Справа № 620/861/21
26 липня 2021 року м. Київ
Шостий апеляційний адміністративний суд в складі: головуючого - судді Лічевецького І.О., суддів - Мельничука В.П., Оксененка О.М., перевіривши відповідність вимогам ст. 296 КАС України апеляційної скарги Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії,
Територіальне управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області подало апеляційну скаргу на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року.
Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року апеляційну скаргу залишено без руху та запропоновано протягом десяти днів з дня вручення цієї ухвали усунути недоліки апеляційної скарги, шляхом сплати судового збору.
Копію вказаного рішення вручено скаржнику 09 липня 2021 року.
Проте, на даний час, зазначені в ухвалі про залишення апеляційної скарги без руху недоліки не усунуто.
Апелянт звернувся із клопотанням про відстрочення сплати судового збору у зв'язку з відсутністю фінансування.
Розглянувши заявлене клопотання, суд вважає, що воно не підлягає задоволенню.
Частиною 1 статті 133 КАС України передбачено, що суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.
Частиною 1 статті 8 Закону України «Про судовий збір» передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов: 1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім'ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров'ю.
Оцінюючи доводи апелянта, колегія суддів зазначає, що однією із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, у тому числі й органів державної влади.
Рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом передбачає єдиний правовий режим, який забезпечує реалізацію їхніх процесуальних прав та виконання процесуальних обов'язків.
Сплата судового збору за подання апеляційної скарги є процесуальним обов'язком сторони, що звертається до суду з апеляційною скаргою.
З метою виконання процесуального обов'язку сплати судового збору особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії.
Це стосується і суб'єктів владних повноважень, які фінансуються з Державного бюджету України, зокрема, в частині видатків на оплату судового збору, а тому держава повинна створити належні фінансові можливості і заздалегідь передбачити відповідні кошти на вказані цілі у кошторисах установ.
Разом з цим, обставини, пов'язані з фінансуванням установ чи організацій з державного бюджету, відсутністю в ньому коштів, призначених для сплати судового збору тощо, не можуть бути підставою для реалізації суб'єктом владних повноважень права на оскарження судових рішень шляхом звільнення (відстрочення, розстрочення) від такої сплати.
Такі висновки узгоджуються з правовою позицією Верховного Суду, що викладена в ухвалах від 09 лютого 2021 року у справі № 200/5490/20-а та від 29 квітня 2021 року у справі № 340/4092/20.
Враховуючи викладене, колегія суддів не вбачає підстав для задоволення клопотання про відстрочення сплати судового збору.
Отже, на даний час, зазначені в ухвалі Шостого апеляційного адміністративного суду від 29 червня 2021 року недоліки апеляційної скарги скаржник не усунув.
Відповідно до частини 2 статті 298 КАС України до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 296 цього Кодексу, застосовуються положення статті 169 цього Кодексу.
В силу статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху.
Згідно з частиною 8 статті 169 КАС України повернення позовної заяви не позбавляє права повторного звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Керуючись ст.ст. 133, 169, 298, 243 КАС України,
У задоволенні клопотання Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області про відстрочення сплати судового збору відмовити.
Апеляційну скаргу Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області на рішення Чернігівського окружного адміністративного суду від 14 квітня 2021 року у справі за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України у Чернігівській області, третя особа на стороні відповідача, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Головне управління Державної казначейської служби України в Чернігівській області, про визнання протиправними дій та зобов'язання вчинити певні дії, повернути скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з дати її підписання суддями та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий суддя І.О.Лічевецький
Суддя В.П.Мельничук
Суддя О.М.Оксененко