Справа № 640/24209/19 Суддя (судді) першої інстанції: Кузьменко А.І.
26 липня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого судді Кучми А.Ю.,
суддів Аліменка В.О., Безименної Н.В.
розглянувши у порядку письмового провадження апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області на рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року (м. Київ, дата складання повного тексту не зазначається) у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Національної поліції в Київській області про визнання протиправним та скасування наказу, поновлення на роботі,-
ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просить:
- визнати протиправним та скасувати наказ Головного управління Національної поліції в Київській області від 15 жовтня 2019 року №2244, підписаний начальником полковником Андрієм Нєбітовим у частині, що стосується звільнення позивача з посади заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Центрального ВП Києво-Святошинського ВП Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 ;
- поновити капітана поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Центрального ВП Києво-Святошинського ВП Головного управління Національної поліції в Київській області з 05 листопада 2019 року;
- звернути до негайного виконання рішення суду в частині поновлення капітана поліції ОСОБА_1 на посаді заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Центрального ВП Києво-Святошинського ВП Головного управління Національної поліції в Київській області з 05 листопада 2019 року.
Позовні вимоги обґрунтовано тим, що позивачем не було допущено дій, які б свідчили про порушення службової дисципліни, отже оскаржуваний наказ від 15 жовтня 2019 року №2244 є безпідставним та підлягає скасуванню.
Відповідач у своєму відзиві просив суд відмовити у задоволенні позову з тих підстав, що позивачем, якому було доручено проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні №12019110200000836, розпочатому 20 лютого 2019 року, протягом періоду 20 лютого 2019 року - 28 серпня 2019 року не було вчинено жодної слідчої дії, що і слугувало підставою для прийняття оскаржуваного наказу від 15 жовтня 2019 року №2244.
Рішенням Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року адміністративний позов задоволено.
Не погоджуючись з судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду першої інстанції та постановити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.
Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції прийнято з порушенням норм матеріального та процесуального права, без повного з'ясування усіх фактичних обставин у справі. Доводи апеляційної скарги за своїм змістом повністю дублюють доводи відповідача викладені у відзиві на позовну заяву.
Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу в якому зазначено про безпідставність доводів апеляційної скарги, відсутність підстав для її задоволення та відсутність підстав для скасування рішення суду першої інстанції.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а рішення суду - без змін.
Згідно ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, що позивач проходив службу на посаді заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Центрального ВП Києво-Святошинського ВП Головного управління Національної поліції в Київській області.
Наказом Головного управління Національної поліції в Київській області від 15 жовтня 2019 року №2244 за допущені порушення службової дисципліни, що виразились у невиконанні вимог статей 1, 2, 3 Дисциплінарного статуту Національної поліції України в частині недотримання підлеглими службової дисципліни, вимог пункту 1 частини 4 Положення про органи досудового розслідування Національної поліції України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 06 липня 2017 року №570, в частині неналежного контролю за виконанням покладених на слідчій відділ завдань, недотримання слідчими вимог законодавства України, стану службової та трудової дисципліни в слідчому відділі та статті 39 Кримінального процесуального кодексу України щодо забезпечення контролю за діями підлеглих під час досудового розслідування в кримінальному провадженні №12019110200000836 заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Центрального ВП Києво-Святошинського ВП Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 звільнено з посади.
Не погоджуючись з таким наказом та діями Головного управління Національної поліції в Київській області, позивач звернувся з даним адміністративного позовом до суду.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем не було доведено порушення поліцейським правових актів, які б могли слугувати підставою для вирішення питання про наявність у діях поліцейського ознак дисциплінарного проступку.
Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції з огляду на наступне.
Правові засади організації та діяльності Національної поліції України, статус поліцейських, а також порядок проходження служби в Національній поліції України визначено у Законі України «Про Національну поліцію».
Відповідно до ст. 2 Закону України «Про Національну поліцію» завданнями поліції є надання поліцейських послуг у сферах: забезпечення публічної безпеки і порядку; охорони прав і свобод людини, а також інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; надання в межах, визначених законом, послуг з допомоги особам, які з особистих, економічних, соціальних причин або внаслідок надзвичайних ситуацій потребують такої допомоги.
Згідно з ч. 1 ст. 7 Закону України «Про Національну поліцію» під час виконання своїх завдань поліція забезпечує дотримання прав і свобод людини, гарантованих Конституцією та законами України, а також міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, і сприяє їх реалізації.
Відповідно до п. 7 ч. 1 ст. 77 Закону України «Про Національну поліцію» поліцейський звільняється зі служби в поліції, а служба в поліції припиняється у зв'язку із реалізацією дисциплінарного стягнення у вигляді звільнення зі служби, накладеного відповідно до Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Згідно з ч. 1 ст. 11 Дисциплінарного статуту за порушення службової дисципліни поліцейські незалежно від займаної посади та спеціального звання несуть дисциплінарну відповідальність згідно з цим Статутом.
Статтею 12 Дисциплінарного статуту передбачено, дисциплінарним проступком визнається протиправна винна дія чи бездіяльність поліцейського, що полягає в порушенні ним службової дисципліни, невиконанні чи неналежному виконанні обов'язків поліцейського або виходить за їх межі, порушенні обмежень та заборон, визначених законодавством для поліцейських, а також у вчиненні дій, що підривають авторитет поліції.
Згідно частин 1, 2, 3 та 4 статті 14 Дисциплінарного статуту службове розслідування - це діяльність із збирання, перевірки та оцінки матеріалів і відомостей про дисциплінарний проступок поліцейського. Службове розслідування проводиться з метою своєчасного, повного та об'єктивного з'ясування всіх обставин вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, встановлення причин і умов його вчинення, вини, ступеня тяжкості дисциплінарного проступку, розміру заподіяної шкоди та для підготовки пропозицій щодо усунення причин вчинення дисциплінарних проступків. Службове розслідування призначається за письмовим наказом керівника, якому надані повноваження із застосування до поліцейського дисциплінарного стягнення. Підставою для призначення службового розслідування є заяви, скарги та повідомлення громадян, посадових осіб, інших поліцейських, засобів масової інформації, рапорти про вчинення порушення, що має ознаки дисциплінарного проступку, або безпосереднє виявлення ознак такого проступку посадовою особою поліції, за наявності достатніх даних, що вказують на ознаки дисциплінарного проступку.
Відповідно до ч. 7 ст. 19 Дисциплінарного статуту у разі встановлення вини поліцейського за результатами проведеного службового розслідування видається письмовий наказ про застосування до поліцейського одного з видів дисциплінарного стягнення, передбаченого ст. 13 цього Статуту, зміст якого оголошується особовому складу органу поліції.
Частиною 3 ст. 13 Дисциплінарного статуту передбачено, що до поліцейських можуть застосовуватися такі види дисциплінарних стягнень: зауваження; догана; сувора догана; попередження про неповну службову відповідність; пониження у спеціальному званні на один ступінь; звільнення з посади; звільнення із служби в поліції.
У відповідності до п. 3 ст. 22 Дисциплінарного статуту дисциплінарні стягнення у виді звільнення з посади, пониження у спеціальному званні на один ступінь та звільнення із служби в поліції виконуються (реалізуються) шляхом видання наказу по особовому складу.
Звільнення зі служби в поліції є найсуворішим видом дисциплінарного стягнення за порушення службової дисципліни та є крайнім заходом дисциплінарного впливу. Передумовою звільнення поліцейського за вчинення дисциплінарного правопорушення, пов'язаного зі здійсненням службової діяльності, має бути грубе порушення службової дисципліни, встановлене внаслідок ретельного службового розслідування та підтверджене належним доказами.
Разом з тим, дисциплінарне стягнення має індивідуальний характер та не застосовується до поліцейського, вина якого у вчиненні дисциплінарного проступку не встановлена у визначеному порядку або який діяв у стані крайньої необхідності чи необхідної оборони.
Службове розслідування проводиться на засадах неупередженості та рівності всіх поліцейських перед законом незалежно від займаної посади, спеціального звання, наявних у них державних нагород та заслуг перед державою (ч. 6 ст. 14 Дисциплінарного статуту).
Пунктом 4 Розділу V «Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України», затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2018 № 893, службове розслідування має встановити: наявність чи відсутність складу дисциплінарного проступку в діянні (дії чи бездіяльності) поліцейського, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування; наявність чи відсутність порушень положень законів України чи інших нормативно-правових актів, організаційно-розпорядчих документів або посадових інструкцій; ступінь вини кожної з осіб, що вчинили дисциплінарний проступок; обставини, що пом'якшують або обтяжують ступінь і характер відповідальності поліцейського чи знімають безпідставні звинувачення з нього; відомості, що характеризують поліцейського, а також дані про наявність або відсутність у нього дисциплінарних стягнень; вид і розмір заподіяної шкоди; причини та умови, що призвели до вчинення дисциплінарного проступку.
Відповідно до ст. 19 Дисциплінарного статуту у висновку за результатами службового розслідування зазначаються: обставини справи, зокрема обставини вчинення поліцейським дисциплінарного проступку, документи та матеріали, що підтверджують та/або спростовують факт вчинення дисциплінарного проступку; причини та умови, що призвели до вчинення проступку, вжиті або запропоновані заходи для їх усунення, обставини, що знімають з поліцейського звинувачення (п. 3,7, 9 частини першої); під час визначення виду стягнення дисциплінарна комісія враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (частина третя); під час визначення виду стягнення керівник враховує характер проступку, обставини, за яких він був вчинений, особу порушника, ступінь його вини, обставини, що пом'якшують або обтяжують відповідальність, попередню поведінку поліцейського, його ставлення до служби (частина восьма).
Пунктом 4 Розділу VI «Порядку проведення службових розслідувань у Національній поліції України» передбачено, що в описовій частині висновку службового розслідування викладаються відомості, встановлені під час проведення службового розслідування, зокрема, документи та матеріали, що підтверджують та (або) спростовують факт учинення дисциплінарного проступку, обставини, що обтяжують або пом'якшують відповідальність поліцейського, визначені ст. 19 Дисциплінарного статуту Національної поліції України.
Відповідно до змісту наказу від 15 жовтня 2019 року №2244 вбачається, що підставою для прийняття такого наказу слугував висновок службового розслідування за фактами, викладеними в протоколі оперативної наради керівництва Головного управління Національної поліції у Київській області від 28 серпня 2019 року №86, яким встановлено наступне.
19 лютого 2019 року до Чайківського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області надійшла заява ОСОБА_2 про вчинення кримінального правопорушення, яка зареєстрована до журналу єдиного обліку заяв та повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події вказаного відділу поліції за № 1042/7381.
20 лютого 2019 року вказані відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019110200000836 за ознаками злочину, передбаченого частини 5 статті 185 Кримінального кодексу України, та проведення досудового розслідування доручено здійснювати заступнику начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Центрального ВП Києво-Святошинського ВП Головного управління Національної поліції в Київській області, капітану поліції ОСОБА_1.
21 лютого 2019 року проведення досудового розслідування доручено здійснювати слідчому вказаного відділу поліції Субботіну В.М.
Також, 19 лютого 2019 року до Чайківського ВП Києво-Святошинського ВП ГУНП в Київській області надійшла заява ОСОБА_3 про вчинення кримінального правопорушення, яку 19 лютого 2019 року зареєстровано до журналу єдиного обліку заяв та повідомлень про вчиненні кримінальні правопорушення та інші події вказаного відділу поліції за № 1046/7371.
20 лютого 2019 року вказівні відомості внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 120119110200000837 за ознаками злочину, передбаченого частиною 3 статті 185 Кримінального кодексу України, та проведення досудового розслідування доручено здійснювати заступнику начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Центрального ВП Києво-Святошинського ВП Головного управління Національної поліції в Київській області, капітану поліції ОСОБА_1.
21 лютого 2019 року проведення досудового розслідування доручено здійснювати слідчому вказаного відділу поліції Субботіну В.М.
Також, 21 лютого 2019 року за результатами проведення досудового розслідування в указаних кримінальних провадженнях ОСОБА_4 повідомлено про вчинення злочину, передбаченого частинами 3, 5 статті 185 Кримінального кодексу України.
Крім того, 21 лютого 2019 року прийнято рішення про об'єднання зазначених вище кримінальних проваджень за єдиним номером 12019110200000836.
10 травня 2019 року за скаргою захисника підозрюваного, слідчим суддею Святошинського районного суду винесено ухвалу про скасування підозри у вчиненні злочину відносно ОСОБА_4 у вказаному кримінальному провадженні.
20 травня 2019 року зазначене рішення виконано уповноваженою особою Києво-Святошинської місцевої прокуратури.
11 червня 2019 року ухвалою колегії суддів Київського апеляційного суду рішення слідчого судді Києво-Святошинського районного суду про скасування підозри скасовано.
28 серпня 2019 року керівництвом Головного управління Національної поліції в Київській області на оперативній нараді заслухано стан проведення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12019110200000836 та встановлено, що з 20 лютого 2019 року - з моменту прийняття до провадження позивачем матеріалів об'єднаного кримінального провадження №12019110200000836 по 28 серпня 2019 року - момент проведення заслуховування названого кримінального провадження, не проведено жодної слідчої розшукової дії.
Враховуючи викладене, за результатами заслуховування встановлено неналежне виконання службових обов'язків окремими працівниками та керівниками зазначеного відділу поліції під час здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12019110200000836, що призвело до скасування підозри ОСОБА_4 та порушень норм чинного Кримінального процесуального кодексу України в частині порушення статей 2, 9, 28, 39 та 40 Кримінального процесуального кодексу України.
Судом першої інстанції встановлено, що 20 лютого 2019 року в наслідок здійснення оперативно-розшукової діяльності встановлено особу причетного до вчинення кримінальних правопорушень, встановлено її місцезнаходження.
В подальшому 20 лютого 2019 року зазначену особу було затримано в порядку статті 208 Кримінального процесуального кодексу України.
21 лютого 2019 року ОСОБА_4 повідомлено підозру у вчиненні злочину, передбаченого частиною 5 статті 185 Кримінального кодексу України. В подальшому позивачем за погодженням з прокурором було подане клопотання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.
22 лютого 2019 року ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/2507/19, провадження №1-кс/369/832/19, застосовано запобіжний захід до ОСОБА_4 у вигляді цілодобового домашнього арешту.
Ухвалою від 26 лютого 2019 року Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/2565/19, провадження №1-кс/369/842/19, задоволено клопотання слідчого за погодженням з прокурором про арешт майна та накладено арешт на майно з метою збереження речових доказів.
20 лютого 2019 року в ході проведення досудового розслідування проведений обшук.
Ухвалою від 26 лютого 2019 року Києво-Святошинського районного суду Київської області у справі № 369/2570/19, провадження №1-кс/369/845/19, задоволено клопотання слідчого за погодженням з прокурором про арешт майна та накладено арешт на майно з метою збереження речових доказів.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 29 березня 2019 року у справі №369/3745/19 ОСОБА_4 зміно запобіжний захід.
Також, ухвалами Києво-Святошинського районного суду Київської області від 11 квітня 2019 року призначено за клопотаннями органу досудового розслідування шість судово-трасологічних експертиз.
Крім того, 11 квітня 2019 року ухвалами Києво-Святошинського районного суду Київської області призначено за клопотанням органу досудового розслідування судову молекулярно-генетичну експертизу.
Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 травня 2019 року у справі №369/5251/19 скасовано повідомлення про підозру від 21 лютого 2019 року ОСОБА_4 .
Проте, ухвалою Київського апеляційного суду від 11 червня 2019 року скасовано ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 травня 2019 року у справі №369/5251/19.
31 серпня 2019 року вказане рішення отримано СВ Центрального ВП Києво-Святошинського ВП та того ж дня ОСОБА_4 повідомлено про підозру у вчиненні злочинів, передбачених частинами 3, 5 статті 185 Кримінального кодексу України.
Крім того, 31 серпня 2019 року підозрюваному ОСОБА_4 за погодженням із прокурором Києво-Святошинської місцевої прокуратури вручений обвинувальний акт та реєстр матеріалів кримінального провадження. Матеріали кримінального провадження направлено до суду.
Таким чином, оскільки ухвалою Київського апеляційного суду від 11 червня 2019 року скасовано ухвалу Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 травня 2019 року у справі №369/5251/19 про скасування повідомлення про підозру від 21 лютого 2019 року ОСОБА_4 , суд першої інстанції обґрунтовано вважає безпідставним висновок відповідача про неналежне виконання службових обов'язків окремими працівниками та керівниками зазначеного відділу поліції під час здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 12019110200000836, що призвело до скасування підозри ОСОБА_4 .
Щодо доводів відповідача про не проведення у кримінальному провадженні №12019110200000836 слідчих дій, колегія суддів зазначає таке.
Вичерпний перелік слідчих дій визначено главою 20 Кримінального процесуального кодексу України.
Види слідчих дій, які необхідно провести в кримінальному провадженні залежать від обставин, які підлягають доказуванню у такому кримінальному провадженні та визначаються слідчим.
Статтею 39 Кримінального процесуального кодексу України визначено, що керівник органу досудового розслідування організовує досудове розслідування.
Проведення досудового розслідування кримінального провадження №12019110200000836 доручено позивачу, отже останній здійснював досудове розслідування, користуючись при цьому повноваженнями слідчого.
Відповідно до частини 5 статі 240 Кримінального процесуального кодексу України слідчий, здійснюючи свої повноваження відповідно до вимог цього Кодексу, є самостійним у своїй процесуальній діяльності, втручання в яку осіб, що не мають на те законних повноважень, забороняється.
З матеріалів справи вбачається, що позивачем у названому кримінальному провадженні вчинено слідчі дії, які фактично мали наслідком направлення кримінального провадження до суду у строк, визначений Кримінальним процесуальним кодексом України.
Щодо посилання відповідача на порушення позивачем статей 1, 2, 3 Дисциплінарного статуту суд першої інстанції вірно вказав, що такими статтями закріплено загальні визначення службової дисципліни керівника та обов'язки керівника.
Колегія суддів наголошує, що відповідач не встановивши вину позивача у вчиненні вищезазначених правопорушень прийняв рішення про накладення найсуворішого дисциплінарного стягнення.
При прийнятті оскаржуваного наказу, відповідачем не зазначено про наявність, відсутність пом'якшуючих, обтяжуючих обставин, не надано оцінки особі позивача (попередня поведінка, ставлення до служби).
При цьому, колегія суддів наголошує на тому, що судом в межах розгляду і вирішення даної адміністративної справи не надається оцінка обставинам вчинення позивачем правопорушення та не встановлюється наявність чи відсутність вини у його діях.
В силу статей 1, 2 Дисциплінарного статуту підставою для дисциплінарної відповідальності є дисциплінарний проступок, сутність якого полягає у невиконанні чи неналежному виконанні службової дисципліни та означає недотримання Конституції і законів України, актів Президента України і Кабінету Міністрів України, інших нормативно-правових актів, а також Присяги.
За таких умов, необхідно звертати увагу на підставу звільнення і надавати оцінку саме наявності або відсутності дисциплінарного проступку в рамках проведеного службового розслідування, а також доказам на їх підтвердження.
Колегія суддів вказує, що відповідачем не доведено факту вчинення позивачем відповідного проступку, за який Дисциплінарним статутом передбачено накладення найсуворішого стягнення, а саме звільнення із служби в поліції, тому колегія суддів доходить висновку про необґрунтованість підстав для застосування відповідачем до позивача дисциплінарного стягнення.
Також колегія суддів бере до уваги, що до позивача було застосовано найсуворіший вид дисциплінарного стягнення, без співставлення тяжкості допущених саме позивачем порушень службової дисципліни, без врахування особи останнього, даних, що його характеризують, та вважає, що такий вид стягнення не є співрозмірним.
Колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про обґрунтованість позовних вимог щодо протиправності наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 15 жовтня 2019 року №2244 в частині, що стосується звільнення позивача з посади заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Центрального ВП Києво-Святошинського ВП Головного управління Національної поліції в Київській області капітана поліції ОСОБА_1 , тому цей наказ підлягає скасуванню.
Враховуючи, що нормами Закону України «Про Національну поліцію» не врегульовано питання поновлення поліцейського в разі скасування судом наказу про звільнення, наявні підстави для застосування норм статті 235 Кодексу законів про працю України.
Частиною 1 статті 235 Кодексу законів про працю України визначено, що у разі звільнення без законної підстави або незаконного переведення на іншу роботу, у тому числі у зв'язку з повідомленням про порушення вимог Закону України «Про запобігання корупції» іншою особою, працівник повинен бути поновлений на попередній роботі органом, який розглядає трудовий спір.
Протиправність наказу Головного управління Національної поліції в Київській області від 15 жовтня 2019 року №2244 в частині, що стосується звільнення позивача з посади прямо вказує на наявність підстав для поновлення позивача на посаді заступника начальника відділення поліції - начальника слідчого відділення Центрального ВП Києво-Святошинського ВП Головного управління Національної поліції в Київській області з дня звільнення.
Також суд першої інстанції вірно вказав, що відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 371 КАС України негайно виконуються рішення суду про поновлення на посаді у відносинах публічної служби.
Колегія суддів наголошує, що апеляційна скарга відповідача повністю дублює відзив на позовну заяву, тобто в ній не наведено норм законодавства, які порушені чи не враховані судом першої інстанції, не спростовано викладену у рішенні суду правову позицію та не спростовано доводів позивача, які стали підставою для задоволення позову.
Відповідно до пункту 30 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 року, рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя .
Згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 9 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов'язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи
Згідно пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов'язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов'язку може змінюватися залежно від характеру рішення.
Доводи апеляційної скарги зазначених вище висновків суду попередньої інстанції не спростовують і не дають підстав для висновку, що судом першої інстанції при розгляді справи неправильно застосовано норми матеріального права, які регулюють спірні правовідносини, чи порушено норми процесуального права.
З урахуванням вищевикладеного, колегія суддів приходить до висновку, що рішення суду є законним і обґрунтованим, ухваленим з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування не має.
Керуючись ст. ст. 242, 243, 251, 308, 310, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів -
Апеляційну скаргу Головного управління Національної поліції в Київській області - залишити без задоволення, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 лютого 2021 року - без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття та може бути оскаржена в порядку та строки, встановлені ст.ст. 328, 329 КАС України.
Повний текст постанови виготовлено 26.07.2021.
Головуючий суддя: А.Ю. Кучма
В.О. Аліменко
Н.В. Безименна