від джерел електроживлення покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві;
- контроль за виконанням судового рішення щодо усунення відповідачем порушень вимог пожежної та техногенної безпеки та погодження термінів усунення порушень за письмовим зверненням суб'єкта господарювання, в тому числі право відтермінування зупинення експлуатації приміщень, покласти на Головне управління ДСНС України у м. Києві.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року адміністративний позов Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві задоволено повністю.
Не погоджуючись із вказаним рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, з підстав неповного з'ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, в якій просить скасувати рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29.04.2021 та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
В апеляційній скарзі відповідач зазначає, що суд першої інстанції обґрунтовує своє рішення тим, що згідно з Актом перевірки № 223 від 28.02.2020 року виявлено порушення, які за своїм характером є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі, однак, такий висновок є безпідставним, оскільки під час судового розгляду було надано Акт перевірки №348 від 14.08.2020, складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, проведеного на прохання відповідача.
Також, апелянт наголошує, що за результатами позапланової перевірки позивачем складено Акт № 348 від 14.08.2020, згідно з яким відповідачем усунені 10 порушень, зазначених в Акті перевірки № 223 від 28.02.2020.
08.07.2021 р. відповідачем подано пояснення до апеляційної скарги у яких ТОВ "Українська архітектурна спілка» стверджуючи про усуненні більшої частини порушень зазначає про те, що не усунуті порушення є незначними та несуть загрози життю і здоров'ю людей.
У відповідності до ст. 308 КАС України справа переглядається колегією суддів в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та відзиву на неї, письмових пояснень, колегія суддів зазначає наступне.
Судом першої інстанції встановлено, що на підставі наказу Головного управління ДСНС України у м. Києві № 70 від 24.01.2020 інспекторами Святошинського районного управління та Головного управління ДСНС України у місті Києві проведено позапланову перевірку Товариства з обмеженою відповідальністю «Українська архітектурна спілка» за адресою: проспект Леся Курбаса, 19-А у Святошинському районі міста Києва.
За результатами перевірки державними інспекторами складено акт № 223 від 28.02.2020, яким встановлено такі порушення:
- п. 4, п. 7 Розділ І, п. 2.3 Розділ III ППБУ: Не всі двері складських приміщень та приміщень для підготовки товару до продажу замінено на протипожежні 2-го типу з межею вогнестійкості ЕІ 30 з сертифікатом відповідності до Національної системи сертифікації, відповідно ДБН В. 1.1.7.;
- п. 9 Розділ II, п. 2.17 Розділ III п. 2.23 Розділ III ППБУ: На шляхах евакуації торгівельної зали опорядження (облицювання) стін в якому передбачено перебування 50 та більше осіб, виконано з матеріалів з невизначеними показниками пожежної безпеки (ТОВ «БІЛЛА»);
- п. 21 Розділ II ППБУ: Перепланування (Реконструкція, технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень) торговельних залів здійснюються без розробки проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку;
- п. 1.1, 1.4 Розділ III ППБУ: Не забезпечені мінімальні протипожежні відстані від будівлі торгівельного центру до припаркованих транспортних засобів;
- п. 2.12 Розділ III ППБУ: Приміщення комутаційної використовується для складування матеріальних цінностей;
- п. 2.23 Розділ III ППБУ: Зменшено ширину основних евакуаційних проходів у торговельних залах торговельного центру в порушення ДБН В. 2.2-23;
- п. 2.4 Розділ III ППБУ: Клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції з нормованими межами вогнестійкості або через протипожежні перешкоди менший ніж нормована межа вогнестійкості цих конструкцій або протипожежних перешкод за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати тепло ізолювальної спроможності);
- п. 2.9 Розділ III ППБУ: Для приміщень складського призначення не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок»;
- п. 4.7 Розділ VI, п. 2.21 Розділ III ППБУ: Перевищено місткість торговельних та обідніх залів та не визначена розрахунком;
- п. 2.23 Розділ III ППБУ: З дитячої кімнати та з закладу «Сушия» відсутні запасні евакуаційні виходи;
- Розділ III п. 2.23 Розділ І п. 4 Розділ II п. 22 Розділ VI п. 4.1 ППБУ: Частини приміщень різного призначення не розділені між собою протипожежними перешкодами або огороджувальними конструкціями з нормативними межами вогнестійкості та межами поширення вогню по них (складські приміщення та для підготовки товару до продажу орендарів), відповідно до В. 1.1.7.;
- Розділ III п. 2.28 ППБУ: В коридорі біля закладу харчування на другому поверсі допускається застосування на шляхах евакуації покриття підлоги з невизначеним показником пожежної небезпеки (щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та поширення полум'я;
- Розділ III п. 2.33 ППБУ: Не проведено визначення розрахункового часу евакуації людей з приміщень у разі пожежі;
- Розділ III п. 2.37 ППБУ: На деяких дверях коридорів, холів тощо відсутні (знято) пристрої для само зачинення або утримуються не справними;
- Розділ III п. 2.37 ППБУ: На шляхах евакуації з приміщень ТОВ «БІЛЛА» встановлені розсувні двері;
- Розділ IV п. 1.6, ППБУ: В орендованих приміщеннях на другому поверсі з'єднання, відгалуження та оцінювання жил проводів і кабелів не виконане за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
- Розділ IV п. 1.7 ППБУ: В орендованих приміщеннях на другому поверсі відгалужувальні коробки не закриті кришками з негорючих або важкогорючих матеріалів;
- Розділ IV п. 1.15 ППБУ: Електричні вмикачі силових та освітлювальних мереж складських приміщень не винесено за межі (ззовні) вказаних приміщень на негорючі стіни або на окремі опори;
- Розділ IV п. 1.17 ППБУ: В закладі харчування на другому поверсі допускається розташування електророзетки та на першому поверсі в приміщені відпочинку допускається розташування подовжувача на горючі основи (конструкції) без підкладання під них суцільно негорючого матеріалу, що виступає за габарити апарата не менше ніж на 0,01 м;
- Розділ IV п. 1.18 ППБУ: Допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами (орендовані приміщення);
- Розділ V п. 1.1 ППБУ: На 2-му поверсі допускається закриття ковпаками зрошувачів спринклерної системи пожежогасіння;
- Розділ V п. 1.1 ППБУ: При влаштуванні перегородок які розділяють торгівельні зали та інші приміщення погіршується працездатність систем протидимного захисту (перекриваються фрамуги). При влаштуванні декорацій перекриваються зрошувачі спринклерного пожежогасіння (Мамаміа);
- Розділ V п. 1.1 ППБУ: В приміщені охорони та підсобному приміщені на другому поверсі відсутні системи протипожежного захисту;
- Розділ V п. 1.1 п. 1.4 ППБУ: Допускається складування матеріалів в складському приміщені на відстані меншій ніж 0,5 м до сповіщувачів, відповідно до ДБН В.2.5-56 (ТОВ «БІЛЛА»);
- Розділ V п. 1.2В ППБУ: закладах громадського харчування, зони з кухонним обладнанням (плити, сковороди, печі, фритюрниці тощо; системи витяжної вентиляції) не обладнані модульними системами локального пожежогасіння;
- Розділ V п. 1.2 ППБУ: Приміщення для комутаційного обладнання не обладнано автоматичною системою пожежогасіння, в порушення ДБН В.2.5-56.;
- Розділ V п. 3.10 ППБУ: Вогнегасники не розміщені шляхом навішування на вертикальні конструкції на висоті не більше 1,5 м від рівня підлоги до нижнього торця вогнегасника і на відстані від дверей, достатній для її повного відчинення;
- Розділ VI п. 4.8 ППБУ: В обідніх залах закладів громадського харчування проходи менше 1.35 м;
- Розділ VI п. 4.3,4.11 ППБУ: Допускається на вантажно-розвантажувальних рампах зберігання товарів і тари (ТОВ «БІЛЛА»);
- Розділ VI п. 4.7 ППБУ: На випадок виникнення пожежі приміщення закладів торгівлі та харчування не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі;
- Розділ VI п. 4.11 ППБУ: Здійснюється торгівля, розміщення банкоматів, ІР-боксів на шляхах евакуації;
- Розділ VI п. 9.1 ППБУ: Складські приміщення продовольчого магазину, розташовані в цокольному поверсі, не мають люків чи вікон розміром 0,9 х 1,2 м з приямками (для випускання диму в разі пожежі) (ТОВ «БІЛЛА»);
- Розділ VI п. 9.1 ППБУ: У складських приміщеннях не забезпечено проходи між стінами і стелажами завширшки не менше 1 м. (ТОВ «БІЛЛА»);
- Розділ VI п. 9.1 ППБУ: У складських приміщеннях відстань між стінами та штабелями менше 0,8 м. (ТОВ «БІЛЛА»);
- Розділ VI п. 9.1 ППБУ: В приміщення продовольчого магазину дозволяється зберігання горючих відходів, упаковки в торговельній залі та на шляхах евакуації (ТОВ «БІЛЛА» та ТОВ «Стиль Д»);
- КЦХУ ст. 57 ч. 2 абзац 1: Здійснення господарської діяльності в орендованих приміщеннях відбувається без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
- КЦХУ ст. 20 ч. 1., п. 3: Не розміщено інформацію про заходи безпеки та відповідну поведінку населення в разі виникнення аварії.
У акті зазначено, що встановлені порушення щодо вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки створюють загрозу життю та здоров'ю людей, які перебувають у приміщенні, а також особам, які будуть здійснювати гасіння виниклої пожежі.
Позивач, не отримавши доказів усунення усіх зазначених в приписі порушень та вважаючи порушення такими, що створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей звернувся до суду.
Задовольняючи позовні вимоги Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, суд першої інстанції дійшов висновку про існування підстав для вжиття заходів державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації приміщень першого та підвального поверху Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська архітектурна спілка".
Надаючи оцінку спірним правовідносинам в частині позовних вимог Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська архітектурна спілка", колегія суддів приходить до наступного.
За змістом статті 3 Конституції України людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю. Права і свободи людини та їх гарантії визначають зміст і спрямованість діяльності держави. Держава відповідає перед людиною за свою діяльність. Утвердження і забезпечення прав і свобод людини є головним обов'язком держави.
Правові та організаційні засади, основні принципи і порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності, повноваження органів державного нагляду (контролю), їх посадових осіб і права, обов'язки та відповідальність суб'єктів господарювання під час здійснення державного нагляду (контролю) визначаються Законом України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 05 квітня 2007 року №877-V (далі - Закон 877-V).
Так, згідно зі статтею 1, частиною п'ятою статті 4, частини першої статті 5, частини першої статті 6, частини сьомої статті 7 Закону 877-V державний нагляд (контроль) - діяльність уповноважених законом центральних органів виконавчої влади, їх територіальних органів, державних колегіальних органів, органів виконавчої влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування (далі - органи державного нагляду (контролю) в межах повноважень, передбачених законом, щодо виявлення та запобігання порушенням вимог законодавства суб'єктами господарювання та забезпечення інтересів суспільства, зокрема належної якості продукції, робіт та послуг, прийнятного рівня небезпеки для населення, навколишнього природного середовища.
Заходи державного нагляду (контролю) - планові та позапланові заходи, які здійснюються шляхом проведення перевірок, ревізій, оглядів, обстежень та інших дій.
Повне або часткове зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг допускається за постановою адміністративного суду, ухваленою за результатами розгляду позову органу державного нагляду (контролю) щодо застосування заходів реагування. Вжиття інших заходів реагування, передбачених законом, допускається за вмотивованим письмовим рішенням керівника органу державного нагляду (контролю) чи його заступника, а у випадках, передбачених законом, - із наступним підтвердженням обґрунтованості вжиття таких заходів адміністративним судом.
Абзацом третім частини першої статті 6 наведеного Закону встановлено, що підставами для здійснення позапланових заходів є перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю).
Підставами для здійснення позапланових заходів є: подання суб'єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням; виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених у документах обов'язкової звітності, поданих суб'єктом господарювання; перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення планових заходів органом державного нагляду (контролю); звернення фізичних та юридичних осіб про порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства. Позаплановий захід у цьому разі здійснюється тільки за наявності згоди центрального органу виконавчої влади на його проведення; неподання у встановлений термін суб'єктом господарювання документів обов'язкової звітності без поважних причин, а також письмових пояснень про причини, які перешкоджали поданню таких документів; настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов'язано з діяльністю суб'єкта господарювання.
На підставі акта, складеного за результатами здійснення заходу, в ході якого виявлено порушення вимог законодавства, орган державного нагляду (контролю) за наявності підстав для повного або часткового зупинення виробництва (виготовлення), реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг звертається у порядку та строки, встановлені законом, з відповідним позовом до адміністративного суду. У разі необхідності вжиття інших заходів реагування орган державного нагляду (контролю) протягом п'яти робочих днів з дня завершення здійснення заходу державного нагляду (контролю) складає припис, розпорядження, інший розпорядчий документ щодо усунення порушень, виявлених під час здійснення заходу, а у випадках, передбачених законом, також звертається у порядку та строки, встановлені законом, до адміністративного суду з позовом щодо підтвердження обґрунтованості вжиття до суб'єкта господарювання заходів реагування, передбачених відповідним розпорядчим документом.
Відповідно до статті 1 Кодексу цивільного захисту України він регулює відносини, пов'язані із захистом населення, територій, навколишнього природного середовища та майна від надзвичайних ситуацій, реагуванням на них, функціонуванням єдиної державної системи цивільного захисту, та визначає повноваження органів державної влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, права та обов'язки громадян України, іноземців та осіб без громадянства, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності.
Статтею 64 Кодексу цивільного захисту України передбачено, що центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, уповноважений організовувати та здійснювати державний нагляд (контроль) щодо виконання вимог законів та інших нормативно-правових актів з питань техногенної та пожежної безпеки, цивільного захисту і діяльності аварійно-рятувальних служб.
Центральний орган виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, реалізує повноваження безпосередньо і через свої територіальні органи в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, районах, районах у містах, містах обласного, республіканського (Автономної Республіки Крим) значення.
До складу центрального органу виконавчої влади, який здійснює нагляд (контроль) у сфері техногенної та пожежної безпеки, і його територіальних органів входять: органи державного нагляду у сфері пожежного нагляду; органи державного нагляду у сфері цивільного захисту і техногенної безпеки; підрозділи забезпечення та інші структурні підрозділи.
Згідно зі статтею 66 Кодексу цивільного захисту України центральний орган виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, здійснює державний нагляд (контроль) шляхом проведення планових та позапланових перевірок відповідно до закону.
У силу пункту 12 частини першої статті 67 Кодексу цивільного захисту України до повноважень центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, належить звернення до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення до повного усунення порушень вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, експлуатації будівель, об'єктів, споруд, цехів, дільниць, а також машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, зупинення проведення робіт, у тому числі будівельно-монтажних, випуску і реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту, надання послуг, якщо ці порушення створюють загрозу життю та/або здоров'ю людей.
На підставі пункту 22 статті 67 Кодексу Цивільного захисту України державним інспектором проведено фотозйомку, як допоміжний засіб документування правопорушень у сфері техногенної та пожежної безпеки. Копії фотоматеріалів наявні в матеріалах справи.
Відповідно до частини другої статті 68 Кодексу цивільного захисту України у разі встановлення порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки, що створює загрозу життю та здоров'ю людей, посадові особи центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, звертаються до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень, випуску та реалізації пожежонебезпечної продукції, систем та засобів протипожежного захисту у порядку, встановленому законом.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини першої статті 70 Кодексу цивільного захисту України підставою для звернення центрального органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, до адміністративного суду щодо застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів є: недотримання вимог пожежної безпеки, визначених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами, стандартами, нормами і правилами; порушення вимог пожежної безпеки, передбачених стандартами, нормами і правилами, під час будівництва приміщень, будівель та споруд виробничого призначення.
Частиною другою статті 70 Кодексу цивільного захисту України встановлено, що повне або часткове зупинення роботи підприємств, об'єктів, окремих виробництв, цехів, дільниць, експлуатації машин, механізмів, устаткування, транспортних засобів, виконання робіт, надання послуг здійснюється виключно за рішенням адміністративного суду.
З аналізу викладених положень убачається, що орган, який здійснює державний нагляд у сферах техногенної та пожежної безпеки, у разі виявлення факту недотримання вимог пожежної безпеки, на підставі акту, складеного за результатами здійснених заходів (перевірок тощо), має право звернутися до суду із позовом про застосування заходів реагування у вигляді повного або часткового зупинення експлуатації будівель, споруд.
У той же час, наказом Міністерства внутрішніх справ України від 30 грудня 2014 року №1417 затверджено Правила пожежної безпеки в Україні, які є обов'язковими для виконання суб'єктами господарювання, органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування (далі - підприємства), громадянами України, іноземцями та особами без громадянства, які перебувають в Україні на законних підставах.
Вказані Правила встановлюють загальні вимоги з пожежної безпеки до будівель, споруд різного призначення та прилеглих до них територій, іншого нерухомого майна, обладнання, устаткування, що експлуатуються, будівельних майданчиків, а також під час проведення робіт з будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, технічного переоснащення будівель та споруд.
Згідно пунктів 1, 2, 3 розділу ІІ Правил пожежної безпеки в Україні, діяльність із забезпечення пожежної безпеки є складовою виробничої та іншої діяльності посадових осіб і працівників підприємств та об'єктів.
Керівник підприємства повинен визначити обов'язки посадових осіб щодо забезпечення пожежної безпеки, призначити відповідальних за пожежну безпеку окремих будівель, споруд, приміщень, дільниць, технологічного та інженерного устаткування, а також за утримання й експлуатацію засобів протипожежного захисту.
Обов'язки щодо забезпечення пожежної безпеки, утримання та експлуатації засобів протипожежного захисту передбачаються у посадових інструкціях, обов'язках, положеннях про підрозділ.
На кожному об'єкті відповідним документом (наказом, інструкцією тощо) повинен бути встановлений протипожежний режим.
Колегія суддів звертає увагу, що законодавство не містить визначення поняття «порушення, яке створює загрозу життю та/або здоров'ю людей», а відтак, воно є оціночним.
У контексті спірних правовідносин загрозу життю та здоров'ю людей створюють такі порушення суб'єктом господарювання вимог законодавства, які можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають небезпечні чинники (пункт 32 частини 1 статті 2 Кодексу цивільного захисту України).
Саме такі порушення вимагають вжиття заходів реагування адміністративним судом у вигляді повного або часткового зупинення роботи підприємств, окремих виробництв, виробничих дільниць, агрегатів, експлуатації будівель, споруд, окремих приміщень.
В матеріалах справи також наявний Акт №348 від 14.08.2020 року складений за результатами проведення позапланового заходу державного нагляду щодо дотримання суб'єктом господарювання вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки.
З вказаного акту вбачається, що відповідачем не усунуто 27 виявлених раніше порушень, а саме:
- п. 4, п. 7 Розділ І, п. 2.3 Розділ III ППБУ: Не всі двері складських приміщень та приміщень для підготовки товару до продажу замінено на протипожежні 2-го типу з межею вогнестійкості ЕІ 30 з сертифікатом відповідності до Національної системи сертифікації, відповідно ДБН В. 1.1.7.;
- п. 9 Розділ II, п. 2.17 Розділ III п. 2.23 Розділ III ППБУ На шляхах евакуації торгівельної зали опорядження (облицювання) стін в якому передбачено перебування 50 та більше осіб, виконано з матеріалів з невизначеними показниками пожежної безпеки (ТОВ «БІЛЛА») ;
- п. 21 Розділ II ППБУ: Перепланування (Реконструкція, технічне переоснащення та капітальний ремонт приміщень) торговельних залів здійснюються без розробки проектної документації, яка затверджена у встановленому порядку;
- п. 2.23 Розділ III ППБУ: Зменшено ширину основних евакуаційних проходів у торговельних залах торговельного центру в порушення ДБН В. 2.2-23;
- п. 2.4 Розділ III ППБУ: Клас вогнестійкості проходок електричних кабелів та інженерного обладнання через огороджувальні конструкції з нормованими межами вогнестійкості або через протипожежні перешкоди менший ніж нормована межа вогнестійкості цих конструкцій або протипожежних перешкод за ознаками Е (показник втрати цілісності) та І (показник втрати тепло ізолювальної спроможності);
- п. 2.9 Розділ III ППБУ: Для приміщень складського призначення не визначена категорія щодо вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до вимог ДСТУ Б В.1.1-36:2016 «Визначення категорій приміщень, будинків та зовнішніх установок за вибухопожежною та пожежною небезпекою», а також клас зони згідно з «Правилами будови електроустановок. Електрообладнання спеціальних установок»;
- п. 4.7 Розділ VI, п. 2.21 Розділ III ППБУ, Перевищено місткість торговельних та обідніх залів та не визначена розрахунком;
- п. 2.23 Розділ III ППБУ: З дитячої кімнати та з закладу «Сушия» відсутні запасні евакуаційні виходи;
- Розділ III п. 2.23 Розділ І п. 4 Розділ II п. 22 Розділ VI п. 4.1 ППБУ: Частини приміщень різного призначення не розділені між собою протипожежними перешкодами або огороджувальними конструкціями з нормативними межами вогнестійкості та межами поширення вогню по них (складські приміщення та для підготовки товару до продажу орендарів), відповідно до В. 1.1.7.;
- Розділ III п. 2.28 ППБУ: В коридорі біля закладу харчування на другому поверсі допускається застосування на шляхах евакуації покриття підлоги з невизначеним показником пожежної небезпеки (щодо токсичності продуктів горіння, димоутворювальної здатності та поширення полум'я;
- Розділ III п. 2.33 ППБУ: Не проведено визначення розрахункового часу евакуації людей з приміщень у разі пожежі;
- Розділ III п. 2.37 ППБУ: На шляхах евакуації з приміщень ТОВ «БІЛЛА» встановлені розсувні двері;
- Розділ IV п. 1.6, ППБУ: В орендованих приміщеннях на другому поверсі з'єднання, відгалуження та оцінювання жил проводів і кабелів не виконане за допомогою опресування, зварювання, паяння або затискачів;
- Розділ IV п. 1.15 ППБУ: Електричні вмикачі силових та освітлювальних мереж складських приміщень не винесено за межі (ззовні) вказаних приміщень на негорючі стіни або на окремі опори;
- Розділ IV п. 1.18 ППБУ: Допускається складування горючих матеріалів на відстані менше 1 м від електроустаткування та під електрощитами (орендовані приміщення);
- Розділ V п. 1.1 ППБУ: При влаштуванні перегородок які розділяють торгівельні зали та інші приміщення погіршується працездатність систем протидимного захисту (перекриваються фрамуги). При влаштуванні декорацій перекриваються зрошувачі спринклерного пожежогасіння (Мамаміа);
- Розділ V п. 1.1 ППБУ: В приміщені охорони та підсобному приміщені на другому поверсі відсутні системи протипожежного захисту;
- Розділ V п. 1.1 п. 1.4 ППБУ: Допускається складування матеріалів в складському приміщені на відстані меншій ніж 0,5 м до сповіщувачів, відповідно до ДБН В.2.5-56 (ТОВ «БІЛЛА»);
- Розділ V п. 1.2В ППБУ: закладах громадського харчування, зони з кухонним обладнанням (плити, сковороди, печі, фритюрниці тощо; системи витяжної вентиляції) не обладнані модульними системами локального пожежогасіння;
- Розділ VI п. 4.8 ППБУ: В обідніх залах закладів громадського харчування проходи менше 1.35 м;
- Розділ VI п. 4.3,4.11 ППБУ: Допускається на вантажно-розвантажувальних рампах зберігання товарів і тари (ТОВ «БІЛЛА»);
- Розділ VI п. 4.7 ППБУ: На випадок виникнення пожежі приміщення закладів торгівлі та харчування не забезпечені засобами індивідуального захисту органів дихання для саморятування людей під час пожежі;
- Розділ VI п. 9.1 ППБУ: Складські приміщення продовольчого магазину, розташовані в цокольному поверсі, не мають люків чи вікон розміром 0,9 х 1,2 м з приямками (для випускання диму в разі пожежі) (ТОВ «БІЛЛА»);
- Розділ VI п. 9.1 ППБУ: У складських приміщеннях не забезпечено проходи між стінами і стелажами завширшки не менше 1 м. (ТОВ «БІЛЛА»);
- Розділ VI п. 9.1 ППБУ У складських приміщеннях відстань між стінами та штабелями менше 0,8 м. (ТОВ «БІЛЛА»);
- Розділ VI п. 9.1 ППБУ: В приміщення продовольчого магазину дозволяється зберігання горючих відходів, упаковки в торговельній залі та на шляхах евакуації (ТОВ «БІЛЛА» та ТОВ «Стиль Д»);
- КЦХУ ст. 57 ч. 2 абзац 1: Здійснення господарської діяльності в орендованих приміщеннях відбувається без поданої декларації відповідності матеріально-технічної бази суб'єкта господарювання вимогам законодавства з питань пожежної безпеки;
Разом з тим, всі перелічені в Акті від 14.08.2020 № 348 порушення вимог законодавства у сфері техногенної та пожежної безпеки призводять до загрози життю та здоров'ю людей у випадку виникнення пожежі.
Тобто, вказані порушення є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища, та, в свою чергу, можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.
Відповідно до ч.ч. 1 та 4 ст. 4 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності», державний нагляд (контроль) здійснюється за місцем провадження господарської діяльності суб'єкта господарювання або його відокремлених підрозділів, або у приміщенні органу державного нагляду (контролю) у випадках, передбачених законом.
Виключно законами встановлюються: органи, уповноважені здійснювати державний нагляд (контроль) у сфері господарської діяльності; види господарської діяльності, які є предметом державного нагляду (контролю); повноваження органів державного нагляду (контролю) щодо зупинення виробництва (виготовлення) або реалізації продукції, виконання робіт, надання послуг; вичерпний перелік підстав для зупинення господарської діяльності; спосіб та форми здійснення заходів здійснення державного нагляду (контролю); санкції за порушення вимог законодавства і перелік порушень, які є підставою для видачі органом державного нагляду (контролю) припису, розпорядження або іншого розпорядчого документа.
Разом з тим, як вбачається з характеру порушень, встановлених Актом перевірки №358 вони є суттєвими, адже можуть призвести до виникнення пожежі як неконтрольованого процесу знищування або пошкодження вогнем майна, під час якого виникають чинники, небезпечні для людей та навколишнього природного середовища.
Тобто, виявленні порушення можуть створювати і небезпеку завдання шкоди життю та здоров'ю людей у процесі самої пожежі.
У даному випадку, у спірних правовідносинах суд не наділений повноваженнями органу виконавчої влади, який здійснює державний нагляд у сфері техногенної та пожежної безпеки, які в свою чергу є дискреційними, а тому не може надавати оцінку якості виконаних та усунутих порушень відповідачем.
В силу приписів ст. 6 Закону № 877, перевірка виконання суб'єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю) здійснюється на підставі письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням, що в свою чергу є підставою для здійснення позапланової перевірки.
Однак, матеріали справи не містять висновку відповідача про усунення позивачем зафіксованих в акті перевірки порушень.
Таким чином, навіть якщо відповідачем і здійснювалися якісь дії, направлені на виправлення зауважень та приведення стану пожежної й техногенної безпеки у відповідність до спеціальних норм, що, можливо, зменшило ризик, однак це не означає, що вже не існує загрози життю та/або здоров'ю людей, які працюють, перебувають в приміщеннях першого та підвального поверху Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська архітектурна спілка".
Крім того, згідно письмовим поясненням, відповідач не заперечує проти того, що ним не усунуті всі порушення, зазначені в приписі (та зафіксовані в Акті перевірки).
Водночас, існування (не усунення відповідачем) хоча б одного з порушень, встановлених позивачем, які загрожують життю та здоров'ю людей, вже є самостійною достатньою правовою підставою для застосування до нього заходів реагування.
Вказані висновки кореспондується із правовою позицією Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.06.2018 по справі № 823/589/16.
Також, згідно правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 28.02.2019 року по справі №810/2400/18, захід реагування не є санкцією за порушення вимог законодавства з питань техногенної та пожежної безпеки, а є превентивним заходом, який спрямований на недопущення існування невиправданого ризику виникнення надзвичайних ситуацій та, відповідно, ризику завдання шкоди життю і здоров'ю населення.
Беручи до уваги вищенаведене у сукупності, колегія суддів приходить висновку, що апелянт не надав належних доказів щодо підтвердження усунення виявлених порушень, а саме: не подано доказів звернення відповідача з відповідними заявами до позивача, в яких би зазначалось про усунення порушень, вказаних в приписі, і проханням провести позапланову перевірку з метою встановлення факту відсутності таких порушень.
З урахування вищевикладеного та беручи до уваги реальну загрозу життю та/або здоров'ю людей, спричинену виявленими та не усунутими відповідачем порушеннями пожежної безпеки, а також з метою недопущення спричинення шкоди життю чи здоров'ю людей, колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду першої інстанції про існування підстав для вжиття заходів державного нагляду (контролю) у вигляді зупинення експлуатації першого та підвального поверху Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська архітектурна спілка", до повного усунення порушень, зазначених в акті перевірки, шляхом знеструмлення та накладення печаток на головний електрощити будівель.
Отже, з огляду на викладене, колегія суддів вважає вірними висновки суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення позову Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у м. Києві, та зазначає, що доводи апеляційної скарги не знайшли своє підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції та не можуть бути підставою для зміни чи скасування рішення суду першої інстанції в цій частині.
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Згідно ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право залишити апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення - без змін.
У відповідності до ст. 316 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
За таких обставин, суд апеляційної інстанції приходить до висновку, що рішення суду першої інстанції винесене з дотриманням норм процесуального та матеріального права, судом першої інстанції встановлено всі обставини, що мають значення для справи, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, у зв'язку з чим підстав для скасування рішення суду першої інстанції не вбачається.
Керуючись ст.ст. 308, 310, 315, 316, 321, 322, 328, 329 КАС України, суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Українська архітектурна спілка" - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 29 квітня 2021 року - без змін.
Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та в силу частини 5 статті 328 КАС України оскарженню не підлягає.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
суддя В.П.Мельничук
суддя О.М.Оксененко