Справа № 640/12410/21 Головуючий у І інстанції - Кармазін О.А.
Суддя-доповідач - Мельничук В.П.
26 липня 2021 року м. Київ
Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:
Головуючого-судді: Мельничука В.П.,
суддів: Лічевецького І.О., Оксененка О.М.,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 15 червня 2021 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві про визнання протиправним та скасування рішення, зобов'язання вчинити дії, -
ОСОБА_1 звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з адміністративним позовом до Головного управління Державної податкової служби у м. Києві, в якому просила:
- визнати протиправною та скасувати вимогу ГУ ДПС у м. Києві про сплату боргу (недоїмки) № Ф-57917-17 У від 17.05.2020 з єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування у розмірі 21 030,90 грн.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду міста Києва від 17 травня 2021 року позовну заяву залишено без руху.
Ухвалою судді Окружного адміністративний суд м. Києва від 15 червня 2021 року позовну заяву повернуто Позивачу.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням ОСОБА_1 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу судді Окружного адміністративний суд м. Києва від 15 червня 2021 року, а справу направити до суду першої інстанції для вирішення питання про відкриття провадження у справі та поновлення строку на звернення до адміністративного суду.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 не погоджується з ухвалою судді суду першої інстанції, та посилається на порушення останнім норми процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.
Зокрема, ОСОБА_1 вказує на те, що вимога ГУ ДПС у м. Києві від 17.05.2020 №Ф-57917-17 на її адресу: АДРЕСА_1 ., не надходила.
ГУ ДПС у м. Києві надано відповідь № 36117/26-15-13-07-17 від 02.04.2021р. на адвокатський запит Адвокатського об'єднання «АСТРОН» у якій податковий орган надав інформацію з приводу чого утворилась заборгованість та надав копію оскаржуваної вимоги.
Позивач звернулася з позовною заявою до суду 29.04.202І р. у зв'язку з тим, що оскаржувана вимога ГУ ДПС у м. Києві від 17.05.2019р. № Ф-57917-17 була отримана нею тільки після надання відповіді ГУ ДПС у м. Києві на адвокатських запит.
Отже, Позивач до квітня 2021 не знала про свої порушені права та не могла раніше звернутися із позовною заявою.
Відзиву Відповідача на апеляційну скаргу ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.
За приписами ч. 2 ст. 312 КАС України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 11, 14, 26 частини 1 статті 294 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи (в порядку письмового провадження).
Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.
Повертаючи ОСОБА_1 позовну заяву, суддя суду першої інстанції виходив з того, що вимога про сплату боргу (недоїмки) в судовому порядку має бути оскаржена з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», тобто в межах 10 денного строку.
Вимогу від 17.05.2019 № Ф-57917-17-у зі сплати ЄСВ було надіслано Позивачу у травні 2019 році за адресою: АДРЕСА_2 , за результатами якого до податкового органу повернувся конверт з відміткою поштової установи «за закінченням терміну зберігання», що свідчить про те, що Позивач вважається повідомлена про існування такої вимоги, тоді як до суду з даним позовом ОСОБА_2 звернулася лише 29.04.2021, у зв'язку з чим суддя суду першої інстанції дійшов висновку про пропуск Позивачем десятиденного строку звернення до суду, передбаченого ст. 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування».
Колегія суддів не погоджується з таким висновком судді суду першої інстанції, і зазначає таке.
Так, положеннями статей 160 і 161 КАС України визначено форму та зміст позовної заяви, а також визначено документи, що до неї додаються.
Відповідно до частин першої та другої статті 169 КАС України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, установлених статтями 160, 161 цього Кодексу, протягом п'яти днів з дня подання позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху.
Згідно з пунктом 1 частини 4 статті 169 КАС України позовна заява повертається позивачеві, якщо останній не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.
Ухвалою судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 17 травня 2021 року позовна заява залишена без руху, оскільки у позовній заяві не зазначено адреси електронної пошти Позивача та в порушення вимог п. 2 ч. 5 та ч. 6 ст. 160 КАС України у позовній заяві не зазначено реєстраційного номеру облікової картки платника податків - представника Позивача.
Також, Позивачем в якості Відповідача визначено ГУ ДПС у м. Києві та зазначено код ЄДР: 39439980, який належить ГУ ДФС у м. Києві, яке не є Відповідачем у справі.
Крім того, суддею суду першої інстанції вказано, що Законом України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» передбачено 10-денний строк звернення до суду з даним позовом.
У зв'язку з наведеним, суддею Окружного адміністративного суду було зобов'язано Позивача надати: 1) заяву/уточнення із визначенням суб'єктного складу учасників справи, вказавши належного Відповідача або надати відомості щодо належності у Головного управління ДПС у м. Києві статусу правосуб'єктного утворення; із зазначенням: адреси електронної пошти Позивача та реєстраційного номеру облікової картки платника податків - представника Позивача; 2) заяву про поновлення строку звернення до адміністративного суду із цим позовом із обґрунтування причин пропуску строку звернення до суду та доказів поважності причин його пропуску.
Від представника Позивача до суду першої інстанції надійшла заява про усунення недоліків позовної заяви, в якій зазначено належний код Головного управління ДПС у м. Києві, адресу електронної пошти Позивача та реєстраційний номер облікової картки платника податків - представника Позивача.
Отже, недоліки позовної заяви в цій частині Позивачем усунуто.
Також, до заяви про усунення недоліків позовної заяви надано заяву про поновлення строку звернення до суду, в якій заявник просить суд поновити пропущений строк для подання позовної заяви про визнання протиправними рішень та зобов'язання вчинити певні дії.
Суддя суду першої інстанції зазначав, що відповідно до абзацу 9 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» від 08 липня 2010 року № 2464-VI (далі - Закон № 2464-VI) у разі якщо згоди з податковим органом не досягнуто, платник єдиного внеску зобов'язаний сплатити суми недоїмки та штрафів разом з нарахованою пенею протягом десяти календарних днів з дня надходження рішення відповідного податкового органу або оскаржити вимогу до податкового органу вищого рівня чи в судовому порядку.
При цьому таке рішення в судовому порядку має бути оскаржене з дотриманням строків, визначених абзацом 9 частини 4 статті 25 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», тобто в межах 10 денного строку.
Проте, як зазначено у постанові Верховного суду від 05 березня 2021 року у справі № 640/9172/20, за змістом преамбули Закону № 2464-VI цей Закон може, зокрема, встановлювати особливості адміністративної процедури досудового врегулювання спорів, але не може визначати порядок судового оскарження з порушенням гарантій платника єдиного внеску.
Закон № 2464-VI не передбачає застосування обмежувального (присічного) строку в 10 днів для оскарження до суду вимоги про сплату недоїмки з єдиного соціального внеску.
Платник єдиного соціального внеску для захисту своїх прав і законних інтересів має право на звернення до суду з позовом про оскарження вимоги у межах гарантованого процесуальним законом строку, встановленого статтею 122 КАС, а не статтею 25 Закону № 2464-VI.
Такий висновок щодо строку звернення до суду з позовом про скасування вимоги про сплату боргу (недоїмки) з єдиного внеску зроблено у постанові Верховного Суду у складі судової палати з розгляду справ щодо податків, зборів, інших обов'язкових платежів Касаційного адміністративного суду від 25.02.2021 року у справі № 580/3469/19.
Відповідно до частини першої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Частиною другою статті 122 КАС України визначено, що для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Як зазначено Позивачем в заяві про поновлення строку звернення до адміністративного суду, у березні 2021 року при спробі використати свої грошові кошти, які знаходяться на рахунках у банку вона дізналась про те, що її рахунки заблоковані на підставі постанови про арешт коштів Боржника.
Відповідно до Автоматизованої системи виконавчого провадження відносно ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , відкрито виконавче провадження № 64708952 від 04.03.2021 року, Стягувачем за яким є ГУ ДПС у м. Києві. Підставою для відкриття виконавчого провадження є вимога ГУ ДПС у м. Києві від 17.05.2020 № Ф-57917-17 на суму 21 030,90 грн.
Однак, вимога ГУ ДПС у м. Києві від 17.05.2020 № Ф-57917-17 на адресу Позивача: АДРЕСА_1 ., не надходила.
ГУ ДПС у м. Києві надано відповідь № 36117/26-15-13-07-17 від 02.04.2021 р. на адвокатський запит представника Позивача, у якій податковий орган надав інформацію з приводу чого утворилась заборгованість та надав копію оскаржуваної вимоги.
Отже, в період з травня 2019 року по квітень 2021 року Позивач не знала про існування оскаржуваної вимоги, оскільки лист у якому була направлена вимога повернувся «за закінченням терміну зберігання», а ознайомлення з оскаржуваною вимогою відбулось після отримання відповіді на адвокатський запит, що підтверджується наявними в матеріалах даної адміністративної справи доказами.
Позивачка звернулася з позовною заявою до суду першої інстанції 29.04.2021 р. у зв'язку з тим, що оскаржувана вимога ГУ ДПС у м. Києві від 17.05.2019 р. № Ф-57917-17 була отримана нею тільки після надання відповіді ГУ ДПС у м. Києві на адвокатських запит.
Поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об'єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов'язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій та підтверджені належним чином.
Враховуючи, що Позивач не знала про існування оскаржуваної вимоги до моменту отримання її разом з відповіддю ГУ ДПС у м. Києві на адвокатський запит, то зазначені обставини є такими, що не залежали від волі Позивача.
Суддя суду першої інстанції на вищенаведене уваги не звернув та дійшов помилкового висновку про повернення позовної заяви з підстав, встановлених п. 1 ч. 4 ст. 169 КАС України, оскільки застосовані суддею суду першої інстанції наслідки обмежили право доступу до суду і стали перешкодою для захисту прав Позивача.
Відповідно до положень ст. 242 КАС України судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з'ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
За змістом частини 1 статті 320 КАС України підставами для скасування ухвали суду, яка перешкоджає подальшому провадженню у справі, і направлення справи для продовження розгляду до суду першої інстанції є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків суду обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права чи порушення норм процесуального права, які призвели до неправильного вирішення питання.
Враховуючи викладене, колегія суддів приходить до висновку про передчасність постановлення суддею суду першої інстанції ухвали 15 червня 2021 року про повернення позовної заяви та, як наслідок, наявність підстав для її скасування на підставі пункту 1 частини 1 статті 320 КАС України з направленням справи до цього ж суду для продовження розгляду.
Керуючись статтями 169, 241, 242, 243, 308, 312, 320, 321, 322, 325, 328, 329, 331 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - задовольнити.
Ухвалу судді Окружного адміністративного суду м. Києва від 15 червня 2021 року - скасувати, а справу направити до Окружного адміністративного суду міста Києва для продовження розгляду.
Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.
Головуючий-суддя: В.П. Мельничук
Судді: І.О. Лічевецький
О.М. Оксененко